Різні інфекційні захворювання у собак аж ніяк не рідкість. Вони можуть бути як дуже серйозними, спричиняючи небезпечні наслідки, так і проявлятися стертою клінічною картиною.

Одним з інфекційних захворювань, що вражає переважно шлунково-кишковий тракт тварин, є кампілобактеріоз. Небезпека інфекції полягає в тому, що від домашніх собак збудник може передаватися власнику і навпаки.

Причини кампілобактеріозу у собак

Збудник кампілобактеріозу у собак — грамнегативна бактерія з родини Campylobacteriaceae. Бактерія має вигляд S-подібної, злегка зігнутої спіралі. Бактерія не здатна утворювати спори, але водночас має підвищену стійкість до впливу факторів навколишнього середовища. Збудник кампілобактеріозу здатний витримувати екстремально низькі показники температури, аж до заморожування і довго залишається активним у воді.

До кампілобактеріозу схильні практично всі ссавці і навіть птахи. Виділяється в навколишнє середовище збудник від інфікованої тварини разом із біологічними рідинами — сечею, кров’ю, каловими масами, насіннєвою рідиною і виділеннями зі статевих шляхів. Кампілобактерії можуть виділятися разом з абортованими плодами та тканинами плаценти.

Зараження собаки переважно відбувається аліментарним шляхом, під час вживання інфікованої води або корму. Крім цього, збудник інфекції здатний передаватися через підстилку.

Імовірно, кампілобактерії вважаються частиною умовно-патогенної мікрофлори, оскільки віріон має кілька штамів, що виділяються у клінічно здорових тварин без єдиної ознаки інфекції. Небезпеку кампілобактеріоз починає нести тоді, коли кількість патогенів різко підвищується на тлі сприятливих для них умов. Спровокувати розвиток кампілобактеріозу в домашнього улюбленця здатні:

• різке зниження захисних сил організму;
• стан стресу у тварини;
• ослаблення організму на тлі перенесених травм або оперативних втручань;
• наявність хронічних запальних процесів у внутрішніх органах.

Фахівці зазначають, що кампілобактеріоз не має сезонності. Симптоми ж інфекції безпосередньо залежать від індивідуальних характеристик тварини. Впливає на прояв клінічної картини при інфікуванні кампілобактеріозом якість харчування, правила утримання та стан здоров’я.

Симптоми кампілобактеріозу у собак

У переважній більшості клінічних випадків у ветеринарній практиці, кампілобактеріоз діагностується у молодих собак, а особливо у цуценят до 6 місяців. Характерними ознаками бактеріальної інфекції є — водяниста діарея з домішками слизу або прожилок крові. Можлива поява помилкових позивів до акту дефекації, болісні спазми в ділянці живота. Вихованець відмовляється приймати їжу, а загальний стан млявий. Рідше може спостерігатися нудота і виверження шлункового вмісту. При переході інфекції на інші внутрішні органи, крім травного тракту, можливе підвищення температури.

За хорошого імунного захисту патологічний процес минає самостійно через 7-10 днів. У перехворілих собак формується стійка імунна відповідь, що захищає організм від повторного інфікування.

Молоді собаки і цуценята, інфіковані кампілобактеріозом, за відсутності адекватного лікування, можуть загинути. Причиною цього є сильне виснаження і зневоднення організму на тлі геморагічного проносу і підвищеної температури тіла. Основними симптомами інфекції є:

• розлад випорожнень — профузний пронос із домішками слизу та крові;
• відмова від їжі та води;
• мимовільне абортування плодів;
• народження нежиттєздатного потомства;
• часткове або повне розсмоктування плодів в утробі матері;
• помилкова щенність;
• вагініти, запалення маткових труб і яєчників.

Цуценята, народжені від інфікованої суки, можуть мати низку вроджених патологій, таких як роздвоєння м’якого піднебіння, атрофія ануса, пупкова грижа. У інфікованих кампілобактеріозом псів, відзначається зниження потенції, розвиток запальних процесів у ділянці статевого органа і препуціального мішка. Також може відзначатися слабкість тазових кінцівок і виділення зі статевої щілини слизу протягом 3-5 днів.

Постановка точного діагнозу неможлива без лабораторних досліджень. Діагностика повинна проводитися виключно в умовах ветеринарної клініки. Для виявлення кампілобактеріозу у собаки, необхідне проведення досліджень проб калових мас, аналізу крові. Залежно від статевої приналежності та стану тварини, забір біологічного матеріалу буде відрізнятися:

• у псів на аналіз беруть проби насінної рідини, слиз із препуція і кров;
• у самок — слиз із цервікального каналу після аборту на 4 день, а також абортований плід і кров;
• у цуценят — аналіз крові та калових мас.

Лікування кампілобактеріозу в собак

Захворювання, як правило, протікає досить легко. Основний напрямок терапії — підтримуюча і стабілізуюча. Тварині показана регідратаційна терапія — вливають інфузійні розчини для запобігання зневоднення. Дуже важливо відновити водно-електролітний баланс. Також призначають протимікробні засоби, імуностимулювальні препарати та вітамінно-мінеральні комплекси.

Захворювання несе небезпеку більше для цуценят і ослаблених тварин. Тому важливо дотримуватися профілактичних заходів, щоб не допустити зараження вихованця.

Виходячи з того, що збудник передається переважно аліментарним шляхом, профілактика полягатиме в такому:

• правильна термічна обробка продуктів харчування.
• не допускати спроби собаки попити з калюжі.
• запобігати зайвим контактам домашнього улюбленця з бездомними родичами.

З метою профілактики рекомендується регулярно відвідувати ветеринарного фахівця, проводити всі необхідні діагностичні дослідження, складати повноцінний раціон харчування і стежити за змінами в стані улюбленця.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.