Кальцивірусна інфекція — небезпечна патологія, що вражає організм домашніх улюбленців. Переважно діагностується у котів, набагато рідше у собак.

Зареєстрованих випадків кальцивірозу у собак у ветеринарній клінічній практиці мало, у зв’язку з чим, діагностика і лікування ускладнені.

Причини кальцивірозу у собак

Домашні улюбленці, навіть ті, які рідко контактують з вуличними родичами, ризикують заразитися безліччю інфекційних уражень. Серед небезпечних вірусних інфекцій значиться кальцивіроз. Вражає переважно домашніх кішок, має високий ступінь заразності. При проникненні патогена в організм починаються дегенеративні процеси в дихальній системі, особливо у верхній її частині. Крім цього, страждає від захворювання слизова оболонка ротової порожнини. Виразки діагностуються не тільки на яснах, а й язиці. За відсутності своєчасного лікування виникають ускладнення у вигляді запалення легеневих структур, аж до летального результату. У собак дуже рідко зустрічається.

Переважно страждають від кальцивірозу маленькі кошенята і тварини з ослабленим імунним захистом. Вражає інфекція і маленьких цуценят. Період від моменту проникнення вірусу в організм до початку прояву характерних ознак патології змінюється залежно від стану організму. Так, новонароджені кошенята гинуть при інфікуванні кальцивірозом протягом доби. Важливо відзначити, що при зараженні вірусною інфекцією вихованці, які не мають нормального імунного захисту, навіть за умови своєчасно розпочатого лікування, можуть не витримати і загинути.

У ветеринарній медицині виділяють кілька штамів кальцивірусної інфекції. Середня тривалість періоду інкубації патогена в організмі — від 3 до 5 днів. Зараження відбувається навіть при непрямому контакті домашньої тварини з вірусоносієм. Інфікування може статися під час контакту собаки із зараженими фекаліями кішки або ж предметами — амуніцією, лотками, лежанками, якими користувалася хвора тварина.

В основному патоген передається повітряно-крапельним шляхом. Інфікування відбувається під час контакту не більш ніж за 1 метр від основного джерела зараження. Здатність до зараження нових об’єктів у вірусного агента досить висока. Життєздатність зберігається протягом 24 годин на шкірному покриві людини, волоссі або ж предметах побуту. У зв’язку з цим, передача збудника від кішки до собаки може відбутися при непрямому контакті. Заражаються навіть ті вихованці, які не мають вільного доступу на вулицю.

Домашні кішки, після того як перехворіли на кальцивірусну інфекцію, здатні виділяти збудника захворювання в навколишнє середовище протягом 2-3 місяців. Зареєстровано випадки постійного носійства кішкою протягом усього життя. Небезпека інфекції полягає в рідкісному прояві характерних симптомів. Кішка, будучи вірусоносієм кальцивірозу, виділяє збудника в навколишнє середовище, при цьому безсимптомно хворіє. На підставі цього, ветеринарні лікарі настійно рекомендують дотримуватися правил безпеки під час відвідування різних заходів за участю тварин — котячі виставки, де велике скупчення кішок, які, можливо, хворіють безсимптомно. Якщо в будинку, де проживають і собаки, і кішки, відбулося зараження кішки кальцивірусною інфекцією, необхідно ізолювати хвору тварину від інших. Найяскравіше проявляється кальцивіроз у маленьких кошенят із вираженою клінічною картиною. Дорослі тварини, що мають досить сильний імунний захист, можуть перехворіти приховано, з повною відсутністю симптоматики.

Симптоми та діагностика кальцивірозу

Залежно від загального стану собаки, його віку та наявності хронічних захворювань, прояв кальцивірозу може різнитися від легкого до важкого ступеня. Основними ознаками розвитку патології у домашніх улюбленців є:

• підвищення температурних показників тіла (у важких випадках розвиваються гарячкові стани);
• утворення бульбашок із рідиною і виразок у ділянці слизової оболонки ротової порожнини (ясна, губи, язик);
• кровоточивість виразкових уражень через відшаровування епітеліальних тканин;
• запалення альвеол — діагностується у важких випадках у разі проникнення патогена в легеневі структури, провокуючи розвиток запалення легенів, кашель, чхання і порушення дихання (задишка);
• виділення з носових ходів і кутів рота з відразливим запахом;
• хворобливі відчуття в ротовій порожнині, поцяткованій виразками, що призводить до втрати апетиту або повної відмови від корму.

Не своєчасно надана допомога улюбленцю в умовах ветеринарної клініки при розвитку кальцивірозу у собаки, схильного до захворювань респіраторного тракту (синдром брахіцефалії), може стати причиною нападів ядухи. Проникнення вірусної інфекції в центральну нервову систему провокує появу судом, аж до паралічу. Випадки з нервовими ураженнями розглядаються окремо, вимагають специфічного лікування, але найчастіше закінчуються летальним результатом.

Ветеринарні фахівці відзначають, що ознаки кальцивірусної інфекції рідко об’єднані та проявляються відразу в одного вихованця. У більшості клінічних випадків, собаки хворіють безсимптомно. Самостійно поставити діагноз неможливо, тому потрібно звертатися до ветеринарної лікарні.

Лікар проведе загальний клінічний огляд, збере анамнез і призначить низку лабораторних досліджень. Для встановлення діагнозу необхідне проведення загального аналізу крові, в якому виявляють зниження загальної кількості лімфоцитів у картині крові. При цьому відзначається підвищення лейкоцитів. Гемоглобін знижений. Якщо проводитися серологічна діагностика, при кальцивірозі відзначають наявність антигенів до вірусного агента, вироблених організмом у відповідь на впровадження збудника.

Лікування кальцивірозу у собак

Основа терапії — придушення активності вірусу в організмі собаки. З цією метою призначаються специфічні речовини — інтерферони, а також імуномодулюючі препарати. У разі загрози інфікування патогенною бактеріальною мікрофлорою, проводиться антибіотикотерапія. Обов’язковим пунктом лікування є введення вітамінно-мінеральних комплексів. Якщо є запалення в організмі, рекомендується застосування протигістамінних засобів, що блокують вироблення речовин, які провокують вихід гормону з опасистих клітин.

Не варто забувати і про питний режим та дієтичне харчування. Тварина на час лікування має отримувати максимально збалансований корм і пити достатню кількість води. Це дасть змогу організму швидше відновитися і запобігти розвитку дегідратації.

Профілактика розвитку кальцивірозу у собак полягає в планових вакцинаціях і запобіганні контакту здорової тварини зі свідомо підозрілими, безпритульними або хворими тваринами. Якщо в будинку проживає кішка крім собаки, то важливо проводити одночасно протипаразитарні обробки. Нових улюбленців, які потрапили в будинок, необхідно витримати на карантині, що дасть можливість організму адаптуватися до нових умов.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.