Коровнавірусна інфекція — висококонтагіозне захворювання, що гостро протікає і вражає домашніх котів. Характерними особливостями коронавірусу є профузний пронос із кров’ю і лейкопенія.

Цей вид інфекції недостатньо вивчений, тому єдиної схеми лікування, а також ефективної вакцини, що дає 100% гарантію від зараження, не знайдено.

Коронавірус провокує у кішок розвиток інфекційного перитоніту. Існує кілька штамів коронавірусної інфекції, і який саме стає причиною перитоніту, з’ясувати досі не вдалося. Існує думка, що проникаючи в кишківник, вірус здатний мутувати, спричиняючи серйозні ускладнення.

Сприяють мутаціям коронавірусу в організмі стресові фактори, що послаблюють імунний захист, присутність інших інфекцій в організмі, схильність генетичного плану. При появі характерних ознак нездужання у вихованця, необхідно обов’язково звернутися до ветеринарної клініки за допомогою.

Що таке коронавірус і чим він небезпечний

Коронавірусна інфекція у кішок спричинена РНК-вмісним неклітинним інфекційним агентом, що спричиняє важкі патологічні стани у кошенят. Дорослі кішки також можуть заразитися коронавірусною інфекцією, але у них вона протікає у вигляді ентериту.

Збудник захворювання тривалий час після зникнення симптомів залишається в організмі, що призводить до тривалого вірусоносійства. Це означає, що здорова на вигляд тварина з легкістю заражає інших котів.

Неклітинні інфекційні агенти — віріони, вражають клітинні структури слизової оболонки, що вистилає травний тракт, викликаючи діарею. Виділяють 2 основні штами коронавірусної інфекції:

• коронавірус FCoV, що провокує запалення стінок тонкого кишечника;
• коронавірус FIPV, що мутує в організмі і викликає перитоніти.

Другий штам вірусів активно атакує білі кров’яні тільця, а саме макрофаги (що відповідають за блокування від потрапляння чужорідних мікроорганізмів), руйнують їх, що стає причиною загального інфікування тканинних структур усіх органів.

За статистичними даними, мутація кишкового коронавірусу, що потрапив в організм кішки, у штам, що викликає перитоніт, становить близько 10%. Тому при діагностованому захворюванні у кішки необхідне призначення обов’язкового лікування, що включає в себе підвищення захисних сил організму для самостійної боротьби. Це дає змогу мінімізувати ризики мутації вірусу і розвитку ускладнень.

Розвиток коронавірусу в кішки також залежить від кількох чинників, таких як:

• вік тварини;
• стан психічного і фізичного здоров’я;
• активність захисних сил організму (своєчасно вироблені антитіла до коронавірусу дозволяють значно послабити або ж повністю знищити віріонів, а тварина перехворіє без виражених симптомів і погіршень);
• ступінь патогенності коронавірусу;
• кількість неклітинних агентів, що проникли в організм;
• схильність до інфекцій на генетичному рівні.

Найчастіше хворіють на коронавірусний ентерит кошенята віком до 1 року, і старі тварини від 12 років. Новонароджені малюки можуть отримати вірус із молоком матері і з імовірністю в 93% гинуть, незалежно від того, який штам неклітинного чужорідного агента потрапив в організм.

Шляхи передачі коронавірусу у кішок

Джерелом зараження є хворі кішки, а також вірусоносії без ознак захворювання. Разом із каловими масами, уриною і виверженим вмістом шлунка збудник інфекції потрапляє в зовнішнє середовище. Серед факторів передачі коронавірусної інфекції виділяють:

• килимки;
• гребінці;
• кігтерізки;
• посуд.

Заразитися кішка може і через слину, але це трапляється в рази рідше, ніж при орально-фекальному способі інфікування. Це стосується виключно коронавірусу, що викликає ентерити.

Щодо інфекційного перитоніту, то шляхи зараження ним не до кінця вивчені. Відомо, що цей штам самостійно мутує в організмі й вражає клітини крові, відповідно не виділяючись у навколишнє середовище разом зі слиною, уриною або фекаліями.

Коронавірус не передається людині, тому власники кішок можуть бути відносно спокійні щодо цього. Крім того, коронавірус, що вражає травну систему кішок, не передається собакам і домашнім гризунам.

Неклітинний чужорідний агент коронавірус має високу заразність, але водночас відзначається його нестійкість до впливів факторів зовнішнього середовища. Віруси ентериту, що потрапляють разом із фекаліями в навколишнє середовище, дуже швидко інактивуються і гинуть протягом 24 годин.

Чутливий до нагрівання і розчинів для дезінфекції (не сприйнятливий тільки до фенолів). Згубний вплив на коронавірус мають сухі поверхні та підвищена температура навколишнього середовища.

Симптоми та ознаки

Ознаки коронавірусної інфекції залежать від ступеня зараження і кількості вірусу, що потрапив в організм, а також від стану імунної системи. Коронавірусний ентерит характеризується виникненням таких симптомів:

• зниження апетиту;
• профузний пронос;
• іноді виверження шлункового вмісту;
• зневоднення;
• млявість і слабкість вихованця.

Несвоєчасно лікований ентерит коронавірусної природи при супутніх факторах, призводить до переходу на іншу, більш небезпечну форму. Інфекційний перитоніт на перших стадіях не має характерних відмінностей від кишкового ентериту. У результаті патологічних процесів і уражень усіх структурних одиниць організму, у кішки спостерігаються такі симптоми:

• різке зниження маси тіла;
• пригнічений депресивний стан вихованця;
• безкровність видимих слизових оболонок (наслідки анемії);
• розвиток асциту (водянки, що характеризується скупченням рідини в черевній порожнині).

У результаті патологічних змін на тлі коронавірусного інфекційного перитоніту спостерігається гепаторенальна недостатність і порушення в роботі центральної нервової системи (атонія м’язів, судомні явища, спазми).

Діагностика

Діагностика необхідна для точної диференціації збудника та подальшого призначення лікування. Попередній діагноз встановлюють на підставі отриманого клінічного огляду тварини. Крім фізикальних досліджень, необхідне проведення таких лабораторних аналізів:

• загальноклінічний аналіз крові;
• біохімія крові;
• аналіз рідин (випіт черевної або грудної порожнини);
• ПЛР діагностика, що ґрунтується на дослідженні сироватки крові;
• ІФА — дає можливість визначити титр антитіл вироблених проти вірусу;
• титр антитіл у сироватці крові — унікальний аналіз, що дає змогу визначити не тільки присутність вірусу, а й дізнатися про перебіг його розвитку, що в результаті дає змогу оцінити ризики та призначити адекватну терапію.

Залежно від проявів захворювання і типу інфекції, матеріал для специфічної полімеразної ланцюгової реакції відбирають у кількості 300-500 мкл із плазми крові. У разі підозри на коронавірусний ентерит для досліджень відбирають фекалії (5-10г). Біоматеріал доставляють у лабораторію того ж дня.

Під час оцінки отриманих даних існує можливість хибнопозитивного результату. Пов’язано це з реакцією на штам вакцини, зробленої кішці. Тому варто пам’ятати, що від часу вакцинації має минути не менше 3 тижнів.

Важливо пам’ятати, що полімеразна ланцюгова реакція також може давати хибні результати, і для отримання достовірних даних необхідно проведення 2-3 тестів.

Після проведення дослідження котячих аналізів, інтерпретація може бути такою:

• позитивний результат (наявність коронавірусу в організмі кішки з явною симптоматикою, за відсутності клінічних ознак кішка заражена інфекційним перитонітом, є вірусоносієм, який добре переніс захворювання);
• негативний результат (відсутність вірусних агентів) означає що тварина здорова, або ж є потенційним вірусоносієм, але при цьому виділення неклітинних агентів відбувається не регулярно.

Лікування коронавірусу

Коронавірусний ентерит негативно впливає на загальний стан організму, сильно знижуючи імунний захист. Проникаючи в клітинні структури, коронавірус здатний вбудовуватися в генетичний матеріал і модифікувати процеси обмінного характеру.

У деяких випадках у тварини після коронавірусного ентериту, починаються проблеми з гепаторенальною системою, лімфатичною і нервовою системами. При постановці діагнозу терапія у кошенят має бути негайною.

Лікування тварини включає в себе:

• прийом противірусних препаратів — Віферон, Імунал, Баксин-вет;
• використання імуномодуляторів та імуностимуляторів — Ронколейкін, Поліферрин-А, Глабкан-5;
• загальнозміцнювальні засоби — Нуклеопептид, Елвестин, Цамакс;
• препарати протектори для зміцнення всіх систем організму, які страждають від коронавірусу (гепатопротектори, нефро- і панкреопротектори, пробіотики);
• антибіотики — для придушення можливого інфікування бактеріальною патогенною мікрофлорою на тлі загального зниження імунних сил.

Хворого маленького кошеня лікувати необхідно виключно в стаціонарі ветеринарної клініки. Пов’язано це з низьким імунітетом і швидким зневодненням організму. Для підтримання сил тварині проводять інфузійне введення не тільки лікарських засобів, але й фізрозчину і глюкози.

Профілактика

Заходи профілактики захворювання на коронавірусний ентерит містять у собі кілька правил, які неухильно потрібно виконувати. Перш за все, важливо забезпечити тварині повноцінний раціон харчування, збалансований за всіма нутрієнтами. Необхідна і регулярна гігієна житла, де мешкає кішка (миття і стерилізація килимків, мисок, туалетних лотків).

Не рекомендується допускати контакту вихованця зі свідомо хворими і бездомними тваринами.

Вважається, що вакцина від коронавірусу допомагає врятувати тварину від захворювання. Насправді це далеко не так. Наразі на фармакологічному ветеринарному ринку не існує ліків, що дозволяють запобігти інфікуванню.

Кішкам щеплення здебільшого вже не потрібне, оскільки імунізація проводиться на 16 тижні життя, а до цього часу більша частина тварин уже перехворіла на коронавірусний ентерит.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.