Кров у сечі у кішки має медичний термін — гематурія. Поява крові в порції урини, що виділяється кішкою, — тривожний сигнал для господаря кішки. Причина виникнення патології може бути пов’язана з великою кількістю різних захворювань внутрішніх органів.

У переважній більшості клінічних випадків, гематурія свідчить про порушення в роботі сечовивідної системи. Спровокувати появу фракцій крові в сечі можуть інфекційні недуги, сечокам’яна хвороба, пухлини надниркових залоз. Варто уважно поставитися до появи тривожного симптому і рекомендується звернутися до ветеринарного лікаря за консультацією, діагностикою та призначенням подальшого лікування.

Важливо розуміти, що гематурією вважається не тільки виділення крові в сечу в незмінному вигляді — червоного кольору. Про гематурію може свідчити забарвлення сечі в коричневий колір. Таке явище виникає у зв’язку з виділенням крові поступово і в ній починаються процеси розкладання, які відбуваються в ділянці сечового міхура.

Причини появи крові в сечі

Кров у сечі не захворювання, а тільки один із симптомів порушення в роботі внутрішніх органів у кішки. Причини крові в сечі у кішки найрізноманітніші. Серед них виділяють кілька основних факторів, на які спирається лікар під час проведення клінічного огляду та збору анамнезу.

Найпоширенішими захворюваннями, що супроводжуються гематурією, є:

• Інфекції сечостатевої системи. Різноманітні патогенні мікроорганізми віруси і бактерії (лептоспіроз, лістеріоз, стрептококоз, стафілококова інфекція, кишкова паличка), грибки (кандидоз, асперегільоз), а також паразити провокують початок запального процесу, який ушкоджує чутливу слизову оболонку, що вистилає сечовивідні шляхи.
• Інтоксикація хімічними речовинами та отрутами рослинного походження. Проникнення токсичних речовин з їжею, через респіраторні шляхи з вдихуваним повітрям, а також через ушкоджені шкірні покриви спричиняє цілу низку симптомів, серед яких не останнє місце посідає гематурія, спричинена внутрішніми кровотечами, наприклад, у разі отруєння зоокумаринами, препаратами для цькування гризунів, порушується функція чинників згортання крові.
• Алергічна реакція. Є породи кішок, особливо чутливі до різних алергенів через особливості імунної системи. В особливих важких випадках перебігу алергії у кішки на тлі загальної сенсибілізації, може розвиватися гематурія.
• Гострі респіраторні вірусні інфекції. Не своєчасно вилікувані захворювання дихальної системи можуть давати ускладнення на інші органи. Найчастіше страждає сечовидільна система, оскільки нирки є природним фільтром організму. Потрапляючи з потоком крові в ниркові структури, віруси або бактерії провокують початок запального процесу. Особливе значення в розвитку ускладнень після застудних захворювань має імунітет тварини. При слабких захисних силах, вихованець частіше піддається атакам шкідливих мікроорганізмів.
• Мала рухливість. Відсутність фізичної активності негативно позначається на загальному стані організму кішки. Крім цього, причиною появи гематурії може бути надмірна маса тіла й ожиріння, що тягнуть за собою порушення обмінних процесів і як наслідок проблеми в сечостатевій системі.
• Травми. Поява крові в сечі може бути у кішки після падіння з висоти. Крім того, травми можуть бути пов’язані з проведенням оперативного втручання — після стерилізації або ж кастрації тварини.
• Запалення сечового міхура. Під час проходження висхідним або ж низхідним шляхом інфекція може осідати в сечовому міхурі, викликаючи цистити. Причиною інфікування може бути як недостатня гігієна тварини (неправильні умови утримання), так і непрофесійне проведення хірургічних маніпуляцій (катетеризація).
• Злоякісні та доброякісні новоутворення в будь-якій частині сечовидільної системи призводять до порушень у роботі органів. Унаслідок порушення цілісності слизової оболонки можливе виділення крапель крові, що забарвлюють сечу в характерний для гематурії відтінок.
• Сечокам’яна хвороба. Порушення обмінних процесів в організмі неминуче тягнуть за собою проблеми водно-сольового балансу. У результаті дисонансу утворюються конкременти, які під час проходження через сечовивідні канали призводять до дрібних або ж великих крововиливів (залежно від стадії захворювання і величини утворених каменів). Характерною особливістю сечокам’яної хвороби в котів є виділення сечі маленькими порціями, що пов’язано з частковим закупорюванням конкрементом вивідних урину шляхів, які виводять урину.

Поява крові в сечі не є нормою, і чекати подальшого розвитку без лікування не рекомендується. Особливу небезпеку становить кров у сечі в кастрованого кота. У нормі з поверхні рани не повинно бути кров’янистих виділень. Припустимо лише виділення сукровиці. В іншому ж випадку необхідно відразу звертатися до ветеринарної клініки, у зв’язку з ускладненнями після оперативного втручання.

Симптоми гематурії у кішок

Залежно від причини, що стала основною, чому кішка пісяє кров’ю, супутня симптоматика буде відрізнятися. Так, при гломерулонефритах відзначаються набряки на тілі в підшкірній жировій клітковині, підвищуються показники артеріального тиску. Під час проведення аналізу сечі відзначають не тільки фракції крові, а й білкові компоненти.

Тварина пригнічена, малорухлива, відмовляється від їжі. Характерною ознакою порушень у роботі ниркових структур стає полідипсія.

При сечокам’яній хворобі залежно від стадії патології, відзначаються такі симптоми як:

• часте сечовипускання, що викликає хворобливі відчуття у тварини;
• помилкові позиви до акту сечовиділення;
• болі в нижній частині живота, ближче до пазу;
• підвищення температурних показників тіла (у період загострення).

При закупорці сечоводів або сечового міхура конкрементами, можливий розрив міхура, розвиток перитоніту і летальний результат у кішки в період від 1 до 3 днів. Якщо у кішки йде кров із сечовипускального каналу, причиною може бути внутрішня кровотеча, що вимагає негайного втручання ветеринарного лікаря.

Без проведення належних заходів з порятунку тварини, вихованець за короткий період може загинути.

Ще одним захворюванням, що часто вражає кішок, є цистит. Характерна клінічна картина для запалення сечового міхура в гострій стадії така:

• кішка часто мочиться кров’ю;
• больові відчуття при здійсненні акту сечовипускання;
• болі під час завершення акту сечовипускання (тварина ніби тужиться і кричить від болю);
• в аналізі урини виявляють лейкоцити (що свідчать про запалення), білок і некротизовані тканинні структури слизової оболонки, що вистилає сечовий міхур;
• підняття температурних показників тіла;
• млявість і апатія тварини;
• відмова від прийому їжі.

Діагностика гематурії у ветеринарній клініці

Під час звернення до ветеринарної клініки лікар має призначити список лабораторних досліджень, необхідних для встановлення точного діагнозу. Основними діагностичними дослідженнями є:

• загальний аналіз сечі (дає змогу визначити в урині кількість згустків крові та зміни загального складу);
• бактеріальний посів сечі на поживних середовищах (дає можливість визначити вид збудника інфекції для точного підбору медикаментозних засобів);
• загальний і біохімічний аналіз крові (необхідний для підтвердження процесів запального характеру, а також дає змогу дати оцінку роботі ниркових структур).

Додатковими дослідженнями в разі гематурії є:

• коагулограма (визначення факторів згортання крові);
• рентгенографічне дослідження або ультразвукова діагностика органів черевної порожнини (дає змогу виявити конкременти в разі сечокам’яної хвороби, а також пухлинні процеси та можливі аномалії будови сечовивідної системи);
• цитоскопія (дослідження для виявлення патологічних процесів у сечовому міхурі);
• гістологія та біопсія (за необхідності визначення виду пухлини).

Лікування гематурії у кішок

Лікування гематурії має призначатися ветеринаром. Ніяка самодіяльність і самостійне призначення медикаментозних засобів не рекомендується. Без точного визначення причини народні методи терапії або ж препарати, призначені для людей, можуть стати причиною серйозних ускладнень у стані тварини.

Діагностована у кішки кров у сечі вимагає детального обстеження і акуратного призначення медикаментів. Залежно від основної причини, що викликала гематурію, терапія буде відрізнятися.

Основа терапії полягає в таких пунктах:

• застосування протимікробних засобів широкого спектра дії;
• дієтичний раціон харчування (у всіх випадках розвитку гематурії);
• за ознак зневоднення призначаються крапельниці з фізіологічним розчином і глюкозою;
• призначення медикаментозних препаратів, що зупиняють кровотечу (вітамін К);
• знеболювальні препарати та спазмолітики.

У випадках сечокам’яної хвороби тварині проводять оперативне втручання з метою видалення конкрементів, а при закупорці сечового міхура встановлюють катетер.

Профілактика

Мінімізувати ризики розвитку гематурії можна, дотримуючись кількох основних правил. Насамперед важливо стежити за раціоном харчування тварини, подбавши про якість і збалансованість корму. Також важливо проводити своєчасні профілактичні обробки від екто та ендопаразитів.

Не рекомендується допускати контакту кішки, що має вільний доступ на вулицю, з безпритульними і свідомо хворими тваринами. Власник повинен стежити за кішкою, намагаючись уникати травм, переохолоджень і бійок з іншими тваринами.

Знизити ризик розвитку такого небезпечного симптому, як кров у сечі, допоможуть профілактичні огляди у ветеринарного лікаря кожні 6 місяців.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.