Короста у кішок являє собою рідко діагностоване захворювання, що проявляється запальними процесами на шкірі, сильним свербінням і локальним облисінням в області уражених ділянок. Виникнення корости у кішок характеризуються різким виснаженням і зниженням загальної резистентності організму до інших недуг.

Який вигляд має короста у кішок має знати кожен власник пухнастого улюбленця для того, щоб вчасно розпізнати захворювання і вжити заходів щодо його ліквідації. У разі відсутності своєчасно наданого лікування, шкірні покриви улюбленця уражаються на стільки, що починають запускатися процеси некротизації тканинних структур, розвиваються великі абсцеси і виразки.

Спричинене паразитуючими кліщами захворювання здатне з легкістю передаватися від однієї кішки або собаки до іншої тварини, а також є небезпечним і для людини.

Можливі причини

Локалізована вушна короста у кішок або ж генералізована короста, виникають в результаті активності деяких видів мікроскопічних кліщів. Період від проникнення паразитів у шари епідермісу і до початку появи характерних ознак досить великий і не має чітких меж. Мікроскопічні кліщі проникають у шари епідермісу, пробираючись до сальних залоз і волосяних фолікулів, живлячись кров’ю, частинками дерми та лімфою.

Заразитися коростою улюбленець може під час тісного контакту з іншими домашніми тваринами — котами або собаками, а також людиною. Мікроскопічні кліщі вражають і диких птахів, тому недуга може передатися від голубів, спійманих кішкою на вулиці. Нерідко кішки заражаються через предмети для догляду за твариною.

Найчастіше заражаються коростою тварини сильно виснажені, які мають хронічні захворювання в анамнезі, а також зі слабким імунним захистом. Найбільшу небезпеку несе в собі короста для маленьких кошенят. У зв’язку з тим, що резистентність організму в них набагато слабша через недостатньо розвинену імунну систему, процеси дегенеративного характеру в них проходять набагато швидше.

Особлива небезпека захворювання полягає в здатності корости передаватися від кішки до людини.

Основні фактори, здатні послужити причиною зараження коростяним кліщем:

• генетична схильність;
• шкірні захворювання, що провокують ослаблення захисних сил організму;
• вік тварини (за статистикою, уражаються підшкірними кліщами маленькі кошенята і кішки віком до 2-х років);
• зниження загальної резистентності організму;
• порушення внутрішніх обмінних процесів в організмі;
• порушення правил утримання та гігієни вихованця;
• стресові стани у тварини.

Виділяють кілька видів мікроскопічних паразитів, здатних стати причиною розвитку корости. Серед них виділяють:

• Вушний кліщ — отодектоз, недуга, спровокована специфічними мікроорганізмами, викликає сильний свербіж у зоні зовнішнього слухового проходу. Провокує розчухи і зараження вторинною патогенною мікрофлорою. Характерними особливостями вушної корости є поява специфічного нальоту з внутрішньої поверхні вуха з неприємним відразливим запахом. Відсутність терапії призводить до генералізації патологічного процесу і проникненням вторинної інфекції висхідним шляхом до оболонок головного мозку.
• Саркоптоз — свербляча короста, спровокована кліщем Sarcoptoses. Паразитарний мікроорганізм може вражати будь-яку ділянку тіла тварини — вуха, голову, колінні суглоби, область живота. На місці ушкоджень утворюються специфічні папули, які темніють, грубіють із часом. За відсутності лікування виникають новоутворення на тілі.
• Нотоедроз — викликається кліщем Notoedric, провокує виникнення на шкірному покриві в області морди (ніс, надбрівні дуги, потилиця). Викликає сильний свербіж, провокує запалення і легко розноситься по всьому тілу. Небезпеку нотоедроз становить і для людини.
• Демодекоз — викликане захворювання кліщами роду Demodex. Присутній на шкірному покриві здорових тварин, тривалий час не проявляючи своєї патогенності. При зниженні захисних сил організму і різкому збільшенні популяції, виникає патологічний процес. Кліщі починають активно прогризати собі ходи, вражаючи шкірний покрив у ділянці морди, шиї та очей. Відсутність терапії призводить до ураження всього тіла, виникає сильний свербіж і алопеція.
• Хейлітіоз — рідко діагностована недуга у кішок, спровокована розвитком кліщів роду Cheyletiella. Це захворювання характеризується появою лущення на шкірі, іноді в медичних джерелах можна побачити назву — блукаюча лупа. Спровоковане мікроскопічними кліщами захворювання провокує потовщення уражених ділянок шкіри, призводить до сильного свербіння і загального дискомфортного відчуття у тварини. Недугою може захворіти і людина. Хейлетіоз викликає лущення шкіри та свербіж.

Симптоми

Незалежно від того, який вид мікроскопічного кліща спровокував недугу, симптоми корости у кішок практично не відрізняються. Завжди прояви корости ознаменовуються появою сильного свербіння. Тварина посилено свербить, іноді до появи крові. Необхідно провести ретельний огляд шкірних покривів на наявність почервоніння або ж ранок. Основні ознаки початку корости:

• ділянки облисіння на шкірі в ділянці голови — вуха, надбрівні дуги, навколо ротової порожнини і на кінцівках;
• поява твердих кульок у місці проникнення мікроскопічного кліща;
• виникнення на шкірному покриві папул червоного кольору.

Якщо з’явилася вушна короста у кішки, то тварина починає посилено трясти головою і вухами, постійно намагаючись лапами почухати всередині вушного каналу. Відзначається занепокоєння і навіть агресія щодо господаря.

Крім основних симптомів, можуть спостерігатися й інші ознаки корости, що характеризуються появою апатії до навколишнього оточення, відмовою від приймання їжі, виникненням на шкірному покриві маленьких ранок і наривів. Відсутність своєчасного лікування завжди загрожує ускладненнями у вигляді бактеріального обсіменіння ранових поверхонь, зараження крові, стресові стани у тварини.

Визначити, що у домашньої улюблениці почалася короста можна тільки в умовах ветеринарної клініки. Без спеціальної діагностики не обійтися, а саме без лабораторних досліджень.

Діагноз ставиться тільки на підставі комплексного обстеження, що включає в себе забір крові, зішкріб пошкоджених ділянок шкіри, клінічний огляд.

Основні принципи лікування

При підтвердженні діагнозу корости, викликаної мікроскопічними підшкірними кліщами, ветеринарний фахівець призначає схему лікування, підібрану індивідуально для кожного вихованця.

Будучи інфекційним захворюванням, лікування у кішок корости включає в себе цілий комплекс терапевтичних заходів.

Основне — усунути причину захворювання, тобто знищити паразита.

Для цього широко застосовуються протипаразитарні препарати, що згубно впливають на життєдіяльність кліщів:

• Альбендазол;
• Бензилбензонат;
• Перметрин;
• Есдепалетрин;
• Ліндан;
• Амітразин.

Ліки від корости для кішок підбираються індивідуально, залежно від виду мікроорганізму і ступеня ураження. Важливу роль відіграє дозування діючої речовини, що розраховується за вагою і віком вихованця.

Лікування вушної корости у кішок передбачає використання спеціальних крапель, які закапують у зовнішній слуховий прохід після попереднього гігієнічного чищення.

Курс терапії призначає ветеринарний лікар. Крім основного лікування, існує і симптоматична терапія, що дає змогу усунути прояви патологічного стану. Так, для зміцнення захисних сил організму застосовують імуностимулювальні препарати.

Усунення свербежу і запалення здійснюється за рахунок використання системних антигістамінних лікарських препаратів або ж мазей для зовнішнього використання з глюкокортикостероїдами.

Наявність вторинної бактеріальної мікрофлори передбачає використання антибіотиків широкого спектра дії, що призначаються курсом не менше 5 днів. До складу комплексної терапії входить також застосування вітамінних і мінеральних комплексів, що дають змогу забезпечити повноцінність і збалансованість раціону.

Лікування корости у кішок у домашніх умовах можливе, але рекомендується все ж проконсультуватися з ветеринарним лікарем і компонувати народні методи з аптечними препаратами. Для усунення свербіння у кішки, можна зробити спеціальний відвар з кори крушини. Ним протирають шкірний покрив кілька разів на день. Таку ж дію має суміш із подрібненого лаврового листя, змішаного з вершковим маслом. Наноситься кашка на шкіру тварини 3-4 рази на день.

Лікувати коросту домашніми методами можна тільки для поліпшення стану шкіри та усунення свербежу. Вивести першопричину — коростяного кліща, такими методами не можливо.

Профілактика

Доведено, що короста від кішки до людини передається, але прояви її набагато слабші, ніж у тварини. Крім того, нотедроз, демодекоз і хейлетіоз не можуть тривалий час перебувати в шкірних покривах людини.

Запобігти розвитку корости у кішки можна, прийнявши своєчасно заходи профілактики. Важливо обмежити контакт домашнього улюбленця з безпритульними тваринами, а також із собаками і кішками із захворюванням.

Проведення профілактичних обробок від нашкірних і внутрішньошкірних паразитів також не повинно залишитися без уваги власника. Кожні 4-6 місяців, потрібно відвідувати ветеринара, для проведення діагностичних оглядів і здачі аналізів. Таким чином, можливо виявити захворювання на ранніх стадіях і уникнути ускладнень.

Популярні породи та тренди 2025 року.