Досить часто діагностуються у ветеринарії хвороби нирок у собак. Пов’язані порушення в роботі нирок з неправильними умовами утримання тварини, інфекційними ураженнями, інтоксикаціями організму, розладами в роботі імунної системи та генетичними факторами.

Ниркові структури беруть активну участь у виробленні специфічних гормональних речовин, очищають кров, фільтруючи токсичні речовини з організму, зайву рідину, а також частково беруть участь у процесах проміжного обміну речовин.

Особливість цього парного органу полягає в тому, що в разі пошкодження або ж відмирання клітинних структур нирки, вони не можуть відновитися. Без своєчасно наданої терапії, тканинні структури втрачають свою функціональність, а тварина починає страждати від інтоксикації організму.

Примітно й те, що тривалий час патологічні процеси в нирках не мають зовнішніх ознак, а діагностування проводять тільки тоді, коли більше половини органу не функціонує належним чином.

Загальні ознаки ниркових недуг

Нирки виконують низку необхідних для нормальної життєдіяльності функцій. Розвиток набряклих явищ і скупчення в кров’яному руслі токсичних речовин, призводить до збоїв у роботі всього організму тварини.

Симптоми хвороб нирок у собак мають низку характерних особливостей. Але залежно від виду патологічного процесу, буде присутня своя симптоматика. Основними ознаками для більшості патологічних процесів, що розвиваються в ниркових структурах, є:

• зміна запаху урини (тухлий, кислий або ж занадто концентрований);
• збільшення або ж зменшення порції урини, що виділяється;
• частота сечовипускань збільшується або ж навпаки, знижується;
• зміна відтінку виділеної урини (залежно від виду патологічного процесу, сеча може набувати червонуватого відтінку, стає безбарвною, бурою, каламутною або ж із суспензіями);
• порушення апетиту і сильна спрага;
• різке зниження маси тіла;
• зміни температурних показників тіла;
• поява запаху аміаку з ротової порожнини у тварини;
• виверження шлункового вмісту поєднане з розладами випорожнення — проносом або запором;
• порушення координації рухів, скутість у рухах у тварини під час ходьби;
• відчуття дискомфорту під час здійснення акту сечовипускання;
• неконтрольовані акти сечовипускання (тварина може пісяти на ліжку, підстилці або килимах);
• прийняття неприродної пози у вихованця під час походу в туалет.

Для того щоб точно визначити причину, що спричинила збій у роботі ниркових структур, необхідно проходження ретельного клінічного огляду у ветеринарній клініці. Крім забору аналізів крові та сечі, проводяться ультразвукове дослідження і рентгенографія.

Точна діагностика необхідна для призначення адекватного лікування і визначення ступеня ураження нирок. Завдяки точним дослідженням, ветеринарний фахівець зможе розробити індивідуальну тактику лікування.

Поширені хвороби нирок у собак та їх лікування

Існує низка чинників, які провокують або ж сприяють розвитку патологічних станів ниркових структур. Найчастіше причинами розвитку хвороб у нирках стають погане харчування з низьким вмістом корисних речовин, генетичні захворювання, інфекції та бактеріальні ураження, порушення в роботі захисних сил організму, пухлинні процеси, гострі інтоксикації, скупчення отруйних речовин в організмі, а також зневоднення організму собаки, що призводить до поганого кровопостачання всередині самих нирок.

Найчастіше у собак діагностують такі захворювання:

• Полікістоз нирок у собак — є захворюванням генетичного характеру, що передається у спадок. Аномалії генетичного характеру, що порушують роботу ниркових структур, включають також амілоїдоз і дисплазії, вони важко піддаються терапевтичним методикам, але в силах лікаря зупинити патологічний руйнівний процес і максимально відновити роботу органів. Тварини з полікістозом нирок можуть прожити досить довге життя, але при дотриманні власником правил годування і підтримуючої терапії.
• Камені в нирках у собаки — недуга, що іменується сечокам’яною хворобою, трапляється в собак не так часто, як у котів, але також є причиною порушення роботи нирок. Виникає захворювання внаслідок утворення конкрементів із солей, присутніх в урині. Камені в нирках можуть бути як невеликими, так і величезними і під час пересування нирковими каналами, можуть призводити до закупорки і серйозного запального процесу. Лікування цієї патології передбачає приймання медикаментозних засобів, що розчиняють невеликі конкременти, а також проведення хірургічного втручання, яке дає змогу розтрощити великі капли з подальшим їхнім виведенням з організму.
• Гломерулонефрити — процеси запального типу, що не мають прямого зв’язку з інфекційним агентом. Виникає патологія внаслідок впливу на організм алергічних речовин, запальних процесів внутрішніх органів, а також перенесених раніше бактеріальних або ж вірусних інфекцій. У разі гломерулонефриту характерними симптомами є різке підвищення артеріального тиску, набряки периферії, зміна відтінку сечі та підвищення температурних показників тіла.
• Пієлонефрити — запалення ниркових структур, викликані розвитком патогенної бактеріальної мікрофлори. Виникають пієлонефрити внаслідок впливу стафілококової, кишкової інфекції, а також через зараження організмом вірусними або грибковими мікроорганізмами. Розвиватися захворювання може самостійно, але досить часто пієлонефрит є вторинним ускладненням на тлі запалення сечового міхура, гнійних процесів в інших внутрішніх органах. Ознаки пієлонефриту виражаються у відсутності апетиту у тварини, сильної млявості, скутості під час ходьби, підняттям температурних показників тіла до високих позначок. Лікування запальних процесів у нирках передбачає приймання знеболювальних і спазмолітичних медикаментозних засобів, а також препаратів, що знижують артеріальний тиск. Обов’язковим у терапії пієлонефритів є використання антибіотиків, які підбирає лікар з урахуванням віку, ваги та стану здоров’я пацієнта.
• Нефрози — деструктивні процеси, що розвиваються в канальцях ниркових структур. У результаті системного патологічного процесу порушується обмін білкового типу, а не відфільтровані отруйні речовини не виводяться з організму, а потрапляють назад у системний кровотік. Причин виникнення нефрозів велика кількість. Це можуть бути отруєння системного типу, пухлинні процеси в організмі тварини, неправильне і несвоєчасно розпочате лікування патологій нирок, вроджені захворювання. Залежно від причини, що спричинила деструктивні зміни в канальцях нирок, ветеринарний фахівець призначає схему лікування. Обов’язковим критерієм є дотримання специфічного дієтичного харчування, а також призначення препаратів, що усувають основні симптоми захворювання.
• Хронічна недостатність нирок — повільно прогресуюче захворювання, пов’язане з поступовою втратою функціональних особливостей ниркових структур. Найчастіше недуга прогресує повільно і без вираженої симптоматики, зачіпаючи відразу обидві нирки. Поява характерних симптомів ниркової недостатності хронічного типу відбувається тоді, коли один із парних органів уже припинив своє функціонування, а інший уражений на 1/3. Лікування патології симптоматичне, оскільки повне одужання не можливе.
• Гіпоплазія коркової речовини нирок — є захворюванням вродженого типу. Зустрічається у певних порід собак і полягає в порушенні процесів виведення токсичних речовин з організму. На тлі гіпоплазії виникає недостатність нирок. Симптоматика гіпоплазії нирок характеризується великою кількістю виділеної порції урини, блювотою і проносом. Захворювання не лікується і у ветеринарії застосовується виключно симптоматична терапія, для підтримки життя вихованця. Найчастіше тварина помирає від сильної інтоксикації організму.

Профілактика захворювань нирок у собак

Захворюванням нирок у собак простіше запобігти, своєчасно проводити обробку від екто- та ендопаразитів, а також робити вакцинації згідно з календарем щеплень. Важливо стежити за станом ротової порожнини тварини, а особливо за яснами і зубами. Доведено, що хронічні процеси запального характеру в ротовій порожнині негативно позначаються на роботі ниркових структур.

Рекомендується проводити діагностичні огляди вихованця у ветеринарних клініках один раз на 6 місяців. Можна просто здавати сечу раз на півроку для контролю за станом роботи ниркових структур. Це дасть змогу уникнути розвитку хронічної ниркової недостатності та інших патологічних станів, що важко піддаються лікуванню.

Як профілактику можна використовувати лікарські засоби, створені на основі рослинних екстрактів. Одним із таких препаратів є Фітоеліта «Здорові Нирки». Це препарат загальнозміцнювальної дії, що має спазмолітичний, солевивідний і протизапальний ефект.

Важлива частина профілактики хвороб нирок у собак — правильно складений раціон харчування. Сильне ожиріння, так само як і виснаження, мають різко негативний вплив на нирки. Системні порушення в роботі всієї травної системи тісно пов’язані із захворюванням нирок у собак, особливо після 5 річного віку.

Велика кількість білка, дешеві види кормів, їжа, що не перетравлюється собакою, створюють сильні навантаження на нирки. Небезпека захворювань нирок полягає в тому, що за відсутності характерних симптомів або в разі несвоєчасно наданого лікування, недуги переходять у хронічну форму і не виліковуються повністю.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.