Ураження зорових органів у домашніх собак — часта причина звернення власників до ветеринарної клініки. Одним із часто діагностованих захворювань очей є кератит. Це запальний процес, що зачіпає рогівку ока. Причин розвитку патології безліч.

Розвиток кератиту призводить до появи дискомфорту у тварини і хворобливих відчуттів. За відсутності своєчасної терапії, кератит здатний стати причиною розвитку небезпечних ускладнень.

Для запобігання небезпечних наслідків, за перших ознак запалення, звертатися до кваліфікованого лікаря по допомогу. З огляду на безліч чинників, здатних спровокувати кератит в улюбленця, необхідно також ознайомитися із заходами профілактики.

Види захворювання і симптоми

Кератит у собак виникає внаслідок впливу великої кількості як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Основними причинами розвитку запального процесу на рогівці ока, стають:

• дефіцит необхідних вітамінних речовин;
• механічні пошкодження рогівки;
• інфекційні процеси (наприклад гепатит);
• опіки хімічного та термічного типу;
• запальні процеси в травному тракті;
• різке зниження захисних сил організму;
• схильність тварини за генетичним типом;
• проблеми у функціонуванні ендокринної системи (цукровий діабет);
• аутоімунні порушення;
• інфекційні захворювання (наприклад, чума м’ясоїдних);
• запалення бактеріального характеру в ділянці носослізного каналу та очей;
• потрапляння сторонніх предметів.

Важливо відзначити, що кератит ока здатний розвинутися в результаті активної атаки патогенами і паразитами. Причиною розвитку кератиту можуть виступати аденовірусна інфекція, найпростіші, патогенні бактерії та грибки.

Симптоми патології багато в чому залежать від типу і форми захворювання. Але існує низка загальних ознак, що вказують на розвиток кератиту:

• підвищене виділення слізного секрету;
• виникнення фотофобії (боязнь яскравого світла);
• каламутність рогівки ока;
• розвиток набряку і гіперемії кон’юнктивальної оболонки;
• часті моргання;
• виникнення плям на рогівці, жовтого, сірого або білого кольору;
• виділення гнійного ексудату;
• видима шорсткість рогівки;
• патьоки темного кольору, що розташовуються у внутрішньому куточку зорового органу.

Особливість кератиту — швидкий розвиток і характерні симптоми. Тому при зверненні до ветеринарної клініки проблем з постановкою діагнозу не виникає.

А ось для того щоб встановити причину розвитку захворювання, проводитися низка лабораторних та інструментальних досліджень. Уважний власник може помітити помутніння в ділянці рогівки ока вже через кілька годин, після початку запального процесу.

Крім змін у ділянці очей улюбленця, змінюється і сама поведінка. Собака стає неспокійним, намагається сховатися в темних місцях, виглядає пригніченим і млявим. Може активно терти лапами очі.

За відсутності своєчасної терапії та запущених дегенеративних процесів на рогівці, захворювання здатне стати причиною запалення в судинах ока, провокуючи їхнє обертання. На цьому тлі виникає горбистість і зорове потовщення рогівки.

Відсутність лікування призводить до серйозних ускладнень, серед яких найнебезпечнішими є:

• глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску);
• екзофтальм;
• катаракта;
• прорив рогівки;
• часткова або повна втрата можливості бачити.

Залежно від факторів, що спровокували розвиток кератиту, запалення має кілька різновидів. У ветеринарній медицині виділяють такі види кератитів:

• Гнійний кератит, що виникає в переважній більшості клінічних випадків на тлі травм механічного характеру. У хворої тварини виникає боязнь яскравого освітлення, виділяється велика кількість слізного секрету, а за кілька днів починає виділятися гнійний ексудат.
• Сухий кератит діагностується у ветеринарії часто. Його ще називають синдромом сухого ока. Причиною розвитку може стати механічна травма самої залози, що продукує слізний секрет, а також захворювання системного типу — гіпотиреоз, цукровий діабет, патології ренальної системи, дефіцит важливих вітамінних комплексів у раціоні (особливо ретинолу й аскорбінової кислоти). Синдром сухого ока, або ж сухий кератит, можуть спровокувати вживання атропіну, сульфаніламідних препаратів і кортикостероїдів.
• Паренхіматозний вид запалення рогівки, виникає на тлі впливу патогенних мікроорганізмів. Спровокувати паренхіматозний кератит може токсоплазмоз, чума м’ясоїдних. За цієї форми захворювання відзначається сильна сльозотеча, набряк слизової оболонки, виникнення специфічних плям і точок.
• Пігментозний кератит у собак — специфічний вид запалення рогівки. Найчастіше діагностується у певних порід собак, що мають схильність у зв’язку з будовою. Пігментозний кератит характеризується появою пігментних темних плям на рогівці на тлі несвоєчасно вилікуваного керато-кон’юнктивіту або ж сухого кератиту.
• Точковий або судинний кератит — рідкісна форма патології. Достовірних причин розвитку судинного кератиту досі не виявлено. Для цієї форми захворювання характерне виникнення специфічних плям на рогівці, каламутних з перламутровим відливом. Судинний кератит не впливає на зір тварини та загальне самопочуття.
• Фліктенульозний тип ураження рогівки ока, виникає внаслідок інтоксикацій організму. У деяких випадках причиною фліктенульозного кератиту стають аутоімунні процеси та алергічні реакції. На рогівці ока виникають великі бульбашки мутно-сірого відтінку. За відсутності терапії, бульбашки зливаються в одну пляму, лопаються, що призводить до появи сірувато-червоного відтінку і горбистості.
• Виразковий кератит є запущеною формою патології. За виразкового кератиту поверхня рогівки закривається каламутною плівкою, яку неможливо змити або зрушити. На рогівці згодом утворюються виразки, що завдають болю і дискомфорту тварині.

Діагностика кератитів

Для діагностики кератиту у собаки, ветеринарний фахівець повинен провести низку специфічних досліджень. Це дасть змогу визначити причину запалення рогівки і підібрати максимально адекватну терапію. Призначаються такі дослідження:

• огляд ока з використанням додаткового підсвічування;
• тест Ширмера — необхідний для оцінки продукування слізними залозами секрету;
• тест із використанням флуоресцентних смужок — дає можливість виявити проблеми в епітеліальному шарі рогівки;
• метод із використанням ватного джгута — необхідний для визначення чутливості рогівкового шару і характеристик рефлексу миготіння.
• Диференціальна діагностика проводиться для виключення таких патологій, як увеїт і глаукома. Для цих цілей проводять місцеве знеболювання, що дає можливість чітко позначити межі ураження — внутрішня частина очей пошкоджена або ж зовнішня.

Лікування та прогноз

Запальний процес у рогівці ока на початкових етапах досить добре піддається терапії. За відсутності своєчасного лікування, кератит здатний перейти з гострої стадії в хронічну. Надзвичайно важливо своєчасно помітити характерні зміни на рогівці і почати лікування.

Тактика терапії кератитів безпосередньо залежить від чинників, які спровокували запалення і виду патології. Основне завдання ветеринара-офтальмолога — усунути фактор, що спровокував розвиток запального процесу. Тільки після цього, розробляється симптоматичне лікування. Така тактика дає змогу швидко домогтися позитивних результатів, позбавивши тварину від мук.

Обов’язковим терапевтичними заходами при діагностованому кератиті є щоденне промивання рогівки за допомогою антисептичних розчинів.

Залежно від виду запалення та індивідуальних особливостей організму, лікар розробляє окрему схему терапії. При поверхневих видах запалення, лікар призначає краплі з левоміцетином та ін’єкції гідрокортизону. Якщо форма кератиту має гнійний характер, необхідне призначення курсу антибіотиків широкого спектра дії. Крім цього, під час лікування кератиту гнійного характеру призначаються спеціальні мазі з протимікробними компонентами.

Лікування кератиту, що виник на тлі алергії, передбачає усунення алергену і призначення спеціального харчування. Важливим є призначення гістаміноблокаторів. Терапія пігментного кератиту у собак, також вимагає усунення основоположного фактора, що викликав запальний процес. У зв’язку з тим, що пігментний тип кератиту частіше спостерігається у порід собак з брахіцефалічним синдромом, лікар може порекомендувати проведення хірургічного втручання з метою корекції очної щілини.

У разі запущених форм патології, тварині призначаються специфічні процедури і методики, серед яких і тканинна терапія. Для якнайшвидшого розсмоктування ділянок рубцювання, що утворилися, застосовуються різні мазі.

Загальний курс терапії при діагностованому у собаки кератиті, становить від кількох тижнів до 2 місяців. Залежить це від ступеня занедбаності патологічного процесу.

Прогноз на початкових етапах захворювання — сприятливий. Якщо ж кератит перебуває в запущеній формі, прогноз обережний. Оскільки тварина може повністю втратити зір.

Профілактика захворювання у собак

З метою запобігання розвитку кератиту в улюбленця, необхідно дотримуватися профілактичних заходів. Важливо регулярно проводити планові вакцинації та протипаразитарні обробки собаки. Це дасть можливість знизити ризики розвитку вірусних і бактеріальних інфекцій.

Важливий аспект у профілактиці — запобігання можливим механічним травмам зорових органів у тварини, а також опіків термічного і хімічного плану. У разі розвитку підвищеної сльозотечі, гіперемії та набряклості в ділянці ока – слід негайно записатися на прийом до лікаря.

Важливе значення має організація правильного догляду за вихованцем. Собака має отримувати високоякісні корми, а також за рекомендацією — вітамінні та мінеральні добавки. Це дасть змогу підвищити імунітет і вбереже від розвитку авітамінозу. Вихованцям, у яких густий і довгий шерстяний покрив, необхідно регулярно вистригати шерсть у ділянці очей, запобігаючи механічному пошкодженню.

Кератит у собак у разі своєчасного звернення до лікаря, добре піддається терапії. Дотримуючись усіх рекомендацій фахівця, можна домогтися якнайшвидшого лікування улюбленця, запобігши розвитку захворювання надалі.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.