Гостре розширення шлунка у собак — патологічний процес, що розвивається надзвичайно швидко і вимагає негайного проведення оперативного втручання. Будь-яке зволікання призводить до летального результату.

На тлі гострого розширення стінок шлунка, виникає така патологія як заворот, що загрожує серйозними наслідками для організму тварини. Без надання своєчасної медичної допомоги, вихованець гине протягом 2-4 годин після початку гострої фази.

Схильні до патологічного процесу всі види собак, але найчастіше діагностується гостре розширення у великих порід. Індивідуальних особливостей, що провокують розвиток патологічного стану, не виявлено. Але існує низка чинників, здатних стати сприятливими для виникнення захворювання.

Це можуть бути особливості анатомічної будови травного тракту собаки, надмірно швидке поглинання великої кількості їжі, поїдання кормів, що провокують підвищене газоутворення і бродіння, а також активне фізичне навантаження після прийому їжі. Необхідно знати, які характерні ознаки притаманні гострому розширенню шлунка в домашнього улюбленця, що дасть змогу якнайшвидше звернутися до ветеринарної клініки по допомогу.

Важливо знати, які заходи профілактики існують, щоб не допустити розвитку патології.

Причини розвитку гострого розширення шлунка у собак

Синдром гострого розширення шлунка являє собою патологію, спровоковану швидким і значним збільшенням порожнини шлунка на тлі спазму м’язового сфінктера, що перекриває вихід зі стравоходу до шлунка, і загальної атонії травного органу.

Розширення шлунка провокується і порушенням секреції, а також моторної функції. На тлі спазму в порожнині органу накопичується велика кількість газоподібних речовин і секрету, спричиняючи розтягнення стінок.

Як і у випадку з перекрутом шлунка, гостре розширення різко негативно позначається на стані інших поруч розташованих внутрішніх органів. Насамперед страждає серце, великі судини та діафрагма. Тиск на легеневі структури призводить до порушень в акті дихання, задишки і порушення кровообігу. Наростають порушення функціонування процесів обмінного типу.

Виділяють кілька видів розширення шлунка — первинний і вторинний. Перший тип гострого розширення розвивається при швидкому поглинанні великих порцій корму. Особливо, коли корми не хорошої якості, мають у складі бродячі та зіпсовані продути. Первинне розширення шлунка діагностують також після активних фізичних навантажень після прийому їжі.

Причиною може виступати і стресовий фактор.

Вторинний тип розширення діагностується внаслідок непрохідності (закупорки) тонкого або товстого відділів кишківника механічного типу. Причиною вторинного гострого розширення виступають і порушення нервової регуляції травної системи.

Передують цьому травми хребта, головного мозку або інших внутрішніх органів.

Фактори етіологічного характеру, що провокують розвиток патологічного синдрому:

• особливості анатомічної будови грудної клітки;
• особливість будови зв’язкового апарату;
• спадкові генетично зумовлені особливості;
• принципи побудови раціону харчування;
• системні хронічні захворювання.

Ветеринарні фахівці відносять синдром гострого розширення шлунка у собак до поліетіологічних патологій. Основна причина — порушення механізмів гуморальної регуляції травного тракту і процесу. Провокаційними є такі чинники:

• пригнічення роботи травної системи деякими медикаментозними засобами;
• травми живота (удари, забої);
• механічні пошкодження хребетного стовпа з ураженням частин спинного мозку;
• патологічне заковтування твариною великих порцій повітря під час поїдання їжі;
• закупорка воротаря сторонніми предметами.

На тлі гострого розширення, часто розвивається заворот шлунка, коли збільшений орган, разом зі зв’язкою, що утримує селезінку, перекручується навколо стравоходу. Настають важкі ускладнення і порушення в роботі цілих систем організму, на перший погляд не пов’язаних із травною системою.

Синдром розширення провокує ішемію слизових оболонок не тільки шлунка, а й кишкового тракту. Настає некроз і подальше відмирання клітинних структур шлунка. Передавлювання порожнистої та ворітної вен порушує нормальний кровотік, провокуючи зменшення венозного повернення до міокарда.

Порушується робота серцево-судинної системи та головного мозку. Збільшений шлунок здавлює органи грудної клітки, провокуючи розвиток дихальної недостатності.

Ознаки розширення шлунка

Перш ніж розбиратися в ознаках, що вказують на синдром розширення шлунка, необхідно розуміти механізм розвитку патології. Існує два варіанти — розширення шлунка і заворот, а також заворот і подальше розширення шлунка. Синдром гострого розширення шлунка характеризується несподіваним виникненням здуття через велику кількість їжі або рідини, що надійшла. У результаті блювотного рефлексу вміст шлунка виходить назовні або ж проходить у тонкий відділ кишечника.

У разі порушення скоротливої функції стінок шлунка, спазмів сфінктера, що перекриває вихід зі шлунка в стравохід, унаслідок больового шоку, стресових ситуацій, гарячої або занадто холодної води, харчова грудка затримується в шлунку.

Патогенна бактеріальна мікрофлора, що проникає в організм, починає взаємодіяти зі шлунковим соком, слиною і секретом дванадцятипалої кишки, провокуючи розвиток підвищеного газоутворення.

Тимпанія або здуття живота призводять до вигину і повороту шлунка навколо стравоходу. Зв’язка селезінки, що знаходиться в безпосередній близькості, також зміщується. Вихід газів перекривається, провокуючи небезпечні для життя стани.

Інший вид розвитку патології — заворот шлунка і подальше розширення. Переповнений їжею шлунок починає розтягуватися, а слабкі зв’язки, що підтримують шлунок під час різкого гальмування або руху, не здатні його утримати.

Вважається, що сам по собі синдром гострого розширення шлунка не є небезпечним, але поєднуючись із заворотом, за відсутності кваліфікованої допомоги, призводять до швидкої загибелі тварини.

Гази, що розпирають стінки шлунка, призводять до передавлювання поруч розташованої ворітної вени, пригнічуючи функціональні особливості діафрагми. Перетискаються великі судини, порушується робота міокарда і судинної системи. У вихованця різко падають показники артеріального тиску, знижується надходження необхідного для нормальної життєдіяльності кисню.

Починають страждати клітинні структури всього організму, а насамперед головний мозок. У деяких випадках розширення шлунка і його перекрут розвиваються так швидко, що симптоми нагадують інфаркт.

Основними ознаками гострого розширення шлунка у собак є:

• занепокоєння тварини після прийняття їжі;
• гіперсалівація і прояви нудоти, що переходять у сильну блювоту;
• збільшення живота в місці розташування шлунка (при простукуванні області розширення лунає характерний для здуття барабанний звук);
• виникають ознаки порушення дихання — задишка, поверхневе дихання;
• ознаки тахікардії — серцебиття частішає;
• зміна кольору видимих слизових оболонок — на початкових етапах ясна темно-червоного кольору, але з плином часу бліднуть і стають ціанотичними;
• слабкість і апатія тварини;
• колапс.

Як допомогти тварині при гострому розширенні шлунка

Гостре розширення шлунка, стан, що вимагає від власника собаки вжиття невідкладних заходів з порятунку. Самостійно допомогти тварині проблематично, якщо не сказати — неможливо. Проводити експерименти над вихованцем не просто безглуздо, а й небезпечно.

Допомогти хворому псу можуть тільки ветеринарні фахівці, шляхом проведення оперативного втручання.

Прогноз одужання безпосередньо залежить від ступеня занедбаності патологічного процесу. Якщо власник звернувся в клініку протягом декількох годин від початку прояву клінічної картини — шанси на одужання і успішний результат набагато вищі. У разі затягування з візитом до лікаря, шанси починають танути. Деякі тварини гинуть протягом 2-3 годин від початку патологічного процесу.

Постановка діагнозу при гострому розширенні шлунка зазвичай обмежується збором анамнезу та оглядом фахівця. Якщо стан тварини дозволяє, фахівець проводить рентгенологічну діагностику, що дає змогу підтвердити діагноз і встановити інші порушення в травній системі.

Наростання вторинних ускладнень при розширенні шлунка, у вигляді проблем гепаторенальної, серцево-судинної та дихальної системи, ускладнює прогноз. Наркоз ослаблена тварина перенесе гірше.

Спеціаліст призначає інфузійне лікування, перш ніж починати проведення оперативного втручання. Під час виконання хірургічної маніпуляції під загальним наркозом фахівець проводить розріз шлунка, видаляє залишки їжі, що забродила, висікає ділянки некрозу і пошкоджень.

Пошкоджений орган повертають на його анатомічне місце, акуратно зашивають. Також проводиться обов’язкове підшивання стінки шлунка до очеревини. Це дає змогу запобігти повторному завороту органу.

Якщо під час розвиненого синдрому гострого розширення шлунка пошкоджується паренхіма селезінки, її необхідно видаляти. Успіх від проведеної операції багато в чому залежить від правильної організації післяопераційного догляду.

Рекомендується перші кілька діб залишити тварину під наглядом фахівців у стаціонарі клініки. Хворому вихованцеві вводять інфузійно протимікробні препарати, лікарські засоби, необхідні для підтримання роботи серця, печінки та легеневих структур. Можливе призначення спазмолітичних засобів.

Пацієнт перебуває на голодній дієті, перше надходження їжі має здійснюватися не раніше ніж через 2 доби після оперативного втручання. Їжа має бути м’якою і поживною. Собакам, які перебувають на натуральних кормах, пропонують нежирні сорти м’яса, відварені та перетерті з рисовою кашею. Ці заходи профілактики необхідні не тільки для лікування основного захворювання, але й для усунення вторинного симптому запору.

Вихованці, які звикли до готових кормів, повинні отримувати консервовані корми, що мають м’яку консистенцію. Віддавати перевагу краще кормам холістикам. Коли тварина одужає, поступово її переводять на звичний раціон, зберігши невеликі порції і частішу кількість прийомів їжі.

Профілактичні заходи

Особливих заходів щодо запобігання гострому розширенню шлунка не існує. Заворот і розширення шлунка може статися у будь-якої породи собаки, в будь-якому віці. Заходи профілактики, які дають змогу знизити ризики розвитку патологічного стану, включають у себе правильну організацію режиму годування, правильний моціон.

Не бажано годувати вихованців перед планованою прогулянкою на вулиці. Собака, який звик жадібно заковтувати одразу великі порції їжі, практично не прожовуючи її, має отримувати порцію їжі, розділену на кілька прийомів.

Не можна допускати згодовування забродилої їжі тварині. Не завжди вона провокує розширення шлунка, але розлад шлунка, виверження шлункового вмісту і діарея, виникнуть обов’язково.

Уважне виконання всіх приписів ветеринарного лікаря дає можливість уникнути не тільки синдрому гострого розширення шлунка, а й інших супутніх патологій внутрішніх органів. Помітивши у свого улюбленця характерні ознаки нездоров’я бажано невідкладно звертатися до ветеринарного фахівця, не намагаючись самостійно впоратися із захворюванням.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.