Деякі хвороби, що вражають організм тварин, є небезпечними і для людини. До таких захворювань належить хламідіоз у кішок, що руйнує імунну систему хворих вихованців і виводить з ладу функції внутрішніх органів.

Хламідіоз здатний передаватися людині через контакт із зараженим домашнім улюбленцем, тому важливо знати, як проявляється і лікується хламідіоз у кішок, а також способи профілактики хвороби.

Особливості хламідіозу у кішок

Хламідіоз спричиняється патогенним внутрішньоклітинним паразитом із роду Chlamydia, що являє собою щось середнє між бактерією і вірусом. Мікроорганізм не має власного енергетичного обміну, тому воліє паразитувати в макрофагах (імунних клітинах організму господаря), а також в епітеліальній тканині внутрішніх органів. Поширеними місцями локалізації паразитів вважається слизова оболонка кон’юнктиви, носоглотки, шлунка, товстого й тонкого кишківника, сечостатевих органів.

Розмножуються хламідії за допомогою простого бінарного поділу, тому через короткий час після зараження хламідіозом, паразита можна виявити всередині будь-якого органу кішки, лімфатичних вузлах, суглобах. Нерідкі випадки, коли мікроорганізми досягали головного і спинного мозку тварини.

Переносниками захворювання є домашні та безпритульні кішки, а також гризуни та птахи. Хламідії мають чутливість до високих температур і антисептиків (наприклад, до карболової кислоти).

Хламідіоз належить до зоонозних хвороб, заразитися якою може людина. Згідно зі статистикою, щорічно в усьому світі на паразитарну інфекцію хворіє кілька мільйонів людей. Хламідіоз у кішки передається людині, якщо в останньої спостерігається зниження захисних реакцій організму (імунітету). Зараження людей відбувається при контактуванні з хворим вихованцем, а також через предмети догляду за кішкою.

Хламідіоз становить небезпеку для людини, оскільки проявляється у вигляді респіраторних хвороб, розладів травної функції, а також проблем з органами зору. Хламідіоз здатний передатися людям, які мають не тільки ослаблений імунітет, але також і маленьким дітям.

Як відбувається зараження
Паразитарне захворювання передається від інфікованої тварини до здорової 3 шляхами:

• Контактним (аліментарним).
• Повітряно-крапельним.
• Статевим.

Джерелами захворювання є інфіковані та перехворілі вихованці. Хламідії присутні у фекаліях і сечі хворої кішки, у витіканнях з очей і носа. Нерідкі випадки трансплацентарного зараження плодів, а також проникнення хламідій в організм кошенят під час родового процесу у вагітної кішки. Факторами ризику є загальне утримання великої кількості тварин (розплідники, зооготелі) і відсутність своєчасних вакцинацій.

Дуже часто інфекція реєструється у кошенят старше 5-ти тижневого віку, оскільки саме в цей час тварини отримують сильні стресові ситуації, пов’язані з відлученням від матері та зміною раціону харчування.

Збудник хламідіозу здатний викликати гострий і хронічний кон’юнктивіт у котів, що характеризується ураженням спочатку одного, а потім і іншого ока. Інкубаційний період становить від 7 до 10 днів. Захворювання розвивається переважно в гострій формі, але через якийсь час інфекція може набути хронічного характеру.

Крім ураження очей збудник хламідіозу вражає також органи дихання, травлення і сечостатеву систему. У результаті впровадження паразита в клітини слизових, і на відкриті порожнини, у хворої тварини розвивається вторинна (змішана інфекція), оскільки хламідії сприяють створенню сприятливих умов для розмноження інших патогенних мікроорганізмів. У котів можуть спостерігатися уретрити, ураження статевих органів (мошонки), у кішок розвивається безпліддя.

Під час внутрішньоутробного зараження або інфікування кошенят під час проходження по родових шляхах, паразит проникає в будь-яку відкриту порожнину плода, спричиняючи при цьому кон’юнктивіти та респіраторні патології, які переходять потім у пневмонію. На заражених новонароджених кошенят здебільшого чекає загибель.

Симптоми

Оскільки інкубаційний період інфекції становить близько 10 днів, ознаки хламідіозу відразу розпізнати практично не вдасться. Залежно від того, яка форма захворювання виникла у улюбленця, симптоми будуть сильно відрізнятися.

Хламідіоз у кішок у гострій формі протікає з такими симптомами:

• сльозоточивість;
• сильний кашель і чхання;
• витікання з очей, що з часом набувають гнійного характеру;
• відсутність апетиту;
• виділення з носової порожнини;
• задишка;
• почервоніння слизової оболонки ока;
• збільшення температури тіла.

За відсутності грамотної терапії у кішок розвиваються серйозні хвороби очей (кератокон’юнктивіт, катаракта), що згодом викликають сліпоту. Ознаки прояву під час статевого хламідіозу зазвичай відсутні зовсім, господар тварини може не підозрювати наявність інфекції, що протікає у пухнастої улюблениці.

За тяжкого перебігу хвороби відбувається ураження серця і легенів і як результат — настає смертельний результат. Ознакою тяжкого перебігу форми хламідіозу вважається поява важкого дихання, хрипів, задишки, лихоманки, розвиток пневмонії. Без термінової ветеринарної допомоги у кішки розвивається набряк легенів і смерть.

Хронічний перебіг хвороби не супроводжується яскравими ознаками, але може повільно вражати організм тварини (кілька місяців або навіть років). За латентного (прихованого) перебігу хламідіоз не має жодних симптомів, але заражені тварини вважаються носіями захворювання. Нерідко саме за прихованої форми хвороби котяча інфекція передається людині.

Діагностика

Точний діагноз є головним правилом для лікування хламідіозу у кішок, оскільки захворювання має схожі ознаки з іншими, не менш серйозними хворобами. Вкрай важливо диференціювати паразитарну інфекцію від таких патологій, як:

• каліцивіроз;
• трахеїт вірусної природи;
• бронхопневмонія.

Після клінічного огляду та виявлення характерних для хламідіозу симптомів, лікар призначає додаткові методи діагностики хвороби:

• Аналіз крові.
• Взяття мазка з очей і носових ходів для виявлення збудника інфекції.
• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
• Рентгеноскопія за підозри на запальний процес у легенях.
• Імуноферментний аналіз (ІФА).

Власнику тварини обов’язково потрібно згадати й розповісти ветеринару, за яких обставин кішка могла заразитися хламідіозом (чи було пряме спілкування з іншими родичами, чи тварина перебувала в зооготелі).

Лікування

Лікувальна терапія хламідіозу підбирається тільки кваліфікованим фахівцем, самостійне призначення лікарських препаратів неприпустиме, інакше інфекція стане хронічною. Лікувальні заходи можна проводити в домашніх умовах, виняток становить тільки важкий перебіг хвороби, що супроводжується пневмонією і проблемами з диханням.

Схема лікування призначається індивідуально для кожної кішки, оскільки деякі ліки погано переносяться організмом тварини. В основному терапія складається з:

• Застосування антибактеріальних препаратів. Призначаються антибіотики тетрациклінового ряду (Еритроміцин, Ципрофлоксацин, Тетрациклін), що порушують у паразитів синтез білка. У разі непереносимості ліків тетрациклінової групи хворій тварині підбирають інші засоби (Цефотаксим, Левоміцетин тощо).
• Для лікування слизових очей використовується мазь, що містить антибіотик (еритроміцинова або тетрациклінова), яку необхідно закладати за нижню повіку ока тварини не менше ніж 3 рази на день.
• Призначення імуностимуляторів для підтримки захисних сил організму кішки.

Якщо хламідіоз виявлено у кошеняти, тварині призначають більш щадні протимікробні препарати (амоксицилін, що містить клавуланову кислоту, синулокс). При підозрі на інфекцію хламідіозу в кошенят зволікати з лікуванням не можна, оскільки захворювання часто набуває важкого перебігу (розвивається пневмонія) і тварина гине.

Під час лікування паразитарної інфекції дуже важливо дотримуватися правил карантину для хворих кішок. Якщо в улюбленця діагностовано хламідіоз, кішку необхідно ізолювати від інших тварин, які є сусідами з нею в одному приміщенні на весь курс терапії.

Лікування хламідіозу у кішок становить близько 1 місяця. Пропускати прийом антибіотиків не можна в жодному разі, навіть якщо у тварини, через тиждень після початку терапії, симптоми хвороби зникли повністю.

Профілактика

Профілактичні методи захворювання повинні включати в себе своєчасну вакцинацію тварин від таких інфекцій, як каліцивіроз, сказ, панлейкопенія, герпес. Вкрай небажано поміщати кішку на перетримку, де міститься велика кількість родичів. Необхідно уникати вільного вигулу вихованця і спілкування його з іншими кішками. По можливості запобігти появі стресових ситуацій у кішок (різка зміна раціону, місця проживання, спонтанне придбання інших тварин, наприклад, собаки). Регулярний огляд ветеринаром пухнастого улюбленця також здатний запобігти розвитку хвороби.

Хламідіоз — підступне і дуже серйозне захворювання пухнастих улюбленців. Тільки ретельна турбота про здоров’я улюбленця і своєчасне діагностування ознак хвороби подарує кішці довгі та щасливі роки життя.

Розбір теми 2025 року.