Причини чхання у кішки можуть бути спричинені потраплянням до носових ходів різних дратівливих частинок і речовин, чужорідних тіл, а також бактерій, вірусів і алергенів, які спричиняють різні захворювання.

Саме по собі чхання — це один із безумовних рефлексів, спрямованих на захист організму, необхідний для швидкого усунення з носових ходів патологічних подразників.

Домашні кішки здатні чхати абсолютно так само, як і люди. Одноразовий чих не повинен викликати занепокоєння у господаря, а ось систематично повторюваний рефлекс може бути причиною розвитку серйозних патологічних процесів.

Необхідно розуміти, коли чхання є нормальним явищем, і в яких випадках потрібно звертатися по допомогу до ветеринарного лікаря за допомогою і консультацією.

Коли чхання кішки є нормою

Рефлекторний акт різкого глибокого вдиху і сильного видиху через носові ходи, називається чханням. У процесі безумовного рефлексу, залучаються різні групи м’язів, щоб здійснити максимально сильний викид повітря з глибоких частин легень для очищення слизових оболонок від непотрібних частинок і дратівливих компонентів. На відміну від собак, чхання у кішки може бути багаторазовим, відразу.

Для того щоб прочистити свої носові ходи, кішка активно робить глибокий вдих. Усі частинки, які були в носових ходах, виганяються під час чхання. Нормальним є чхання, яке характеризується кількома підходами по 2-3 активних чхання. Якщо ж виникають супутні симптоми, у вигляді нежитю, активного витікання слизового ексудату з носових ходів, сльозотечею і набряком носа, варто замислитися про відвідування ветеринарного лікаря.

Відрізнити нормальний стан від патологічного, не надто складно. Уважний власник завжди вчасно помічає зміни в стані улюбленця.

Кішка, яка чхає час від часу і при цьому не має паралельної симптоматики, абсолютно здорова. Причиною чхання може бути не тільки пил, а й різні аерозолі, наприклад, освіжувач повітря.

Насторожити господаря кішки повинні ознаки, що з’являються паралельно при чханні. Гострі захворювання характеризуються специфічним рефлексом очищення носових ходів, втратою апетиту або повною відмовою від корму, млявістю і апатією. А патологічні процеси супроводжуються нежиттю і різкими виділеннями слизового ексудату.

Тварина може активно чхати при подразненні слизових оболонок аерозолями, тютюновим димом, парфумами. При цьому кішка абсолютно не змінюється в поведінці, активна, здорова, не втрачає апетиту. Чхання нетривале, одноразове.

Патологічні причини чхання кішки

Серед чинників, що провокують появу чхання у кішки, значиться і низка патологічних. Перш ніж починати терапію, лікар завжди проводить діагностичні дослідження для того, щоб з’ясувати причину чхання.

Основними патологічними причинами чхання у кішок є:

• Реакції алергічного типу. При подразненні слизових оболонок алергенами, виникає часте чхання. Причиною подібного алергічного стану можуть стати різні засоби побутової хімії, частинки яких витають у повітрі, мийні засоби, олії та свічки з ароматами, освіжувачі повітря.
• Застудні захворювання. Причиною застуди найчастіше стає переохолодження організму і зниження імунних сил. Крім чхання, у кішки виникає нежить, відзначаються підвищення температурних показників тіла.
• Інфекційні ураження. Різні грибкові, бактеріальні та вірусні інфекції нерідко вражають респіраторний тракт тварини. Також відзначаються виділення з очей, підвищуються температурні показники тіла, сильний кашель.
• Гельмінтози. Деякі види глистів, можуть вражати респіраторний тракт. Обґрунтовуючись в органах дихання, гельмінтози характеризуються прискореним диханням, нежиттю, нападами нудоти і блювоти. На тлі тривалого ураження глистами, тварина втрачає вагу, може настати виснаження організму. Усі гельмінтози за відсутності своєчасного лікування призводять до розвитку серйозних змін в організмі, основною з яких є зниження імунних сил організму.

Небезпечні причини, за яких кішка може чхати

Патологічні процеси, що відбуваються в організмі і характеризуються чханням, можуть бути вкрай небезпечними для організму.  Необхідно терміново звертатися по допомогу до ветеринарної лікарні за появи таких ознак, як:

• чхання, що супроводжується кривавими виділеннями;
• витікання з носа під час чхання, що характеризуються появою густих соплів або гною;
• дихання з відкритим ротом, що супроводжується чханням;
• наявність іншої симптоматики, крім сильних чхань і виділень із носа.

Причиною того, що тварина часто і сильно чхає, а також виникають інші симптоми, можуть бути:

• Сторонні предмети в ділянці носових ходів або навіть у ділянці стравоходу. Більшість домашніх улюбленців надзвичайно цікаві та можуть активно досліджувати навколишній світ. Поїдання або вдихання дрібних частинок може спричинити закупорку. Тому рефлекс очищення носових ходів буде супроводжуватися важким диханням.
• Утворення поліпів у ділянці носових ходів. Наявність доброякісних наростів або кістозних новоутворень призводить до постійного подразнення слизових оболонок під час вдихання повітря, тому кішка може страждати від хронічної нежиті та періодичних чхань.
• Розвиток бронхіальної астми. Домашні улюбленці можуть страждати від небезпечного хронічного захворювання, нарівні з людьми. Тварина під час нападу стає млявою, починає чхати, чується хрип і відзначається блідість видимих слизових оболонок.
• Злоякісні пухлини в області респіраторного тракту. Рак носових ходів діагностується у домашніх кішок рідко, але все ж буває. Як правило, схильні до патологічного процесу кішки з короткою шерстю і ті, що досягли 10-ти річного віку. Небезпечними ознаками раку носової порожнини у кішки є — підвищена сльозотеча, зниження апетиту, втрата нюху, чхання з крапельками крові.

Перша допомога кішці, яка чхає

У переважній більшості випадків причиною чхання у кішки, стає банальний нежить після переохолодження, на тлі застуди. У домашніх умовах можна полегшити стан улюбленця, роблячи промивання носових ходів. Подібна процедура допоможе для очищення слизових ходів від можливих алергенів. Для того щоб очистити носові ходи, рекомендується:

• Узяти розчин для промивання і нагріти його до кімнатної температури. Підійде сольовий розчин, що продається в аптеках для новонароджених дітей.
• Набрати розчин у шприц, з попередньо знятою голкою, і зафіксувавши за допомогою рушника кішку на боці в лежачому положенні, влити трохи рідини в одну, потім в іншу ніздрю.
• Дуже важливо робити невелику перерву перед вливанням наступної порції розчину. Це потрібно для того, щоб у тварини був час позбутися залишків.
• Наприкінці маніпуляції промивання носових ходів, можна промокнути сухою м’якою серветкою ніс і відпустити тварину.

Самостійно робити промивання сольовим розчином у домашніх умовах носових ходів кішки можна виключно в тих випадках, якщо була попередньо проведена консультація з ветеринарним фахівцем. Річ у тім, що причиною чхання може бути чужорідне тіло, а промивання призводить до проштовхування чужорідних частинок у глибокі частини дихальної системи. 

Найкращим рішенням буде вирушити з твариною до ветеринарної лікарні. Спеціаліст проведе детальний огляд і призначить низку досліджень, що дають змогу виявити основну причину, яка спровокувала розвиток специфічного рефлексу очищення носових ходів.

Дії у ветеринарній клініці

Чхання не є захворюванням. Це специфічний сигнал організму, що вказує на наявність можливих подразників у носових ходах. Обов’язковим є відвідування ветеринарного лікаря, оскільки причин розвитку захисного безумовного рефлексу може бути кілька. На прийомі в клініці лікар проведе загальний клінічний огляд і аускультацію. Важливим є проведення також:

• загального аналізу крові — для виявлення можливого запального процесу;
• забору крові для бакпосіву — дає змогу виявити бактеріальну інфекцію, що спровокувала патологію;
• риноскопії — необхідно для визначення закупорки чужорідним тілом носових ходів;
• рентгенографії — для визначення наростів, кістозних новоутворень та інших змін у носових ходах.

У разі чхання, спровокованого механічним пошкодженням або впливом хімічних подразників — основна мета, це усунення самого подразника. Якщо тварина почала чхати під впливом засобів побутової хімії, важливо усунути подразнювальний фактор, провести ретельне вологе прибирання в приміщенні, де проживає тварина. Можливим алергеном можуть виступати деякі кімнатні рослини. Необхідно на час прибрати всі рослини. Ветеринарний лікар призначає препарати, що знімають запальний процес і блокують вироблення гістаміну.

У разі підозри на розвиток вірусної інфекції, лікар проводить експрес-тестування для визначення антигенів. З цією метою призначаються ПЛР та ІФА тести. Спеціаліст, який часто стикається з інфекціями у домашніх кішок, може призначати лікування ще до моменту отримання точних результатів аналізів.

Підозрюючи грибкову інфекцію або ж розвиток патогенної бактеріальної мікрофлори, доцільно проведення спеціальних бакпосівів і взяття мазків на проведення цитології. Тільки після цього, можливо розробити точну терапевтичну схему. Більшість вірусних респіраторних інфекцій протікає з ускладненнями через приєднання бактеріальної мікрофлори. У зв’язку з цим, курс лікування ґрунтується на прийомі антибіотиків.

Відсутність своєчасного лікування призводить до серйозних патологічних процесів, аж до опущення інфекції в нижні частини дихальної системи. У кішки може розвинутися пневмонія, бронхіт, розлад нюху і навіть втрата можливості нормально бачити (наприклад, при розвитку герпесвірусної інфекції).

Залежно від чинників, що провокують розвиток чхання у кішки, призначаються лікарські засоби і курс терапії. Так, у разі:

• алергічних реакцій, виявляють причину й антигістамінні засоби (за необхідності призначають дієтичне харчування);
• вірусних інфекціях — протизапальні засоби, а також антибіотики за наявності ускладненої інфекції;
• бактеріальних захворюваннях — курс протимікробних препаратів та імунопрепаратів і пробіотиків для відновлення кишкової мікрофлори;
• грибкових ураженнях — протигрибкові засоби (курс терапії, як правило, триваліший, ніж за наявності бактеріальної патогенної мікрофлори);
• сторонніх тілах у дихальних шляхах — проведення оперативного втручання з метою видалення стороннього предмета (ендоскопічне видалення), а також введення протизапальних лікарських препаратів у порожнину;
• наявності поліпів — оперативне втручання з метою видалення новоутворення;
• бронхіальній астмі — введення антибіотиків, глюкокортикоїдів і призначення інгаляторів (у разі важкого перебігу недуги, тварину під час нападу необхідно терміново поміщати в спеціальну камеру з киснем;
• злоякісних новоутвореннях у носових ходах — ринотомія і введення серйозних хімічних речовин (хіміотерапія);
• гельмінтозах, що локалізувалися в легеневих структурах — протипаразитарні засоби, антигістамінні засоби та вітамінні комплекси.

Перераховані вище методи призначає виключно кваліфікований ветеринарний лікар, на підставі результатів, отриманих під час проведення діагностичних заходів. У домашніх умовах точно визначити причину розвитку патологічного процесу і подальшого чхання у кішки, не можливо.

Профілактика чхання у кішки

У зв’язку з тим, що чхання не є хворобою, а симптомом, що вказує на розвиток можливої патології, необхідно вжити відповідні заходи профілактики, що запобігають розвитку основоположного захворювання.

З метою профілактики розвитку багаторазового чхання, необхідно:

• Уважно підходити до прибирання приміщення, уникаючи наявності алергічних речовин. Засоби побутової хімії мають підбиратися індивідуально, виходячи з наявності алергічної реакції у тварини. У разі харчових алергій, які також нерідко призводять до розвитку чхання, рекомендується коригувати харчування улюбленця за участю ветеринарного лікаря.
• Запобігати контакту тварини з безпритульними та свідомо хворими кішками. Такі інфекції, як ринотрахеїт кішок, часто стають причиною пошкодження респіраторного тракту. У зв’язку з цим, ветеринарні лікарі настійно рекомендують проводити своєчасні вакцинації тваринам, які проживають у неблагополучних щодо ринотрахеїту районах.
• Тварини, які страждають від бронхіальної астми, найчастіше це представники порід брахіцефалів, повинні проживати в умовах з ідеальною чистотою. Квартиру або будинок необхідно регулярно провітрювати. Не допускається палити в приміщенні, де живе кішка з бронхіальною астмою. В іншому випадку, у тварини будуть регулярно відбуватися напади.

Регулярна обробка від різних гельмінтозних та інших паразитарних захворювань. Гельмінти можуть вражати не тільки кишковий тракт тварини, але також локалізуватися в легенях, серці, печінці та інших життєво-важливих органах. Обробляти від глистів кішку необхідно навіть у тих випадках, коли симптомів захворювань не спостерігається.

Також не варто забувати і про профілактичні огляди у ветеринарного фахівця в клініці. Особливо, якщо тварина має схильність до частих застуд або ж в анамнезі присутнє хронічне захворювання. Рекомендується показувати вихованця фахівцеві не рідше 1 разу на рік. У деяких випадках, проводити планові диспансеризації потрібно один раз на 6 місяців.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.