Лишай (lichenas) збірне поняття захворювань зовнішнього покриву тіла тварини, спричиненого мікроскопічними грибами.

Схильні до патології всі види домашніх, диких і сільськогосподарських тварин, а також людина. Поширений лишай повсюдно.

Етіологія

Причиною захворювання є недосконалі гриби, а також дерматофіти (Dermatophytes).

Якщо розглядати лишай як трихофітію (стригучий лишай), то на його частку припадає 20-25% усіх грибкових уражень, і спричиняється захворювання грибом Trichophyton mentagrophytes.

Не менш небезпечний і гриб Microsporum, який вражає від 8 до 12% тварин і викликає захворювання мікроспорію.

Гриб роду Achorion спричиняє захворювання фавус, або паршу, яке здебільшого вражає свійських курей, але деякі представники цього роду спричиняють патологію на шкірі свійських тварин і людини.

Збудники дуже стійкі в зовнішньому середовищі. Вони зберігають свою патогенну активність до десятка років, стійкі до замерзання. А ось нагрівання і висушування згубно впливають на гриби.

Виявити гриби можна всюди. Шкірні покриви і волосся, підстилка, корми, ґрунт — все може бути резервуаром не тільки для зберігання, а й зростання, розмноження. Неодмінною умовою виживання є наявність вуглеводів для харчування. Таким чином, джерелом зараження можуть бути як хворі тварини, так і навколишнє середовище.

Штучні середовища для культивації (Сабуро, Чапека) здатні виростити міцелій грибів протягом 7-12 днів за температури 20-22 °С. А на шкірі тварини вони роками можуть не проростати.

Присутність сприятливих чинників, таких як захворювання ендокринної системи, травної, знижений імунний статус сприяють зниженню резистентності організму та підвищенню вірулентності грибів.

Як тільки імунітет організму знижується, мікроскопічні гриби починають свій розвиток, викликаючи клінічну картину.

Лишай часто має стаціонарний характер.

Симптоми

Досить складно визначити інкубаційний період, хоча багато дослідників подають цифри від 10 до 35 днів.

Спочатку захворювання проявляється утворенням облисілих ділянок на шкірі. Розмір, текстура, форма залежать від збудника.

Якщо ділянка гладка, неправильної форми, волосся обламане, то мова може йти про мікроспорію. Свербіж при цьому відсутній, а місця ураження розташовані на голові, холці, шиї, кінцівках.

Якщо лишаєм названий фавус, то уражені ділянки будуть лисими, а дерма складчастою, червоно-вишневою, нерідко вкрита кірками, налипанням ексудату із засохлими струпами. Свербіж може проявлятися, а може бути, і не помітний. Місцем локалізації гриб вибрав міжпальцевий простір, голову, зону навколо губ і очей.

Гриби роду Trichophyton (стригучий лишай, трихофітія) проявляють чітко виражений характер. Запалені місця мають чіткі межі, волосся відсутнє, шкірні покриви щільні, вкриті темними кірками. Місце локалізації не відрізняється від попередніх видів грибів, явно виражений свербіж.

Особливо небезпечні гриби для молодняка.

Хутрові звірі хворіють із локалізацією лишайних ушкоджень навколо очей, вушних раковин, на кінцівках.

У коней ураження поверхневі, захоплюють ділянки голови, спини, шиї.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках і дослідженні зіскрібка, з метою диференціації грибів.

Щоб провести дослідження, в лабораторію відправляють зішкрібки, взяті як із центру (для фавуса), так і з периферії процесу. При цьому слід враховувати, що будь-які раніше застосовані терапевтичні засоби можуть вбити грибок і виявлення буде складним.

Лікування

Для надання допомоги застосовують фунгіцидні та фунгістатичні препарати.

Якщо процес на початковій стадії, то застосування 10% розчину саліцилової кислоти на 5% настоянці йоду призупиняє процес. Обробляючи уражені ділянки, процедуру починають із периферійних ділянок, поступово просуваючись до центру.

Всередину призначається протигрибковий антибіотик гризеофульвін або клотримазол. Як лікарські мазі можна використовувати «Ям», термікон, екзодерил, ламікон.

Зручні в застосуванні і спреї з фунгіцидними властивостями. Обробляти запалені ділянки необхідно по 3-4 рази на день до повного одужання.

Дрібним тваринам показані водні процедури із застосуванням шампунів «Нізорал», «Себазол».

На тваринницьких фермах у разі виникнення спалаху в корми підмішують гризеофульвін протягом 15-25 днів, з перервою в 10 днів і курс знову повторюють до повного заростання місць патології.

Профілактика

Тваринницькі господарства з неблагополучними показниками піддають тварин вакцинації ліофілізованою вакциною ТФ-130 або ТФ-130К для великої рогатої худоби. Коням застосовують препарат СП-1, хутровим звірам «Ментовак», вівцям «Тріовіс».

Систематичні огляди тварин дають змогу своєчасно виявити патологію і надати допомогу до моменту масового поширення. Особливо актуальні огляди в притулках для собак, де міграція тварин велика.

У разі виявлення захворювання в господарствах накладають карантин. Хворих ізолюють і лікують, здорових — вакцинують.

Під час проведення дезінфекції використовують 2% розчин формальдегіду або їдкого натру. До закінчення заходів і зняття карантину перегрупування стада, переміщення і вивезення тварин за межі заборонені.

Для підвищення імунного статусу тварин проводять контроль раціону. У корми вводять вітамінні препарати «Тривіт», «Тетравіт», намагаються збалансувати раціон за вітамінами, мікроелементами, білками та жирами.

Під час складання раціону необхідно строго балансувати його за вмістом водорозчинних і жиророзчинних вітамінів, що сприятиме підвищенню резистентності шкірних покривів.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.