Хвороби нирок у кішки належать до одних з найнебезпечніших патологічних станів, які побічно впливають на нормальне життя домашнього вихованця. Підступність захворювань ниркових структур полягає в тому, що нирки за анатомічними особливостями мають великі резервні можливості.

Унаслідок цього патології розвиваються швидко, а ось симптоматика виникає в тому разі, коли вражено близько 70% клітинних структур органу. Крім цього, ознаки захворювань нирок найрізноманітніші, що призводить до пізньої діагностики.

Гострі патологічні стани ниркових структур досить швидко набувають хронічного перебігу і порушують нормальний стан організму кішки.

Функції нирок для організму неоціненні. Вони фільтрують кров з кола кровообігу, інактивуючи токсичні речовини, що надходять з навколишнього середовища, а також власні продукти метаболізму. За відсутності нормальної фільтрації, в організмі швидко накопичуються отруйні речовини, що отруюють організм тварини, викликаючи летальний результат.

Терапія захворювань ниркових структур досить має на увазі тривале лікування, що включає в себе застосування фітотерапевтичних засобів, антибіотиків, імуномодулюючих засобів та інших медикаментів. Під час лікування захворювань нирок потрібен регулярний контроль за показниками картини крові, що дасть змогу, зі свого боку, своєчасно скорегувати терапію.

Причини захворювання нирок

Існує велика кількість хвороб нирок у кішок, кожна з яких призводить до серйозних змін в організмі. Цей вид захворювань досить часто діагностується у кішок і однією з найнебезпечніших є недостатність нирок. Цей вид патології найчастіше стає причиною летального результату.

Функціональні особливості нирок полягають у специфічній фільтрації, що дає змогу очистити кров, яка надходить до них, від шкідливих речовин. Виділяються відфільтровані отруйні та непотрібні організму речовини разом з уриною.

Крім цього, нирки відіграють важливу роль у водно-електролітному балансі, підтримуючи на належному рівні рН крові, продукують важливі гормональні речовини, що дають змогу якісно регулювати обмін кальцію і вироблення червоних кров’яних тілець.

Заглибившись трохи в анатомічні особливості, можна зрозуміти структурність і причини розвитку захворювань нирок. Нирки, що нагадують боби, являють собою парний орган, що складається з великої кількості нефронів — фільтрувальних одиниць, які мають у складі канальці та клубочки.

Статистичні дані ветеринарної медицини свідчать, що кішки частіше піддаються патологіям ниркових структур, ніж інші домашні тварини — собаки. Основний зв’язок полягає в історичному походженні. Африканські кішки, стародавні предки нині одомашнених вихованців, завжди відчували потребу у воді. Порушення водного обміну, а особливо в разі споживання готових сухих кормів і відсутності вільного доступу до чистої питної води, призводить до серйозних порушень.

Крім того, будова сечовидільної та статевої системи у кішок має велике значення — у котів уретральний канал занадто довгий і має характерне звуження на виході. Така анатомічна особливість провокує часті закупорки сечовипускального каналу, викликаючи застій урини і навантаження на ниркові структури.

Доведено, що всілякі нефрити, запалення сечового міхура, сечокам’яна хвороба завжди мають між собою зв’язок, провокуючи проблеми з нирками. Власник тварини має в обов’язковому порядку знати, які причини можуть стати основоположними для розвитку ниркових патологій.

Базовими факторами, що провокують проблеми в ренальній системі є:

• проблеми в умовах утримання кішки;
• порушення раціону харчування;
• регулярні переохолодження, інфекційні фактори;
• інтоксикації організму.

У переважній більшості клінічних випадків діагностовані проблеми з нирками викликані порушенням у правилах складання раціону. Кішки, які харчуються не якісними сухими кормами, що складаються з синтетичних компонентів з великою кількістю пухлинопродукуючих речовин, призводить до серйозних патологічних станів.

Токсичні та канцерогенні речовини накопичуються не тільки в ниркових структурах, а й в інших життєво важливих органах, ушкоджуючи клітини і тканини, спричиняючи загибель тварини.

Недостатність нирок виникає на тлі значної кількості патогенних чинників — злоякісних новоутворень, травм та інтоксикацій, а також вірусних і бактеріальних інфекцій.

Спровокувати порушення в організмі здатні й інші чинники, що слугують своєрідним трампліном для розвитку патології. Це і вікові особливості кішок — чим старший вихованець, тим більше зростає ймовірність розвитку захворювання нирок.

Особливо уважно потрібно стежити за станом здоров’я тварини після 10 років. Ризик патологій ренальної системи в цьому віці збільшується вдвічі.

Серед факторів значиться і якість навколишнього середовища. Будь-який стресовий фактор, інтоксикація отруйними речовинами (свинець, фарби, засоби для дезінфекції), а також медикаментозні засоби, здатні завдати непоправної шкоди організму домашньої улюблениці.

Види і симптоми захворювань нирок у кішок

Захворювання ренальної системи умовно поділяють на вроджені та набуті, а також гострі та хронічні. Вроджені патології, зумовлені генетичними порушеннями, діагностуються у певних порід — абіссінської, сомалійської, перської та гімалайської кішок.

Найчастіше перераховані вище породи кішок страждають від амілоїдозу — процесу, пов’язаного з порушенням обмінних функцій в організмі з підвищеним накопиченням білкової полісахаридної речовини, полікістозом (утворення великої кількості кіст на поверхні ниркових структур).

Більш рідкісними захворюваннями генетичного характеру у кішок є — аплазія (відсутність одного або відразу двох фільтрувальних органів), ниркова дисплазія (аномальне розростання структур нирок).

Симптоми хвороб нирок у кішок гострої стадії виникають різко, що пов’язано з травмами черевної порожнини, великими геморагіями і зневодненням, а також закупоркою сечовивідного каналу. Причиною гострого патологічного процесу може стати розвиток шкідливої бактеріальної мікрофлори або вірусів, а також інтоксикації.

Ці стани вимагають негайного втручання ветеринарного фахівця, для усунення не тільки симптомів, а й виявлення основного провокуючого фактора. Діагностоване на перших етапах захворювання, добре піддається лікуванню.

На відміну від гострої форми, хронічний патологічний процес розвивається набагато повільніше, а лікування передбачає підтримуючу терапію. Як правило, хронічна форма ниркової недостатності призводить до загибелі тварини, переходячи раптово в гостру стадію.

Гостра недостатність нирок розвивається внаслідок впливу різноманітних отруйних і токсичних речовин (рослини і хімічні речовини), інфекційних агентів, зниження кровотоку в ниркових структурах унаслідок шокового стану, теплового удару, загального наркозу під час здійснення хірургічних втручань, зараження крові та порушень у процесі виведення урини з органів.

Ознаки такого стану не мають особливої специфіки і їх легко плутають з іншими захворюваннями. Так, основними симптомами недостатності ниркових структур є:

• виверження шлункового вмісту;
• відмова тварини від прийому їжі;
• порушення координації рухів;
• втома, апатія і млявість вихованця;
• підвищена спрага і поліурія.

Недостатність нирок хронічного типу призводить до незворотних змін у структурних одиницях нирок, запобігаючи їх функціональним можливостям. Схильні до хронічного перебігу цього виду патології нирок кішки старше 10 років, абіссинська і перська породи кішок.

Крім нирок, при хронічній формі патології, страждають інші органи і системи. Різноманітні токсичні впливи, полікістоз нирок, запальні процеси інфекційного та неінфекційного типу, порушення в роботі імунної системи — фактори, що провокують розвиток хронічної ниркової недостатності.

Відмінною ознакою хронічної форми захворювання, крім вищеописаних симптомів, є різке зниження ваги кішки, а також поява неприємного запаху з ротової порожнини.

Інші захворювання нирок у кішок:

• Гломерулонефрит — запальний процес, що розвивається в ниркових клубочках і виникає через порушення в роботі імунної системи. Факторами, що спровокували розвиток гломерулонефриту, також виступають запалення системного характеру в організмі вихованця і злоякісні пухлини. Уражені клубочки стають причиною великої втрати білкових молекул разом з уриною, що виділяється. Ознаки гломерулонефриту тривалий час залишаються непомітними, але в разі критичного зниження кількості білка в плазмі крові, у хворої тварини спостерігаються набряклі явища в області кінцівок і морди. Знижується апетит, кішка різко втрачає вагу, розвивається апатичність, проблеми з диханням, водянка черевної порожнини, виверження шлункового вмісту і втрата зору.
• Пієлонефрит — патологічний процес запального типу, що розвивається в нирках через чужорідну шкідливу бактеріальну мікрофлору. Пієлонефрит характеризується ураженням не клубочків (як за гломерулонефриту), а канальців. Симптомами пієлонефриту є підвищена спрага і, як наслідок, збільшення об’єму добової урини, що виділяється, хворобливі відчуття в ділянці розташування нирок, кров в урині, диспепсичні розлади, а сеча набуває різкого запаху.
• Амілоїдоз — процес, що виникає внаслідок відкладення специфічного протеїну в нирках. Фактори, що провокують розвиток амілоїдозу нирок, недостатньо вивчені, а сама патологія діагностується порівняно рідко у ветеринарній медицині. Не дивлячись на це, є породи кішок з генетичною схильністю до захворювання. Впливають на скупчення амілоїду (білка) в нирках і інфекції хронічного характеру, що протікають в організмі. Симптоми амілоїдозу схожі на розвиток гломерулонефриту (блювота, набряки, порушення акту дихання, водянка черевної порожнини). Точний діагноз фахівець може поставити тільки після забору біоматеріалу (біопсії нирок).
• Гідронефроз нирок — процес, пов’язаний із вираженим розширенням мисок однієї з нирок. Розвивається гідронефроз через закупорку сечовивідного каналу і порушений відтік урини. Гідронефроз, також як гломерулонефрит і амілоїдоз, призводять до розвитку ниркової недостатності. Причиною цього патологічного стану є конкременти в сечоводі, пухлинні процеси, спайки і травми. Рідше, причиною гідронефрозу стає помилка ветеринарного фахівця, який випадково перев’язав сечоводи кішці. Ознаками гідронефрозу нирок є — кров в урині, блювота і зникнення апетиту. У кішки відзначають також підвищену спрагу і поліурію.
• Нефролітіаз — або сечокам’яна хвороба. Патологія, пов’язана з утворенням конкрементів саме в ниркових структурах. Захворювання виникає в разі інфікування сечовидільних шляхів, унаслідок генетичної схильності, порушень раціону харчування і під час прийому деяких видів медикаментозних засобів. Наявність конкрементів у нирках характеризується кров’ю в аналізі сечі, зниженням апетиту і загальною млявістю вихованця. Кількість каменів, що утворилися в нирках, а також їхній розмір, побічно впливають на наявність або ж відсутність характерних клінічних ознак.

Лікування та профілактика

Залежно від того, яка хвороба нирок у кішок діагностована, ветеринарний фахівець складає індивідуальну схему терапії. Встановлена недостатність нирок у вихованця вимагає негайного втручання фахівця в умовах стаціонару клініки.

На жаль, на пізніх стадіях навіть за інтенсивних терапевтичних методик, врятувати кішку вдається не завжди.

При нирковій недостатності призначають інфузії речовин, що коригують вміст електролітів в організмі. Гостра форма захворювання передбачає контроль за процесом сечоутворення, стимуляцію виведення урини, контролювання рівня тиску в організмі.

Хронічну форму недостатності нирок неможливо вилікувати повністю. Завдання ветеринара полягає в гальмуванні патологічного процесу з поліпшенням якості життя тварини.

У переважній більшості, кішки з хронічною нирковою недостатністю перебувають на постійному лікуванні.

Їм призначають препарати, що стимулюють вироблення червоних кров’яних тілець, медикаменти, що коригують рівень вмісту аміаку і фосфору, а також засоби, що усувають блювоту. Кішки з нирковою недостатністю повинні перебувати на контролі у фахівця, для своєчасного виявлення змін у біохімічному аналізі крові та урини.

Терапія діагностованого гломерулонефриту передбачає призначення препаратів, що мають імуносупресивний вплив. Як правило, це гормональні речовини — глюкокортикостероїди. Контроль надходження білка та інших речовин здійснюється за допомогою дієтичного корму.

Важлива роль у лікуванні гломерулонефриту відведена препаратам, що контролюють тиск і фактори згортання крові. Призначаються інгібітори й аспірин (у низьких дозах).

Пієлонефрит лікують амбулаторно. Терапія спрямована на усунення основного чинника, що спровокував розвиток запального процесу. Антибіотикотерапія — основа лікування пієлонефриту і становить за тривалістю від 4 тижнів до 1.5 місяців з постійною корекцією стану вихованця.

Призначається спеціальний корм для кішок, що дає можливість знизити навантаження на нирки. Не варто недооцінювати пієлонефрит, адже в запущених станах він провокує недостатність нирок хронічного типу. Після антибіотикотерапії проводять повторне дослідження аналізів крові та сечі.

Амілоїдоз нирок лікується шляхом усунення інфекційного агента, що викликав патологічний процес, а також призначаються медикаментозні препарати, що підтримують організм улюбленця на належному рівні.

Діагностований гідронефроз нирок у кішки на пізніх стадіях передбачає видалення ураженого органу. Виявлений нефролітіаз у кішки вимагає хірургічного втручання. Може бути проведена порожнинна операція або ж ультразвукове дроблення утворених конкрементів.

На ранніх стадіях нефролітіазу застосовуються лікарські речовини, що розчиняють камені в нирках і виводять їх із сечовидільної системи. Обов’язковий курс антибіотиків при нефролітіазі, що дає змогу запобігти розвитку інфекції.

Прогноз для кішок при хворобі нирок, як правило, обережний або ж несприятливий. Пов’язано це з тим, що абсолютно будь-яке порушення ренальної системи, призводить до недостатності сечовивідних органів, стаючи причиною раптової загибелі тварини.

Правильно підібране харчування і регулярні профілактичні огляди у ветеринарного фахівця дають змогу поліпшити якість життя улюбленця з проблемами в ниркових структурах. Помітивши в улюбленця одну з тривожних ознак, що вказують на проблеми з нирками, необхідно звертатися до фахівця по допомогу. Що раніше виявлено патологію, то більша ймовірність сприятливого результату.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.