Поширеним і досить небезпечним захворюванням у ветеринарії, що має паразитарну природу, є лямбліоз або гіардіаз. Збудником захворювання виступають одноклітинні паразитарні мікроорганізми — лямблії або Giardas.

Інфікування тварини відбувається аліментарним шляхом. Лямблії проникають у ротову порожнину і локалізуються на слизових оболонках верхньої частини тонкого відділу кишечника.

Розмножуючись, лямблії своєю діяльністю завдають серйозної шкоди організму. Заразитися гіардіазом або лямбліозом може не тільки домашня тварина, а й людина.

Супроводжується захворювання ураженнями тонкого відділу кишечника. Виникають ознаки алергічних реакцій, висипання на шкірному покриві, а також спостерігаються неврологічні симптоми.

Важливо своєчасно провести діагностичні заходи, що дають змогу виявити збудника. Пов’язано це з тим, що ознаки лямбліозу і загальна клінічна картина паразитарної інвазії нагадує деякі системні патології.

Серед них значаться — порушення функціональних особливостей травного тракту, дисбактеріози, синдром мальабсорбції, авітамінози, реакції алергічного типу (харчова алергія), проблеми з роботою сальних залоз.

Причини захворювання

Лямбліоз у собак діагностується досить часто. Паразити потрапляють в організм собаки разом з ураженими лямбліями, продуктами харчування та водою.

Кріпляться лямблії на слизовій оболонці, що вистилає стінки тонкого відділу кишечника. В умовах навколишнього середовища життєздатність зберігають цисти найпростіших. У стоячій воді цисти лямблій мають здатність зберігати свою активність понад 3 місяці, у калових масах — від 2 до 25 днів. Залежить це від температурних показників навколишнього середовища.

Після проникнення в сприйнятливий організм, циста втрачає свою тверду оболонку, а трофоцити, що знаходяться всередині неї, виходять.

Лямблії активно розмножуються і паразитують на внутрішній стінці тонкого кишківника, ушкоджують слизову оболонку і чинять токсичний вплив на організм загалом внаслідок свого метаболізму.

На тлі розвиненого лямбліозу стінки кишечника стають значно тоншими, що призводить до порушень захисних функцій. Різні чужорідні білкові компоненти, що потрапляють в організм тварини, розпізнаються як шкідливі. Розвивається сильна відповідна алергічна реакція.

З перебігом захворювання, відбувається порушення нормального процесу травлення і метаболізму. Починають страждати не тільки кишечник, а й гепатобіліарна система, а також підшлункова залоза.

Патологічний процес виявляють у собак, незалежно від віку, породної приналежності та статі. Найбільший ризик інфікування існує у сильно ослаблених тварин і собак у віці.

Симптоми

Симптоми лямбліозу рідко бувають яскраво вираженими. У цьому й полягає підступність захворювання. Діагностика лямбліозу за клінічними показниками ускладнюється.

У переважній більшості випадків, перебіг захворювання безсимптомний і виявляється лямбліоз випадково під час здачі аналізів на інші інфекції. Насторожити власника собаки мають такі симптоми:

• виникнення розладу випорожнень, що має епізодичний характер;
• виверження шлункового вмісту без видимої причини;
• загальне зниження активності тварини, підвищена дратівливість і апатія;
• виникнення підвищеного газоутворення.

Власники рідко звертають увагу на перераховані вище ознаки, оскільки відносять їх до незначного отруєння або нетравлення шлунка. У міру того, як паразити активно розвивають свою патологічну діяльність, симптоми захворювання наростають, починають нагадувати алергічну реакцію або ж захворювання шлунка чи кишечника.

Також ознаками розвиненого лямбліозу є:

• констипації, що змінюються розладами випорожнення (у фекаліях немає слизових домішок і кров’яних згустків);
• різке зниження маси тіла при збереженні апетиту;
• висипання на шкірному покриві;
• зміна якості шерстного покриву;
• утворення ділянок облисіння;
• поява неприємного запаху з ротової порожнини;
• хворобливі відчуття в ділянці живота;
• запалення у вушних раковинах, кон’юнктивіти.

Лямбліоз рідко проходить у важких стадіях, проявляючись млявим перебігом клінічної картини, зі змінними поліпшеннями та погіршеннями загального стану собаки.

Діагностика у ветклініці

Для встановлення точного діагнозу, необхідно звернутися до кваліфікованого ветеринарного лікаря. На огляді у фахівця пацієнту проводять загальний клінічний огляд, збирають анамнез, а також призначають лабораторні або ж інструментальні дослідження.

Одним із найважливіших досліджень за підозри на лямбліоз є ендоскопія тонкого відділу кишечника. Ця методика обстеження дає змогу візуалізувати ступінь пошкоджень слизової оболонки, а також виявити можливе порушення цілісності стінок.

З метою діагностики лямбліозу проводять забір проб калових мас. Мазок на аналіз проводитися поетапно, кілька разів. Це дає можливість підтвердити попередній діагноз або ж спростувати. Також необхідними методами дослідження є серологічні аналізи. Проводиться ІФА та ПЛР.

Методика лікування та прогноз

Лікування лямбліозу у собак перебуває на стадії розробки. Ефективних лікарських препаратів, що дають змогу зі 100% гарантією знищити найпростіших паразитів, не розроблено. Пов’язано це з тим, що цисти мають надзвичайно міцну оболонку, яку не здатні долати хімічні речовини.

Частково знищити лямблії в організмі допомагають такі препарати як:

• Метронідазол;
• Метрогіл;
• Кліон.

Курс терапії підбирається індивідуально, з урахуванням особливостей тварини. Зазвичай становить не менше 5 днів. Таблетки протипаразитарного препарату підмішуються в корм, даються двічі на день.

Препарати досить токсичні для організму, тому під час приймання медикаментів спостерігаються такі побічні ефекти, як дратівливість і підвищена стомлюваність. Вихованець може відмовлятися від їжі.

За рекомендацією ветеринарного лікаря, схема лікування змінюється. Призначають Немазол, Альдазол або Ворміл. Ефективність засобів значно нижча, але вони можуть використовуватися і цуценятам.

Симптоматична терапія включає в себе призначення таких лікарських засобів:

• пробіотики (Лінекс, Проколін) — необхідні для відновлення порушеної мікрофлори кишечника лямбліями;
• гепатопротектори — важливі для підтримки роботи печінкових структур, що усувають інтоксикацію організму;
• полівітамінні комплекси — необхідні для підтримки захисних сил організму;
• антигістамінні засоби — дають змогу боротися з проявами алергії на шкірі, що виникла на тлі лямбліозу.

Після курсу терапії, проводяться повторні забори аналізу калу на найпростіших. За наявності паразитів, лікування має тривати до повного одужання. Самолікування в таких випадках не дасть позитивних результатів, а також може стати причиною розвитку серйозних ускладнень.

Для того щоб не допустити повторного інфікування улюбленця, необхідно в обов’язковому порядку проводити дезінфекцію житлового приміщення, в якому перебувала тварина.

Після повного одужання, важливо регулярно проводити обробку приміщення з використанням хлору. Оброблятися повинні іграшки тварини, предмети догляду, миски для води і корму.

Не своєчасно надане лікування при лямбліозі провокує розвиток серйозних ускладнень, серед яких імунодефіцит. Гіардії населяють тонкий відділ кишківника і використовують для харчування корисні речовини, що надходять в організм з їжею.

В результаті такого процесу, сам організм тварини системно недоотримує корисні нутрієнти. Серед ускладнень гіардіазу — порушення у функціонуванні всього травного тракту, розвиваються дерматити алергічного характеру, виникають проблеми в гепатобіліарній системі, порушуються випорожнення.

Заходи профілактики

Для того щоб убезпечити свого улюбленця від зараження гіардіазом або лямбліозом, необхідно дотримуватися простих профілактичних заходів. Тварина, яка отримує нормальний збалансований корм, а також утримується в належних умовах, менше схильна до впливу різних чинників.

Тому з метою профілактики паразитарних інвазій, зокрема й лямбліозу, необхідно:

• зміцнювати імунітет — улюбленці з міцним імунним захистом рідше хворіють, а в разі інфікування відмінно справляються із захворюванням без стороннього втручання;
• уникати контактування улюбленця з бездомними тваринами, не допускати самовигулу;
• запобігати купанню собаки в стоячих водоймах у неблагополучній місцевості;
• стежити за твариною на прогулянці, не допускаючи можливості підбирання собакою їжі або інших предметів із землі;
• регулярно проводити необхідні гігієнічні процедури — мити лапи, обтирати морду;
• утримувати в чистоті приміщення, в якому часто перебуває вихованець;
• проводити регулярні протипаразитарні обробки;
• водити на профілактичні огляди до ветеринарного фахівця.

За найменших підозр на порушення у здоров’ї свого улюбленця, необхідно невідкладно звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Після ретельної діагностики, фахівець встановить причину і призначить адекватний курс терапії.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.