Глисти у кішок є поширеною проблемою, не дивлячись на те, що улюбленець живе в чистоті та харчується якісним кормом. Характеризується захворювання тим, що всередині організму починають паразитувати не тільки черв’яки, але їхні личинки. Важливо розуміти, що людина, яка проживає із зараженою кішкою, має високі ризики зараження гельмінтозом. Тому якщо є глисти у домашньої кішки, потрібно відразу вживати заходів лікування. 

Шляхи зараження

Є кілька способів, коли кішки можуть заразитися. Паразитичні черв’яки та їхні личинки мешкають скрізь: вода, трава, ґрунт, у м’ясі, рибі, на овочах або фруктах і навіть у повітрі. Вони скрізь, тому зараження може бути навіть у домашньої кішки, яка практично не буває на вулиці.

Шляхи зараження можуть бути такими:

• Материнське молоко. Коли тварина заражається глистами, більшість із них мігрують у тонку кишку. Проте, деякі паразити проникають і в інші тканини організму, і не проявляють себе протягом багатьох років. Коли кішка завагітніє, вони мігрують у молочні залози і проходять через молочні протоки.
• Шкіра. Личинки проникають через пори шкіри в кровоносне русло.  
• Травний тракт. Зараження відбувається під час поїдання сирої риби або м’яса.
• Проміжні господарі. Це можуть бути гризуни, блохи, раки, риба. Поїдаючи їх, кішка заражається гельмінтозом, який живе в проміжному хазяїні.
• Сира вода. Гельмінти мешкають і у воді, тому якщо кішка поп’є зараженої води, відповідно, глисти потраплять в її організм.
• Через фекалії. Під час процедури з догляду за собою, кішка злизує з лапок не тільки бруд, а й личинок, які прилипли до неї.

Шляхи зараження кішки залежать від виду глистів.

Симптоми

Як зрозуміти, що у кішки глисти? Ознаки глистів у кішок легко виявити, хоча власники повинні бути насторожі і брати до уваги різні поведінкові зміни і проблеми тварини, які можуть бути виявлені неозброєним оком.

Кошенята частіше проявляють серйозніші симптоми, і заразитися вони можуть від кішки. У той час, як дорослі кішки можуть не проявляти жодних симптомів, тому якщо є хоч найменші підозри на те, що улюбленець підчепив паразита, потрібно звернутися до ветеринара. Або принесіть зразок випорожнень вашої кішки, щоб лікар міг дослідити зразок на наявність яєць або личинок, які можна побачити тільки під мікроскопом. Однак якщо це легеневі глисти у кішок, тоді будуть використані інші методи діагностики.

Ознаки, на які необхідно звернути увагу, включають:

• кривавий стілець і діарея;
• збільшення живота;
• блювота;
• пасивність;
• втрата апетиту і ваги;
• відсутність росту в кошеняти;
• анемія і бліді ясна;
• біль у животі;
• тьмяність шерсті.

Симптоми зараження глистами важливо заздалегідь розпізнати і застосувати належне лікування, щоб розв’язати проблему і запобігти будь-яким ризикам для здоров’я в майбутньому. Найпоширеніший тип черв’яків містить нематод, круглого черв’яка та стрічкового черв’яка.

Діагностика

Для того щоб дізнатися вид паразитарного організму, потрібно знати, який вигляд мають глисти у кішок. Тому слід віднести тварину до ветлікаря. Тільки досвідчений фахівець знає, як визначити наявність захворювання і поставити точний діагноз. Первинний метод ідентифікації та діагностики черв’яків — це ендоскопічна гастроскопія, в якій маленька тонка трубка з крихітним світлом і камерою на кінці вставляється через рот кота і проштовхується в шлунок, щоб візуально оглянути внутрішність травного тракту. Черв’яки зазвичай прикріплюються до стінки живота або до слизової кишківника.

Також ветеринар повинен буде дослідити фекальну матерію кішки під мікроскопом, щоб побачити наявність паразитів. У більшості випадків, саме глисти в калі у кішки допомагають поставити точний діагноз. Якщо кішка рве під час перебування ветеринара, ветеринар може також оглянути блювоту також на наявність личинок.

Види глистів у кішок

Існують різні види глистів у кішок, які залежно від способу харчування, форми, розмірів і розмноження, класифікують на такі категорії:

Види глистів у кішок:

• Стрічкові черви (цестоди). Це складні організми, тіло яких складається з окремих сегментів — члеників. Найпоширенішим серед домашніх улюбленців є огірковий ціп’як і стрічковий черв’як. Їхні членики нагадують огіркове насіння білястого кольору. Стрічкові листки у кішки спричиняють дипілідіоз і дифілоботріоз.
• Круглі черви (нематоди). Котів частіше вражають аскариди, які можуть призвести до смерті. Це тонкі довгі паразитарні організми, що досягають довжиною до 40 см. Викликають такі хвороби, як токсокароз, ентеробіоз та анкілостомоз. Круглі черв’яки поширюються кровосисними комахами, наприклад, блохами.
• Сисуни (трематоди). Основне джерело зараження — сира риба. Цей вид глистів викликають парагонімоз і опісторхоз. Останнє викликає котяча двоустка. Це призводить до ураження жовчовивідних шляхів, печінки та підшлункової залози.

Тепер поговоримо про цих черв’яків детально. Давайте ознайомимося, які глисти бувають і що з себе представляють.

Цестоди

Це один із найнебезпечніших паразитарних глистів для ссавця. У довжину може досягати 70 см. Належить до плоских черв’яків. Проникаючи в організм, паразит одразу починає розвиватися і розмножуватися в кишечнику свого господаря. Для свого захисту черв’як обволікає себе вапняним коконом, тому найчастіше в лікуванні залишається тільки один вихід — операція. Заразний для людей. Білі глисти у кішок можна побачити у фекаліях або навколо анального отвору.

Одним з ускладнень, яке спричиняють цестоди, є утруднення проходження харчової грудки через пошкодження слизової оболонки кишківника. Личинки розвиваються від 14 до 24 тижнів. Доросла особина живе до 28 діб.

Нематоди

Зараження відбувається в той момент, коли вихованець стикається з личинками, які можуть перебувати у фекаліях або в забрудненому ґрунті. Це невеликого розміру черв’яки, які досягають у розмірах від 6 до 12 см. Форма тіла ниткоподібна, ці маленькі глисти у кішок часто призводять до серцевих захворювань. Нематоди харчуються кров’ю тварини, яку вони заразили, і викликають анемію.

Це може бути смертельним для котів, особливо для кошенят. Основними симптомами є пронос, кров у випорожненнях і болі в животі. Тварина стає дратівливою, може голосно нявкати. У дорослих тварин може бути імунітет до цього виду глистів. Вони є носіями захворювання, так само як і видужалі кошенята.

Трематоди

Трематоди або сисуни — це підступні паразитарні організми, які можуть паразитувати де завгодно — у травній системі, респіраторних органах, кровоносних судинах. Завдяки своїм потужним присоскам, паразити присмоктуються до «обжитого» органа і міцно прикріплюються до нього. Паразити можуть спричиняти печінкову недостатність у основного господаря. А це може загрожувати летальним результатом, тому важливо вчасно діагностувати цього гельмінта і почати лікування. Препарати, які застосовуються проти трематод, повинен призначити ветлікар.

Лікування глистів у кішок

Перед тим як почати лікування, слід виявити вид паразитарного організму. Для цього краще звернутися до професіоналів, і віднести їм котячі фекалії на діагностику. Терапевтичні методики передбачають застосування ангельмітних препаратів.

Ангельмінтні препарати впливають на певний голос глистів. Ділять їх на три категорії:

• протицестоїдні;
• протинематодні;
• протитрематоїдні.

Вплив кожного препарату різний. Одні руйнують оболонку паразита, інші впливають на нервову систему і паралізують, треті порушують обмін речовин гельмінта. Існують препарати і широкого спектра, але з ними потрібно бути обережними. Популярні препарати широкого спектра:

• Тронцикл К;
• Дронтал;
• Паразицид;
• Фебтал;
• Дирофен.

Якщо діагностика не була проведена і вам невідомий вид глистів, тоді варто вдатися до домашньої медицини. Народні засоби від паразитів в організмі кішки не викличуть отруєння, тому серйозних ускладнень побоюватися не варто.

Дієві рецепти народними засобами:

• Додаєте трохи подрібненого часнику в корм тварини. Цей природний засіб є згубним для гельмінтів. Цей метод стосується й аскарид, лікування яких досить складне.
• Змішайте по 3 ст.л. ромашки й фенхеля та залийте 500 мл окропу. Нехай настоїться. Капати в рот кішки по 20 мл тричі на день.
• Розтовкти столову ложку гарбузового насіння, змішати зі свинячим жиром. Давати такий корм один раз на день протягом тижня.
• Маленьку ложку полину залити 400 мл окропу. Остудити й процідити. Давати тварині зі шприца по 30 мл перед їдою.
• У кипляче молоко додайте 1 ч. л. полину і дрібку часнику. Остудити й давати кішці по 20 мл тричі на день.

Якщо після природних засобів поліпшення не буде, терміново везіть вихованця до ветеринара.

Профілактика глистів у кішки

Профілактику гельмінтів для домашніх улюбленців потрібно проводити 4 рази на місяць. Убезпечити напевно навряд чи вийде, але знизити ризики спробувати потрібно.

Основні заходи профілактики:

• Тримайте свою кішку в приміщенні, щоб уникнути контакту з інфікованими кішками, гризунами, блохами і фекаліями.
• Переконайтеся, що ваш будинок, двір і домашні тварини не мають бліх.
• Практикуйте хорошу гігієну і надягайте рукавички під час зміни котячих туалетів або прибирання фекалій. Також важливо часто чистити і дезінфікувати котячий туалет.
• Попросіть вашого ветеринара рекомендувати препарати для профілактики паразитів.

Якщо дотримуватися цих нескладних правил, ви знизите не тільки ризики зараження вашого улюбленця, а й вашої родини, адже більшість гельмінтів заразні.

Глисти у кішок — відповіді ветеринара на найважливіші запитання

Де кішка може підчепити глистів?

Звучить моторошно, але яйця гельмінтів можуть перебувати абсолютно скрізь — у воді, ґрунті, в парках і садах на траві. Особливо небезпечно згодовувати кішці сирі рибу і м’ясо, оскільки в цих продуктах гельмінтів найбільше. Кішки, які полюють за гризунами або іншими тваринами-шкідниками, можуть підчепити гельмінтів під час їх поїдання. Безліч яєць паразитів знаходиться на різних поверхнях. Так, власник сам того не знаючи, може принести в дім яйця паразитів на своєму взутті, разом із немитими овочами чи фруктами.

Чи може домашня кішка без виходу на вулицю заразитися глистами?

На жаль, так. Домашня кішка, яка не має вільного доступу на вулицю, може заразитися глистами. Якщо ж кішка час від часу відвідує вулицю, з великою часткою ймовірності у неї в організмі є гельмінти. Домашня вихованка може підчепити глистів від людини, яка принесла в дім яйця гельмінтів на підошві взуття або навіть на немитих руках. Для інфікування тварині досить просто пройтися брудною підлогою і облизати свої лапки.

Джерелом зараження глистами для домашньої кішки, яка не має доступу на вулицю, є і різні комахи, що залітають у квартиру. Кімнатні мухи і комарі є проміжною ланкою для перенесення яєць гельмінтів. Тому, спіймавши і з’ївши муху, кішка може отримати зараження.

Ще одну небезпеку зараження глистами становить вживання твариною сирих видів м’яса та риби. Особливо багато гельмінтів у річкових видах риб. З метою безпеки, рекомендується кілька днів виморожувати м’ясо і відварювати його.

Маленькі кошенята, які не контактують з людиною і не мають доступу на вулицю, здатні заразитися глистами від своєї матері-кішки. Це відбувається під час вживання материнського молока або в період розвитку всередині утроби матері. Крім цього, кішка, яка активно вилизує своїх кошенят, може їх заразити.

Чи може кішка заразити глистами дорослих або дітей?

Більшість гельмінтозів спільні для людини і домашніх тварин. Тому, так, кішка може заразити глистами, як дорослих людей, так і маленьких дітей. Спільними гельмінтами для кішок і людини є стрічкові та круглі черв’яки, а також деякі види анкілостом. У зв’язку з цим, дуже важливо проводити регулярну протипаразитарну обробку свого улюбленця від бліх і глистів одночасно, щоб захистити себе і своїх дітей від зараження гельмінтозами. Важливо проводити одночасну обробку, оскільки блохи також є проміжними господарями для деяких видів глистів. Обробивши кішку від глистів, але не позбавивши її від бліх, існує ймовірність якнайшвидшого перезараження.

Чи може кішка заразити глистами інших тварин?

Гельмінтози, що вражають домашніх кішок, притаманні не тільки для людини, а й для інших тварин. Від кішки глисти може підчепити собака, хом’ячки, морські свинки і тхори. Найчастіше зараження гельмінтозом відзначається у тварин, які проживають на одній території.

Симптоми виникнення глистів у кішок

Симптоматика виникнення глистів у кішки залежить від декількох факторів. Має значення ступінь ураження гельмінтами тканин внутрішніх органів, місце локалізації паразитів і їхня видова особливість. На самому початку при розвитку гельмінтозу, ознаки досить слабкі, а часом і зовсім відсутні. З плином часу, в ураженої глистами тварини, відзначаються такі ознаки:

• Проблеми в роботі травного тракту. Порушення можуть супроводжуватися розладом випорожнення (закреп або пронос), відмовою від їжі або навпаки, надмірним апетитом.
• Напади кашлю, що нагадують ураження легеневих структур. Як правило, така ознака вказує на розвиток аскаридозу. Ці гельмінти мають легеневу стадію, коли личинки проходять через респіраторний тракт і тільки після цього потрапляють до травної системи, заселяючи слизові оболонки тонкого відділу кишківника.
• Зміна розмірів і функцій печінки, що характеризується появою жовтяниці або іктеричності.
• Проблеми в роботі серцево-судинної системи, що виражається в розвитку анемічних станів.
• Порушення стану шерстного покриву — можлива поява ділянок алопеції, скуйовдженості шерсті та її бляклості.
• Дискомфортні відчуття в ділянці ануса — сильний свербіж, що змушує тварину їздити на попі.
• Поява характерного дрібного висипу в ділянці анального отвору і випадання шерсті в цьому місці.
• Серозні або серозно-гнійні виділення з носових ходів або очей.
• Поява прожилок крові в калових масах.

Якщо гельмінтоз досить сильний, відбувається серйозна інтоксикація організму. У цьому випадку у тварини спостерігаються всі ознаки отруєння. Страждає центральна нервова система, аж до розвитку паралічу задніх кінцівок. У самок за сильних гельмінтозів можливе мимовільне абортування плодів або початок родового процесу раніше покладеного терміну. Маленькі кошенята, уражені гельмінтозами, мають великі об’єми живота, при цьому розвиток у них відстає від стандартів.

На жаль, симптоми зараження гельмінтозом нагадують за клінічними проявами велику кількість інфекційних захворювань. Важливо також зазначити, що під час проведення протипаразитарної обробки під час вірусної інфекції стан тварини може погіршитися. У важких випадках перебігу вірусного захворювання, дегельмінтизація здатна порушити роботу внутрішніх систем, викликавши ускладнення і летальний результат.

У зв’язку з цим, помітивши у свого улюбленця нехарактерні ознаки і зміни в стані здоров’я, рекомендується не зволікати з візитом до ветеринарного лікаря. Поставити точний діагноз і призначити адекватну схему терапії здатний виключно кваліфікований фахівець. Для встановлення діагнозу необхідне проведення лабораторних і клінічних досліджень.

Лікування глистів у кішок

Встановлений у кішки гельмінтоз вимагає негайного лікування. Інвазованим тваринам призначаються специфічні препарати з антигельмінтною дією. Як правило, це лікарські засоби з певною часткою токсичності, що володіють широким спектром дії. Сучасні засоби проти глистів у ветеринарній практиці, хоч і токсичні, мають низький ступінь негативного впливу, але не варто забувати про наявність протипоказань. Для зручності використання, антигельмінтні препарати випускаються фармакологічними компаніями у вигляді суспензій, крапель в холку або таблеток. Найефективнішими протипаразитарними засобами для знищення глистів у кішок є Дронтал, Пірантел, Строгхолд, Профендер, Каніквантіл, Празицид.

Вилікувати кішку від гельмінтів за допомогою народних засобів — марне і досить небезпечне заняття. Не потрібно економити на здоров’ї свого улюбленця, вибираючи дешеві препарати з недоведеною ефективністю. Спроби знищити гельмінтози в домашніх умовах за допомогою народних засобів, здатні призвести до небезпечних ускладнень. Гельмінти дуже швидко розмножуються і завдають непоправної шкоди організму.

Важливо дотримуватися всіх приписів лікаря, чітко дотримуватися дозування і не перевищувати його. Антигельмінтні сучасні препарати, хоч і є малотоксичними, все ж мають певну негативну дію на клітини організму.

Діагностика глистів у кішок

Перш ніж починати лікування гельмінтозу, необхідно провести ретельну діагностику. Це важливий етап, що дозволяє визначити тип паразитів і підібрати максимально дієвий препарат, що знищує паразитів. В умовах ветеринарної клініки, найчастіше для діагностики використовують:

• аналіз фекалій хворої тварини;
• аналіз біологічних рідин, таких як мокротиння і кров;
• рентгенографічне дослідження області грудної клітки;
• ультразвукова діагностика внутрішніх органів.

На підставі отриманих даних, лікар без проблем зможе підібрати максимально відповідний препарат, призначений для знищення певного виду глистів, які окупували організм тварини. 

Чи небезпечні глисти для здоров’я кішки?

Не дивлячись на запевнення деяких людей, що глисти не несуть особливої загрози для організму кішки, ветеринарні лікарі чітко стверджують, що гельмінтози досить небезпечні. Не своєчасна протипаразитарна обробка призводить до інвазування і розвитку важких процесів у внутрішніх системах організму. Так, аскаридози можуть закінчитися летальним результатом через велике скупчення паразитів у просвіті кишечника з подальшим розривом стінок органу. Гельмінтози можуть спричиняти закупорку і непрохідність кишечника, а такі стани можна усунути тільки хірургічним шляхом.

Окремо варто відзначити дирофіляріоз або серцеві глисти. Ураження серцевого м’яза глистами — небезпечна патологія, яка важко піддається лікуванню, нерідко протікає тривало безсимптомно і закінчується летальним результатом. У процесі своєї життєдіяльності глисти виділяють токсичні речовини в кров, поступово отруюючи організм. Печінка перестає справлятися з токсинами, що призводить до виведення з ладу самого природного фільтра організму.

Чи можливе зараження глистами кішки від людини?

Так, такий варіант можливий і виникає досить часто в тому разі, якщо людина спить із твариною в одному ліжку. Фахівці наполягають, що лікування має бути комплексним і одночасним. Лікуватися потрібно, як людині, так і тварині, відповідними препаратами.

Чи обов’язково проганяти глистів перед вакцинацією?

Залежно від того, коли проводилася дегельмінтизація. Рекомендується, щоб перед тим як вводилася імунізуюча сироватка, тварина була повністю клінічно здоровою. Тому потрібно проводити дегельмінтизацію і протипаразитарну обробку від бліх і кліщів. Але якщо глистогінні препарати давалися за місяць до планової вакцинації, проводити повторну протипаразитарну обробку не потрібно. Але це також залежить від препарату, яким проганяли глистів. Якісні антигельмінтні засоби можуть створювати захист від паразитів терміном на 3 місяці для кішок, що мають вільний доступ на вулицю, в той час, як інші препарати, забезпечують захист тільки на 1 місяць. 

Чи роблять дегельмінтизацію перед в’язкою?

Перш ніж планувати в’язку кішки, настійно рекомендується проводити повний клінічний огляд тварини і за 2 тижні давати глистогінні препарати. Цього часу цілком достатньо для повного знищення паразитів і успішного лікування від глистів. Якщо кішка завагітніє, проводити протигельмінтозну обробку вже не рекомендується. Водночас кішка не тільки сама буде носієм глистів, а й може заразити кошенят, які ще не народилися.

Як часто потрібно проводити дегельмінтизацію?

Проводять процедуру протипаразитарної обробки регулярно кожні 3 місяці тим кішкам, які ведуть активний спосіб життя, мають вільний доступ на вулицю. Якщо ж домашня улюблениця належить до тих, які не знають, що таке вулиця, проводити антигельмінтні обробки рекомендується 1 раз на півроку.

Чи небезпечні препарати від глистів для організму кішки?

Сучасні якісні протигельмінтні препарати мають малу токсичність і не завдають шкоди для організму тварини, успішно знищуючи паразитів. При цьому важливо підбирати правильне дозування, згідно з інструкцією і приписами ветеринара, що лікує.

Чи можливе перехресне зараження?

Так, така можливість існує. Кішка може заразити глистами людину і навпаки, інвазія з людського організму легко здатна перейти в організм тварини. Те саме стосується собак, які проживають на одній території з кішками. Важливим є проведення протипаразитарної обробки одразу всіх тварин, які проживають на одній території, щоб не допускати перезаражень.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.