Інфаркт міокарда (infarct myocardus) — це гострий патологічний процес, зумовлений розвитком вогнищ ішемічного некрозу в серцевій мускулатурі, внаслідок ненадходження току крові до певної ділянки, з коронарних артерій.

До захворювання можуть бути схильні всі тварини. Оскільки методи діагностування розвинені слабо, то статистичні дані вказують на низький рівень захворюваності. Найвищий відсоток діагностування у спортивних коней і собак.

Етіологія

Найчастішою причиною патології виявлено недостатність щитоподібної залози у собак, а інфаркт діагностується як вторинне захворювання.

Порушення коронарного кровообігу діагностується й у старих коней. Вважається, що до патології причетні високі фізичні навантаження на змаганнях.

Досліджуючи дані патолого-анатомічних розтинів можна зробити висновки, що до інфарктів можуть призвести інфекційна анемія коней, а у свиней навіть бешиха. Як правило, передують загибелі тварин порушення обміну речовин.

Симптоми

Передінфарктний стан діагностувати практично не можливо.

Період утворення вогнищ ішемії на серцевому м’язі клінічно може проявлятися легким пригніченням, відмовою тварини від виконання команд, фізичних навантажень.

Подальший розвиток з утворенням некротичних ділянок на серці та рубців супроводжуватиметься аритмією, чергуванням пригнічення та збудження тварини.

Огляд тварини може показати ціаноз слизових оболонок, однак за гострого перебігу його може не бути.

Під час аускультації чітко прослуховується аритмія, тахікардія, ослаблення першого тону або обох, можливе приєднання систолічних шумів.

У собак інфаркт проявляється ознаками занепокоєння, що може свідчити про больовий синдром. Іноді проявляються позиви до блювоти, загальне нездужання. Під час аускультації ділянки серця визначається глухість тону, тахікардія.

Діагноз

Діагностика проводиться за допомогою аускультації та проведенням електрокардіограми.

На ЕКГ чітко простежується монофазна крива з неможливістю розмежування R і T зубців. Сегмент ST піднімається вище базової лінії і з’єднується з Т зубцем.

За гострого інфаркту міокарда проведений аналіз крові показуватиме нейтрофільний лейкоцитоз, підвищену швидкість осідання еритроцитів.

Диференціювати інфаркт слід від міокардиту. У собак необхідно переконатися в тому, що немає кардіоінвазії і провести дослідження на дирофіляріоз.

Лікування

Терапевтичні заходи спрямовані на підтримку серцевого ритму, можуть бути призначені тільки після встановлення діагнозу з проведенням ЕКГ.

Результат захворювання залежить від локалізації процесу, віку тварини, швидкості постановки діагнозу та надання допомоги.

Інфаркт міокарда у тварин середнього віку не призводить до летального результату. Ділянка м’яза, піддана некрозу, заміщується клітинами сполучної тканини і рубцюється.

Якщо діагноз установлено, то слід переглянути режим утримання тварини, у плані фізичних навантажень (змагання, біг, полювання тощо) їх потрібно суттєво зменшити.

Необхідний постійний контроль за частоти пульсу. Нормою для великих порід є 70-100 ударів на хвилину, для дрібних 100-130 ударів. Перевищення показників свідчить про загострення процесу.

Для попередження коронарного тромбозу і профілактики тромбоемболічних ускладнень застосовують гепарин.

Зменшити розмір інфаркту і купірувати можливий больовий синдром можна за допомогою нітрогліцерину.

Застосувавши стрептокіназу, можна відновити коронарний кровотік, купірувати синдром болю, до мінімуму звести розміри некрозованої ділянки.

Знизити частоту повторення загострення можна призначивши тварині аспірин.

Кожне наступне призначення препаратів слід проводити під контролем ЕКГ.

Профілактика

Діагноз «Інфаркт міокарда» тваринам ставлять вкрай рідко і тільки після проведення ЕКГ.

Щоб не допустити серцевих патологій, необхідно стежити за раціоном годування і фізіологічною активністю тварини. Не можна допускати не дозованих, важких тривалих фізичних навантажень. Раціон має бути складений відповідно до виду тварини, фізіологічного стану та інтенсивності фізичних навантажень. Неприпустимим є застосування для годівлі тварин недоброякісних кормів, або таких, у яких закінчився термін зберігання.

У період льоту комарів необхідно застосовувати репеленти і проводити регулярні дослідження крові на предмет виявлення збудника дирофіляріозу в крові тварини з подальшими терапевтичними і профілактичними заходами.

Уважне спостереження за твариною дасть змогу своєчасно виявити нездужання та провести обстеження.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.