Гепатит інфекційний (Hepatitis) — це дегенеративно-запальне захворювання печінки, яке виникає під впливом інфекційного начала і характеризується синдромами жовтяниці, інтоксикацією організму, розладом роботи органів шлунково-кишкового тракту.

До захворювання схильні всі види тварин, але причиною виникнення є віруси різних родин і родів, інші мікроорганізми або токсини, які вони виділяють.

Етіологія

Первинний інфекційний гепатит спостерігається у м’ясоїдних тварин. Інфекційний гепатит собак спричиняє ДНК-вмісний вірус, що належить до аденовірусів і локалізується в травному тракті, печінці, на слизових оболонках дихальної системи.

Збудник стійкий у зовнішньому середовищі та зберігає свою патогенність за кімнатних умов упродовж 3-4 місяців, відмінно переносить заморожування та висушування, а ось нагрівання до 60 ᵒC вбиває його через 5 хвилин, кип’ятіння — моментально. У консервованому патологічному матеріалі вірус зберігається 7-8 років. Збудник стійкий до ефіру і хлороформу, а основні дезінфікуючі засоби (луги, лізол, свіжогашене вапно, формалін) швидко знищують вірус.

До збудника сприйнятливі собаки, вовки, лисиці. Найсильніше уражається молодняк від місяця до року. Більш дорослі хворіють рідко. Носіями збудника можуть бути кішки, миші, людина, хворі собаки і ті, хто перехворів. У природі вірус переносять бродячі собаки і дикі м’ясоїдні. У розплідниках собак ураження може досягти 70% зі значною летальністю. Велику роль у поширенні гепатиту відіграє інвентар, корми, спецодяг персоналу, забруднені екскрементами носіїв вірусу.

У великої рогатої худоби, овець, свиней інфекційний гепатит викликає токсин CI. oedematiens типу В. Клостридія, що виділяє токсин — це велика паличка, рухома, джгутикова, грампозитивна, спороутворююча, суворий анаероб.

Спори збудника витримують кип’ятіння до 2-х годин, а в холодильнику зберігають властивості до 2-х років. У гепатоцитах збудник живе до року, у гної до 12 місяців. У природному середовищі мешкає в ґрунті, воді. Носіями можуть бути ворони та кролики.

Найчастіше хворіють вівці вікової групи 2-4 роки, ягнята до року майже не хворіють.

Пік захворюваності припадає на літо й осінь у тварин, які перебувають на пасовищах.

Інфекційний гепатит може бути і вторинної природи, як наслідок впливів різних збудників. У великої рогатої худоби, всеїдних, коней, запалення печінки протікає як ускладнення після перенесеного лептоспірозу, енцефаломієліту коней.

Симптоми

При інфекційному гепатиті у собак інкубаційний період триває до 10 днів. При блискавичному перебігу може настати раптова смерть з ознаками судом. Якщо перебіг хвороби затягується до 10 днів, то у тварини відмічають пригнічення, блювоту з домішками жовчі, відсутність апетиту, спрагу, пронос з домішками крові.

Температура тіла підвищується до 41,5 ᵒC, до симптомів додається кон’юнктивіт, риніт, збільшення підщелепних лімфовузлів, слабкість кінцівок. До десятого дня спостерігається чітке помутніння рогівки ока. За хронічного перебігу кератит є причиною втрати зору.

Слизові та серозні оболонки набувають жовтушності, особливо це помітно на безшерстих ділянках. На яснах нерідко можна спостерігати крововиливи, виразки. Сеча собаки набуває темно-бурого кольору.

Хвороба триває до двох тижнів, хронічний перебіг можливий у дорослих особин і без характерних симптомів.

Хворі вагітні самки абортують, якщо потомство народжується, то воно не життєздатне.

У овець, ВРХ (великої рогатої худоби), свиней інкубаційний період кілька годин. Летальний результат, як правило, блискавичний. За кілька годин до загибелі тварини відстають від отари або стада, температура підвищується на 1-2 ᵒC, тварина лягає і гине.

Діагноз

Діагностика проводиться на підставі клінічних симптомів і лабораторних досліджень. У крові тварини виявляють білірубін, у сечі уробілін.

Під час діагностики інфекційного гепатиту овець клостридію знаходять у мазках із пат. матеріалу під час бактеріологічних досліджень.

Виключити необхідно чуму м’ясоїдних, парвовірусний ентерит, отруєння, лептоспіроз. У ВРХ (великої рогатої худоби) і ДРХ (дрібної рогатої худоби) виключають брадзот овець, ентеротоксимію, отруєння.

Лікування

У зв’язку зі швидким перебігом хвороби лікування малоефективне. Якщо захворювання переходить у хронічну форму, призначають гепатопротектори, застосовують симптоматичне лікування, жарознижувальні, протиблювотні препарати.

Застосовують гамаглобулін, гіперімунну сироватку. Показана вітамінотерапія (вітогепат, сирепар, аскорбінова кислота, фолієва кислота). Як детоксикаційну терапію внутрішньовенно вводять глюкозу. Для профілактики супутніх інфекцій призначають курс антибіотиків широкого спектра дії.

Тварину переводять на збалансовану, легкозасвоювану годівлю.

Профілактика

Для собак із профілактичною метою проводять вакцинації препаратами Zoetis Vanguard 5 CV-L.

У тваринницьких господарствах після спалахів інфекційного гепатиту тварин імунізують специфічними препаратами проти CI. oedematiens типу В.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.