Шкірний покрив являє собою найбільший за площею орган, що виконує велику кількість функцій. Але основна функція — захист організму від різних шкідливих факторів, зокрема й від грибкової інфекції.

Важливо знати основні причини розвитку грибка у кішок, а також способи його усунення. До групи ризику щодо грибкових інфекцій потрапляють породисті улюбленці, а також тварини зі зниженими захисними силами організму (кошенята і вагітні кішки, а також улюбленці, які перенесли серйозне захворювання).

Грибкові мікроорганізми розташовуються на шкірі вихованця завжди, але бар’єрна функція шкіри не дає змоги поширитися захворюванню. І тільки при різкому зниженні імунітету патологія поширюється на певних ділянках шкіри, вражаючи організм тварини.

Грибок у кішок своєрідне узагальнення цілої групи патологічних процесів, спровокованих грибками.

Так, існує низка грибкових мікроорганізмів, що спричиняють небезпечні зміни у внутрішніх органах тварини, на шкірному покриві або внутрішніх шарах.

Паразити, що розташовуються на зовнішніх покривах, призводять до того, що верхній шар епідермісу починає лущитися, шерсть улюбленця зазнає змін, стає тьмяною і випромінює відштовхуючий запах. За відсутності своєчасної допомоги на шкірі тварини виникають великі ранові поверхні з сильним свербінням.

Все це призводить до зниження імунітету, порушень у психічному стані тварини, втрати ваги. Важливо відзначити, що дерматомікози становлять певну небезпеку і для власника, особливо деякі види патології. Тому вкрай важливо своєчасно показати кішку ветеринарному фахівцеві, для виключення або підтвердження захворювання. У разі діагностованого дерматомікозу, вихованцеві призначається тривалий терапевтичний курс, що вимагає виконання господарем всіх рекомендацій лікаря.

Основні види грибкових уражень

У ветеринарії, так само як і в людській медицині, грибки розподіляють на два види — зовнішні та внутрішні. Зовнішній вид грибкового ураження представлений стригучим лишаєм, дріжджовим стоматитом, грибковим отитом.

Внутрішні ураження провокують серйозні зміни в роботі внутрішніх органів. На перших стадіях грибкові ураження протікають абсолютно без симптомів, водночас тварина є рознощиком інфекції, становлячи небезпеку для оточуючих людей і тварин.

Грибкова інфекція у кішок може бути спровокована найрізноманітнішими факторами, передаючись від хворої тварини до здорової під час тісного контактування. Кішки, які не мають вільного доступу на вулицю, а також ті, що не контактують з іншими тваринами, здатні заразитися інфекцією від вуличного взуття власника.

Найнебезпечнішим періодом поширення грибка є сира погода (осінньо-зимовий період), сильна вологість у житловому приміщенні, де найчастіше перебуває вихованець. Патогенна грибкова мікрофлора проникає в шари епідермісу через різні мікроскопічні травми, тріщини, розчухи та навіть попрілості.

Факторами, що сприяють розвитку захворювання є:

• молодий вік тварини;
• зниження імунітету в період виношування кошенят і їх вигодовування;
• зниження захисних сил організму на тлі тривалого вірусного захворювання;
• порушення в раціоні харчування (низький вміст корисних нутрієнтів у складі корму);
• терапія, спрямована на придушення імунітету;
• захворювання системного характеру — патології ендокринної системи.

Дерматофіти (грибки, що вражають шари шкіри), розмножуються на шкірі за допомогою своїх спор, активно формуючи грибницю, що поширюється на поверхні та проникає в глибші шари дерми.

Основними видами грибків, що вражають організм домашньої кішки, є:

• Вушний грибок. Вушний грибок у кішок має характерні особливості, що проявляється регулярною появою розчухів на шкірі, аж до ран, в області біля вуха. При цьому вихованець постійно трясе вухами, намагаючись припасти ураженим місцем до підлоги. Не своєчасно вилікуваний грибок, може перейти в хронічний перебіг. Грибковий отит у кішок розвивається досить швидко, оскільки у вушному каналі прекрасні умови для розвитку і розмноження патогенного мікроорганізму. На відміну від інших видів запалень у вушному каналі, грибковий отит найскладніша в лікуванні патологія. Грибкова інфекція вимагає тривалого лікування, з постійною корекцією схеми терапії та регулярними спостереженнями у фахівця.
• Гістоплазмоз. Вид грибкового ураження, що провокує порушення в роботі внутрішніх органів. При проникненні спор грибка з пилом, у тварини підвищуються температурні показники тіла до високих позначок, спостерігається зміна картини крові, кашель і відмова від їжі. Гістоплазмоз вражає лімфатичні вузли, гепато-ренальну систему, кістковий мозок і селезінку.
• Криптококова інфекція. Також належить до внутрішніх грибкових інфекцій, вражаючи центральну нервову систему тварини, дихальні шляхи. Проникає грибок в організм сприйнятливої тварини разом із землею або пташиним гноєм.
• Риноспоридіоз. Патологічний процес, спровокований грибками в тканинних структурах носових ходів і епідермісу. На тлі грибкової інфекції, у тварини утворюються специфічні новоутворення на шкірному покриві. Лікування передбачає як консервативні методики, так і хірургічне видалення. Небезпека полягає в тому, що риноспоридіоз може знову окупувати організм кішки через деякий проміжок часу після лікування.
• Кандидоз. Захворювання, спровоковане умовно-патогенними грибками роду Кандида. Умовно-патогенні грибкові мікроорганізми постійно присутні на тілі тварини, але за сприятливих умов колонії мікроорганізмів починають посилено рости та розмножуватися, вражаючи в ході свого збільшення слизові оболонки та шкірні покриви. У домашніх кішок кандидоз діагностується рідше, ніж у собак, як самостійне захворювання. У переважній більшості клінічних випадків, кандидоз у кішки пов’язаний з інфекціями слизових оболонок, респіраторними захворюваннями. Може локалізуватися на підборідді в улюбленця у вигляді характерних змін шкіри та шерстного покриву.
• Асперегільоз. Захворювання, яке досить часто діагностують у домашніх кішок. Ураження грибками відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також через пошкодження на шкірі. Шкірний покрив постійно свербить, покривається болячками і струпами.
• Стригучий лишай. Небезпечна грибкова інфекція, що вражає домашніх кішок, проявляється не відразу. Період інкубації стригучого лишаю становить близько 3 місяців. Кішка, уражена стригучим лишаєм, зі слабким імунітетом. У деяких випадках для зараження здорової тварини необхідний незначний контакт. Переносниками інфекції є заражені гризуни та бездомні кішки. Заходами профілактики є своєчасна вакцинація вихованців.

Загальні симптоми грибкових уражень

Після обсіменіння сприйнятливих ділянок тіла тварини спорами грибка, починається патологічний процес. Грибкові мікроорганізми харчуються корисними речовинами на тілі кішки, виділяючи у відповідь токсичні та ферментативні речовини.

Діагностуються грибкові захворювання у кішок поступовим руйнуванням верхніх шарів дерми з поширенням запалення на поверхні. За відсутності належної терапії, патологія вражає глибокі шари дерми, пошкоджуються фолікули волосся і порушується структура шерсті. У місці локалізації ураження утворюються лисини з лусочками, ранками і кірочками.

Симптоми грибка у кішок характеризуються такими особливостями:

• обламування волосини і подальше її випадання на місці ураження;
• виникнення місць на шкірному покриві без шерсті з лущеними лусочками (як правило, в області шиї, вух і передніх лап);
• занепокоєння улюбленця (тварина активно трясе головою і відчуває свербіж);
• поява відразливого запаху і виділень з вушної раковини;
• наліт на вушних раковинах у вигляді дрібних точок коричнево-червоного кольору;
• утворення мають вигляд підшкірних горбків і своєрідних вузликів на шкірному покриві;
• нежить і чхання, з домішками крові;
• утворення поліпів у носових ходах.

За відсутності лікування симптоматика ускладнюється внаслідок проникнення патологічного процесу в глибокі шари дерми.

Там виникають запальні процеси гнійно-некротичного характеру. Поверхня пошкодженого шкірного покриву вкривається струпами, гнійними кірочками, з ексудатом, що виступає періодично. Серед інших серйозних ускладнень грибкової інфекції значаться — запальний процес у легеневих структурах, втрата ваги, розвиток анемії, диспепсичні розлади.

При ослабленому імунітеті у молодого кошеняти патологічний процес розвивається настільки швидко, що може стати причиною летального результату.

Діагностика та терапія

Лікування грибка у кішок — дуже складний і досить тривалий процес. Помітивши у улюбленця характерні ознаки захворювання, необхідно показати вихованця ветеринарному фахівцеві. Ветеринар проведе збір анамнезу, фізикальний огляд, а також призначить низку лабораторних досліджень для встановлення точного діагнозу і визначення збудника.

Виявлення причини патологічного процесу також має велике значення, оскільки дає змогу точно скорегувати курс лікування.

Завдання власника — чітко виконувати рекомендації фахівця, що дає можливість вдало боротися з патологією, не допустивши серйозних ускладнень.

Пошкодження шкірних покривів грибковими патогенними мікроорганізмами, діагностуються за допомогою спеціальної лампи Вуда. Ця лампа дає можливість встановити мікроспорію. Далі проводитися зішкріб з уражених ділянок з подальшою культивацією патогенного мікроорганізму на поживних середовищах. Це дає змогу визначити вид патогена і підібрати адекватне лікування. Проводиться також загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, мікроскопія відібраних зразків шерсті.

Важливе значення в постановці діагнозу має біопсія шкіри, мазки зі слизових оболонок і відбитки з уражених ділянок. Прояви патології та визначення тактики лікування тісно переплітаються. Залежно від виду патогенного мікроорганізму, ступеня пошкодження і загального самопочуття кішки кваліфікований ветеринарний фахівець проводить терапевтичні заходи.

Самолікування в цьому випадку протипоказане, оскільки може стати причиною небезпечних ускладнень. Для лікування грибка у кішки застосовують спеціальні шампуні, а також використовують мазі та присипки, що наносяться на уражені ділянки. Рекомендується введення антигістамінних препаратів у разі сильного відчуття свербежу у тварини.

Запобігти розчухуванню можна, використовуючи спеціальний іммобілізуючий комір, який надягають на хвору тварину у вигляді воронки. Також це пристосування дозволяє не допустити злизування медикаментозних засобів. Перший час кішка може виявляти невдоволення з приводу спеціального коміра, але з плином часу звикає.

У разі системних патологій, викликаних грибковою інфекцією, застосовують протигрибкові засоби у вигляді ін’єкцій і таблеток. Лікування супутньої бактеріальної інфекції проводитися за допомогою антибіотиків, що підбираються строго індивідуально з урахуванням особливостей організму тварини. Якщо терапія не дає позитивних результатів, фахівець змінює схему лікування. Грибкові патології лікуються довго і складно, тому власнику необхідно запастися терпінням.

Профілактика грибкових захворювань у кішок

Грибкові ураження — одні з найскладніших у лікуванні серед інших інфекцій. Для того щоб запобігти захворюванню, необхідно дотримуватися заходів профілактики.

Перш за все, необхідно ретельно підбирати раціон харчування тварини, стежити за тим, щоб імунітет тварини був на високому рівні. Важливо регулярно контролювати прояви алергічних реакцій, купати тварину із застосуванням спеціальних шампунів.

Для профілактики рекомендується відвідувати ветеринарного фахівця, сушити феном у холодну пору року, проводити протипаразитарні обробки якісними засобами. Житлове приміщення необхідно регулярно обробляти спеціальними засобами, приділяючи максимальну увагу іграшкам і предметам догляду.

Популярні породи та тренди 2025 року.