Печінка виконує важливу роль в організмі тварини. За допомогою паренхіматозного органу відбувається очищення крові від шкідливих речовин, засвоюються вітамінні речовини, якісно перетравлюється їжа. Порушення в роботі печінки веде до дуже тяжких наслідків і навіть до летального результату.

Ліпідоз печінки у кішок належить до важких захворювань паренхіматозного органу і характеризується розростанням жирової тканини в гепатоцитах. У результаті переродження клітин печінки в жирові, орган за зовнішнім виглядом нагадує шматок сала.

Причини ліпідозу у кішок

Існує 2 форми ліпідозу печінки: первинна та вторинна. Перша форма спостерігається у тварин, які ведуть малорухливий спосіб життя і страждають на ожиріння. У виснажених, з ознаками анорексії кішок, також можливий розвиток ліпідозу. Крім того, на переродження клітин печінки впливають такі чинники, як:

• застосування лікарських препаратів, наприклад, антибіотиків групи тетрациклінів;
• різні отруйні речовини (нітрати та нітрити, пестициди);
• поїдання зіпсованої їжі;
• стресові ситуації.

Вторинний ліпідоз печінки розвивається, як правило, на тлі іншого захворювання:

• запальні процеси у відділах кишківника;
• ракові новоутворення;
• запалення підшлункової залози;
• цукровий діабет.

Здебільшого хвороба виникає у тварин, старших за 7 років, проте відомі випадки, коли котячий ліпідоз діагностували навіть у піврічного кошеняти. Точні причини патології поки що встановити не вдалося, але вчені дійшли висновку, що хвороба частіше реєструється у самок, ніж у особин чоловічої статі.

Симптоми ліпідозу в котів

Навіть найуважніший господар іноді не відразу може запідозрити, що з його вихованцем щось не так. Ознаки ліпідозу печінки схожі з багатьма, зокрема і з безпечними для життя тварини захворюваннями. Кішка втрачає апетит, виглядає млявою, її шерстний покрив стає тьмяним. Згодом тварина починає стрімко втрачати вагу, з’являються яскраві симптоми жирового захворювання печінки:

• чергування проносу і закрепу;
• неприємний запах із ротової порожнини;
• повна відмова від корму;
• зневоднення організму;
• жовтий колір слизових;
• гіперсалівація (сильна слинотеча);
• темний колір сечі;
• підвищена спрага.

Пізня стадія захворювання характеризується порушенням згортання крові тварини та ознаками енцефалопатії печінки. Такий стан несе серйозну загрозу для життя улюбленця і вимагає негайної допомоги ветеринарного фахівця. При ранньому діагностуванні ліпідозу у кішки є можливість повністю побороти хворобу, але тільки якщо патологічний процес не зайшов занадто далеко.

Діагностика ліпідозу у кішок

Поставити точний діагноз здатний тільки досвідчений ветеринар і тільки в умовах стаціонару. Насамперед проводиться клінічний огляд тварини і збір анамнезу. За допомогою перкусії та промацування черевної порожнини кішки можна помітити невелике збільшення паренхіматозного органу в об’ємі. Для більш ретельного обстеження використовуються методи лабораторної та інструментальної діагностики:

• Загальний аналіз сечі. Підтвердити діагноз ліпідозу печінки здатна присутність підвищеної концентрації білірубіну в сечі.
• Аналіз крові (загальний). Під час захворювання червоні кров’яні тільця (еритроцити) мають аномальний розмір і форму, спостерігається їх руйнування. Діагностується анемія.
• Біохімія крові. Відзначається збільшення АЛТ і АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, холестерину, азотистих сполук.
• Ультразвукове дослідження і рентгеноскопія. Дають змогу оцінити зовнішній стан печінки (її об’єм, структуру).

Для більш точної діагностики існує перевірений метод — біопсія печінки. Тварині застосовують загальний наркоз, і за допомогою довгої голки, що вводиться в черевну порожнину, беруть маленький шматочок органу. Потім під збільшувальним склом мікроскопа матеріал досліджують, і в разі виявлення в ньому жирових клітин, замість нормальних гепатоцитів, ставлять діагноз — ліпідоз печінки.

Оскільки на останніх стадіях захворювання у кішки може виникати погане згортання крові, відразу ж після проведення біопсії тварині доцільно зробити ін’єкцію вітаміну K. Цей препарат допоможе усунути можливу внутрішню кровотечу після процедури.

Прогноз ліпідозу у кішок

Будь-який ветеринарний фахівець не в змозі точно передбачити результат захворювання у конкретної тварини. За статистикою, тільки близько 60% пухнастих улюбленців, чиї господарі своєчасно звернулися по ветеринарну допомогу, мають усі шанси на одужання. Але на ефективність терапії впливає не тільки своєчасне діагностування хвороби, важливу роль при одужанні відіграє вік і загальний стан кішки. Крім того, господарі тварини повинні бездоганно дотримуватися всіх рекомендацій, запропонованих фахівцем.

У молодшої кішки більше шансів побороти ліпідоз печінки, ніж у тварини похилого віку. Це пов’язано з наявністю вікових захворювань, притаманних тільки літнім особинам, тому у таких старих вихованців можливість повного лікування мізерно мала.

Лікування ліпідозу у кішок

Здебільшого ліпідоз діагностують занадто пізно, і повне позбавлення від захворювання неможливе, але навіть за великого ураження печінки у тварини є шанс повернутися до нормального життя. Головним аспектом терапії ліпідозу є правильне харчування, годувати тварину високобілковою їжею заборонено. При повній відмові від корму і сильному виснаженні, годування вихованця здійснюється штучно.

Лікування хворої на ліпідоз кішки виглядає наступним чином:

• Протягом 1-1.5 місяців їжа вводиться тільки за допомогою внутрішньовенної ін’єкції. Поживні розчини повинні містити всі необхідні вітаміни і мікроелементи, що сприяють підвищенню роботи імунної системи.
• За явного поліпшення стану тварини їжу слід вводити через зонд, встановлений у стравохід. Цей спосіб застосовується, коли для підтримки життя кішці потрібна більш висококалорійна їжа, ніж внутрішньовенні поживні розчини. Тривалість годування через зонд визначається з огляду на загальний стан організму улюбленця і його індивідуальних особливостей.
• Зняття ознак зневоднення. Застосовують фізіологічні розчини, такі як натрію хлорид і Рінгера-Локка.
• Призначення протимікробних препаратів. У разі, коли ліпідоз розвивається на тлі бактеріальної інфекції або іншого запального процесу, показані антибіотики, що мають широкий спектр дії.
• Введення препаратів, що містять вітамінні речовини та мікроелементи. Хвора печінка не здатна синтезувати поживні речовини самостійно, тому їх вводять штучним шляхом.
• Нормалізувати функцію травлення та печінкової діяльності, а також запобігти виникненню виразки допоможуть такі препарати як Неоміцин, Метоклопрамід, Зантак.
• Підтримка захисних реакцій організму імуномодуляторами.

Під час лікування ліпідозу печінки, використання препаратів, що стимулюють апетит, неприпустиме доти, доки пухнастий улюбленець не почне самостійно проявляти інтерес до корму. Порушення цього правила спричинить незворотні наслідки і навіть летальний результат тварини.

Профілактика ліпідозу у кішок

Через відсутність точного патогенезу хвороби, вірних способів убезпечити вихованця від ліпідозу печінки не існує. Ветеринари закликають власників кішок виконувати такі рекомендації, що сприяють зменшенню ризику розвитку захворювання:

• Їжа, призначена для кішки, має складатися з достатньої кількості поживних речовин. Годувати людською їжею тварин не можна.
• Порції корму слід підбирати з урахуванням вагової категорії кішки, забороняється перегодовувати тварину.
• Здійснювати контроль за масою тіла улюбленця і в разі значного перевищення норми, почати знижувати вагу.
• Вводити в їжу добавки для підтримки якісної роботи печінки (придбати препарати можна у ветеринарній аптеці).
• Своєчасно вакцинувати пухнастого улюбленця від вірусних та інфекційних хвороб, регулярно проводити дегельмінтизацію.
• Ввести активні ігри для кішки, частіше виносити вихованця на свіже повітря.

Ліпідоз печінки — підступне і дуже небезпечне захворювання, що нерідко забирає життя чотириногих улюбленців. Тільки уважне ставлення, відповідальність і достатня турбота про тварину допоможе уникнути розвитку хвороби.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.