У домашніх улюбленців, особливо не щеплених, можуть виникати різні захворювання, що мають інфекційну природу. Тварина може вражатися як вірусними мікроорганізмами, так і патогенними бактеріями та грибками.

Інфекції у собак розвиваються незалежно від віку вихованця і його породи. Найчастіше страждають цуценята у зв’язку зі слабким імунним захистом організму, а також улюбленці зі слабким захисним бар’єром унаслідок виснаження і неправильного харчування.

Інфекційні захворювання мають одну спільну ознаку — можливість передачі збудника від хворого організму до здорового. Хвороби, викликані бактеріями або ж вірусами, можуть мати схожу клінічну картину, а можуть протікати практично безсимптомно, завдаючи шкоди організму.

Крім цього, деякі інфекції від собак передаються людині, що ще раз підтверджує той факт, що при появі найменших симптомів нездоров’я улюбленця, необхідно звернутися до ветеринарної клініки.

Вірусні інфекції у собак

Вірусні мікроорганізми провокують розвиток важких і небезпечних захворювань, які в разі неадекватного або ж несвоєчасного лікування, можуть завершиться летальним результатом.

Потрапляючи в організм тварини різними шляхами (шкірні покриви, слизові оболонки, травна система), патогенні мікроорганізми провокують розвиток запального процесу. При цьому джерелом зараження слугує не тільки тісний контакт із хворою твариною, а й контактування з фекаліями, сечею, витіканнями з носової та ротової порожнини тварини.

Віруси не здатні розмножуватися в навколишньому середовищі, на відміну від бактерій, але відмінно зберігають свою активність тривалий час, залишаючись надзвичайно небезпечними. Найбільш часто діагностованими вірусними інфекціями у собак є кишкові захворювання:

• Парвовірусна інфекція у собак. Одна з найважчих хвороб у собак, частіше вражає молодняк. Збудник інфекції має високу вірулентність і здатний тривалий час зберігати свою активність у навколишньому середовищі. Характерними ознаками розвитку парвовірусного ентериту є виникнення блювоти, геморагічного ентериту. Крім цього, при захворюванні уражаються серцевий м’яз і кровоносна система, характеризуючись запальними процесами в міокарді та лейкопенією. Цуценята віком до 5 місяців практично завжди гинуть.
• Аденовірусна інфекція у собак. Одна з найпоширеніших інфекцій, що вражають молодих собак. Проникнення патогенного мікроорганізму відбувається повітряно-крапельним шляхом, через заражені корми і воду. Збудником захворювання є аденовірус II типу. Характерними симптомами захворювання є тривалий кашель, який переходить або в відрижку, або в блювоту. Дихання тварини з хрипами, а регіонарні лімфовузли збільшені. Тварини з сильним імунним захистом, перехворівши на аденовірусну інфекцію, набувають стійкого імунітету на тривалий час.
• Коронавірусна інфекція у собак. Інфекційне захворювання, спричинене РНК-вмісним вірусом. Поширене захворювання повсюдно і є досить небезпечним. Коронавірусний ентерит вражає травну систему, призводячи до запалень геморагічного характеру. Крім цього, у тварини спостерігаються сильні виснаження внаслідок порушення метаболічних процесів і виникає зневоднення під час тривалої блювоти і проносу, що супроводжують цей вид ентериту. За відсутності своєчасної діагностики та призначення адекватного лікування, тварина гине.
• Ентеровірусна інфекція у собак. Виникає в результаті проникнення патогенного мікроорганізму в організм собаки повітряно-крапельним або фекально-оральним шляхом. Ентеровірус може мати 3 форми — кишкову, серцеву або ж змішану. Серед маленьких цуценят високий відсоток смертності (виживають тільки 10-15% хворих цуценят). Пов’язано це з недостатньо сформованим імунітетом у тварини або ж відсутністю своєчасних вакцинацій. У більшості клінічних випадків спостерігають кишкову форму ентеровірусної інфекції, що вражає травну систему. Вона супроводжується сильною блювотою, відсутністю апетиту і проносом. Але також існує і серцева форма захворювання, що вражає клітинні структури м’язових тканин міокарда. Ця форма недуги протікає безсимптомно і вихованець гине через 2-4 дні після початку інфікування.
• Ротавірусна інфекція у собак. У ветеринарії цей вид вірусного ураження собак має назву «шлунковий грип». Пов’язано це з тим, що проникаючи повітряно-крапельним шляхом у дихальну систему, високонтагіозний вірус вражає травний тракт. Характеризується захворювання, спричинене ротавірусною інфекцією, різким підвищенням температурних показників тіла, гарячковими станами, ознобом і ознаками запалення шлунка та кишківника. У хворого собаки відзначають профузний пронос, напади виверження шлункового вмісту, нудоту. Вихованець стає млявим, апатичним, намагається знайти відокремлене місце, відмовляється приймати їжу. Видимі слизові оболонки бліднуть, а кал набуває світлого відтінку з домішками слизу.
• Герпесвірусна інфекція у собак. Вірусне захворювання, спричинене ДНК-вмісним вірусом, що належить до сімейства Herpesviridae. Особлива небезпека цього виду інфекції полягає в тому, що це специфічний мікроорганізм, здатний під час проникнення в організм носія залишатися на тривалий час, а іноді й на все життя. За досить сильного імунного захисту, зараження вірусом герпесу не має вираженої клінічної картини (безсимптомний перебіг). В інших же випадках герпесвірусна інфекція проявляється різким зниженням активності улюбленця, відмовою від приймання їжі та виснаженням, зневодненням унаслідок блювоти й діареї. Фекалії вихованця стають жовто-зеленого кольору, виникає задишка і кашель. Маленькі цуценята після перенесеної інфекції часто відстають у розвитку від своїх однолітків, послаблюється зорова функція, порушується нормальна робота центральної нервової системи.
• Кліщові інфекції у собак. Найнебезпечнішою інфекцією, яку переносять кліщі, є вірусний енцефаліт. Збудником захворювання є РНК-вмісний вірус сімейства Flavivirus, що має високу здатність зберігати свою активність за низьких температурних показників навколишнього середовища. Під час потрапляння вірусу в організм тварини, відбуваються вогнищеві та розлиті зміни в структурах головного мозку. Вихованець починає страждати від запаморочень і головного болю, спостерігаються нудота і виверження шлункового вмісту, м’язові судоми і порушення випорожнення. Іншою не менш небезпечною інфекцією, яку переносять іксодові кліщі, є кримська геморагічна лихоманка, викликана арбовірусом. Протікає захворювання з ознаками токсикозу і тромбогеморагією. Характеризується інфекція вираженими гарячковими станами, больовими відчуттями в суглобах і м’язах, а також геморагічними висипаннями на шкірному покриві та слизових оболонках.

Бактеріальні інфекції

До бактеріальних інфекцій схильні всі види собак, незалежно від віку і породної приналежності. Зараження може статися не тільки під час контакту із зараженим носієм, а й під час поїдання їжі, ураженої бактеріальними мікроорганізмами, або ж контакту з предметами догляду за твариною.

Деякі види патогенних бактеріальних мікроорганізмів передаються від зараженої матері до ще не народжених цуценят через фето-плацентарний бар’єр.

Патогенні бактерії, що спричиняють небезпечні захворювання, частіше вражають собак, яких утримують у неналежних умовах, за незбалансованого раціону харчування та з низьким рівнем імунітету. Найбільш поширеними і часто діагностованими бактеріальними інфекціями, що часто діагностуються, є:

• Стафілококова інфекція у собак. Викликана грампозитивними аеробними бактеріями. Існує безліч різновидів інфекції умовно-патогенних і патогенних. Умовно-патогенні стафілококи є частиною нормальної мікрофлори шкірного покриву і слизових оболонок та нижніх відділів кишечника тварини. При зниженні захисних сил організму, стафілококи починають активно розмножуватися, викликаючи запальні процеси в тканинах. Відсутність своєчасного лікування призводить до серйозних наслідків, аж до некрозу клітин і тканин. У собак виділяють два види стафілококової інфекції — шкірну і системну. Кожна з форм має низку особливостей і симптомів. Так, дерматологічна форма інфекції призводить до пошкоджень шкірного покриву, свербежу і больових відчуттів. При інфікуванні золотистим стафілококом, у собаки розвиваються симптоми інтоксикації, виникає блювота і пронос. Особливу небезпеку золотистий стафілокок представляє для молодих собак, тому що внаслідок швидких процесів обмінного характеру в улюбленця розвивається зневоднення, що призводить до летального результату.
• Кишкова інфекція у собак. Бактеріальні ентерити характеризуються запальними процесами, що розвиваються в ділянці тонкого кишечника. Характерна ознака кишкової інфекції — блювота і діарея. Причинами кишкової інфекції в частоті випадків стають сальмонели, кампілобактерії та клостридії. При цих бактеріальних інфекціях у тварини виникають больові відчуття в животі, різка втрата маси тіла, змінюється апетит, з’являються гарячкові стани, блювота і пронос. Несвоєчасне лікування призводить до сильного зневоднення організму з подальшим летальним результатом. Обов’язковим пунктом лікування кишкової інфекції є приймання антибіотиків для собаки, підібраних з урахуванням індивідуальних особливостей улюбленця, його ваги та віку.

Окремо варто відзначити статеві інфекції у собак, що мають бактеріальну природу. Вони передаються від одного вихованця до іншого під час статевого контакту, фекально-оральним способом, повітряно-крапельним шляхом або ж через слизову оболонку. Найбільш поширеними статевими інфекціями є:

• Хламідіоз — викликаний найпростішими мікроорганізмами. Це захворювання не має характерної клінічної картини проявів, протікаючи в більшості випадків у прихованій формі. Хламідіоз у собак може стати причиною виникнення свербіння в ділянці статевих органів, виділень, а в занедбаних випадках — слугує причиною невиношування вагітності у сук.
• Гонорея — захворювання, що передається виключно статевим шляхом і викликане специфічними патогенними бактеріями. Вражає слизову оболонку статевих органів і уретрального каналу. У деяких випадках гонорея може вражати область прямої кишки.
• Мікоплазмоз — інфекція бактеріального характеру, що вражає не тільки сечостатеву систему, а й інші важливі органи у собак. Основна небезпека й особливість захворювання — прихований перебіг, що триває довгі роки. Проявляється мікоплазмоз різкою втратою апетиту і ураженням суглобів, призводячи до кульгавості у тварини.

Вушна інфекція у собак, викликана бактеріальною мікрофлорою (частіше стрептококами, стафілококами, синьогнійною паличкою), може стати причиною серйозних порушень в органі слуху улюбленця. Досить часто бактеріальна вушна інфекція призводить до нагноєнь і вимагає серйозних терапевтичних заходів.

Грибкова інфекція у собак

У домашніх улюбленців діагностують безліч різних інфекційних захворювань, серед яких є і грибкові. Найчастіше виявляють такі грибкові інфекції, як мікроспорію, трихофітію і малассезію. Дріжджова інфекція у собак спричинена розмноженням грибків роду Кандида, які є умовно-патогенними, що населяють шкірні покриви тварини в нормальному стані.

У разі сильного виснаження й слабшання захисних сил організму дріжджові грибки починають активно розмножуватися, що призводить, зі свого боку, до запальних процесів, еритем і алопецій. Грибки, що вражають поверхневі та підшкірні шари організму, лікуються простіше й ефективніше, ніж системні, що вражають внутрішні органи.

Небезпека грибкових інфекцій полягає в тому, що, проникнувши в організм, вони тривалий час залишаються непоміченими і тільки під дією сприятливих факторів починають розмножуватися. При цьому, хворий собака без характерних симптомів недуги, є переносником хвороби, заражає інших тварин.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.