Будь-яке порушення в стані здоров’я собаки — привід для занепокоєння господаря тварини. Собаки допитливі й активні тварини, отримують чимало травм і пошкоджень під час активних ігор. Але серед факторів, здатних змусити власника переживати, виділяють і ті, що від активності тварини не залежать.

Поява припухлості на шкірі може вказувати на розвиток новоутворення, абсцес або інші патології. Без допомоги фахівця допомогти тварині не вийде.

Одне з новоутворень, що відрізняється за перебігом і призначуваною терапією від злоякісних, — ліпома.

Причини утворення ліпоми у собак

Основний фактор, що впливає на розвиток ліпоми у собаки — спадковість. Якщо у предків тварини були множинні жировики на тілі, ризики появи доброякісних новоутворень у потомства досить високі.

Крім спадкового фактора, причинами розвитку ліпоми в улюбленця можуть виступати:

• неблагополучна екологічна обстановка;
• присутність речовин токсичного характеру;
• проблеми в роботі різних систем організму.

Ліпома формується у домашніх улюбленців на тлі активного розростання жирових тканин. Причиною формування новоутворення виступає також закупорка сальної залози власним секретом, що виділяється — себумом. Це не просто шкірне сало. У складі себуму присутні насичені жирні кислоти, природний сквален, сапієнати, мурашина, усусна пропіонова кислоти і навіть гліцерин. У шкірному салі виявлено ефіри воску, фосфоліпідів, холестеролу і продукти метаболізму. На якість себуму має безпосередній вплив харчування тварини та робота ендокринної системи.

Ветеринарні лікарі нерідко зіставляють порушення метаболічних процесів в організмі з розвитком ліпоми. Порушені обмінні процеси призводять до дефіциту ферментів білкового походження.

Новоутворення під шкірою у собаки — привід для занепокоєння власника. Варто зазначити, що жировики рідко провокують розвиток ускладнень і не повинні викликати занепокоєння. Але все ж за ними повинен спостерігати фахівець, регулярно оглядаючи і фіксуючи зміни. У ветеринарній практиці реєструються випадки переродження жировика в злоякісну форму новоутворення — фібросаркому. Діагностується метаморфоза у собак, що належать до групи ризику щодо ракових захворювань.

Ускладнення несвоєчасно видаленої ліпоми — можливість сильного розростання пухлини і виникнення проблем з пересуванням улюбленця. Великі жировики здатні здавлювати внутрішні органи, а в ряді випадків, здатні викликати хворобливі відчуття у тварини.

Стрімко збільшуючись у розмірах, ліпома відвисає, провокуючи порушення кровотоку як у самому новоутворенні, так і в поруч розташованих тканинах. Це може стати причиною початку некрозу тканин.

Великі ліпоми, що відвисають, завдають болю собаці, здавлюють поруч розташовані тканини і нервові закінчення. На особливу увагу заслуговують доброякісні новоутворення, з переважанням темного пігменту. Такий колір ліпоми вказує на здатність тканин вбирати ультрафіолетові промені. У зоні ризику щодо розвитку ліпом перебувають такі категорії собак:

• вихованці середнього та похилого віку;
• у сук ліпоми діагностуються на 50% частіше, ніж у псів;
• вихованці з вираженою формою ожиріння.

Ліпома здатна розвиватися в будь-якій частині тіла, де у тварини присутній жировий прошарок. Тому вкрай важливо власнику собаки знати, як проявляється патологічний процес, щоб своєчасно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки.

Симптоми ліпоми у собак

Зрозуміти, що у собаки ліпома, можна за зовнішніми ознаками.

Жировик, що утворився на тілі тварини, гладкий, овальної форми, виглядає як припухлість. Жировики можуть бути як м’якими і рухливими, так і твердими. Останні зустрічаються в клінічній практиці рідше. Під час пальпації жировика, не повинно виникати дискомфорту і болю у тварини, особливо якщо новоутворення невелике за розміром. Ліпома росте повільно, а може довгий час залишатися в первісному стані.

Жировики нерідко локалізуються на грудині, очеревині та верхніх частинах лап в області підшкірних шарів клітковини. Рідше виявляються ліпоми на внутрішніх органах.

Найчастіше ліпоми утворюються поодинці. Але можливий розвиток ліпоматозу. Це патологічний процес, для якого характерне формування множинних скупчень жировиків в одному місці.

Діагностика ліпоми можлива в умовах стаціонару клініки. Важливо відрізнити жировик від інших новоутворень. Проводиться диференціальна діагностика, що дає змогу виявити абсцес, гематому, запалений лімфатичний вузол або ж злоякісні пухлини. Спеціаліст проводить пальпацію, промацуючи ділянку шкіри, що виступає.

Далі проводиться біопсія, що передбачає забір тканин із глибоких шарів пухлини.

У деяких випадках проводиться хірургічне висічення пухлини. Призначається висічення в разі ліпоми, що лопнула.

Ветеринару важливо швидко отримати результати, щоб призначити адекватну схему терапії. При діагностуванні інфільтративної ліпоми, лікар проводить хірургічне втручання і подальшу променеву терапію.

Лікування ліпоми у собак

Консервативні методики лікування ліпоми у собак неефективні. З метою видалення новоутворення ветеринар призначає хірургічне втручання. Відзначається, що у ліпоми немає схильності утворювати метастази. Після висічення новоутворення нове в тому ж місці не утворюється.

Жировик може видалятися повністю або частково. Залежить від ступеня занедбаності патологічного процесу і місця розташування. Якщо ліпома діагностована в ділянці підшкірної клітковини, побоювань вона не викликає. Відсутність хворобливих відчуттів, дискомфорту і невеликі розміри жировика не вимагають його видалення.

При призначенні оперативного втручання, собаку витримують попередньо на голодній дієті. Якщо жировик лопнув, лікар призначає екстрену операцію. У процесі втручання хірург розсікає шкіру над ліпомою, відокремлює новоутворення від навколишніх тканинних структур. Ліпома рідко кровоточить, але все ж потрібне проведення перев’язки головних судин. Після видалення новоутворення, хірург зшиває порожнину.

У собак нерідко діагностують ліпоми, що утворилися між м’язами. Розвиваються повільно, але відрізняються агресивністю. Ліпома збільшується в розмірах, призводить до збільшення розміру лапи.

Прогноз у кожному випадку індивідуальний. Залежить від віку тварини, ступеня занедбаності патологічного процесу і загального стану собаки.

Після оперативного втручання вихованець швидко відновлюється. Вже через 7-14 днів ветеринар знімає шви і дає подальші рекомендації по догляду.

Профілактика розвитку ліпоми полягає в організації правильного способу життя.

Важливо стежити за харчуванням тварини, не допускати перегодовування. Баланс м’яса, жирів і вуглеводів має бути в нормі. Дисбаланс призводить до порушення обмінних процесів. Причиною збою може бути різка зміна клімату або стрес. У разі появи новоутворень на тілі у собаки слід звернутися за допомогою до ветеринарної клініки за консультацією.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.