Легенева гіпертензія — патологічний стан в організмі тварини, що характеризується зміною тиску в капілярах і артеріях легеневих структур. Підвищений артеріальний тиск діагностується у тварин у разі різкого звуження просвіту артерій, засмічення або ж сильного потоку крові.

Гіпертензія легеневого типу здатна стати причиною аномального збільшення частин міокарда. Функції серцевого м’яза порушуються, провокуючи знижений процес циркуляції крові по організму. У результаті цього клітини і тканини організму недоотримають необхідного кисню для свого функціонування. Насамперед страждають клітини головного мозку від гіпоксії.

Характерними ознаками легеневої гіпертензії у собак є проблеми з процесом дихання, зміна відтінку видимих слизових оболонок (вони стають ціанотичними), відмова і не можливість виносити навіть мінімальні фізичні навантаження.

За відсутності своєчасної допомоги процеси патологічного характеру на тлі розвиненої легеневої гіпертензії призводять до небезпечних ускладнень, одним з яких є застійні процеси в міокарді та недостатність роботи серцевого м’яза.

Помітивши основні ознаки розвитку патології, завдання власника — негайно звернутися до ветеринарного лікаря по допомогу. Тільки в умовах ветеринарної клініки у тварини є шанс на одужання. Кваліфікований фахівець проведе діагностичні заходи і призначить адекватну схему терапії.

Що це таке, і які причини

Легенева гіпертензія у собак — різкий стрибок артеріального тиску в малому колі кровообігу. Переважна частина клінічних випадків у ветеринарії легеневої гіпертензії розвивається як вторинне захворювання на тлі первинної патології.

Рідше діагностується гіпертензія легеневого типу ідіопатичного характеру. При цьому типі захворювання просвіт судин закупорюється або ж його просвіт різко звужується. У важких випадках гіпертензії легеневих артерій розвивається перевантаження в роботі правого шлуночка. На цьому тлі виникає недостатність правошлуночкової частини серцевого м’яза.

Ознаки цього типу гіпертензії проявляються у вигляді підвищеної втоми у собаки, виникнення проблем у процесі акту вдиху і видиху (задишка) особливо після невеликих фізичних навантажень. Вихованець може відчувати дискомфортні відчуття в області грудини. Достовірний діагноз можливо встановити тільки у ветеринарній клініці, що має можливість провести катетеризацію правих відділів серця.

Важливо відзначити, що терапія, спрямована на стабілізацію тиску в організмі та усунення гіпоксії, дає позитивні результати на самому початку захворювання.

Якщо легенева гіпертензія в занедбаному стані, прогноз лікування рідко буває сприятливим. Те саме стосується гіпертензії легеневих артерій ідіопатичного характеру (без явних причин).

Достовірної причини розвитку патологічного процесу в організмі тварини немає. Існує низка сприятливих чинників і умов, що впливають на роботу міокарда, системи кровообігу і легенів. Основа терапії діагностованої легеневої гіпертензії — виявлення головної причини, що спровокувала запуск патологічного процесу.

Виділяють такі чинники, що побічно впливають на розвиток легеневої гіпертензії:

• закупорка великої судини, що несе артеріальну кров;
• запальні процеси в легеневих структурах;
• патології в бронхіальному дереві;
• злоякісні новоутворення в легенях (рак);
• дистрес-синдром у собак зі схильністю до цієї патології;
• захворювання нирок і надниркових залоз;
• процеси запалення, що зачіпають область підшлункової залози;
• зниження захисних сил організму;
• серцеві захворювання і гельмінтози (дирофіляріоз);
• інфекційні ураження;
• надмірна маса тіла і ожиріння внутрішніх органів, що розвинулося на цьому тлі.

Крім легеневої, існує портальна гіпертензія у собак. Цей вид патології судин розвивається в ділянці портальної вени. Підвищується тиск у ворітній вені, провокуючи порушення в роботі всієї портальної системи. Причинами розвитку портальної гіпертензії у собак стають:

• стенози;
• тромбози;
• атрезія ворітної вени вродженого типу;
• новоутворення в печінці, абсцеси та портальні шунти.

Причиною розвитку портальної гіпертензії стають також хронічні патології печінкових структур — цироз і фіброз, гепатит і запалення тканин жовчного міхура. Характеризується цей вид патології в області печінки порушеннями системного характеру. Тварина пригнічена, відмовляється від їжі, може з’явитися виверження шлункового вмісту, розлади травлення. Вихованець може страждати від хворобливих відчуттів у ділянці живота. Необхідно уважно стежити за його станом і в разі погіршення звернутися до ветеринара в клініку.

Клінічна картина

Симптоми легеневої гіпертензії у домашніх собак розвиваються на тлі недостатнього надходження необхідного кисню з легеневих структур до всіх інших клітин організму. За відсутності терапії собака може загинути. Своєчасне визначення серйозної патології — шанс на адекватне лікування та одужання.

Легенева форма артеріальної гіпертензії має такі ознаки:

• проблеми в процесі акту дихання (важке дихання у собаки, ознаки задишки);
• не можливість виконувати фізичні вправи, проблеми з диханням навіть після коротких прогулянок;
• наростання гавкаючого кашлю, іноді з домішками крові;
• зміна відтінку шкірного покриву (особливо помітна на слизових оболонках, вони стають ціанотичними);
• зміна розмірів живота;
• западання вен у ділянці шиї;
• різка втрата ваги;
• апатія і млявість тварини.

Під час проведення аускультації ділянки серця при легеневій гіпертензії прослуховуються шуми. Тварина може непритомніти на тлі кисневої недостатності. Центральна нервова система, яка першою приймає на себе удар при гіпоксії, починає відключати всі другорядні механізми. За відсутності допомоги, вихованець може загинути.

Лікування та профілактика

Перш ніж призначати терапію собаці, лікар проводить діагностичні заходи, що дають змогу диференціювати легеневу гіпертензію від таких захворювань, як колапс трахеї, серцеві гельмінтози, запалення легень без розвитку легеневої гіпертензії, зміна тиску в області плевральної порожнини. Схожі з легеневою гіпертензією симптоми мають такі патології, як параліч гортані та гемоторакс.

Для діагностики собаці призначають такі види лабораторних та інструментальних досліджень:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• тест на наявність дирофілярій;
• аналіз крові на рівень газу (гіпоксемія);
• аналіз плевральних і абдомінальних рідин (необхідний для виключення гемо- і пневмотораксу).

Під час постановки точного діагнозу важливим є проведення інструментальних досліджень, таких як рентгенографічне та ультразвукове (ехокардіографія). У результаті проведення рентгенографічного дослідження вдається візуалізувати зміну розмірів легеневих артерій, правого шлуночка серця, випіт, водянку черевної порожнини, збільшення в розмірах печінкових структур (при портальній гіпертензії), а ехокардіографія дає змогу візуалізувати гіпертрофічні зміни правого шлуночка і дилятацію.

Терапія патологічного процесу безпосередньо залежить від занедбаності захворювання і чинників, що спровокували його. У разі великих труднощів у тварини в процесі дихання, рекомендується госпіталізація, терапія киснем, а також низка медикаментозних препаратів, що дають змогу розширити респіраторні шляхи для проходження більшої порції повітря. Необхідно також лікарські препарати для зняття набряку та усунення недостатності серця через застій крові.

Після стабілізації стану тварини ветеринарний лікар прописує основи догляду в домашніх умовах. Власник повинен постаратися максимально захистити хвору тварину від стресових станів, знизити фізичну активність до мінімуму. Собаки з діагностованою легеневою гіпертензією не повинні піддаватися тривалому впливу холоду або ж спеки, сухості в приміщенні. Крім обмеження у фізичній активності, рекомендується відкоригувати раціон харчування, знизивши кількість солі.

При оформленні собаки з легеневою гіпертензією в стаціонарі клініки, проводиться ретельний контроль за змінами температури тіла. Застосовується інфузійна терапія, що дозволяє уникнути дегідратації. Рекомендується використання седативних препаратів, що знижують стресовий стан у хворого пса. Обмежують повністю рухову активність.

Лікарські препарати ветеринарний лікар підбирає індивідуально, розраховуючи дозування засобу залежно від віку і тяжкості занедбаності процесу.

Основне завдання лікаря — виявити основний фактор, що спровокував легеневу гіпертензію, і усунути його. Ідеальними засобами є ті серцеві засоби, які знижують тиск в артеріях, але при цьому не діють на циркуляцію крові в усьому організмі.

Під час лікування може призначатися киснева терапія. Але тривале використання кисневої маски не доцільне. Стандартна терапія діагностованої гіпертензії включає в себе використання таких препаратів:

• вазодилятатори. Застосовуються з обережністю, оскільки можуть спровокувати розвиток гіпертензії системного типу.
• бронходилятатори — підвищують надходження кисню в легені. Використовуються симпатоміметики.
• антикоагулянти — використовуються тільки в разі тромбоемболії.

У процесі лікування надзвичайно важливо стежити за загальним станом тварини і лабораторними змінами. Пов’язано це насамперед із тим, що деякі лікарські засоби для лікування легеневої гіпертензії можуть погіршити клінічну картину (депресанти процесу дихання). Обережно застосовують вазодилятатори, які в деяких випадках провокують підвищення артеріального тиску системного характеру.

Бронходилятатори здатні при неконтрольованому та тривалому прийомі спричиняти розвиток тахікардії та підвищеної збудливості. У процесі терапії регулярно проводяться фізикальні дослідження тварини (обов’язковими є аускультація і перкусія). На огляді ветеринар проводить загальний клінічний огляд, а також рекомендує проведення рентгенографічного дослідження. У деяких випадках може знадобитися проведення газ-аналізу крові та ехокардіографії.

З метою профілактики розвитку артеріальної гіпертензії в легеневій частині кровоносної системи рекомендується дотримуватися низки правил. Найважливішим є — регулярний огляд у ветеринарного фахівця, особливо якщо собака має природну схильність до проблем з диханням (брахіцефалічні породи собак).

З метою профілактики не варто допускати розвитку інфекційних захворювань респіраторного тракту, а особливо їх переходу в хронічний перебіг. Будь-яке порушення в процесі дихання — нестача надходження кисню в клітини організму. Запущені випадки підвищеного тиску в артеріях призводять до загибелі тварини.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.