Кішки — охайні тварини. Вони постійно вилизують ділянки забруднень, а також намагаються вичесати нашкірних паразитів, якщо такі є. Але існує низка інших причин, що викликають у вихованця свербіж.

Якщо кішка свербить постійно і водночас відчуває явний дискомфорт, то в такому разі рекомендується звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря, оскільки причин свербіння існує достатня кількість.

Поява свербежу — одна з найчастіших ознак захворювання шкірного покриву. Свербіж може бути локалізованим в одній ділянці або ж поширюватися на все тіло тварини. Виникає він унаслідок внутрішніх порушень в організмі або ж через наявність екто паразитів на шкірі або ж бактеріальної інфекції.

Не варто займатися самолікуванням, оскільки поява свербежу — всього лише одна з ознак, що вказують на наявність порушення в організмі вихованця.

Причини виникнення свербежу у кішок

Вилизування шерсті та невеликі чухання лапами власної шерсті, особливо після сну — є важливим ритуалом тварини та належить до нормальних станів.

Якщо кішка постійно вилизується і свербить, то причиною можуть бути блохи. Особливо актуальна поява свербежу від укусів бліх у літню пору, коли паразити відрізняються підвищеною активністю. Проведення регулярних протипаразитарних обробок позбавить улюбленця дискомфорту, який приносять блохи, а також дасть змогу уникнути небезпечних захворювань, які комахи- кровоссальні комахи і паразити переносять.

Якщо ж кішка постійно свербить і лижеться, але бліх немає, то в такому разі варто відвідати ветеринарну клініку для діагностики. Це дає змогу виявити точну причину і призначити адекватне своєчасне лікування, захищаючи вихованця від ускладнень.

Найчастішими причинами появи свербежу у кішок без діагностованих бліх, є:

• Реакції алергічного типу. Кішка часто свербить і миється, відчуваючи сильний дискомфорт через подразнення на шкірі. Алергія може виникнути внаслідок неправильно підібраних засобів гігієни, а також у разі порушень у раціоні харчування. Особливо часто тварини страждають від харчової алергії, яка не є небезпечною для вихованця, але проявляється характерними дискомфортними відчуттями. Кішка намагається почухати сверблячі частини тіла, роздряпуючи собі мордочку і мочки вух, вилизує і люто покусує подушечки лап. Лікування алергії полягає у виключенні контактування тварини з потенційним дратівливим фактором. Призначається лікувальна дієта і спеціальні протиалергічні препарати, що дають змогу максимально швидко прибрати симптоми патологічного стану.
• Укуси комах. Якщо кішка свербить, коли немає бліх, яких не бачить власник, це не означає, що причиною появи свербежу є кровосисні паразити. Блохи рідко живуть на тілі свого потенційного господаря. У переважній більшості паразити насашуються крові та зістрибують з тіла кішки, обираючи для подальшого розмноження тихі та затишні місця (лежаки, щілини в підлозі, за меблями). Причиною сильного свербіння на шкірі у кішки без ознак бліх, можуть бути й інші паразити — волосоїди та кліщі. У ветеринарії досить часто діагностують такі захворювання у кішок як саркоптоз, демодекоз і отодектоз.
• Грибкова та бактеріальна інфекція. Шкіра улюбленцем, так само як і слизові оболонки, містять велику кількість бактеріальних і грибкових мікроорганізмів. У нормальних умовах, вони не завдають шкоди організму, будучи частиною нормальної мікрофлори. Але в разі ослаблення імунного захисту, бактерії і грибки починають активно розмножуватися, провокуючи запальні процеси на шкірі. При бактеріальній інфекції тварина сильно свербить. Іноді кішка свербить до болячок, провокуючи рознесення інфекції на нові ділянки.
• Дерматити нейрогенного характеру. У результаті перенесеного твариною стресу, можлива поява такого симптому, як підшкірний свербіж. Обумовлений дерматит нейрогенного характеру близьким розташуванням нервових закінчень до епідермісу. Вихованець свербить до крові, агресивно поводиться, намагається сховатися від людей. Без з’ясування точної причини, що спровокувала стрес, а також без вживання седативних засобів, тварина й надалі мучитиметься від сильного свербіння.
• Лишай. Поширена причина, чому кішка сильно свербить. Збудник захворювання — грибкова інфекція. Викликає сильний свербіж у тварини на тілі, а також завжди супроводжується втратою шерстного покриву. Тварину з діагностованою трихофітією обов’язково потрібно ізолювати від інших вихованців, а особливо дітей. Пов’язано це з тим, що захворювання здатне передаватися і людям. Під час постійних розчісувань на тілі утворюються дрібні тріщини і ранки, в які часто проникають патогенні мікроорганізми, викликаючи запальні процеси.

Захворювання шкірного покриву у кішок можуть стати причиною не тільки сильного свербіння, а й призвести до появи болячок на шиї, в області біля хвоста, та й по всьому тілу. Причинами появи такого явища можуть бути патології, пов’язані з такими захворюваннями як:

• піодерміт — унаслідок проникнення патогенних бактеріальних мікроорганізмів у глибокі шари епідермісу виникає запальний процес, що характеризується сильним нагноєнням, свербінням і випаданням шерстного покриву;
• хейлетієльоз — передається людині і спровоковано мікроскопічними кліщами, які під час проходження в шкірних покривах прогризають собі шляхи, які живляться лімфою і тканинним ексудатом;
• нотоедроз — також є кліщовим захворюванням, характеризується сильним свербінням, появою дрібних пухирців на шкірних покривах, що покриваються після розчісування скоринками.

Іноді власники можуть помітити, що кішка свербить від крапель від бліх, якими було оброблено тварину. Причиною такого прояву може бути алергія на основний діючий компонент препарату.

Крім цього, улюбленець при неправильній обробці отримує сильний стрес, що також може спровокувати виникнення свербежу.

Неправильне мале дозування лікарського препарату може призвести не до знищення паразитів, а навпаки, привести їх у дію. Вони стають більш агресивними, сильніше й активніше кусаючи кішку.

Діагностика

Те, що кішка часто свербить і миється, не повинно залишитися поза увагою власника. Не варто займатися самолікуванням і визначити причину появи свербежу самостійно. Рекомендується звернутися до фахівця для встановлення точного діагнозу, який ґрунтується не тільки на клінічному огляді, а й на лабораторних аналізах. Лабораторна діагностика ґрунтується на таких пунктах:

• взяття біоматеріалу для досліджень — зішкріб ураженої ділянки шкірного покриву, мазок з вуха (якщо у кішки сверблять вуха), мазки з носа і змиви рідини з очей;
• у разі підозр на харчову алергію, призначається елімінаційна дієта, що виключає різні компоненти з харчування, що дає змогу усунути свербіж у кішки;
• посів на визначення патогенної бактеріальної мікрофлори;
• цитологічні дослідження;
• аналіз крові для визначення титру імуноглобулінів Е при підозрі на контактну алергію;
• біохімічний аналіз крові.

Лікування

Якщо кішка часто свербить і миється, то в такому разі лікар повинен провести повну діагностику і виявити першопричину. Залежно від того, що стало основоположним фактором, ветеринаром розробляється індивідуальна схема лікування, спрямована на усунення збудника або провокуючого фактора.

Коли кішка часто свербить і лижеться за наявності бліх, природно необхідне проведення протипаразитарної обробки. Лікарський препарат підбирає ветеринар, враховуючи вагу, вік і стан здоров’я тварини.

Під час обробки від бліх, необхідно проводити і дезінфекцію приміщення, де живе і спить вихованець (лежаки, будиночки, дивани). Симптоматичне лікування передбачає застосування різних мазей і лініментів, якими необхідно обробляти пошкоджені місця на тілі тварини.

Якщо причиною появи свербежу у тварини стала алергічна реакція — необхідно припинити контакт тварини з провокувальним фактором. Харчова алергія у кішок лікується шляхом усунення алергену з раціону. Також важливо ретельно стежити за тим, щоб тварина нічого не отримувала з людського столу — копчене, солоне, смажене, борошняне і солодке.

Лікування алергічної реакції на їжу передбачає використання протиалергічних препаратів внутрішнього і зовнішнього використання. Антигістамінні лікарські препарати використовують строго за призначенням лікаря, точно дотримуючись дозування.

У разі приєднання до первинного захворювання, що викликало свербіж, секундарної мікрофлори, лікарем призначається курс антибіотикотерапії. Для загальної підтримки організму призначають вітамінні препарати, імуностимулятори та гепатопротектори.

Профілактика

Мінімізувати ризики виникнення свербіння на тілі у домашньої кішки, можна якщо дотримуватися важливих правил утримання та гігієни вихованки. Необхідно регулярно проводити протипаразитарну обробку, що включає в себе знищення бліх, кліщів і волосоїдів. Не варто чекати, коли тварина почне свербіти, а обробляти у визначені терміни.

Також важливим є проведення діагностичних оглядів у ветеринарній клініці один раз на 6 місяців. Це дасть змогу своєчасно виявити захворювання і призначити адекватне лікування, що дає змогу обійтися без серйозних наслідків.

Важливо дотримуватися режиму годування і стежити за збалансованістю раціону. Бажано перевести улюбленця на якісний гранульований корм, у складі якого будуть всі необхідні вітаміни, мінерали та поживні речовини.

Власник має дотримуватися чистоти в приміщенні, де перебуває тварина, а також здійснювати регулярні гігієнічні процедури для тварини.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.