Розвиток риніту у кішок є своєрідною захисною реакцією організму, спрямованою на якнайшвидше позбавлення носових ходів від можливих алергенів або ж патогенних мікроорганізмів.

Виділення ексудату з носових ходів досить часто супроводжується чханням і порушенням дихання. Вихованець намагається відкрити рот, для того щоб вдихнути більше повітря, при цьому слизова оболонка ротової порожнини починає пересихати, додаючи нові дискомфортні відчуття тварині.

Гнійний риніт у кішок діагностується досить часто і може бути свідченням захворювання інфекційної природи або ж ознакою патологічного процесу, що розвивається в результаті вродженої аномалії.

Поява гною з носових ходів у домашнього вихованця — привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця. Це дасть змогу запобігти серйозним ускладненням, здатним загрожувати не тільки здоров’ю, а й життю кішки.

Перш ніж вживати заходів щодо ліквідації ексудату гнійного характеру з носа у кішок, необхідно встановити точну причину патологічного стану.

Можливі захворювання, для яких характерні гнійні виділення з носа

Гнійні виділення з носа у кішки не є основним захворюванням, а тільки сигналом організму про розвиток патології.

Ексудат гнійного характеру не тільки неприємний на вигляд і має відразливий запах, а й серйозно порушує дихання, а також може перешкоджати акту ковтання.

Ветеринарні фахівці часто діагностують появу гною з носа, пов’язаного з інфекцією, що викликала запальний процес у середньому вусі або ж євстахієвій трубі.

Гній може з’явитися з носа в домашнього улюбленця в разі новоутворень злоякісного характеру в носових ходах. Діагностують гній при останніх стадіях лімфосарком, фіброксарком, остеосарком, аденокарцином. Крім цього, причинами гною з носа у кішки можуть бути:

• травми спинки носа і носових ходів механічного типу (під час ударів або ж застряглого чужорідного тіла у верхній частині респіраторного тракту);
• аномалії внутрішньоутробного розвитку (вовча паща або заяча губа, викривлення носової перегородки);
• захворювання інфекційного типу (вірусні інфекції);
• токсоплазмоз і хламідійна пневмонія.

У переважній більшості клінічних випадків при вірусних респіраторних інфекціях спостерігаються не тільки виділення з носа.

Наприклад, при герпесвірусній інфекції спостерігаються виділення з очей і носа у кішок.

Статистичні дані свідчать, що 85% всіх зареєстрованих випадків появи гнійного ексудату з носових ходів відбувається через зараження кішки кальцивірусною інфекцією, яка здатна пошкоджувати верхні частини респіраторного тракту, а також очі та ротову порожнину. Симптоми захворювання надзвичайно схожі на вірус грипу, оскільки при кальцивірозі розвиваються диспепсичні розлади і легеневі дисфункції. Схильні до інфекції кошенята і кішки без імунізації. У зоні ризику перебувають кішки з вірусним імунодефіцитом і лейкемією кішок, а також вихованці з хронічними захворюваннями внутрішніх органів.

Ще однією небезпечною недугою, що вражає організм кішки, є криптококоз. Це інфекція, викликана грибковими мікроорганізмами, що знаходяться в навколишньому середовищі. Характеризується ураженням верхньої частини респіраторного тракту, запальними процесами в області легеневих структур і лабіринту носа. Можливе поширення грибкової інфекції в область очей, під шкіру і проникнення в центральний головний мозок. На щастя власників, криптококоз діагностується у кішок рідше, ніж у інших домашніх тварин.

У кішок британської породи і шотландських висловухих часто діагностуються структурні патології у вигляді стенозу ніздрів. Вродженою аномалією є і заяча губа, що є одним із чинників виникнення гнійних виділень з носових ходів. Причиною гнійних виділень є токсоплазмоз і хламідіоз у гострій стадії перебігу. Хламідійна інфекція здатна передаватися разом з виділеннями від хворої тварини до здорової. Також передача збудника можлива під час контакту тварини з каловими масами або ж уриною хворої кішки. Вагітні кішки здатні передавати хламідіоз ненародженим кошенятам під час проходження ними через родові шляхи. Крім риніту, хламідіоз призводить до серйозних уражень слизової оболонки очей і кон’юнктивального мішка. Уражаються органи респіраторної системи, травний тракт і сечовивідна система.

Діагностика та лікування

Поява гнійних виділень у домашнього улюбленця передбачає негайне звернення власника до ветеринарної клініки. Самостійно призначати лікування не рекомендується, оскільки без специфічних методів діагностики, які можна провести тільки в умовах лікарні, призначити адекватну терапію не представляється можливим. На прийомі у ветеринара тварині проводять клінічний огляд і лабораторні аналізи. Основу діагностики становить визначення і якісного складу ексудату. Проведення цитології дає змогу виявити грибкову інфекцію або ж вірусних агентів. Пробу гнійного виділення також беруть на аналіз і подальший бактеріальний посів. Після виявлення збудника захворювання, фахівець складає індивідуальну схему лікування.

У разі підозри на чужорідне тіло, що застрягло в носових ходах, новоутворення або ж викривлення перегородки внаслідок травми, проводиться ультразвукова діагностика котячих носових пазух і рентгенографія. Тільки після отримання всіх результатів аналізів, призначається консервативне або ж оперативне лікування.

Для розм’якшення утворених гнійних кірочок і ексудату, необхідно здійснення промивання носових ходів. Використовуються ватяні турунди, змочені в натуральній олії. Розмочити підсохлі кірки можна використовуючи фізрозчин або ж розчин борної кислоти.

У разі вірусних інфекцій необхідне проведення обов’язкової противірусної терапії з використанням вакцин. Наявність грибкової інфекції включає в курс терапевтичних заходів застосування системних протигрибкових засобів. Патогенна бактеріальна мікрофлора, висіяна під час взяття мазка, передбачає використання системних антибіотиків. Кішці з гнійним ринітом вводяться імуностимулюючі препарати, що дають змогу зміцнити захисні сили організму для самостійної боротьби із захворюванням.

При виражених аномаліях або ж травмах носових ходів, що супроводжуються гнійними виділеннями, необхідне проведення хірургічних маніпуляцій. Це дає змогу усунути патологію і полегшити життя вихованця.

Профілактика

Профілактичні заходи, що дають змогу запобігти розвитку гнійних ринітів, передбачають регулярні огляди у ветеринарних фахівців. Це дає змогу своєчасно виявити можливі аномалії в будові носових перегородок або ж інші патології. За найменших проявів нездоров’я улюбленця, необхідно звертатися до ветеринарного фахівця за консультацією.

Запобігти розвитку небезпечних вірусних захворювань, що супроводжуються рясними гнійними виділеннями з носа, можна проведенням своєчасної імунізації кішки. Необхідний критерій — правильне харчування і підтримання захисних сил організму на належному рівні.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.