У домашніх кішок діагностується багато захворювань, що мають схожість з людськими патологіями. Одна з найбільш часто діагностованих і поширених патологій у домашніх кішок — грижа. Грижа, що виникла у кішки, рідко піддається терапевтичним методикам лікування і вимагає оперативного втручання.

У клінічній ветеринарії, як і в людській медицині, грижа означає специфічну анатомічно обумовлену слабкість у ділянці м’язових волокон на тілі, яка утворює щілину, в якій можуть бути защемлені внутрішні органи. Утворення грижі у домашньої кішки здатне спровокувати велику кількість дискомфортних відчуттів.

У деяких запущених випадках утворення патології у кішки, особливо в ділянці очеревини, здатне викликати розвиток гнійного характеру абсцесів і навіть стати причиною летального результату.

Грижа виникає через випинання органів, розташованих у ділянці черевної порожнини, таких як матка або ж петлі кишківника під шкірний простір, у ділянку м’язового шару або ж у природно утворений отвір (у разі аномалій внутрішньоутробного розвитку).

У клінічній практиці лікарів ветеринарної медицини діагностуються грижі з подальшим защемленням сечового міхура. Як правило, розвиток подібної патології спровоковано порушеннями правил проведення кастрації самців. Після стерилізації можливе випадання матки у кішки в міжм’язовий простір.

Грижа має просту структуру — грижовий мішок, ворота та орган, що випав у мішок. Так, грижовий мішок представлений перерозтягнутими тканинними структурами очеревини, ворота грижі є отвором, через який випинаються внутрішні органи. Класифікують грижі на набуті та вроджені. Існують грижі, які з’являються внаслідок генетичної схильності у спадок.

На перших етапах, коли грижа тільки-но з’явилася, вона не спричиняє дискомфортних відчуттів тварині. Але щойно відбувається защемлення, виникають больові відчуття, можливий некроз тканин та інші патологічні процеси в защемленому органі. 

Власник тварини має знати, що може спровокувати розвиток грижі, які основні ознаки патології існують. Це дасть можливість своєчасно помітити відхилення від норми і звернутися до кваліфікованого лікаря за адекватною допомогою і лікуванням.

Причини грижі

Грижа у кішки на животі часто діагностується у домашніх кішок і є досить поширеною. Ветеринари умовно ділять їх на вроджені та отримані в постнатальному періоді. Так, грижі вродженого типу розвиваються в період внутрішньоутробного розвитку. Якщо відбувається порушення формування клітин в ембріональному періоді, то ймовірність появи грижі у кішки велика.

Інший тип гриж — набуті, виникає в разі впливу серйозних травматичних або ж при надмірних фізичних навантаженнях. Грижі в ділянці живота поділяють на такі види:

• Діафрагмальна грижа — патологічний процес, що розвивається внаслідок зміщення органів кішки з очеревини в ділянку грудної клітки. У переважній більшості клінічних випадків причиною діафрагмальної грижі стає ніжна частина діафрагмальної тканини в області кріплення до грудини. Основною причиною розвитку діафрагмальної грижі є сильна травма — удар.
• Перикардіально-перитонеальна грижа у кішки. Процес патологічного характеру, що діагностується в практиці ветеринарних лікарів досить рідко. Є ускладненням діафрагмальної грижі, у випадку з якою внутрішні органи черевної порожнини потрапляють до грудної клітки, а при перикардіально-перитонеальній грижі вони починають здавлювати міокард, стаючи причиною збоїв та інших порушень у роботі серця. Як правило, цей вид гриж призводить до летального результату, оскільки ускладнюється набряклими явищами в легенях і гострою формою недостатності серцевого м’яза.
• Проміжна грижа (перинеальна) — іменується також післяопераційною грижею, оскільки характерна для кастрованих котів. Характеризується цілою групою симптомів, схожих за ознаками із запальними процесами параанальних синусів. Точної причини розвитку проміжної грижі не виділено, але підозрюється слабкий аномальний розвиток сідничних м’язів. Грижа у кішки після стерилізації також є перинеальною, але зустрічається набагато рідше, ніж у самців. Основними ознаками подібного виду патології є утворення припухлості біля кореня хвоста, а також в області анального отвору.
• Пупкова грижа — може бути генетично обумовленою, а може виникнути внаслідок механічної травми тварини. Характерна особливість — вихід жирових структур, частин кишківника (петлі) в утворене специфічне кільце. Небезпека пупкової грижі в частому защемленні. Тварина відчуває дискомфорт і біль, а за відсутності лікування, пупкова грижа із защемленням, провокує некроз тканин кишківника.
• Хіатальна грижа у кішок — процес патологічного характеру, для якого властива зміна нормального положення шлунка в бік голови через стравохідну частину діафрагми. Хіатальні грижі зі свого боку поділяють на два види — ковзаючу і параезофагіальну.
• Пахова грижа — частіше діагностується у самок, ніж у самців. Характерна особливість пахової грижі — зміщення внутрішніх органів у ділянку паху та їх випинання через грижові ворота. Вміст такої грижі — петлі кишечника, матка, сечовий міхур. Причиною патології може стати особливість будови і підвищений тиск усередині очеревини.

Існує низка чинників, що провокують розвиток перерахованих вище гриж живота у кішок. Основними є:

• деформації вродженого типу;
• травми механічного характеру, особливо у випадку з діафрагмальною грижею;
• вік кішки;
• проблеми з актом дефекації — хронічні закрепи або ж діареї;
• операційні втручання в області очеревини;
• родовий процес у кішок.

Симптоми гриж у кішок

Грижа у кішки на животі не є небезпечною, такою, що загрожує життю (крім перикардіально-перитонеальної). Вони досить легко вправляються, а досвідчений ветеринарний фахівець навіть без допомоги ультразвукового дослідження методом пальпації зможе визначити, який орган утворив грижу.

Під час вправляння легкого типу грижі тварина не відчуває дискомфортних відчуттів. Якщо ж внутрішній орган, що потрапив у грижовий мішок, набряк (петлі кишківника), то в такому разі вправляння буде проблематичним, а стан тварини супроводжується такою симптоматикою:

• хворобливі відчуття;
• сильне занепокоєння тварини;
• крики і стогони вихованця;
• порушення в акті дихання (внаслідок шокового стану);
• щільність і величина грижового мішка;
• зміна кольору утворення — воно набуває червоного або ж фіолетово-чорного відтінку.

У разі защемлення петель кишківника у тварини виникають такі характерні симптоми, як зневоднення, виверження шлункового вмісту, відмова від вживання їжі і як наслідок анорексія. Защемлення сечового міхура призводить до порушення акту сечовипускання, больових відчуттів.

Діафрагмальна грижа характеризується підвищеною млявістю в улюбленця, апатією і порушенням дихального ритму. Відзначається ціанотичність видимих слизових оболонок, що свідчить про початковий етап кисневого голодування. Розвивається набряк легень.

Помітивши характерні ознаки грижі у свого улюбленця, необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Лікар після клінічного огляду, збору анамнезу та лабораторних діагностичних досліджень допоможе поставити діагноз і призначити адекватне лікування. За відсутності кваліфікованої допомоги тварина може загинути.

Лікування та профілактика гриж

Діагностувати грижу у кішки для подальшого лікування, досить просто. Ця патологія рідко має схожість з іншими захворюваннями. Якщо ж випадок складний і у кішки діафрагмальний тип грижі, необхідне проведення інструментальних аналізів — магнітно-резонансної томографії, рентгенологічного дослідження та ультразвукової діагностики.

Ці методики дають змогу не тільки визначити захворювання, а й оцінити ступінь порушень, спровокований випинанням внутрішніх органів. Можливе проведення рентгенологічного дослідження з контрастною речовиною, що дає змогу визначити місце знаходження кишкових петель. У разі порушень у роботі серця, проводитися електрокардіограма або ж УЗД серця.

Лікар призначає терапевтичні заходи, які безпосередньо залежать від ступеня розвитку грижі.

Метод консервативного лікування гриж полягає в комплексному підході. Лікар акуратно вправляє грижу, якщо вона не защемила внутрішні органи, на анатомічно обумовлене місце.

Тварині накладають спеціальний бандаж, який улюбленець має носити кілька місяців, а також призначають гімнастику в разі грижі, яка дає змогу зміцнити м’язи кора і не допустити повторного випинання.  Як правило, у ветеринарії рідко використовують консервативну методику, віддаючи перевагу хірургічному втручанню.

Видалення грижі у кішки оперативним шляхом проводиться для повного усунення грижового мішка, запобігаючи можливому повторному розвитку захворювання. Операцію лікар призначає і в разі повного защемлення грижі, і за його відсутності. За відсутності защемлення, органи, які випали в мішок, вправляють на анатомічне місце, а область випадання зашивається. 

У випадку з діафрагмальною грижею необхідний інший підхід. Для видалення грижі необхідне впровадження не в черевну порожнину, а в грудну. Далі органи, що випали, вправляють на їхнє природне місце, а розірвану діафрагму вшивають із подальшим коригуванням. У деяких випадках використовують спеціальні сітки, а іноді тканини для пластики.

Операцію має проводити кваліфікований фахівець, що дасть змогу уникнути ускладнень після операції.

Під час формування діафрагмальної грижі виникають серйозні та сильні кровотечі, тому після хірургічної маніпуляції тварині необхідно забезпечити спокій і належні умови утримання.

Уникнути виникнення грижі у кішки на животі можна, вживши заходів профілактики. Власник кішки повинен уважно спостерігати за процесами травлення у тварини, а також за актами дефекації. При виникненні проблем необхідно звертатися до фахівця, а не намагатися самостійно виправити патологію. Професійні заводчики знають, що для запобігання появи грижі у самки необхідно обмежити кількість в’язок.

Кішкам, які живуть з господарями у висотних будинках, має бути обмежений доступ на балкон. Не варто допускати вільний вихід кішки на балкон або до відкритого вікна.  Зміцнення фізичного здоров’я кішки — важливий аспект профілактики появи грижі на животі. Помірні навантаження, якісне харчування, збагачене вітамінами і мінеральними комплексами — запорука міцного здоров’я вихованця.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.