Лишай являє собою захворювання шкірних покривів, спровоковане грибковими мікроорганізмами.

Раніше захворювання належало до розряду невиліковних, тому кішок і собак з лишаєм, присипляли.

З розвитком діагностики та ветеринарії загалом, було доведено, що лишай — не більше ніж шкірне грибкове захворювання, яке піддається лікуванню, хоч і тривалому.

Ба більше, зареєстровано випадки, коли лишай у тварин проходив самостійно без особливих зусиль з боку ветеринарних лікарів.

Дуже важливо визначити захворювання на початкових етапах розвитку. Це дасть змогу розробити максимально щадну тактику лікування і запобігти зараженню людини.

Важливо не тільки своєчасно звернутися до ветеринарної лікарні за підозри на лишай у кішки, а й не займатися самолікуванням.

Застосування народних методів не тільки не допоможе розв’язанню проблеми, а й здатне посилити перебіг патології та її наслідки.

Як часто зустрічається лишай у кішок

Лишай у кішок зустрічається досить часто.

Існує безліч видів грибкових шкірних захворювань, що вважаються лишаєм. Насправді під захворюванням лишай мають на увазі трихофітію і мікроспорію. Це хвороби, які досить часто трапляються у ветеринарії і мають характерну клінічну картину проявів.

Грибкова інфекція має високий ступінь заразності, тому може вразити навіть тих кішок, які не контактують з хворими або бездомними кішками. Інфікування контактне — через одяг або пледи, спільні для тварин і людини, через не помиті руки власника.

Грибкові мікроорганізми, що утворюють спори, можуть зберігати свою життєздатність упродовж тривалого періоду та, потрапляючи в сприятливі умови — на шкіру або шерсть, активізуватися.

Чи передається лишай людині і яким шляхом

Лишай від кішки передається людині.

Останнім часом у зв’язку з більш ретельним дотриманням гігієнічних норм і правил, лишай людині від кішки передається рідше. Але все ж це можливо при контактуванні зі спорами грибка.

У зоні ризику перебувають люди похилого віку і маленькі діти. Пов’язано це не тільки з особливостями гігієни, а й зі специфікою роботи імунної системи.

Відомо, що у маленьких дітей імунна система тільки формується, тому стикається з різними захворюваннями.

У літніх людей стригучий лишай у них розвивається частіше, через проблеми в роботі захисних сил організму і порушення обмінних процесів.

Як запобіжний захід не варто чіпати бездомних тварин, а якщо це сталося, важливо якісно обробити руки антисептиком або вимити їх із милом. Лишай безпечне захворювання, хоч і досить неприємне. Лікування його тривале, що характеризується прийомом системних протигрибкових препаратів, які негативно позначаються на роботі печінки та інших внутрішніх органів.

Чи передається лишай від кішки іншим тваринам

Лишай передається від кішки іншим тваринам.

Трихофітія і мікроспорія, що провокують стригучий лишай у кішок, здатні передаватися не тільки людині, а й іншим домашнім тваринам.

Тому, за перших ознак розвитку лишаю у кішки, рекомендується ізолювати її від інших улюбленців і відвезти до ветеринарної клініки.

Дуже часто лишай плутають з іншими шкірними захворюваннями, що характеризуються появою ділянок алопеції (облисіння). Дуже важливо знати, як проявляється стригучий лишай, щоб своєчасно звернутися по допомогу до кваліфікованого фахівця.

Симптоми лишаю у кішки

Існує кілька етапів розвитку лишаю на шкірі у тварини, кожен з них має свої специфічні симптоми.

• Перший або початковий етап. Він характеризується появою на шкірному покриві невеликого висипу, який при пошкодженні може кровоточити. Як правило, цей етап залишається поза увагою власника, оскільки зона ураження прикрита шерстю.
• Другий етап — утворення самого вогнища ураження. Зона пошкодження характеризується випаданням шерсті. Не прикрита шерстю шкіра світлого відтінку, часом з ділянками почервоніння або виразками.
• Третій етап — злиття кількох осередків. Грибкове захворювання розвивається досить швидко. Формуються зони ураження, в яких влаштувалися спори грибка з основного вогнища. Плями починають поступово розростатися, змінюється їхній розмір.
• Четвертий етап — вважається особливо запущеним. На цьому етапі межі вогнищ, що дещо сформувалися, перетинаються, формується зона облисіння, велика за площею.

Характерними симптомами стригучого лишаю є надлом волосків у ділянці вогнища ураження, свербіж, що з’являється у тварини та провокує розчухування. Відсутність лікування лишаю у тварини може призвести до тотального облисіння.

Уражені ділянки шкіри і відповідно, волосяні фолікули, відновлюються дуже повільно — близько 2-х років.

Які бувають види лишаю

Лишай у кішки провокується двома видами грибків — Microsporum і Trichophyton.

Мікроспорія характеризується появою залисин в області голови або тулуба кішки. На шкірі виникають скоринки і дрібні висипання. У переважній більшості випадків, лишай, спричинений мікроспорією, діагностується в ділянці хвоста, лап і морди, а на самому тулубі зустрічається рідше.

Трихофітія частіше діагностується у маленьких кошенят. Характерною ознакою лишаю, викликаного розвитком грибка Trichophyton, є поява ділянок алопеції круглої форми. Шерстинки обламуються в місці ураження, локалізується патологія в області голови, шиї та подушечок лап.

Інші види лишаю — мокнучий, рожевий тощо — вигадані.

Захворювання провокує сильний свербіж, що призводить до розчухів і нерідко — обсіменіння бактеріальною мікрофлорою. Лишай часто ускладнюється гнійним бактеріальним запальним процесом.

З якими хворобами можна сплутати лишай у кішки

Самостійно визначити стригучий лишай без лабораторної діагностики досить складно.

Пов’язано це з тим, що клінічні прояви лишаю нагадують низку інших шкірних захворювань.

Так, стригучий лишай у домашньої кішки можна сплутати:

• з дерматитом на тлі харчової алергії;
• з інфекційними бактеріальними захворюваннями;
• з підшкірними кліщами, що проникли під шкіру.
• Для призначення правильного лікування необхідно диференціювати лишай від цих захворювань шляхом ретельного огляду і здачі відповідних аналізів.

Як діагностується лишай

У разі підозри на лишай у кішки, необхідне проведення діагностики в умовах ветеринарної клініки.

Ветеринар обов’язково проводить клінічний огляд і збирає анамнез. Лікар зобов’язаний визначити можливу схильність до розвитку грибкової мікрофлори, а також дати оцінку загальному стану кішки. Точна постановка діагнозу включає в себе проведення не тільки загального клінічного огляду, а й призначення досліджень. Використовуються такі види досліджень:

• За допомогою лампи Вуда. Цей метод дає змогу виявити ділянки грибкового ураження, що підсвічуються флуоресцентною лампою. Осередки ураження виділені яскравим зеленим світлом. На жаль, визначити лишай у кішки за допомогою тільки лампи Вуда неможливо, оскільки деякі спори патогенної грибкової мікрофлори не дають світіння, а умовно-патогенна грибкова мікрофлора може відсвічувати.
• Дослідження волосків шерсті або зіскрібка зі шкіри в ділянці ділянки ураження під мікроскопом. Ця методика дає більше можливості встановити тип збудника. У цьому випадку, ризики не помітити спори патогенних грибків також існують.
• Вирощування в лабораторних умовах збудника захворювання. Зішкріб шкіри поміщають у живильне середовище і чекають на розмноження збудника. Далі, отриманий матеріал досліджують за допомогою мікроскопа. Ця методика займає більше часу, але дає найточніший результат.

З метою точного встановлення діагнозу, ветеринар рекомендує здавати аналіз крові тварини, для того щоб відстежити можливі порушення в роботі внутрішніх органів тварини або ж наявність паразитів. Комплексна діагностика дає змогу максимально точно визначити проблему і підібрати адекватну схему лікування.

Чи лікується лишай у кішки

Лишай, діагностований у домашнього вихованця, піддається лікуванню.

Терапевтичний курс підбирає ветеринарний лікар залежно від віку кішки, ступеня пошкодження ділянок тіла і шерстного покриву.

Основа лікування — протигрибкові засоби для зовнішнього застосування і внутрішнього прийому.

Також важливо правильно обробляти осередки ураження. Призначаються загальнозміцнювальні комплекси у вигляді вітамінно-мінеральних сполук та імуномодуляторів для підвищення резистентності організму і швидкості відновлення.

У деяких випадках, у разі ускладнених бактеріальною інфекцією мікроспорій у кішки, проводять курс антибіотикотерапії.

Після закінчення терапевтичного курсу необхідно взяти зішкріб з ділянки шкіри для проведення лабораторного аналізу.

Як правильно утримувати тварину при діагностованому лишаї

Якщо у кішки підтверджено лишай, необхідно вжити відповідних заходів — ізолювати тварину.

Небезпеку для людини лишай становить у тому разі, якщо ослаблений імунітет. У зв’язку з цим, необхідно обмежити контакт хворої тварини з маленькими дітьми і літніми людьми.

Кішку потрібно відселити в окреме приміщення до повного одужання або ж спорудити спеціальний вольєр у будинку.

Чим дезінфікувати квартиру

Знищити спори грибка в приміщенні дають змогу спеціальні дезінфікуючі розчини.

У ветеринарній практиці найбільшу популярність має засіб Екоцид С, ефективний проти мікроскопічних грибків, вірусів і бактерій.

Обробляти дезінфекційним розчином необхідно за можливості стіни, підлогу, предмети для догляду за твариною, годівниці та поїлки.

Чим небезпечний лишай у кішки

Відсутність лікування лишаю у кішки може призвести до настання генералізованої форми захворювання.

Це призводить до серйозних погіршень у роботі всього організму. Ба більше, за запущеної форми лишаю ризик зараження людини та інших тварин підвищується. У вихованця знижується імунітет, тому ризики зараження іншими захворюваннями також збільшуються.

Через скільки може проявлятися симптоми лишаю в кішки

Термін прояву симптомів лишаю у кішки — від 1 тижня до 1,5 місяців.

Після контакту зі спорами грибка, поява перших ознак лишаю у кішки різна.

У деяких випадках, патогенним мікроорганізмам досить 5-7 днів. Трапляється, що після зараження до появи перших клінічних ознак проходить від 1 до 1.5 місяців. Тільки після цього з’являється свербіж та інші супутні ознаки стригучого лишаю.

Лікування лишаю у кішок

Для лікування лишаю у кішок в основному використовують антисептичні мазі

Терапія діагностованого лишаю полягає у використанні зовнішніх протигрибкових засобів і системних препаратів для прийому всередину.

Для знищення патогенних грибків і бактерій використовують мазі з антисептичною і дезінфекційною дією:

• Санодерм
• Тіабендазол
• Міконазол

Тривалість курсу лікування визначається ветеринарним лікарем і, як правило, становить від 14 до 30 днів.

У запущених випадках стригучого лишаю у кішки, призначаються таблетки для прийому всередину — Кетоконазол, Тербінафін. Ліки дають тварині разом з їжею.

Лікування лишаю в людини

При підозрі на передачу лишаю від тварини до людини, необхідно терміново звернутися до дерматолога.

Необхідно розуміти, що не всі види лишаю, діагностованого у кішки, здатні передаватися людині. Звернутися до фахівця необхідно при появі різнокольорових плям на тілі (рожевого, бежевого або білого кольору), лисин, лущення на шкірі.

Ознаками ураження лишаєм можуть бути сонливість і слабкість, сильний свербіж і утворення жорстких лусочок, що відшарувалися.

Чи може бути помилково діагностовано лишай

Якщо діагностика проводиться у ветеринарній клініці виключно за допомогою лампи Вуда, можливе отримання помилкових результатів.

Якщо ж проводитися мікроскопічне дослідження — можливість помилкової постановки діагнозу практично виключена.

Чи може кішка померти від лишаю

Привести до летального результату лишай може тільки в разі системних уражень, тобто в запущеному випадку.

Своєчасне лікування дає змогу уникнути небезпечних ускладнень.

Сучасні методи лікування, розроблені у ветеринарії, дозволяють вилікувати лишай у кішки досить швидко.

Важливо тільки прислухатися до порад фахівця, не забувати обробляти тулуб тварини спеціальними мазями і проводити дезінфекцію приміщення для запобігання повторному зараженню.

Чи може кішка мама передати лишай кошенятам

Уражена лишаєм кішка, може передати лишай маленьким кошенятам.

Для їхнього організму це зараження буде досить складним, оскільки імунна система новонароджених малюків працює в іншому режимі.

Завдання власника — не допустити зараження матері-кішки. Якщо ж це сталося, необхідно порадитися з ветеринарним лікарем з приводу розробки тактики лікування.

Курс терапії в цьому випадку розробляється з урахуванням можливої шкоди від протигрибкових препаратів для організму кішки, яка виношує кошенят.

Більшість медикаментозних засобів, що використовуються для лікування лишаю у дорослих кішок, має досить високу токсичність, що може завдати шкоди малюкам, які ще не народилися.

Лікування лишаю народними засобами

Лікування лишаю народними засобами неприпустиме і в більшості випадків призводить до ускладнень.

Домашні методи лікування у вигляді примочок, настоїв та інших засобів виявляються неефективними при грибкових захворюваннях.

Протигрибкові засоби, що використовуються у ветеринарії, максимально доступні і мають максимальну ефективність проти захворювання. Тому ризикувати і пробувати йод, часник, розчин хлоргексидину для лікування лишаю в улюбленця, не рекомендується.

Це може призвести до погіршення ситуації та розвитку серйозних ускладнень.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.