Грижа білої лінії (Hernia liniae albae) — патологія, яка утворюється в позаду пупковому відділі, оскільки тканини цієї ділянки менш стійкі. Прямий м’яз живота не має сухожильної фіксації до зовнішнього та внутрішнього листків. Близько розташовані органи (рубець, матка) чинять розпираючу дію, що й призводить до патології.

Найбільш схильні до захворювання корови та кобили, іноді свинки після оваріоектомії.

Етіологія

Причини мають анатомічний характер. Сухожилля, що чергуються з м’язовими тканинами в місцях кріплення, скорочує протидію внутрішньочеревного тиску і передає цю роль прямому м’язу живота. За значного тиску, спрямованого до реберної стінки, наприклад, у пізній період вагітності у корів, особливо старих, настає діастаз або розрив прямих м’язів.

Симптоми

Під час огляду тварини чітко проглядається звисаючий грижовий мішок, іноді до рівня заплеснових суглобів тварини. Біла лінія зміщена.

Мішок може збільшуватися поступово або досить швидко. Якщо грижу діагностовано швидко, то репозиціювання можливе. З плином часу та збільшенням вмісту репозиціювання стає неможливим.

Іноді патологія настільки сильна, що грижовий мішок зазнає розриву.

Прогноз дуже обережний. Ворота, утворені за білою лінією, на стільки обширні, а тканини, з огляду на вік тварини, не еластичні, що скористатися алопластичними прийомами або зробити шви дуже складно.

Накладає відбиток на патологію і вгодованість тварин. Втрата м’язового корсета і жирового прошарку у худих тварин сприяє збільшенню небезпеки грижі білої лінії.

Якщо патологія розвивається у свиней, то завдяки жировій тканині фіксація проходить легше і більш усувається.

У дрібних тварин пупкова грижа і білої лінії іноді об’єднуються.

Діагноз

Діагностика не складна. Клінічні ознаки характерні для патології.

Лікування

Якщо прийнято рішення оперувати тварину, то найкраще це зробити із застосуванням алопластичного матеріалу. Як такий використовують капронову тканину.

Втручання проводять під загальним наркозом у спинно-лежачому положенні. Після підготовки операційного поля проводять розтин шкірного грижового мішка. Серозні тканини намагаються ретельно відпрепарувати, особливо краї на щонайменше 4-5 см від краю воріт і вправлені в черевну порожнину.

У разі виявлення підшкірного пролапсу і виявлення сальника, петель кишківника, їх вправляють у черевну порожнину. Краї розірваних м’язів за потреби намагаються зблизити вузлуватим швом.

За глибокої вагітності іноді маніпуляцію проводять з одночасним кесаревим розтином.

Поверх воріт накладається капронова тканина в кілька складань залежно від її товщини. Дуже добре можна застосувати лавсан, який майже 100 % показує чудові результати, він добре вживається в тканини та нешкідливий для організму тварини. Усі краї ретельно підшиваються капроновими нитками. Накладення швів проводиться в шаховому порядку в два ряди. Перший ряд по краях шматка тканини, другий відступивши від першого ближче до грижових воріт.

Шкірні покриви зближують, висікають надлишки і наглухо зшивають вузлуватим швом.

Якщо під час оперативного втручання використовують марлеві прокладки, то краї шкіри залишаються не зшитими до 14 днів. Після вилучення фіксажу їх зшивають.

Оперативне втручання у дрібних тварин поводиться за аналогами.

Особливу увагу приділяють післяопераційному втручанню. Для профілактики інфікування під час проведення втручання вводять бактеріальні речовини інтраперитоніально. Великим тваринам вводять стерильну вазелінову олію до 50 мл для запобігання ефекту злипання.

При накопиченні транссудату шви іноді знімають, або заздалегідь залишають дренувальний отвір. Щоб уникнути потрапляння інфекційного початку практикується горизонтальне гофрування шкірних складок. Дренування проводять протягом 4-5 діб марлевими пов’язками.

Шви знімають на 8-9 день. Призначається антибіотикотерапія препаратами широкого спектра дії.

Тварині показана щадна дієта, заснована на легкозасвоюваних кормах.

Профілактика

Статистичні дані свідчать про те, що грижі білої лінії частіше спостерігаються у тварин з низькою вгодованістю і старих.

З метою профілактики необхідно своєчасно вибраковувати тварин за віковими показниками.

Збалансованість раціону годівлі за поживністю, енергетичною цінністю, вітамінами та мікроелементами дасть змогу підтримувати організм тварини в оптимальному габітусі. Раціон необхідно балансувати також залежно від фізіологічного стану тварин (період тільності).

Своєчасність виявлення патології є основою успішного надання допомоги.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.