Порушення роботи нирок відбувається через загибель нефронів, тому повністю відновити функцію органу неможливо.

Важливо вчасно виявити хронічну хворобу нирок, уповільнити її розвиток і підтримувати роботу нирок.

Що таке хронічна хвороба нирок у котів

Нирки утворюють сечу і виводять разом із нею білкові відходи, надлишок кислот, чужорідні речовини, гормони (ренін, простагландини). Підтримують баланс води та солей в організмі. Синтезують кальцитріол (вітамін D3) та еритропоетин. У разі захворювань нирок порушуються їхні функції, що призводить до несприятливих наслідків для всього організму.

Хронічна хвороба нирок (ХХН) — порушення клубочкової та канальцевої функцій через загибель нефронів. Вони заміщуються сполучною тканиною, тому нирки не можуть підтримувати водно-сольовий баланс. А це призводить до уремії, ниркової коми, розвитку порушення в дихальній, серцево-судинній, травній системах. Протікає захворювання повільно.

Хронічна хвороба нирок буває вроджена — гіпоплазія. Або виникає як вторинний стан через:

• пієлонефриту, гломерулонефриту;
• отруєння;
• травми нирок;
• сечокам’яної хвороби, циститу;
• генетичних хвороб нирок, до яких схильні перські, абіссинські, екзотичні породи кішок;
• онкології;
• ожиріння, цукрового діабету;
• тривалого лікування нефротоксичними препаратами;
• невідповідної, неякісної, незбалансованої їжі;
• малого споживання води.

Частіше спостерігається у літніх котів. Приблизно з 7-15 років життя тканини в нирках зменшуються, атрофуються і посилюється недостатність функцій.

Симптоми розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) у кішок

Оскільки ХХН (хронічна хвороба нирок) розвивається повільно, виражені симптоми з’являються на пізніх стадіях. Спочатку можна помітити, що кішка більше спить, менше доглядає за шерстю, трохи втрачає у вазі.

Тварина більше п’є води, сечовипускання відбувається частіше. Це можна помітити за збільшеними грудками наповнювача в лотку.

Однак такі ознаки легко не помітити, якщо кішка часто гуляє на вулиці. Тому потрібно ретельно стежити за здоров’ям вихованця і вчасно звертатися до лікаря.

При подальшому розвитку хвороби шерсть стає тьмяною, скочується. Знижується апетит, з’являється блювота, слизові оболонки бліді, загальний стан пригнічений. З рота з’являється запах аміаку. Під час пальпації біль у ділянці нирок. Сеча має специфічний запах, безбарвна, каламутна, іноді з домішками крові.

За характером перебігу хронічна хвороба нирок поділяється на:

• гостра форма — розвивається швидко. Здебільшого виникає на тлі травм нирок;
• хронічна — розвиток повільний, симптоми проявляються тільки при великому пошкодженні нирок. Спостерігається виражена втрата ваги.

За ступенем азотемії, тобто вмістом у крові великої кількості азотистих сполук (сечовина, креатинін тощо) ділиться на 4 стадії:

• Неазотемічна — ознаки не проявляються, зміни можна виявити тільки лабораторним шляхом.
• Легка ниркова азотемія — симптоми проявляються незначно, починається втрата ниркової тканини.
• Помірна ниркова азотемія — ознаки вже добре помітні, у крові підвищується вміст азотовмісних сполук.
• Важка ниркова азотемія — у нирках відбуваються незворотні зміни.

За легкої стадії хворобу можна зупинити і підтримувати роботу нирок надалі. Коли кішка вже у важкому стані, летальний результат неминучий.

Діагностика хронічної хвороби нирок (ХХН)

Для постановки діагнозу лікар оглядає тварину. Звертається увага на стан шерсті, шкіри, слизових оболонок, запах із рота. Під час пальпації може виявитися асиметрія нирок і болючість. Вимірюється артеріальний тиск, який за ХНН підвищений.

Далі лікар призначає лабораторне дослідження крові:

• загальний аналіз виявляє анемію, підвищений рівень лейкоцитів;
• тест на вірус лейкемії та імунодефіциту;
• біохімічний аналіз на виявлення креатиніну, сечовини, загального білка, амілази, глюкози, альбуміну. У разі ХХН ці показники підвищуються.

Також призначаються аналізи сечі для вивчення осаду і здатності нирок до фільтрації, на співвідношення білка і креатиніну, виявлення сечокам’яної хвороби.

Проводиться УЗД і рентген черевної порожнини для виявлення змін у нирках, сечовому міхурі та інших органах.

На підставі огляду та результатів обстеження ставиться діагноз.

Лікування хронічної хвороби нирок (ХХН) у кішок

Лікування проводиться залежно від стадії хвороби. Якщо перебіг легкий, вчасно виявлено на початковому етапі, кішка лікується вдома. Ветлікар призначає потрібні ліки. Лікування важкого стану проводиться в стаціонарі.

При ХХН (хронічній хворобі нирок) потрібно підтримувати водно — сольовий баланс крапельницями з розчинами Рінгера, Йоностерилу або Натрію Хлориду 0,9%. Призначають препарати для зниження артеріального тиску, підвищення гемоглобіну, зняття інтоксикації. Щоб поліпшити травлення, призначається Мезим або Креон. Антибіотики — Байтрил або Цифран.

Для лікування ниркової недостатності застосовується Кетостерил. Він приводить у норму показники сечовини і креатиніну, покращує азотистий обмін і знижує в крові іони калію, фосфору і магнію.

Повністю вилікувати від ниркової недостатності неможливо, тільки сповільнити процес і підтримувати функціонування нирок.

Годування кішок при хронічній хворобі нирок (ХХН)

При хронічній хворобі нирок кішкам призначається дієтотерапія. У раціоні має бути знижена кількість білка, що допомагає уповільнити перебіг хвороби. Але надмірне зниження може призвести до білкової недостатності. Можна годувати яловичим або курячим бульйоном і кашами на ньому.

Для кішок розроблено спеціальні готові корми, які містять необхідні речовини за ХХН (хронічною хворобою нирок), їх виробляють Роял Канін, Хілс, ПроПлан із позначкою Renal. Корми представлені як у сухому, так і у вологому варіанті.

На жаль, вони не мають сильної смакової привабливості, тому для підвищення поїдання корму можна додавати Форті Флору — пребіотик. Однак спочатку необхідно проконсультуватися з лікарем.

Для кішки з хворобою нирок дуже важливо споживати достатньо води. Можна додавати її в корм, якщо тварина відмовляється пити

Змінювати самостійно раціон або вносити поправки не можна, оскільки це може позначитися на здоров’ї тварини.

Профілактика хронічної хвороби нирок

Профілактика полягає в якісному годуванні. У кішки має бути збалансований раціон. Якщо харчується сухим кормом, потрібно звертати увагу на якість і вміст необхідних речовин. Обов’язковий доступ до чистої води. Якщо кішка не дуже любить пити просту воду, потрібно додати в раціон вологі корми.

Також необхідно уникати травм і отруєнь. Не можна тримати вдома побутову хімію у вільному доступі, деякі отруйні рослини.

Регулярно проводити огляд у ветлікаря, особливо кішок старше 7 років.

ХХН (хронічна хвороба нирок) розвивається повільно, симптоми проявляються не відразу. Щоб вчасно виявити патологію, потрібно уважно стежити за здоров’ям кішки і регулярно показувати її ветеринару.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.