Виникнення блювоти у домашніх улюбленців — сигнал про неполадки в системах організму. Виверження шлункового вмісту — своєрідний механізм захисту, що виникають в результаті безлічі факторів.

У представників сімейства кішок, чудово розвинений відділ мозку, що відповідає за блювотні напади. Іноді власник відзначає таке явище, коли кішку рве піною або ж неперетравленими частинками їжі.

Блювотний рефлекс виникає внаслідок одночасного скорочення м’язових волокон живота і діафрагми, змінюючи внутрішньочеревний тиск. Унаслідок м’язового скорочення, їжа зі шлунка різко піднімається стравоходом вгору.

Блювота — захисна реакція, тому не повинна залишитися без уваги власника. Важливо розібратися в причинах, що викликали блювоту, і тільки потім призначати лікування. Самостійно виявити причину блювоти у кішки досить проблематично і без кваліфікованої допомоги фахівця не обійтися.

Прояви і причини

У клінічній практиці ветеринарних лікарів трапляються випадки, коли блювота у кішок є одноразовим явищем. Але трапляється і так, що виверження шлункового вмісту відбувається із завидною регулярністю, набуваючи хронічного перебігу.

Встановлення точного діагнозу необхідне, оскільки стан вихованця може погіршуватися, а за відсутності допомоги патологічний процес може закінчитися летальним результатом. Симптоми, поява яких вимагає втручання ветеринарного лікаря:

• блювота у кішки тривалістю в кілька днів;
• часті напади блювоти у кішки (по кілька разів на день);
• кішку рве після їжі неперетравленою їжею;
• поява блювоти у кішки, навіть без попередніх прийомів їжі;
• сполученість блювоти з випитою водою;
• блювота у кішки супроводжується домішками в масі крові, слизу, жовчі або інших рідин.

Причин виникнення блювотних позивів і виверження неперетравленої їжі існує велика кількість. Основними факторами, чому кішку рве, є:

• захворювання печінкових і ниркових структур;
• запальні процеси в підшлунковій залозі;
• гастрити хронічного характеру;
• злоякісні та доброякісні пухлини травного тракту;
• паразитарні захворювання (гельмінтози), що провокують запалення в слизових оболонках травного тракту;
• непрохідність кишківника;
• патологічні процеси в товстих відділах кишківника;
• сильні інтоксикації організму;
• дирофіляріоз (серцеві гельмінти);
• уремія і кетоз;
• висококонтагіозні вірусні інфекції (при цьому спостерігається у кішки пронос і блювота).

Рідко коли можна самостійно визначити причину появи блювоти. Але за наявності в блювотних масах гельмінтів, причиною є ураження кишківника глистами та інтоксикація організму в результаті їхньої діяльності. Якщо кішку часто рве, причиною може бути непрохідність кишківника і за відсутності своєчасного лікування, тварина загине.

Блювота часто супроводжує період виношування кошенят. Вагітна кішка може страждати від токсикозу або ж внаслідок гормональних перебудов організму. Якщо кішку рве водою в період вагітності, але сама вихованка не страждає від цього, не спостерігається інших патологічних симптомів, хвилюватися не варто. Проходять, як правило, такі зміни досить швидко і нудота у кішки зникає самостійно.

Нормальним фізіологічним процесом очищення блювота у кішок вважається при природному позбавленні від грудок шерсті (трихобезоарів), особливо якщо вихованка належить до довгошерстих порід. Виверження шлункового вмісту може статися у кішки під час стресових ситуацій і внаслідок слабкого вестибулярного апарату під час перевезення в транспорті.

Коли кішку нудить після їжі кормом, причина криється в невідповідному вигляді їжі, або ж у кількості, яку поглинає вихованець. При переїданні або ж поїданні занадто великих шматків, шлунок тварини перестає справлятися з підвищеним навантаженням, а вміст виходить назовні.

У маленьких кошенят причиною блювоти може стати реакція алергічного типу на невідповідний корм. У таких випадках виверження шлункового вмісту відбувається не часто, але тільки після приймання їжі. Виправити подібний стан можна, ретельно підібравши більш відповідний корм або харчування.

Типи блювоти

Блювота у кішки є природним захисним процесом. У деяких випадках розвиток блювотного рефлексу пов’язаний зі звичайним очищенням організму від шерсті або від інших частинок (при поїданні кішкою трави з грубим листям). Але трапляється і так, що поява блювоти вимагає негайного втручання ветеринара. Для цього важливо розібратися в типах і стадіях блювоти. Це дасть змогу власнику орієнтуватися, коли можна бути спокійним, а коли терміново бігти до лікаря.

Розрізняють такі стадії блювоти:

• Нудота — коли кішку нудить, вона стає неспокійною, відзначається гіперсалівація і облизування губ, часте ковтання слини.
• Відрижка — виділення великої кількості повітря зі шлунка;
• Безпосередньо виверження шлункового вмісту — під дією скорочення м’язів, несформована харчова грудка піднімається стравоходом догори і виходить через ротову порожнину. 

Типи блювоти:

• Блювота, що виникає на голодний шлунок. Голодна блювота супроводжується виділенням з ротової порожнини білої піни. За відсутності інших симптомів, приводів для занепокоєння немає.
• Виверження шлункового вмісту жовтого кольору з піною або без — патологічний стан, що вимагає негайного втручання лікаря для дослідження. У частоті випадків, якщо кішку рве жовчю, причиною є порушення роботи печінки або ж холецистит.
• Поява в блювотних масах домішок крові може бути викликана порушенням цілісності слизової оболонки ротової порожнини. Тому насамперед необхідно провести обстеження пащі на предмет пошкоджень. Наявність великої кількості крові червоного або темного кольору за багаторазової блювоти, виникає за серйозних патологій травного тракту.
• Зелена блювота завжди ознака патології. Це можуть бути порушення в роботі печінкових структур або жовчного міхура, а також блювотні маси із зеленим кольором спостерігаються в разі непрохідності кишечника.

У довгошерстих порід відзначається блювота при скупченні грудок шерсті. Якщо кішку рве шерстю — це нормальне явище і турбуватися не варто. При великому скупченні трихобезоарів або ж при надмірних їхніх розмірах, у вихованця можуть спостерігатися блювотні позиви, але грудки шерсті не виходять.

Для того щоб запобігти подібному явищу, необхідно проводити своєчасну профілактику, даючи улюбленцеві спеціальні пасти для швидкого виведення шерсті разом з каловими масами.

Рекомендоване лікування

Залежно від причин, що спровокували блювоту у кішки, і буде залежати подальша терапія. При зверненні до кваліфікованого лікаря, необхідне проведення точної діагностики, що включає в себе лабораторні аналізи та інструментальні дослідження (загальний аналіз крові, ультразвукове дослідження, біохімічний аналіз блювотних мас).

На підставі отриманих даних буде призначено відповідне лікування з урахуванням індивідуальних особливостей вихованця.

Коли кішку рве через переїдання, необхідне коригування раціону харчування. Рекомендується давати корм вихованцеві частіше, але невеликими порціями. Це дасть змогу уникнути перерозтягнень стінок шлунка і запобіжить блювоті.

Часті та сильні напади виверження шлункового вмісту купіруються за допомогою внутрішньом’язових введень таких препаратів як Церукал і Но-шпа. У комплексному лікуванні застосовуються ентеросорбени — Ентеросгель або Атоксіл.

Кожен власник тварини має знати, що робити, якщо кішку рве до огляду лікаря. Перш за все, рекомендується посадити вихованця на голодну дієту, виключивши будь-які види їжі на термін не менше 8 годин. Прибрати миску для їжі, але стежити за тим, щоб у вільному доступі була чиста питна вода. Пов’язано це з тим, що процес виверження шлункового вмісту завжди супроводжується зневодненням.

При появі блювотних позивів у кішки, важливо уважно стежити за загальним станом тварини, відзначаючи наявність інших можливих симптомів. У будь-якому разі, навіть у разі одноразової блювоти, бажано відвідати ветеринара і виключити небезпечні захворювання.

Профілактика

З метою профілактики появи у кішки блювоти, необхідно дотримуватися плану проведення вакцинацій, а також регулярно проводити профілактичні огляди у ветеринарного фахівця кожні 6 місяців. Уникнути інтоксикацій організму внаслідок паразитарних інвазій можна, своєчасно проводячи обробки від екто- та ендопаразитів.

Щоб уникнути утворення грудок шерсті в шлунку у вихованки, в період линьки необхідно ретельно вичісувати вихованця, а також давати спеціальні пасти для виведення шерсті. Варто зазначити, що ці біологічні добавки не здатні розчиняти шерсть у травному тракті, а тільки мають обволікальні та розм’якшувальні властивості, сприяючи якнайшвидшому проходженню кишечником.

Уважне ставлення до улюблениці дасть змогу уникнути небезпечних станів, що загрожують життю і здоров’ю кішки. При появі блювоти та інших симптомів, важливо відразу звернутися до ветеринарного фахівця.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.