Коматозний стан або іншими словами сопор, являє собою важке порушення у свідомості, що побічно вказує на наявність небезпечного критичного стану організму.

Кома у кішки загрожує життю тварини і може стати причиною летального результату. Крім втрати свідомості кішкою, сопор характеризується різким зниженням рефлексів (до повного зникнення), порушеннями в роботі дихальної системи — поверхневе і часте дихання, задишка, порушення роботи серцево-судинної системи, порушення терморегуляції.

Коматозний стан у кішки, що настав унаслідок патологічних процесів організму, призводить до глибоких гальмувань у ділянці кори головного мозку, що поширюються на підкіркові частини і розташовані нижче відділи головного мозку.

Знаючи причини розвитку коматозного стану у свого домашнього улюбленця, власник кішки зможе уникнути його появи.

Якщо ж передкоматозного стану уникнути не вдалося, необхідно знати характерні ознаки, що дасть можливість своєчасно надати тварині допомогу і постаратися врятувати їй життя.

Основні причини виникнення

Кома у кішок може виникнути внаслідок впливу великої кількості патологічних чинників, що привертають увагу. Так, порушення в організмі, що призводять до коми, спровоковані порушеннями в корі головного мозку. Основними причинами патологічного процесу є:

• використання медикаментозних лікарських препаратів, що побічно впливають на пригнічення свідомості;
• різке зниження вмісту рівня цукру в кров’яному руслі — гіпоклікемія і відповідне голодування клітин мозку;
• енцефалопатія гіперглікемічного типу — діабетичний кетоацидоз;
• порушення водно-електролітного плану;
• різке зниження тиску в артеріях до критичних позначок;
• енцефалопатія уремічного типу — виникає на тлі недостатності ниркових структур через велике скупчення отруйних білкових речовин;
• захворювання центральної нервової системи первинного типу — злоякісні та доброякісні новоутворення, аномалії внутрішньоутробного розвитку, геморагії, тривалі судомні явища, набряки головного мозку або ж запальні процеси;
• механічні пошкодження головного мозку — черепно-мозкові травми, травми в ділянці спинного мозку і шийного відділу, глибокі шокові стани організму;
• інфекційні захворювання декомпенсованого типу;
• отруєння організму лікарськими або хімічними речовинами.

Найчастішими причинами розвитку коми є такі патології як цукровий діабет, недостатність нирок і печінки.

Діабетична кома діагностується в переважній більшості у літніх домашніх кішок. Причина розвитку — різке скупчення кетонових тіл і розвиток ацидозу. Виникає сильне отруєння організму продуктами напіврозпаду, провокуючи аварійні стани аж до коматозних. На жаль, діабетична кома часто стає причиною летального результату. Рідко ветеринарним лікарям вдається врятувати кішку в разі розвитку в неї діабетичної коми. Небезпека патології не тільки в інтоксикації, а й у токсинах, що навантажують серцево-судинну систему.

Інший вид патології, що часто трапляється у кішок — печінкова кома. Цей вид захворювання також розвивається на тлі загального отруєння організму при відмові печінки. Припиняючи переробляти й утилізувати продукти розпаду в результаті обміну речовин. Кома, що розвивається в разі відмови печінки, рідко має обережний або сприятливий прогноз. За перших ознак розвитку печінкової коми необхідно везти кішку до кваліфікованого ветеринара.

Уремічна або ниркова кома у кішок, вважається третьою за небезпекою серед найпоширеніших. Розвиток цього патологічного процесу зумовлений відмовою роботи структур нирок. Кома настає через відмову фільтрації нирками сечовини з крові та інших токсичних речовин. Вони накопичуються в організмі, провокуючи важкі зміни в усьому організмі. Вивести кішку з уремічної коми, так само як і печінкової або діабетичної, вкрай важко, а в деяких випадках неможливо. Поліпшити клінічну картину може тільки проведення процедури з переливання крові або ж проведення кішці гемодіалізу.

Як проявляється кома

Симптоми у кішки коми, спричиненої відмовою нирок, печінки або ж при цукровому діабеті завжди мають характерні особливості.

Тварина впадає в летаргічний стан на кілька днів, температурні показники тіла знижуються. Кішка перестає реагувати на зовнішні подразники — шум, крики, а дихальна активність стає дуже слабкою.

Характерна відмінність коматозного стану в кішки і смерті — відсутність трупного задубіння.

Найчастіше у кішок діагностують діабетичну кому, що розвивається досить повільно, адже від початку патологічного процесу до повної втрати твариною свідомості, проходить від кількох днів до одного тижня.

Існує кілька характерних періодів гіперглікемічної коми:

• Передкоматозний — характеризується підвищеною спрагою і виділенням урини, різким зниженням загальної маси тіла, нудотою і виверженням шлункового вмісту. Відзначається загальна слабкість у кішки, свербіж на шкірному покриві, наростання кетонових тіл у загальному аналізі, а далі переходить у стадію коми, що починається.
• Кома, що починається, характеризується підвищеними нападами блювоти з кров’яними згустками, підвищеною спрагою, появою різкого запаху ацетону з пащі, хворобливими відчуттями в ділянці живота, зневодненням.
• Кома — завершальний етап, для якого характерна наявність сухого шкірного покриву, розм’якшення очних яблук, зниження температурних показників тіла до критичних позначок. При підвищенні температури варто підозрювати наявність приєднаної інфекції. Дихання у хворої тварини змінюється, на язиці діагностується коричневий темний наліт, м’язи розслаблені, пульс прискорений і неповний.

Крім цього, ознаками початку коми у кішки є:

• Різке зниження тиску в артеріях. Пов’язано це насамперед із порушеннями в роботі міокарда, мерехтінням передсердь, а також екстрасистолією шлуночкового типу;
• Підвищене виділення урини з підвищеним вмістом кетонових тіл, протеїнів і глюкози, а під час проведення мікроскопічного дослідження в урині відмічаються червоні кров’яні тільця і циліндри.
• Зміна аналізу крові — відзначається підвищений вміст кетонових тіл, протеїнових частинок, креатиніну і сечовини. Крім цього, збільшується швидкість осідання еритроцитів, а також відзначається лейкоцитоз.
• Зміна рівня імунореактивного інсуліну, що супроводжується дегідратацією, втратою електролітів, зниженням часток натрію і підвищенням часток калію. Як наслідок, порушення натрієво-калієвого насоса призводить до порушення в роботі міоцитів.

Діагностика та лікування

Постановка точного діагнозу — важлива частина, що дає змогу розробити максимально відповідну тактику лікування і виведення тварини з коматозного стану.

Для того щоб визначити першопричину, що спровокувала розвиток коми у пацієнта, необхідно проведення лабораторних аналізів крові та урини.

Рідше необхідне проведення забору біологічного матеріалу (тканин нирки або печінки), для постановки остаточного діагнозу.

Уремічна кома, спровокована відмовою ниркових структур, лікується найгірше. Необхідне дотримання спеціального дієтичного харчування, розробленого кваліфікованим фахівцем.

На жаль, у деяких випадках виведення вихованця з коматозного стану проводитися виключно шляхом проведення діалізу або ж повного переливання крові. Ці процедури є дуже дорогими і проводяться тільки в провідних ветеринарних клініках країни.

Лікування уремічної коми вимагає введення препаратів, що зв’язують такий елемент як фосфор і виводять його з організму.

Виведення тварини з коми проводиться виключно в умовах ветеринарної клініки. Кішка має перебувати під постійним наглядом фахівців.

Терапія проводиться інфузійно, поновлюються запаси втраченої рідини з організму за допомогою введення розчинів глюкози і фізрозчину.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.