Судинні ураження в головному мозку у собак діагностуються значно рідше, ніж у людини. Але при цьому інсульти у собак призводять до таких самих серйозних ускладнень у роботі організму тварини, як і в людини.

Небезпека інсульту в домашнього улюбленця полягає в тому, що перші ознаки патологічного процесу власник може легко пропустити. Важливо розуміти, як проявляється інсульт у собак, як надати першу допомогу тварині і які заходи профілактики необхідно вживати, щоб уникнути розвитку ураження судин у головному мозку.

Інсульт являє собою серйозний патологічний стан, що є невідкладним. Проблеми з судинами в головному мозку різко негативно позначаються на роботі всього організму, спричиняючи небезпечні розлади неврологічного плану, часом не сумісні з нормальною життєдіяльністю.

У ветеринарії, так само як і в людській медицині, існує правило, згідно з яким допомога, надана під час інсульту в перші 2-3 години після розвитку стану, має позитивний вплив, і прогноз з більшою часткою ймовірності буде сприятливим.

Причини розвитку хвороби та види

Інсульт у собак (апоплексія) — являє собою гостре порушення кровообігу в головному мозку. Існує дві основні форми захворювання — ішемічна та геморагічна.

Ішемічна форма інсульту виникає в разі закупорки судин у мозку тромбом, що утворився. Доведено, що за цієї форми апоплексії, прогнози на одужання набагато оптимістичніші. Але все залежить від місця розташування тромбу і його розмірів.

У результаті того, що просвіт судин головного мозку перекривається, кров припиняє нормально циркулювати і насичувати киснем клітини мозку. Це призводить до розвитку гіпоксії.

Друга форма — геморагічна, є істинною апоплексією. Це крововилив у мозок під час розриву судини. Кров, що вийшла за межі пошкодженої судини, утворює гематому, яка здавлює тканинні структури головного мозку, спричиняючи серйозні порушення в трофіці тканин.

Геморагічний інсульт призводить до розвитку повних або часткових паралічів і парезів у собак. Досить часто у ветеринарії саме ця форма апоплексії в головному мозку призводить до загибелі тварини.

Зниження нормального кровопостачання тканин (ішемія) в головному мозку, провокується утворенням емболів. Тромб може утворитися в будь-якому органі, але під час відриву мігрує загальним кровотоком, потрапляючи в головний мозок, спричиняючи небезпечні, серйозні наслідки.

Крім великих апоплексій у головному мозку у собак, діагностуються і мікроінсульти. Цей стан виникає як такий, що передує великому інсульту.

Небезпека мікроінсульту полягає в тому, що симптоми розвитку патології залишаються непоміченими для власника. Діагностувати мікроінсульт здатний тільки ветеринарний фахівець. Трапляється, що розрив капіляра відбувається не в життєво важливих частинах головного мозку, але від цього небезпека мікроінсульту не стає меншою.

Виникає інсульт частіше у великих собак, ніж у дрібних порід. Схильні до інсульту тварини у віці старше 6 років, улюбленці із зайвою вагою й ожирінням, а також собаки, у яких породна схильність до високого ступеня агресії.

Виділяють таку низку причин, здатних спровокувати інсульт у собаки:

• літній вік;
• підвищений артеріальний тиск;
• хронічні або гострі захворювання серцевого м’яза і судин;
• захворювання ендокринної системи та гормональні збої;
• атеросклероз;
• порушення в роботі печінки та нирок;
• різні ступені ожиріння;
• захворювання аутоімунного характеру;
• набуті або ж вроджені аномалії розвитку судин;
• небезпечні гельмінтози (деякі черви здатні паразитувати в тканинах головного мозку);
• шокові та стресові стани;
• інтоксикації з високим ступенем ураження;
• злоякісні та доброякісні пухлинні процеси в тканинах головного мозку;
• серйозні удари і травми черепа.

Під час постановки діагнозу не завжди можливо виявити справжню причину розвитку апоплексії. У такому разі інсульт називають ідіопатичним. Прогноз обережний або ж несприятливий, через те, що напад з більшою часткою ймовірності трапиться знову, буде важче переноситися твариною і призведе до летального результату.

Терапія всіх видів інсульту полягає в комплексному підході. Призначаються сильнодіючі препарати, що відновлюють кровообіг у тканинах мозку, а також лікарські засоби для купірування основної симптоматики інсульту.

Перші ознаки інсульту у собаки

Ознаки інсульту у собаки, найчастіше може виявити тільки кваліфікований ветеринарний фахівець. Пов’язано це зі специфічними особливостями ураження головного мозку. Інсульт у собак за ознаками, нагадує апоплексію у людини.

Основними симптомами інсульту є:

• вивалювання язика і провисання щік;
• деформація контурів морди;
• опускання нижньої повіки на одному оці;
• зміна розмірів зіниці в одному оці з боку зони ураження.

Перші симптоми інсульту у собаки характеризуються проблемами із зором у тварини. Вона починає погано орієнтуватися в навколишньому просторі. Вихованець може почати здійснювати рухи по колу або ж пересуватися боком, що невластиво для собак.

До перших ознак інсульту належить відмова від їжі та води (внаслідок ураження головного мозку, тварина не може контролювати м’язи ротової порожнини). Також з’являється гіперсалівація, тварина не ковтає слину і не може контролювати процес.

З плином часу, симптоми інсульту у собаки наростають. Вихованець може раптово почати підволакувати тазові кінцівки при ходьбі, в особливо небезпечних випадках розвивається параліч (повна втрата можливості рухати лапами). Млявість і пригнічений стан, можуть змінюватися нападами агресії.

Залежно від зони і ступеня ураження, інсульт у собаки проявляється відсутністю контролю за актами дефекації та сечовипускання, виникненням судомних явищ і втратою свідомості.

За відсутності своєчасної допомоги, розвивається коматозний стан, що характеризується заскленілим поглядом і нерухомістю. Собака не впізнає свого господаря або інших домочадців.

Мікроінсульти у собак не мають настільки виражених симптомів, але приносять не менше шкоди для організму тварини. При розвитку мікроінсульту, вихованець відмовляється від їжі та пиття, не хоче виходити на прогулянку. Також відсутня реакція на заклики власника.

Перша допомога

Якщо у собаки інсульт, займатися лікуванням у домашніх умовах не рекомендується. Це не тільки малоефективно, а й може стати причиною летального результату вихованця.

Помітивши у свого собаки перші ознаки апоплексії в головному мозку, власник може надати допомогу до відвідування ветеринарної клініки. Перша допомога полягає в таких пунктах:

• Перш за все, зняти з тварини намордник і нашийник (за наявності).
• Акуратно постаратися укласти тварину на бік так, щоб голова перебувала на невеликому підвищенні. Це необхідно для того, щоб у разі появи нудоти і блювоти, собака не захлинувся вмістом шлунка, що вивергається.
• Якщо блювота вже сталася, необхідно очистити ротову порожнину від залишків блювотних мас, використовуючи чисті рушники.
• Максимально постаратися заспокоїти тварину, ласкаво і неголосно розмовляючи з нею, злегка погладжуючи.
• Накапати в рот від 5 до 15 крапель заспокійливого розчину собачої кропиви або валеріани, попередньо розведених у невеликій кількості води. Вливають заспокійливе повільно, намагаючись, щоб рідина не потрапила в респіраторний тракт і не спричинила задуху.

Заборонено давати вихованцеві з ознаками інсульту лікарські препарати у вигляді таблеток або вводити ін’єкції. Особливо, якщо це препарати, призначені для людини, у зв’язку з тим, що більшість із них здатні призвести до небезпечних наслідків, аж до загибелі вихованця.

Прикладати холодні компреси або лід до голови тварини також не рекомендується. Це призводить до спазму судин, посилюючи стан хворого собаки.

Діагностика та лікування інсульту

Поставити точний діагноз здатний ветеринарний лікар широкої спеціалізації. Проводиться неврологічний огляд, а також призначаються деякі лабораторні аналізи (загальний і біохімічний аналізи крові).

Необхідне проведення ультразвукового дослідження органів, розташованих у черевній порожнині та рентгенографічного дослідження легеневих структур.

Підозрюючи у хворого собаки синдром Іценка-Кушинга (симптоми патології схожі на інсульт), проводять низку спеціальних тестів. Остаточний діагноз ставлять на підставі отриманих даних від магнітно-резонансної або комп’ютерної томографії.

Якщо є можливість, ветеринар проводить забір ліквору (спинномозкової рідини), для отримання додаткових даних. Також можливе призначення електроенцефалографії.

Залежно від того, яку ділянку головного мозку було зачеплено, який загальний стан пацієнта, складатиметься прогноз. Найнебезпечнішими, що важко піддаються лікуванню, є апоплексії в головному мозку, спровоковані сепсисом, інтоксикацією зоокумаринами і важкими черепно-мозковими травмами. З великою часткою ймовірності тварина гине.

Лікування в домашніх умовах такого важкого стану, як інсульт у собаки, не можливе. Тільки після проведення всіх необхідних заходів, у разі поліпшення стану тварини, її виписують і продовжують лікувати вдома.

Після встановлення діагнозу, ветеринар призначає спеціальні медикаментозні засоби, що сприяють відновленню нормального кровообігу в тканинах головного мозку. Дозування і кратність прийому визначає ветеринар, виходячи з індивідуальних особливостей пацієнта (вік, вага, тяжкість прояву інсульту).

Відновлення собаки після інсульту включає в себе застосування медикаментозних препаратів, а також організацію правильного догляду. Вихованець після перенесеного інсульту не здатний повноцінно подбати про себе.

Вся увага господаря собаки має бути спрямована на якнайшвидше одужання. Важливо стежити, щоб тварина не переохолоджувалася, уникати протягів і холоду. Для ослабленого організму собаки немає нічого гіршого, ніж запалення легенів.

У процесі реабілітаційного періоду, тварині показаний спеціальний масаж, а також необхідно постійно змінювати положення тіла. Це необхідно для профілактики появи пролежнів.

Харчування собаки становить рідка, попередньо подрібнена, їжа, висококалорійна і невеликими порціями. Також з метою якнайшвидшого одужання ветеринар може призначити фізіопроцедури. Лікування триває від кількох тижнів до 2-3 місяців.

Інсульт, що стався у молодого собаки — не вирок. З великою часткою ймовірності при грамотному догляді і своєчасному лікуванні, тварина повністю відновитися.

Після того, як тварина одужала, в організмі може розвинутися низка післяінсультних ускладнень — кульгавість, параліч тазових кінцівок, порушення ренія. У деяких випадках, собаки після інсульту не здатні контролювати акт сечовипускання або втрачають слух. Якщо ж тварина у віці, має низку хронічних захворювань, то прогноз у такому разі обережний або несприятливий.

Профілактика інсульту у тварин

З метою профілактики розвитку інсультів у собаки, необхідно вжити низку важливих заходів. Рекомендується з самого раннього віку організувати для улюбленця правильний моціон, що включає в себе рухливі ігри, але без зайвих навантажень.

Важливе місце в профілактиці розвитку інсультів займає правильне харчування. Відсутність жирної їжі, солодощів та інших заборонених для домашніх собак продуктів, вбереже тварину від ожиріння.

Важливо убезпечувати свого улюбленця від різних стресових станів, не лякати та не бити. Уникати тривалого перебування тварини під відкритими сонячними променями.

Не варто займатися самолікуванням і при будь-якому прояві нездоров’я собаки, звертатися за допомогою до ветеринарного фахівця. Рекомендується регулярно проводити профілактичний огляд у ветеринара, здачу лабораторних аналізів, для своєчасного виявлення можливих патологій в організмі. Це дасть змогу вжити заходів щодо ліквідації захворювань, здатних спровокувати інсульт у тварини.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.