Собаки, як і люди, нерідко страждають на різні очні патології. Незважаючи на те що сліпота не робить тварину безпорадною (на відміну від людей), захворювання очей слід лікувати негайно.

Очних патологій у собак відомо безліч: одні хвороби можуть протікати в легкому ступені та не вимагати серйозного лікування, інші — завдають тварині нестерпних страждань.

Нерідко на тлі хвороб очей собака повністю втрачає зір, тому важливо якомога раніше розпізнати перші ознаки захворювання.

Класифікація хвороб очей

Хвороби очей у собаки можуть протікати як самостійно (первинна патологія), так і бути ускладненням будь-якого захворювання, найчастіше спровокованого інфекційним агентом (вторинна патологія).

Деякі власники тварин сильно лякаються, коли в улюбленця на оці з’являється біла каламутна плівка (більмо або лейкома). Спровокувати появу каламутної плями здатні багато причин, але найчастіше більмо на оці у собаки з’являється в результаті:

• пухлин, що ростуть в очному яблуці;
• вікових змін (літні собаки);
• аутоімунні захворювання;
• патології вродженого характеру (повіка, що не закривається);
• хвороби, що призводять до порушень і запальних процесів у тканині очного яблука;
• заворот повіки;
• травми, що спричинили утворення виразок на рогівці ока;
• невдале оперативне втручання;
• вплив на органи зору різних отрут і хімікатів.

Хвороби очей часто вимагають обов’язкового огляду ветеринарним фахівцем, оскільки дуже великий ризик важких і незворотних наслідків, аж до повної сліпоти собаки.

Симптоми хвороби у собак і їх лікування

Будь-яке захворювання органів зору протікає з характерними для патології симптомами. Завдання господаря тварини — своєчасно звернути увагу на ознаки, що з’явилися, і почати лікування, щоб не допустити переходу захворювання у важку форму.

Ячмінь

Ячмінь на оці є болючою патологією, що виникає внаслідок потрапляння патогенних бактерій у війковий фолікул або в пори сальних залоз ока. На повіці тварини виникає кругле біле ущільнення.

Ячмінь у собаки на оці може розташовуватися як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку повіки. Симптомами запального процесу слугують набряк органа зору і відчуття хворобливості ока. Мікроорганізми, що потрапили у фолікул або сальну пору, дуже швидко розмножуються, призводячи до збільшення розмірів білого горбка і його подальшого розкриття.

Для терапії ячменю застосовують протизапальні та антимікробні мазі (Гідрокортизонова, Еритроміцинова або Тетрациклінова). А також необхідно використовувати краплі для очей для собак, що містять антибіотик (наприклад, Левоміцетинові). Лікувати потрібно обидва ока відразу.

Лейкома

Світла каламутна плівка, що покриває зіницю ока, абсолютно безболісна, але завдає тварині незручностей.

Більмо на оці у собаки може з’явитися внаслідок інфекційного або грибкового захворювання. Наприклад, така хвороба, як лишай, іноді стає причиною каламутної зіниці. Лейкома змушує вихованця постійно жмуритися від яскравого світла і ховатися в темних кутах.

Око може сльозитися, з’являються виділення прозорого кольору, іноді їхній характер стає гнійним. Рогівка органу набуває жовтого відтінку і шорсткої поверхні. Хворим оком собака абсолютно нічого не бачить.

Лікування лейкоми передбачає застосування протимікробних засобів (краплі, мазі), а також використання крапель, що знімають запалення з очей (Тобрекс, Тауфон) і вітамінних препаратів для регенерації тканин. Дуже рідко ветеринарам вдається домогтися повного позбавлення від більма, проте поліпшити зір цілком можливо.

Кератокон’юнктивіт

Захворювання, відоме як синдром сухого ока собак, патологія, що часто зустрічається у чотириногих вихованців.

Хвороба небезпечна тим, що на початкових етапах розвитку симптоматика може бути відсутня зовсім, але зволікання з лікуванням здатне привести тварину до повної втрати зорової функції. Недуга характеризується зменшенням кількості слізної рідини внаслідок порушення її вироблення. Симптомами синдрому сухого ока слугують:

• збільшення сльозовиділення (як правило, на ранніх етапах розвитку хвороби);
• зменшення вироблення слізної рідини;
• тьмяність рогівки очного яблука;
• виділення катарально-гнійного характеру (у вигляді білих ниток);
• утворення на рогівці ерозій;
• склеєність вій;
• запалення і почервоніння кон’юнктиви;
• утворення слизово-гнійної кірки на рогівці.

Терапія кератокон’юнктивіту включає застосування штучних замінників сльози (Відісік, Гемодез), протизапальних засобів (дексаметазонові краплі для очей, гідрокортизонова мазь), протимікробних препаратів (краплі з антибіотиком), антигістамінних засобів, протекторів рогівки (Актовегін).

Кон’юнктивіт

Виникає внаслідок запального процесу оболонки ока. Кон’юнктивіт може бути спричинений грибками, вірусами, бактеріями (інфекційна форма хвороби), а також внаслідок алергічних реакцій, потрапляння в око чужорідних тіл, переохолодження, травми зорового органа, впливу хімікатів.

Симптоми кон’юнктивіту проявляються у вигляді гіперемії та набряку слизової, серозних виділень і сльозотечі з очей. Важка форма хвороби характеризується випинанням кон’юнктиви з-під повіки. Лікування патології відбувається із застосуванням протимікробних очних крапель (левоміцетинові, канаміцинові), протизапальної мазі (дексаметазонова).

Кератит

Характеризується запаленням рогівки, що виникає внаслідок інфекції або травми. Нерідко кератит розвивається внаслідок інтоксикації організму хімічними речовинами, а також за різних алергічних реакцій. Хвороба супроводжується такими ознаками, як:

• зміна кольору рогівки на попелястий або блакитний;
• помутніння зіниці;
• почервоніння кон’юнктиви;
• поява з очей ексудату.

Хворий собака воліє ховатися від денного світла, мружиться і тре лапою очі, турбується. Відсутність лікування може призвести до таких наслідків, як глаукома, більмо, катаракта, перфорація рогівки.

План лікування кератиту повністю залежить від причини, що спровокувала захворювання. У разі бактеріальних і вірусних інфекцій показано застосування протимікробних препаратів та імуноглобулінів. У разі отруєння хімікатами призначається симптоматична терапія, алергічні реакції вимагають введення антигістамінних препаратів.

Блефарит

Хвороба характеризується виникненням запального процесу на повіці. Найчастіше запалюється шкіра, але іноді в патологію втягується слизова оболонка (кон’юнктива).

Блефарит протікає з такими ознаками, як набряклість повіки (в деяких випадках око запливає повністю), часте моргання, висихання рогівки, сильний свербіж, гнійні виділення з очей, болючість, випадання вій. Тканини дуже гіперемовані, іноді відбувається заворот повіки (віями всередину або назовні). Якщо захворювання не лікувати, тварина ризикує назавжди осліпнути.

Лікування блефариту залежить від того, чим була викликана ця патологія. Якщо причина криється в інфекційних агентах — необхідне використання протимікробних препаратів. Хвороба, що виникла внаслідок травми або вродженої аномалії, потребує хірургічного втручання.

Блефарит алергічного характеру лікується із застосуванням протизапальних і антигістамінних засобів. Якщо причиною став демодекоз — необхідний тривалий курс терапії, щоб позбавити собаку від шкірних паразитів.

Пролапс

Інша назва хвороби — аденома третьої повіки. Характеризується випаданням слізної залози, причому саме очне яблуко не зачіпається. Симптомами пролапсу слугують: червоне або яскраво-рожеве утворення у внутрішньому куточку ока (сама залоза), поява слизових виділень із зорового органу, в деяких випадках — кон’юнктивіт. За відсутності лікування патологія може з’явитися і на другому оці.

Лікувати аденому третьої повіки потрібно тільки хірургічним шляхом (вправленням). У тому випадку, коли залоза сильно запалилася, необхідне застосування антибіотиків (протягом кількох днів), і тільки потім залозу вправляють назад.

Блефароспазм

Захворювання дуже важко не помітити, оскільки перша ознака недуги — часте і постійне моргання. Тварина починає уникати яскравого світла, намагається сховатися в затишне місце. Хворе око і навколишні тканини червоніють і набухають, при будь-якому дотику до них собака відчуває сильний біль. З органів зору виділяється ексудат.

Блефароспазм у собак починають лікувати тільки після з’ясування причини, що викликала патологію (найчастіше це інфекційні процеси). Самостійне застосування будь-яких крапель або мазі не допускається, лікування призначає тільки лікар.

Панофтальміт

Запальний гнійний процес, що охоплює все очне яблуко. Панофтальміт виникає внаслідок потрапляння хвороботворної мікрофлори через рани, що проникають в око, занесення інфекції з іншого гнійного вогнища в організмі, прориву виразки рогівки. Симптоми панофтальміту виглядають наступним чином:

• Тварина пригнічена, відмовляється від корму.
• Підвищується температура тіла.
• Очне яблуко починає випинатися з орбіти, повіки сильно опухають, рогівка мутніє.
• У разі проникаючої рани з ока виділяється гнійний ексудат.

Захворювання дуже важке і часто призводить до гнійного розплавлення всіх тканин зорового органу.

Лікування панофтальміту — тільки оперативне. Найчастіше ветеринар застосовує енуклеацію (видалення очного яблука разом із зоровим нервом). Іноді проводиться евісцерація (вишкрібання вмісту ока і видалення рогівки).

Профілактика хвороб очей

Запобігти розвитку хвороб очей допоможуть прості рекомендації:

• Собакам, які страждають на алергічні реакції, необхідно приймати антигістамінні препарати.
• Уникати різних травм і пошкодження очей.
• У разі сухості рогівки її необхідно регулярно зволожувати, використовуючи для цього розчин штучної сльози.
• Під час миття тварини намагатися, щоб шампунь не потрапив в органи зору собаки, інакше можливе подразнення слизової оболонки.
• Рекомендується кілька разів на тиждень закапувати в очі собаки профілактичні краплі.
• Якщо господар виявив більмо на оці у собаки — тварину слід показати ветеринару і в жодному разі не займатися самолікуванням.

Захворювання очей у собак можна запобігти, якщо з цуценячого віку почати піклуватися про збереження зору в улюбленця.

Очі — дуже чутливий орган, який більше за інших схильний до впливу різних несприятливих факторів. Щоб очі собаки завжди сяяли і випромінювали здоров’я, за ними слід постійно доглядати.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.