Серед маси різних захворювань шкіри у собак, одним із поширених вважається свербляча короста. Хвороба провокується паразитами, супроводжуючись сильним свербінням, втратою шерстяного покриву, утворенням кірочок на шкірі та лущенням.

Основний шлях передачі захворювання — прямий контакт між здоровою та ураженою паразитами твариною. Джерелом зараження також є безсимптомні носії корости, забруднені миски, підстилки та амуніція.

Причини появи корости у собак

Збудник захворювання — мікроскопічний кліщ, що належить до роду Sarcoptes. Паразит має мікроскопічні розміри і побачити його неозброєним оком неможливо. Основу харчування паразитів складають лімфа, тканинна рідина, відмерлі частинки епітелію та ексудат.

Розвиток паразитів відбувається у верхній частині епідермісу і займає в середньому від 14 до 20 днів. Статевозрілі самки, занурюючись в епідермальний шар, прогризають ходи, відкладаючи від 40 до 60 яєць на добу. Через 5 днів за сприятливих умов вилуплюється молодняк, який продовжує просування поверхнею шкіри. У процесі своєї життєдіяльності кліщі, прогризаючи ходи, викликають сильний свербіж. Тварина, відчуваючи дискомфорт, починає посилено свербіти, що призводить до розчосів і травм. Собака стає неспокійним, може втрачати апетит.

Нерідко перебіг саркоптозу у собак ускладнюється вторинною бактеріальною інфекцією. Патогенні мікроорганізми провокують нагноєння, появу ділянок облисіння й утворення кірочок. Від шкіри тварини доноситься неприємний запах.

Несвоєчасне звернення до ветеринарного лікаря і відсутність точної діагностики призводять до неправильного лікування. Призначаються антибіотики, які не мають ефективності. Без правильно призначеного лікування позбутися корости у собаки неможливо.

У деяких випадках саркоптоз переходить у хронічну форму. Такий вид захворювання важко піддається терапії. Крім свербежу, короста провокує низку ускладнень у роботі організму тварини. Відбувається системна інтоксикація, порушуються функції внутрішніх систем, аж до зараження крові, нерідко закінчуючись летальним результатом.

Небезпека сверблячої корости полягає в тому, що це захворювання загальне, як для тварин, так і для людини. У власника мікроскопічні кліщі провокують псевдо коросту. Захворювання характеризується сильним свербінням, провокуючи розчухи в ділянці шкірних покривів рук, живота і шиї. Паразит не здатний прогризати ходи в епідермісі людини, але розвиток алергічних реакцій у вигляді червоних горбків на шкірі допускається. Специфічна реакція організму виникає у відповідь на продукти життєдіяльності кліщів.

Для людей специфічного лікування в разі ураження псевдочесоткою не існує. Через 2 тижні симптоми захворювання у людини минають самостійно за відсутності контакту зі збудником інфекції, на відміну від собак.

Симптоми корости у собак

Однією з найперших явних ознак ураження собаки саркоптозом, є сильний свербіж. З розвитком патологічного процесу з’являються ураження на шкірному покриві, утворюються ділянки лущення і кірочок. Свербіж призводить до розчухів, потім в уражені шкірні покриви потрапляє патогенна бактеріальна і грибкова мікрофлора, спричиняючи ускладнення. Це призводить до того, що ранова поверхня стає вологою, нагноюється, утворюються підсохлі скоринки гною.

На відміну від гострої форми, хронічний саркоптоз характеризується розвитком:

• гіперкератозу — процес потовщення рогового шару епідермісу;
• гіперпігментація — зміна відтінку шкіри в місці ураження;
• утворення ділянок облисіння — алопеція.

Найчастіше у ветеринарній клінічній практиці зустрічаються ураження саркоптозом вушних раковин, грудини, скакальних суглобів і ліктів. У деяких випадках свербляча короста поширюється по всьому тілу. Причиною виступає різке ослаблення захисних сил організму.

У нормальних умовах, імунітет собаки справляється з поширенням паразитів по організму. Відсутність належного внутрішнього захисту, призводить до різкого виснаження та інтоксикації організму продуктами життєдіяльності кліщів. Токсичні речовини проникають у кров’яне русло з основного вогнища запалення провокуючи небезпечні зміни.

Для встановлення точного діагнозу необхідно відвідати ветеринарного лікаря.

Діагностика включає в себе:

• збір анамнезу;
• загальноклінічний огляд;
• взяття зіскрібків шкіри з місць ураження.

Під час діагностики фахівець може отримати хибнонегативні результати, не виявивши в одному зішкрібку паразитів, що активно пересуваються, тому, підозрюючи коросту у собаки, лікар часто бере кілька зішкрібків з різних точок ураження з різним інтервалом.

На підставі отриманих даних фахівець розробляє тактику лікування.

Лікування корости у собак

Терапія залежатиме від тяжкості перебігу патологічного процесу, віку собаки та індивідуальних особливостей організму. На ранніх стадіях діагностованого саркпотозу лікування передбачається просте. Використовуються протиакарицидні препарати. Хороший терапевтичний ефект мають лікарські протикліщові засоби на основі макроциклічних лактонів та ізоксазолінів. У ветеринарній практиці широко застосовується Стронгхолд, що наноситься на неушкоджені ділянки шкіри в ділянці холки.

Терапія за допомогою протівоакарицидного препарату здійснюється двічі — відразу після діагностики і через 30 днів після першої обробки. Лікарські речовини абсорбуються в шкіру, циркулюючи кров’яним руслом.

Для лікування саркоптозу у собак застосовують інший вид препарату — Сімпаріка, що випускається в таблетках. Всмоктування лікарського засобу здійснюється стінками кишкового тракту. Рекомендується для лікування захворювань, спровокованих мікроскопічними кліщами. Препарат належить до малонебезпечних, але застосування при індивідуальній непереносимості твариною активних компонентів заборонено. Особливо небезпечний протівоакаріцідний препарат для терапії цуценят у віці до 8 тижнів, а також собак, що мають важкі порушення в роботі печінки і нирок. Смак препарату приємний для тварини, тому приймається практично без проблем. Дати улюбленцю ліки можна як під час прийому їжі, так і після.

Наявність патогенної бактеріальної мікрофлори в ранах у разі корости лікують із використанням спеціальних шампунів. Основу таких мийних засобів становить перекис бензолу або 4% Хлоргексидин.

Діагностовані важкі стадії саркоптозу у собак лікують в умовах ветеринарної клініки. Пацієнту створюють максимально комфортні умови і призначають комплексне лікування. Застосовуються системні антибіотики і препарати, що усувають інтоксикацію організму. Примітно, що в першу добу — дві після початку лікування, свербіж у тварини посилюється. Це особливість сверблячої корости. Зняття дискомфорту у собаки здійснюють за допомогою протизапальних негормональних препаратів, що призначаються при алергіях.

З метою профілактики зараження собаки коростяним свербежем, необхідно регулярно проводити протипаразитарні обробки.

Важлива частина профілактики полягає не тільки в регулярній протипаразитарній обробці, а й також у запобіганні контактів домашнього улюбленця з безпритульними або свідомо хворими родичами.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.