Інсулінома — патологія підшлункової залози, що має пухлинну природу і супроводжується надлишковим виділенням інсуліну, який призводить до руйнування глюкози і стану хронічної гіпоглікемії.

До захворювання можуть бути схильні всі види тварин. Найчастіше реєструється захворювання у собак, особливо порід німецька вівчарка, коллі, ірландський сетер.

У котів патології дуже рідкісні.

Статевої приналежності у захворювання не простежується.

Етіологія

Причини остаточно не визначені.

Імовірно, причинами порушення функціонування певних зон підшлункової залози можуть бути механічні пошкодження (здавлювання, удари, удари). Унаслідок травми ділянка залози, що відповідає за вироблення гормону, розростається за рахунок бета-клітин і починає посилене утворення інсуліну, що, своєю чергою, сприяє постійній, хронічній гіпоглікемії.

Інсулінома є тією пухлиною, яка дає метастази і вражає не тільки підшлункову залозу, а й регіональні лімфатичні вузли, печінку.

Захворювання діагностується не часто і здебільшого у собак середньої та старшої вікових груп.

Симптоми

Оскільки захворювання проявляється падінням рівня глюкози в крові, то найчутливішою до цього є нервова система і проявляються нейрогенні симптоми.

М’язові спазми, судоми, слабкість організму особливо після чергової атаки — основні ознаки.

Часом проявляється м’язове посмикування, кульгавість, бажання тварини лежати, відмова від виконання команд.

Апетит тварини посилений, проявляється підвищена спрага. З часом підвищення маси тіла до ожиріння.

Оскільки підвищений викид інсуліну може не носити постійний характер, то і напади можуть чергуватися зі стабільною поведінкою, що спочатку не буде помічено або не насторожить.

У тварини проявляється тимчасове або постійне занепокоєння, позиви до блювоти, порушення концентрації уваги і відповіді на команди. Собака проявляє ознаки сонливості, загальмованості, повільних реакцій, які чергуються з нормальним станом. З плином часу симптоми посилюються, до них додається посилене серцебиття, пітливість, тимчасова агресивність.

За статистикою, від початку захворювання, до стабільних симптомів може пройти до одного року.

Діагностика

Діагностика заснована на анамнестичних даних з обов’язковим аналізом крові на вміст глюкози в ній. Про захворювання можна судити за постійними показниками глюкози в крові нижче 2,8 ммоль/л.

Щоб провести дослідження правильно, необхідно витримати голодну дієту протягом щонайменше 8 годин перед здачею крові. Процедуру краще виконувати в стаціонарі, оскільки можливо з’явиться необхідність проведення аналізів кожні дві години. Для встановлення діагнозу слід визначити співвідношення рівня глюкози та інсуліну в крові.

Обов’язковим при встановленні діагнозу є обстеження всіх систем організму тварини з проведенням УЗД, хоча саму пухлину таке дослідження не покаже через малу величину.

Диференціювати захворювання необхідно від патологій печінки, панкреатиту, недостатності функцій кори надниркових залоз, сепсису.

Остаточний діагноз може поставити тільки проведення лапаротомії з гістологічним дослідженням.

Лікування

Гостра гіпоглікемія потребує введення внутрішньовенно розчинів глюкози або декстрози. Призначаються вітаміни групи В.

Дієта рекомендує споживання складних вуглеводів з рівними проміжками в згодовуванні корму тварині.

Застосовні глюкокортикоїди. З них преднізолон спочатку 0,25 мг/кг ваги тварини через кожні 12 годин. Починають лікування з малих доз. Збільшення дози можливе до 2 мг на кг.

Діазоксид 5 мг/кг з інтервалом у 12 годин зі збільшенням дози до 30 мг/кг.

Хороший ефект показує аналог сосатостатину — октреотид 15-20 мг/кг через кожні 12 годин. Препарат використовують паралельно з глюкокортикоїдами.

Основне лікування хірургічне. Для надання допомоги проводиться парціальна панкреаектомія.

Оперативне втручання проводять під загальною анестезією в спинному положенні тварини. Лапаротомія здійснюється в надпупковій ділянці по білій лінії.

Уражену пухлиною залозу роз’єднують на деякій відстані і за допомогою пінцета оголюють внутрішньочасточкову артерію, лігують судини і видаляють уражену частину.

Якщо уражена частина не велика і метастази відсутні прогноз сприятливий.

При безлічі метастазів пацієнт вважається неоперабельним і йому призначається консервативна підтримуюча, знеболювальна, за потреби, терапія.

Тривалість життя пацієнтів від 2-х місяців до 2-х років.

Профілактика

Збалансований раціон годівлі та утримання з дотриманням зоогігієнічних правил.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.