Кон’юнктивіт у кішок являє собою процес запального характеру, що розвивається в самій кон’юнктивальній слизовій оболонці зорового органу. Запалення завжди супроводжується симптомами боязні світла, набряком, виділеннями з очей, почервонінням.

Поділяють кілька форм запалення, що дає змогу визначити максимально відповідне лікування і подальший догляд за твариною. Терапія кон’юнктивітів обов’язково охоплює комплекс методик, що усувають не тільки симптоми захворювання, а й основну причину, яка викликала запалення.

Кон’юнктивою називається тонка оболонка, що вкриває зоровий орган зовні, а також внутрішню частину нижньої і верхньої повіки. Верхня повіка вистелена більш товстим шаром кон’юнктиви, а нижня більш тонким. У цій оболонці містяться протоки залоз, що продукують слізний секрет для зволоження всього ока.

Причини кон’юнктивіту в котів

Існує велика кількість причин, що провокують розвиток кон’юнктивіту у кішок. Основними є бактеріальні та вірусні ураження. Нерідко причиною кон’юнктивіту стає механічна травма зорового органу.

У ветеринарії виділяють такі види причин:

• Інфекції бактеріального, вірусного або грибкового походження. Найчастіша причина діагностованого кон’юнктивіту в домашніх тварин. Особливо часто запалення очей інфекційного характеру виникає не як самостійне захворювання, а як ускладнення на тлі зараження всього організму або ж окремих органів.
• Реакція алергічного типу. Дедалі частіше в практиці ветеринарних лікарів трапляється харчова алергія у домашніх улюбленців, що виникає на тлі неправильно підібраного раціону харчування або ж під час годування кішки неякісними продуктами. Алергія супроводжується свербінням на шкірі, першінням, виділенням секрету з носових ходів і набряком кон’юнктиви.
• Травми очей механічного характеру. Ранева поверхня — відкриті ворота для проникнення секундарної мікрофлори. Для того щоб очистити поверхню ока від чужорідного тіла або ж патогенних мікроорганізмів, починається підвищене вироблення слізного секрету. Несвоєчасно надана кваліфікована допомога тварині може обернутися сумними наслідками — сліпотою або ж повною втратою ока.
• Токсичні речовини. У разі потрапляння на чутливу слизову оболонку ока хімічних речовин, розвивається не тільки подразнення і запалення. Можлива поява хімічних опіків, що ведуть до повної втрати кішкою зору. Пральні порошки крім опіків слизової оболонки, провокують і механічні пошкодження.
• Опромінення. Попадання на кон’юнктиву ока відкритих ультрафіолетових променів, радіоактивних або ж рентгенівських різко негативно позначається на її стані. Крім запалення, що викликається опроміненням, відбувається опік слизової і можлива тимчасова сліпота у домашнього улюбленця.
• Паразитарні інфекції. Найпростіші (хламідії, токсоплазмоз), а також кишкові гельмінти, часто стають причиною розвитку кон’юнктивіту. У цьому разі запалення слизової є ускладненням. У разі гельмінтозів розвиток кон’юнктивіту зумовлений подразненням, спричиненим токсичними речовинами, які виділяють паразити в процесі своєї життєдіяльності.

Залежно від типу запального процесу, ознаки розвитку кон’юнктивіту у кішок будуть відрізнятися. Основними типами кон’юнктивіту є:

• Фолікулярний. Являє собою запальний процес, що зачіпає лімфатичні фолікули, розташовані в ділянці третьої повіки (добре розвиненої у представників сімейства котячих). Виникає фолікулярний кон’юнктивіт у кішок на тлі механічних травм при потраплянні сторонніх предметів в око тварини і є ускладненням катарального запалення.
• Вірусний. Розвивається на тлі інших інфекційних захворювань, що вражають верхні дихальні шляхи або ж внутрішні органи. Вірусний кон’юнктивіт у кішок супроводжує такі захворювання як чума м’ясоїдних, герпесвірусна інфекція, аденовіроз. Під час лікування цього типу запального процесу в кон’юнктиві особливу увагу приділяють усуненню першопричини захворювання за допомогою противірусних медикаментозних засобів.
• Гнійний. Характеризується виділенням гнійного ексудату і обумовлений проникненням, а також активним розмноженням в оці патогенної бактеріальної або грибкової мікрофлори. Гнійний кон’юнктивіт у кішок розвивається і на тлі загального зниження захисних сил організму. Рогівка ока при гнійному запаленні набуває каламутності, кішка з великою швидкістю втрачає можливість бачити, а на місці виразок утворюються рубцювання і заворот повік.
• Алергічний. Запальний процес, що розвивається як ускладнення, а також як основне захворювання. Алергічний кон’юнктивіт у кішок можуть спровокувати дрібні частинки від лакофарбових виробів, парфумерії, пилок квітучих рослин і пил.
• Фібринозний. Характеризується розвитком у ділянці слизової оболонки специфічних плівок фібринозного походження, під якими активно відбувається некротизація тканинних структур. Розвивається фібринозний кон’юнктивіт при вірусних і бактеріальних інфекціях, а також через хімічні опіки та опромінення.
• Катаральний. Вид кон’юнктивіту, що найчастіше трапляється у ветеринарній клінічній практиці, оскільки є початковою стадією захворювання. Зазвичай, за належного догляду за твариною, катаральний кон’юнктивіт у кішок минає самостійно без застосування терапевтичних методик, досить просто регулярно промивати око. Але якщо власник несвоєчасно звернув увагу на невелике запалення, катаральний кон’юнктивіт легко переходить у будь-яку зі складних форм.
• Еозинофільний. Цей вид запального процесу характеризується утворенням специфічних бляшок білого кольору або ж з рожевим відтінком. Спровокована поява бляшок еозинофілами (гранулоцитарні лейкоцити). Основним чинником розвитку еозинофільного кон’юнктивіту є порушення в роботі імунної системи.
• Хламідійний. Кон’юнктивіт, що розвивається на тлі хламідіозу, паразитарного захворювання, викликаного найпростішими мікроорганізмами. Найчастіше діагностують хламідіоз і хламідійний кон’юнктивіт у кішок у ранньому віці, відразу після народження на 6-11 день, що пов’язано з недостатньо розвиненою імунною системою організму.
• Флегмонозний. Вид запалення, що вражає не тільки кон’юнктиву, а й паренхіму ока. Флегмонозний кон’юнктивіт характеризується особливо складним перебігом і досить тривалим лікуванням. Найчастіше розвивається на тлі бактеріальної інфекції.
• Бактеріальний. Характерний швидким і гострим перебігом. Виникає запалення слизової оболонки ока даного типу на тлі стрептококової, стафілококової, пневмококової, гемофільної інфекції.
• Хронічний. Розвивається на тлі абсолютно будь-якого виду кон’юнктивіту, характеризується періодичністю і підвищеною дратівливістю слизової. Симптоми хронічного кон’юнктивіту набагато м’якші, ніж навіть катарального, тому визначити його досить складно без спеціальних діагностичних заходів.

Передається кон’юнктивіт від кішок до людини, тільки якщо він має вірусну або ж бактеріальну природу. В інших випадках, зараження не можливе. Основний спосіб передачі інфекційного кон’юнктивіту — контактний.

Основні симптоми кон’юнктивіту у кішок

Симптоми кон’юнктивіту у кішок залежать безпосередньо від форми захворювання і його перебігу. При гострих запальних процесах виникає виражена клінічна картина, а при хронічному — уповільнена.

Залежно від виду ушкодження, що викликало порушення в кон’юнктивальній оболонці, симптоми мають характерні особливості. Але практично будь-яке запалення в оці супроводжується такими основними ознаками:

• почервоніння і набряклість внутрішньої частини повік;
• підвищене виділення слізного секрету;
• виділення з очей слизового або гнійного ексудату;
• свербіж і дискомфорт в очах;
• боязнь яскравого світла.

Ознаки кон’юнктивіту, залежно від форми захворювання:

• Фолікулярний характеризується на початкових етапах появою світлобоязні та підвищеної сльозотечі. Кішка намагається почухати свербляче око, що супроводжується занесенням інфекції та виділенням гнійної або слизово-гнійної рідини. При цьому збільшується і червоніє третя повіка.
• Вірусний характерний серозним запальним процесом, при цьому з ураженої ділянки виділяється каламутна рідина серозного типу.
• Гнійний супроводжується витіканнями з уражених очей білого або жовтого ексудату. Сама кон’юнктивальна оболонка гіперемована, стає темно-вишневого кольору. Тварина відчуває сильний біль і намагається уникати яскравого світла. Гнійний ексудат накопичується в області росту вій і внутрішньому куточку ока. Постійні виділення з ураженої ділянки провокують випадання волосся на повіках і під очима. На цьому місці активно розвивається мокнуча екзема. Хронічна форма гнійного кон’юнктивіту призводить до зміни відтінку самої оболонки — вона стає синюватою.
• Алергічний кон’юнктивіт характерний катаральним запальним процесом, гіперемована не тільки кон’юнктива, а й сама білкова оболонка (склера). Виникає постійний свербіж і сльозоточивість.
• Фібринозний вид запалення поділяють на дві основні форми — крупозну і дифтероїдну. Перший вид патології вирізняється розвитком вогнищ некрозу на поверхневих шарах слизової, що супроводжуються утворенням білої плівки, під час відокремлення якої виникає ерозивне ураження з кровоточивістю. Другий вид фібринозного кон’юнктивіту характеризується тим, що вогнища некрозу ушкоджують не тільки верхній шар, а й проникають у глиб, аж до паренхіми ока.
• Катаральний характеризується стандартними симптомами — сльозоточивістю, набряком повік, світлобоязню і болісними відчуттями в оці.
• Еозинофільний супроводжується витіканнями ексудату, що містить опасисті клітини, еозинофіли і частинки епітелію. Цей вид кон’юнктивіту частіше діагностується в одному оці, а також для нього характерна стерта симптоматика. Тільки коли запальний процес охоплює ділянку третьої повіки, білкової оболонки та рогівки, виникають виражені больові відчуття.
• Хламідійний кон’юнктивіт у кішок характеризується сильним набряком повік, сльозоточивістю і печінням в очах. Під час розвитку захворювання виділяється ексудат гнійного характеру і висипання в області нижньої повіки. Набряк слизової оболонки супроводжується не тільки набряком, а й утворенням гною з прожилками крові внаслідок пошкодження цілісності судинних сплетінь. Не своєчасно лікований хламідійний кон’юнктивіт переходить на оболонки, що вистилають респіраторний тракт і ротову порожнину.
• Флегмонозний, характеризується найсильнішим набряком, за якого кон’юнктива випирає з очної щілини. Сильні крововиливи в ураженій ділянці провокують зміну оболонки з червоного на вишневий. Частина набряклої слизової, що випирає назовні, напружена і пересушена, що провокує розвиток кровоточивості навіть за незначного дотику. Флегмонозний кон’юнктивіт характеризується не тільки витіканнями слизової та гнійної рідини, а й утворенням наривів на поверхні слизової. Тварина відчуває сильний біль, можливе підвищення температурних показників тіла.
• Бактеріальний, супроводжується витіканнями з очей гнійного ексудату, набряком і болючістю. Підвищується температура тіла у хворої кішки, світлобоязнь і апатія.
• Хронічний не відрізняється вираженою симптоматикою, але в разі тривалого перебігу захворювання можливий розвиток завороту повік.

Діагностування кон’юнктивіту

Помітивши запалення очей у кішки, власник повинен без зволікання звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Пов’язано це з тим, що визначити тип захворювання і відповідно призначити адекватне лікування без спеціальних лабораторних аналізів неможливо.

Під час відвідування ветеринарної клініки хворій тварині проводять загальний клінічний огляд, що містить збір анамнезу (чим харчувалася тварина, як довго триватиме патологія, чи був контакт із побутовою хімією або іншими подразнювальними факторами).

Постановка точного діагнозу включає в себе проведення:

• бактеріоскопії — дає змогу визначити наявність патогенної бактеріальної мікрофлори, грибкових мікроорганізмів або ж найпростіших;
• посів на поживних середовищах — для дослідження відбирається проба ексудату і висіваються колонії бактерій;
• цитологія — проводиться зішкріб з метою виявлення змін на клітинному рівні;
• біомікроскопія — методика, що базується на дослідженні ока за допомогою спеціального мікроскопа, який використовується в офтальмології;
• серологічна діагностика — дає змогу визначити вірусну природу запалення і визначити тип збудника.

Лікування кон’юнктивіту у кішок

Лікувати кон’юнктивіт у кішок необхідно комплексно з урахуванням ступеня пошкодження слизової і характеру протікання патології. Основа терапії — усунення базової причини, що викликала запалення, а також запобігання розвитку ускладнень. Необхідна частина лікування — симптоматична, що дозволяє полегшити стан хворої тварини.

Лікування в домашніх умовах має відбуватися з регулярними консультаціями ветеринара. Домашні методи лікування застосовні винятково як додаткова терапія, що полягають у промиванні кон’юнктиви відварами і настоями трав.

Можна використовувати відвари плодів шипшини, квіток ромашки аптечної, кропу, що мають протибактеріальні властивості.

Медикаментозне лікування охоплює застосування знеболювальних препаратів: лідокаїну і новокаїну, антигістамінних засобів (за діагностованого алергійного кон’юнктивіту) — Тавегілу або Бравегілу. А також у разі бактеріального запального процесу обов’язкове застосування антибіотиків місцевої дії.

Широко застосовують краплі від кон’юнктивіту — Левоміцитин або його аналоги. У ділянку нижньої повіки закладають тетрациклінову мазь, що має протибактеріальний ефект.

На тлі серйозного ураження бактеріальною інфекцією очей, використовують протимікробні медикаментозні засоби загального спектра дії — Ципровет, Еритроміцин. Глюкокортикостероїди застосовують для усунення запалення. Найкращий ефект мають краплі Дексаметазон і розчини для введення. Курс лікування призначає ветеринарний фахівець залежно від ступеня тяжкості захворювання і супутніх ознак.

Терапія хронічного типу запального процесу в кон’юнктиві, крім загальних заходів, має на увазі введення імуномодулюючих препаратів, що підвищують загальні захисні сили організму.

Профілактика

Заходи профілактики розвитку патології містять кілька основних пунктів, що дають змогу запобігти захворюванню. Власник тварини повинен уважно ставитися до стану тварини, відзначаючи будь-які зміни. Важливо стежити за раціоном харчування, вибираючи тільки високоякісні корми, що не викликають алергію у вихованця.

З метою профілактики вірусних інфекцій і деяких бактеріальних, рекомендується своєчасно проводити імунізацію кішки, згідно з календарем щеплень. Не варто допускати контакту домашньої улюблениці з бездомними тваринами, а також дотримуватися правил утримання, що включають прибирання житлового приміщення, регулярне прання підстилок, на яких спить тварина.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.