Ціла група захворювань міокарда називається кардіоміопатіями. Збірний термін кардіоміопатія характеризується змінами в серцевому м’язі дистрофічного типу. У ветеринарній медицині виділяють кілька типів патологічних змін у районі серця, що відрізняються за характером проявів.

Захворюваннями серцевого м’яза у кішок, що часто діагностуються, є гіпертрофічна і дилатаційна кардіоміопатія. Патології мають свої абревіатури — ГКМП і ДКМП відповідно.  Гіпертрофічний вид патології проявляється вираженою зміною товщини стінок міокарда або ж різким зменшенням розмірів шлуночків. У кішок частіше зустрічається саме цей вид патології.

Дилатаційна кардіоміопатія, проявляється навпаки, витонченням стінок міокарда і збільшенням об’єму шлуночків серця. Діагностується рідше, приблизно в 5% від загальної кількості кардіоміопатій, на відміну від гіпертрофічної — близько 65% всіх діагностованих КМП.

Виділяють і інші форми недуг, які виявляють значно рідше, ніж перераховані вище. Існує рестриктивна КМП, що охоплює ліву частину шлуночка серця, але потовщення стінок серця виражається менше, аритмогенна дисплазія в ділянці правого шлуночка.

Причини розвитку кардіоміопатії у котів

Чинників розвитку порушень у функціонуванні серця на тлі зміни структури органу, існує безліч. Тому для зручності їх поділяють на первинні та вторинні кардіоміопатії. Ідіопатична або первинна кардіоміопатія, частіше виникає на тлі генетичних порушень. До цих патологій належить і гіпертрофічна кардіоміопатія.

Найчастіше в клінічній ветеринарній практиці ГКМП проявляється у таких порід, як мейн кун, шотландська висловуха і британська порода, перська, сфінкс і норвезька. Дилатаційна кардіоміопатія діагностується частіше у бірманської кішки, сіамської і тайської. Пов’язані генетичні порушення з мутацією генів у вищеназваних порід.

Вторинна форма кардіоміопатій виникає на тлі серйозних захворювань, що провокують зміни в роботі та подальшому функціонуванні міокарда. Вторинний тип патології розвивається внаслідок таких причин:

• підвищений артеріальний тиск — гіпертензія;
• порушення в роботі ендокринної системи (наприклад, гіпертеріоз);
• процеси запального характеру, що локалізуються в ділянці серця — вади, міокардит.

Вторинна форма такої кардіоміопатії, як дилатаційна, виникає при порушенні правил годування тварини. Особливо при гострій нестачі амінокислоти — таурину. Структурні патології серцевого м’яза можуть зачіпати різні частини органу. Найчастішим місцем локалізації є ліва частина серця — лівий шлуночок або передсердя. 

Дилатаційна форма захворювання характеризується зниженням функції прокачування крові. Шлуночок серця не в змозі скоротитися нормально, що призводить до змін у великому колі кровообігу. Гіпертрофічна форма патології навпаки, стає чинником нездатності міокарда нормально розслабитися. Це призводить у результаті до зміни об’єму крові, що надходить у коло кровообігу.

Незалежно від причини, тиск у лівій частині серця (передсерді), збільшується. На цьому тлі тиск збільшується і в легеневих венах, що приводять кров у ліве передсердя. З перебігом патології тиск у капілярах і легеневих структурах збільшується, виникає набряк легенів і скупчення рідини в грудній порожнині. Ускладнення несвоєчасно виявлених кардіоміопатій призводять до тяжких наслідків, аж до загибелі тварини. 

Симптоми та діагностика захворювання

На перших етапах, кардіоміопатії не проявляються змінами в стані тварини. Симптоматика відсутня, кішка поводиться як зазвичай. У деяких випадках вихованці починають менше проявляти активність, частота дихання збільшується при незначних фізичних навантаженнях. Прихована початкова стадія триває довго з поступовим наростанням ознак патології. Спровокувати активізацію і прояв кардіоміопатії у кішки можуть анестезії, оперативні втручання, перенесені стреси.

Базовими ознаками цілої групи захворювань у вигляді кардіоміопатій, є зміна дихання — задишка. На початкових етапах задишка з’являється на короткий час, особливо після активних фізичних вправ. Із розвитком патології захворювання прогресує, прояви задишки виникають і за повного фізичного спокою.

Розвиток набряклих явищ у легеневих структурах провокує зміна пози тварини. Кішка починає відкривати пащу, дихання прискорене, видимі слизові оболонки ротової порожнини ціанотичні. За відсутності адекватної екстреної допомоги, улюбленець швидко впадає в коматозний стан і гине.

Крім набряку легенів при запущених формах кардіоміопатії, у кішки може розвиватися тромбоемболія в судинах. Утворення тромбу в одній із розширених камер міокарда, який відривається раптово, мігруючи судиною. Залежно від того, яка судина закупорюється тромбом, проявлятимуться характерні симптоми. Досить часто тромбоемболія провокує закупорку тромбом стегнової артерії. Характеризується парезами в області задніх кінцівок. Тварина втрачає здатність нормально спиратися на лапу, подушечки холодні на дотик, відсутня пульсація в пошкоджених лапах. Супроводжується патологічний стан хворобливими відчуттями у кішки.

З метою діагностики будь-яких кардіоміопатій, призначається ехокардіографія. Також розроблено спеціальні тестові методики на наявність генних мутацій для таких порід кішок як мейн кун і регдолл. Проведення ехокардіографії дає змогу виявити патологічні зміни в роботі або структурі міокарда, що дає можливість розробити тактику лікування.

Проведення досліджень на наявність генетичних мутацій, що провокують розвиток кардіоміопатій, необхідне для тих тварин, яких планують використовувати в подальшому розведенні. Проводитимуть вибраковування за наявності патології, і таких вихованців заборонено використовувати в селекції.

Ехокардіографія — не єдине інструментальне дослідження, що використовується у ветеринарній клінічній практиці для встановлення діагнозу кардіоміопатія. Призначаються також електрокардіографія та ультразвукове дослідження органів, розташованих у грудній порожнині. У деяких випадках проводять рентгенографію і лабораторні дослідження.

Лікування кардіоміопатії у кішок

Терапія діагностованої у кішки кардіоміопатії спрямована насамперед на усунення ознак застою крові та недостатності міокарда. Лікування передбачає профілактику розвитку набряків у легеневих структурах, шляхом призначення діуретиків.

Виразність явищ застійного характеру в ділянці серцевого м’яза, підраховується шляхом спеціального дослідження — кількість дихальних рухів за 1 хвилину. Подібне дослідження можна застосовувати в домашніх умовах для оцінки стану улюбленця. Господар повинен засікти час і порахувати кількість вдихів і видихів за 60 секунд. У кішки в стані спокою, кількість дихальних рухів становить близько 27 разів.

Лікування діагностованих кардіоміопатій у домашньої кішки, включає в себе такі пункти:

• призначення медикаментозних препаратів, що належать до групи інгібіторів АПФ у разі виявленої недостатності серця хронічного типу;
• введення лікарських засобів — антиагрегантів, необхідних для профілактики утворення тромбів при виявленому розширенні камер міокарда;
• застосування бета-блокаторів — важливі препарати для проведення контролю тахікардії та підвищення якості еластичності серцевого м’яза;
• лікарські засоби для підвищення скорочувальної функції серця.

Будь-які лікарські препарати призначаються професіоналом. Курс лікування і дозування засобів визначає лікар, а власник кішки повинен чітко дотримуватися рекомендацій.

Від цього залежить не тільки подальший прогноз лікування, а й життя вихованця. Необхідно розуміти, що на тяжкість перебігу патологій серця впливає велика кількість чинників — хронічні системні захворювання внутрішніх органів, стресові стани, активність і вік тварини.

Профілактика патологій міокарда ґрунтується на своєчасному діагностуванні захворювань. Важливим пунктом профілактики є грамотний підхід до розведення тварин. Розвитку кардіоміопатій неможливо запобігти повністю, але визначити їх на ранніх стадіях і призначити адекватну терапію, що дає змогу поліпшити якість і тривалість життя, можливо.

Тварини, які перебувають у групі ризику, мають обов’язково проходити ехокардіографію перед будь-якими хірургічними маніпуляціями, що передбачають загальний наркоз. Після досягнення 5 років, кішки з групи ризику щодо захворювань міокарда, повинні проходити профілактичний огляд щорічно.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.