Хоріоптоз (Chorioptoses) — це інвазійне захворювання, яке спричиняється кліщами-кожеїдами роду Chorioptes.

До захворювання схильні велика рогата худоба, вівці, кози, коні. Поширене на всіх континентах.

Етіологія

Для кожного виду тварини кліщ індивідуальний. На лощадях паразитує Ch. equi, для великої рогатої худоби характерна інвазія — Ch. bovis, для овець — Ch. ovis, кози уражаються — Ch. caprae.

Усі представники роду Chorioptes мають довгасте, овальне тіло від 0,3 до 0,5 мм завдовжки. Хоботок у формі тупого конуса і забезпечений потужними хеліцерами для пережовування епідермісу.

Кінцівки добре розвинені й у самців оснащені присосками, що сидять на несегментованих стрижнях. У самок третя пара позбавлена присосок.

Паразит є постійним мешканцем тварини і поза тілом зберігає інвазійність нетривалий час. Розвиток від яйця до імаго у самця проходить за 14-16 днів, у самки за 18-20.

Запліднення відбувається у дві стадії. Спочатку самець копулює телеонімфу, а ставши самкою, вона запліднюється статевими продуктами, залишеними самцем у статевій щілині. Кожна пара кліщів може дати початок багатомільйонному потомству.

Тривалість життя кліщів не більше 60 днів. Вони чутливі до температури та вологості. Сухе повітря і низька температура діють згубно.

Джерело зараження — хворі тварини. У коней улюблене місце локалізації в ділянці пута, щіток, скакального суглоба, хвоста. У великої рогатої худоби кліщ облюбував внутрішню поверхню стегон, ділянку путового суглоба і кореня хвоста. Для овець характерне ураження голови, мошонки, кінцівок.

Найбільш сприйнятливий молодняк. Заразившись, телята, лошата і ягнята важко переносять захворювання, іноді спостерігається падіж.

Симптоми

Спочатку спостерігається сильний свербіж у тих місцях, де кліщ почав свою діяльність. Шкіра зазнає екземоподібних запальних змін, потовщується, набуває великої складчастості, вкривається кірками, утворює позбавлені шерсті ділянки.

Характерною картиною у великої рогатої худоби є те, що немає тенденції до поширення по всьому тілу. «Захопивши» шкіру дзеркала вимені, кореня хвоста і кінцівок, кліщ залишається на цих ділянках, а ось спільний збудник псороптозу, що проживає разом, може захоплювати прилеглі ділянки тіла.

Кози хворіють рідко. Однак у тонкорунних, які погано переносять акарициди, спостерігається сильне свербіння кінцівок, випадання шерсті та сильне лущення. Шкіра сильно потовщується, покривається струпами, зморщується.

Особливістю перебігу процесу в коней є те, що сильний свербіж турбує тварину вночі та після важкої роботи або бігу. Кінь турбується, часто переступає ногами. У ділянці щіток і стегон волосся випадає, місця спочатку стають лисими, далі набувають складчастості.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках та епізоотологічних даних, а також результатах дослідження зіскрібків.

На відміну від псороптозу зішкріб для діагностики хоріоптозу береться не з периферії, а з центральної частини процесу. Лусочки з ураженої шкіри розчиняють у 10% розчині калію гідроокису або натрію, центрифугують, відстоюють 3-5 хвилин і розглядають під мікроскопом осад.

Хоріоптоз у великої рогатої худоби диференціюють від застарілих ранових ушкоджень, дерматитів, трихофітії.

Лікування

Якщо раніше цілком ефективно працював гексохлоран (ГХЦГ), то зараз з терапевтичною метою за хоріоптозу застосовують препарати нового покоління, акарицидні властивості яких на багато вищі.

Для лікування застосовують ціодрин, неоцидол, акродекс. Препарати на основі синтетичних піретроїдів (прометрин) придатні для купання тварин після стрижки, а також нанесення розчину на уражені місця. Тривалість дії становить 14-18 днів. Хороший ефект дає і застосування розчину неостомазану, приготованого за інструкцією до препарату.

Для підшкірних ін’єкцій застосуємо іверметкін (івомек) у дозі 200 мг/кг ваги тварини з інтервалом у 10 днів, дворазово.

Якщо захворювання набуває масового характеру, рекомендовано не обмежуватися обробкою конкретно уражених місць, а проводити зрошення всієї тварини з повною зміною стійбища терміном на 20 днів.

Профілактика

Недопущення контакту із зараженими тваринами, проведення карантинних заходів під час формування стада та дотримання зоогігієнічних вимог — запорука благополуччя господарства.

Щорічні весняні стрижки овець із подальшим купанням забезпечать чистоту стада щодо хоріоптозу.

При формуванні та встановленні поголів’я на стійловий період неприпустима скупченість. Своєчасний огляд поголів’я, ізоляція, лікування із заключними заходами допоможуть не допустити поширення паразита.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.