Найпростіші організми часто провокують розвиток інфекційних захворювань у домашніх собак і кішок. Одним з таких захворювань є кокцидіоз у собак.

Характеризується патологія розвитком диспепсичних розладів — пронос, проблеми із засвоюваністю корму, виверження шлункового вмісту, кров у калових масах у цуценят, а також відставанням у фізичному розвитку. Кокцидіоз небезпечний високою смертністю у молодих собак.

Досить часто млявість, апатію, проблеми з випорожненням у собак пов’язують з вірусною інфекцією, гельмінтозами або дисбактеріозом. Насправді ж, причиною патологічного стану є саме кокцидіоз.

Причини та механізм зараження кокцидіозом

Схильні до інфікування кокцидіями, як ссавці, так і птахи. Найпростіші організми викликають симптоми, схожі на вірусну інфекцію або ж гельмінтоз. Сплутати кокцидіоз у собак легко з дисбактеріозом через розлади випорожнень. Ураження кокцидіозом маленьких цуценят призводить до проблем із травленням, провокує відставання в рості, порушення роботи імунної системи. Нерідко перебіг інфекції, спровокований найпростішими мікроорганізмами, ускладнюється гельмінтозами, вірусною або бактеріальною інфекцією.

Збудником кокцидіозу є одноклітинний паразит. Кокцидії, як і піроплазма, захоплюють клітинні структури організму і паразитують у них. Паразити відрізняються високою швидкістю розмноження. Важливо зазначити, що у кокцидій присутня генетична варіативність. Двоконтурна оболонка кокцидій стійка до чинників довкілля та деяких дезінфекційних розчинів. У зарубіжних джерелах кокцидіоз вказується як ізоспороз. Патологія поширена серед домашніх собак.

Інфікування здорової тварини відбувається аліментарним шляхом під час заковтування збудника. Основними факторами або джерелами, що провокують інфікування, є:

• калові маси від хворих собак (деякі собаки схильні до копрофагії, поглинають калові маси інших тварин і своїх родичів зокрема);
• брудний посуд і предмети по догляду за твариною (заражена амуніція, миски для корму і води, іграшки);
• вода, яка використовується для пиття, заражена кокцидіями;
• забруднені корми або не оброблена термічно їжа (при натуральному годуванні);
• шерстяні покриви та шкірний покрив (під час проведення гігієнічних процедур собака заковтує ооцисти з шерсті).

Найбільшу небезпеку становить зараження кокцидіозом маленьких цуценят віком від 2 тижнів до півроку. Молоді та середнього віку собаки також можуть захворіти на кокцидіоз, але в цьому випадку клінічна картина буде відсутня. При цьому тварина є носієм інфекції.

Пасивне носійство кокцидіозу, може перейти в гостру стадію за наявності проблем з імунітетом (наприклад, сильне переохолодження).

Зазначено, що за умови правильного і гарного догляду, цуценята з гарним імунним захистом можуть не захворіти навіть у разі тісного контакту з джерелом зараження.

Існує низка причин, що сприяють проникненню збудника в організм собаки і подальшому розвитку захворювання. Основними факторами, що провокують проблеми в роботі імунної системи, є:

• неправильно складений раціон (незбалансоване харчування з недостатньою кількістю вітамінних і мінеральних речовин);
• різка зміна раціону;
• період переходу цуценяти з материнського молока на дорослу їжу;
• стресові стани організму (зміна місця проживання, тривала розлука з власником, поїздки в транспорті, участь у конкурсах і виставках);
• протяги і перепади температур у навколишньому середовищі, що провокують переохолодження організму;
• порушення норм санітарії під час утримання тварин (спостерігається в розплідниках і притулках);
• гельмінтози та деякі інфекційні хвороби.

Після інфікування і перенесення захворювання, у собаки виробляється стійка імунна відповідь. Повторне зараження виключається, але тварина може довічно бути носієм кокцидіозу.

Симптоми та лікування кокцидіозу

Період інкубації (від моменту проникнення найпростіших в організм до моменту появи характерних ознак) триває в середньому 7 днів. У деяких випадках симптоми розвиваються через 3 дні або два тижні. Обумовлено це ступенем зараження і загальним станом організму собаки.

У цуценят кокцидіоз протікає в гострій формі, а собаки старшого віку хворіють на хронічну форму. Існує кілька видів кокцидіозу — кишкова, печінкова і змішана. Залежить це від місця локалізації паразитів і ступеня пошкоджень. Симптоми гострої форми кокцидіозу такі:

• пригнічений стан собаки;
• підвищення температурних показників тіла перші кілька днів (далі, температура поступово приходить у норму);
• розлад випорожнень — дифузний пронос із домішками слизу і крові в калових масах;
• виверження шлункового вмісту;
• підвищене газоутворення і здуття живота (зміну обсягів живота провокують і збільшена печінка з жовчним міхуром, а також петлі кишківника);
• сильне виснаження тварини;
• зневоднення організму;
• зміна стану шерстного покриву (шерсть виглядає тьмяною і скуйовдженою);
• порушення в роботі центральної нервової системи — м’язове тремтіння і судомні явища;
• зміна кольору видимих слизових оболонок — анемія.

За цієї форми захворювання діагностується високий ступінь летальності серед молодняка.

Хронічна форма кокцидіозу проявляється такими ознаками:

• зміна якісних характеристик шерсті;
• поява нудоти і блювоти;
• проблеми зі стільцем (констипація, що змінюється діареєю);
• виникнення виснаження прогресуючого характеру;
• сильна млявість і апатія собаки;
• ознаки дисбактеріозу.

На тлі ураження організму кокцидіями, активно починає розмножуватися патогенна бактеріальна мікрофлора. Кокцидіоз часто супроводжується стафілококовою, стрептококовою інфекцією.

Тривалий період перебігу хвороби характеризується порушеннями в слизових оболонках кишкового тракту — проблеми зі всмоктуванням поживних компонентів стінками кишківника, поява вогнищ некрозу.

Саме проблеми з кишківником і функцією абсорбції, призводять до порушення в процесі розвитку цуценят. Спостерігаються ознаки інтоксикації організму, цуценята відстають у рості, а також мають слабкий імунний захист.

Що раніше власник помітить характерні симптоми ізоспорозу (кокцидіозу) у собаки та звернеться до ветеринара по допомогу, то вищі шанси на успішне одужання.

Терапія кокцидіозу полягає в таких основних принципах:

• Використання спеціальних медикаментозних засобів, дія яких спрямована на знищення самого збудника.
• Симптоматичне лікування з метою усунення основних ознак інфекції та усунення можливих ускладнень на тлі кокцидіозу — дегідратація, запальні процеси в системах організму, дисбактеріоз.

У разі дегідратації організму, що супроводжується різкою втратою ваги, обвисанням шкірного покриву та западанням очей, а також за симптомів інтоксикації, призначають інфузійне введення ізотонічних розчинів.

Зняти запалення в ураженому кишковому тракті допомагає призначення різних протизапальних препаратів.

У разі діагностованої кишкової кровотечі, спровокованої активністю кокцидій, призначаються специфічні препарати.

Нормалізація функцій кишкового тракту і підвищення захисних сил організму досягається шляхом призначення препаратів Ветом, Енгістол і Лактобактерин.

У разі порушення в роботі серцево-судинної системи застосовують різні підтримувальні препарати.

Підтримка всього організму в цілому, досягається шляхом призначення вітамінних препаратів — Катозал, Гамавіт.

З метою профілактики зараження кокцидіозом, необхідно дотримуватися деяких основних пунктів:

• Перед передбачуваною в’язкою суці рекомендується давати протикокцидіозні препарати.
• Організація якісного раціону.
• Застосування протипроівопротозойних препаратів, спрямованих проти кокцидій починаючи з 3 тижнів життя.
• Регулярна обробка приміщення з дезінфікуючими розчинами (особливо актуально для розплідників).

Особливу небезпеку кокцидіоз становить для цуценят, особливо в перші тижні життя.

Тому профілактиці необхідно приділяти підвищену увагу. Регулярно відстежувати якість їжі або готових кормів, які отримує сука, що годує.

Не зайвими будуть регулярні провітрювання приміщення і дезінфекція всіх предметів, з якими контактує тварина (миски для води та їжі, іграшки, амуніція).

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.