Гломерулонефрит (Glomerulonephritis) захворювання запального характеру з ураженням клубочків, що переходить на ниркову тканину. Може протікати в гострій і хронічній формах.

До захворювання можуть бути схильні всі тварини.

Етіологія

Причиною захворювання є мікроорганізми: віруси, бактерії, найпростіші. Потрапивши в організм гематогенним шляхом, одним із місць локалізації вони обирають паренхіму і клубочки нирок. При таких захворюваннях, як ящур, мит коней, лептоспіроз, некробактеріоз, чума м’ясоїдних, ендометрит, сепсис гломерулонефрит проявляється як вторинне захворювання.

Початковий прояв клінічних ознак, навіть за наявності вогнищ хронічних інфекцій, може бути відстрочений. Під дією певних умов (стрес, переохолодження, перегрівання) вірулентність зростає, а імунітет тварини не в змозі боротися.

Дифузний гломерулонефрит, залучає до процесу всі клубочки, і в основному обох нирок. Фокальний процес пошкоджує тільки частину клубочків, не більше 50%.

Симптоми

Гострі процеси протікають із підвищенням температури на 1-1,5 ᵒC, олігоурією, гематурією, протеїнурією.

Тварина пригнічена. Апетит знижений або відсутній. При ретельному обстеженні можна виявити набряки підгруддя, повік, кінцівок, ділянки живота. Продуктивність і працездатність знижується.

У дрібних домашніх тварин гломерулонефрит може проявлятися блювотою або позивами до блювоти, що свідчить про інтоксикацію організму.

Хронічний перебіг супроводжується стомлюваністю тварини, анемією, втратою продуктивності, переміжними набряками.

Про те, що уражені клубочки, свідчить осад сечі з підвищеним вмістом еритроцитів. Гематурія проявляється досить сильно, і сеча має вигляд змивів із м’яса.

За гострого дифузного гломерулонефриту можуть спостерігатися тоніко-клонічні судоми й анурія, а рівень креатиніну та сечовини значно підвищується.

Перебіг хвороби за гострих процесів може бути 10-14 днів, хронічні запалення тривають місяцями з періодичними загостреннями.

Діагноз

Діагностика заснована на клінічних ознаках і результатах лабораторних аналізів.

Вогнищевий процес супроводжується менш вираженою олігурією та нирковими набряками, ніж дифузний.

Слід відрізнити процес від нефриту, за якого в сечі підвищений вміст білка і циліндрів.

На відміну від запалень сечовивідних шляхів гломерулонефрит проявляється набряками.

Діагноз на основні захворювання слід також підтверджувати лабораторно.

Лікування

Терапевтичні заходи мають бути спрямовані на лікування основного захворювання.

Тварині забезпечують спокій. Годування має бути збалансованим за основними поживними речовинами, вітамінами та мінералами, легкозасвоюваним, доброякісним. З раціону виключають корми технічної переробки (барду, пивну дробину, жом, а також кислі силос і сінаж). М’ясоїдним, збільшують у раціоні дозу кисломолочних продуктів і кормів тваринного походження.

Антибактеріальна терапія має проводитися після бактеріального посіву сечі та виявлення найбільш чутливого до мікрофлори антибіотика. Курс лікування не менше 14 днів.

Із сульфаніламідних препаратів застосуємо уросульфан у дозі 10-30 г для великих і 1-5 г для дрібних тварин.

Для збільшення діуретичного ефекту застосовують реосорбілакт або аналоги електролітів.

За хронічних перебігів показані постійні прийоми сечогінних трав (відвар насіння кропу і фенхеля, листя брусниці, березових бруньок і листя, плоди шипшини, квіти волошки синьої).

Як протиалергійні застосовують кальцію хлорид, кальцію глюконат. Розчин глюкози вводять у разі уремії.

У разі олігоурії внутрішньовенно показано введення реополіглюкіну та маніту.

Необхідне застосування десенсибілізуючих і протизапальних препаратів глюкокортикоїдів. Як такі можна використовувати кортизону ацетат, гідрокортизон, преднізолон. Спочатку дози застосовують ударні, потім їх знижують.

У разі прояву ниркових кольок застосовують цистон, баралгін, но-шпу, індометацин.

Якщо сеча вираженого червоно-цегляного кольору, всередину вводять вікасол по 0,3 г на добу чи внутрішньом’язово 0,3-1,5 мл на добу протягом 3-4 днів.

Усі терапевтичні заходи необхідно проводити під лабораторним контролем показників сечі та крові.

Профілактика

Профілактичні заходи засновані на недопущенні інфекційних захворювань, своєчасному виявленні та ефективному їх лікуванні.

Дотримання раціону годівлі та ветеринарно-санітарних правил утримання тварин дасть змогу тваринам утримувати імунітет на високому рівні.

Перенесений гломерулонефрит вимагає регулярного обстеження тварини.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.