Процес запального характеру неінфекційного походження, що розвиваються в ділянці сечового міхура, називається ідіопатичним циститом. Чинників, що провокують розвиток подібного роду патології, безліч. Вони можуть спричиняти запалення нижньої частини ниркової системи. Але в більшості клінічних випадків ідіопатичний цистит, який отримав свою назву, розвивається без видимих причин. Неінфекційне захворювання в області сечового міхура вражає як самців, так і самок, незалежно від породної та вікової приналежності.

Причини ідіопатичного циститу

Ідіопатичні патології розвиваються без явних причин. Це стосується і циститу. Але існує низка відхилень і чинників, що впливають на розвиток патологічного стану. Спровокувати розвиток ідіопатичного циститу можуть такі чинники:

• Дефекти в ділянці оболонок сечового міхура — клітинні структури, що утворюють тканини слизових оболонок, мають у своєму складі специфічні речовини (глікозаміноглікани), які сприяють захисту ніжних тканин міхура. Ця властивість особливо важлива для сечового міхура, оскільки урина складається не тільки з води, а й має у своєму складі масу концентрованих речовин. Сеча провокує подразнення стінок слизової оболонки, що призводить до дефектів. На цьому тлі відбувається пошкодження клітин і основного шару (клітини перехідного типу епітеліальної тканини), що призводить до розвитку виразкових уражень, сильних подразнень і запальних процесів.
• Запальні процеси нейрогенного типу — нервові волокна і закінчення, що розташовуються на стінках сечового міхура, скорочуються під дією місцевих збудливих центрів або ж унаслідок сигналів, які надходять із центрального головного мозку (часто спостерігається у відповідь на стресовий стан). Під час стимуляції нервових закінчень відбувається виділення специфічних сполук біохімічного плану (нейротрансмітерів), що провокують виникнення не тільки запалень, а й хворобливих відчуттів.
• Стресові стани — доведено, що стрес у кішок може стати причиною розвитку ідіопатичного циститу. Пусковим механізмом у розвитку ідіопатичних циститів стають найсильніші стреси. Навіть якщо на перший погляд стресовий стан у кішки не може вплинути на загальний стан. Запалення в ділянці сечового міхура спостерігається у кішок, які мешкають поруч з іншими тваринами, проживають на вулиці і часто беруть участь у бійках.

Існує припущення, що запалення сечового міхура у кішки без певної природи походження, може виникати на генетичному рівні. Деякі кішки реагують на стресові ситуації зовсім інакше, ніж їхні родичі.

Точного механізму розвитку циститу не існує. Основне завдання власника — своєчасно помітити характерні зміни і звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря. Встановити точний діагноз можна тільки в умовах клініки на підставі лабораторних та інструментальних досліджень.

Симптоми та діагностика

Клінічна картина розвитку циститу нагадує симптоми інших захворювань, що вражають нижню частину сечовидільної системи. Найчастішими ознаками розвитку ідіопатичного циститу у кішок, є:

• проблемне сечовипускання з сильними болями (дизурія);
• часті позиви до акту сечовипускання (полакіурія);
• поява у виділеній порції урини фракцій крові (гематурія);
• походи в туалет повз лоток;
• поява ділянок облисіння в ділянці промежини на тлі постійного підтікання сечі.

У самців під час розвитку запалення сечового міхура часто спостерігаються закупорки уретрального каналу, вказуючи на важкий ступінь запалення і спазми гладкої мускулатури. Симптоматика циститів ідіопатичного типу частіше має періодичний характер, а не постійний.

Ознаки захворювання виникають блискавично, затухаючи поступово протягом одного тижня. Через деякий час симптоми знову посилюються.

Важкі ступені протікання патології проявляються серйозніше і зберігаються надовго. Запалення сечового міхура нерідко провокує розвиток ускладнень у вигляді потовщення стінок, що нерідко нагадує новоутворення без попередньої біопсії.

Специфічних діагностичних тестів для визначення циститу у кішки немає, так само як і аналізів. Діагностичні заходи проводяться для того, щоб провести диференціацію від інших захворювань, що нагадують за симптоматикою розвиток циститу. З метою діагностики проводяться:

• загальний аналіз сечі;
• аналіз крові для визначення лейкоцитарної формули (дає змогу виявити запальні процеси);
• посів для виділення бактеріальних культур;
• рентгенографічне дослідження області розташування сечового міхура (застосовують рентген із контрастною речовиною);
• ультразвукова діагностика стінок сечового міхура (дає можливість визначити серйозні порушення, закупорку сечовипускального каналу, пухлинні процеси).

Діагноз ідіопатичний цистит ставлять тільки після того, як усі інші можливі захворювання були виключені. У разі запалення в сечовому міхурі діагностують кров в аналізі сечі, клітини запалення. У зразках урини деколи діагностують дрібні кристали солей, що відклалися (найчастіше виявляють струвіти й оксалати (фосфатні кристали й кальцієві). Відкладення кристалів не стає провокуючим фактором для розвитку запалення, оскільки струвіти або оксалати виявляють і у клінічно здорових кішок у зв’язку з високою концентрацією сечі.

Лікування та профілактика

На підставі отриманих даних від лабораторних та інструментальних досліджень, ветеринарний фахівець призначає схему терапії, індивідуально підбираючи складові залежно від складності ситуації.

Лікування має бути комплексним, допомагаючи знизити можливість розвитку загострень патології. Медикаментозна терапія посідає чільне місце при усуненні ідіопатичних циститів у домашніх кішок. Але не завжди лікарські препарати дозволяють повністю впоратися із захворюванням. Більшість терапевтичних лікарських засобів надають хороший ефект на початкових стадіях і тільки на перший час. Кішки починають відчувати себе краще, але через деякий час, хворобливі відчуття і дискомфорт при циститі повертаються.

Для того щоб домогтися довгострокового ефекту від лікування, необхідно дотримуватися низки правил. Обов’язково потрібно налагодити правильне дієтичне харчування. Також важливо поліпшити умови утримання улюбленця, адже постійні переохолодження (лежання на холодній підлозі, регулярні протяги), негативно позначаються не тільки на стані сечостатевої системи, а й на правильному функціонуванні всього організму загалом.

Ідіопатичний цистит важко піддається терапії, оскільки виявити основну природу походження цього виду запалення в сечовидільній системі досить проблематично.  

Підвищення ефективності від дієти і налагодженого правильного догляду за твариною відбувається шляхом призначення таких лікарських засобів, як ГАГ (замінники глікозаміногліканів), трициклічних антидепресантів, знеболювальних препаратів.

Замінники глікозаміногліканів — це речовини, які, по суті, є замінниками шару клітин, що вкривають зсередини сечовий міхур, не дають змоги токсичним речовинам у сечі подразнювати слизові оболонки. Замінники глікозаміногліканів випускаються у формі таблеток або ж розчинів для ін’єкцій. Фахівці призначають препарати виходячи з індивідуальних особливостей протікання патологічного процесу.

Антидепресанти трициклічного ряду застосовуються для терапії тварин з важкими формами ідіопатичного циститу. Серед часто вживаних трициклічних антидепресантів у ветеринарії використовується Амітриптилін. Важливо розуміти, що антидепресанти можуть давати низку побічних явищ, тому лікування ними проводять винятково у важких ступенях діагностованих циститів.  

Знеболювальні засоби та анальгезуючі препарати необхідні для зняття сильних хворобливих відчуттів при циститі. Особливо важливо усувати сильні болі під час загострень запального процесу при появі у домашнього улюбленця дискомфорту. Призначення лікарських препаратів має проводитися виключно ветеринарними фахівцями. Власник хворої кішки зобов’язаний виконувати всі рекомендації лікаря. Залежно від результатів досліджень і характеру протікання патології, проводитися складання прогнозу.

Важливо забезпечувати кішку чистою питною водою, оберігати від стресів, підбирати адекватне харчування. Необхідно стежити за тим, щоб тварина не контактувала з хворими або бездомними кішками чи собаками.

Ідіопатичний цистит частіше має хронічний характер, може виникати у тварин за найменшого ослаблення захисних функцій організму. У зв’язку з цим, ветеринарні фахівці настійно рекомендують дотримуватися всіх планових вакцинацій, а також давати кішці вітамінно-мінеральні комплекси, щоб утримувати імунну систему на належному рівні.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.