Різке збільшення тиску всередині очного яблука, що виникає на тлі патологічного процесу, називається глаукомою. Це важка патологія, в запущених випадках за відсутності лікування, що призводить до повної втрати зору у тварини.

Власники собак повинні уважно ставитися до будь-яких змін у стані здоров’я вихованця. Своєчасна діагностика та адекватне лікування дають змогу уникнути небезпечних ускладнень.

Що таке глаукома у собак

Глаукома у собак — патологія, що характеризується руйнуванням ока. Спровоковано захворювання тривалим підвищенням загального тиску всередині очного яблука. Уражена може бути будь-яка ділянка внутрішньої частини зорового органу.

Найчастіше в клінічній практиці ветеринарів діагностується нейропраксія зорового нерва. Глаукома — часта причина виникнення сліпоти у собак віком після 7 років.

Підступність захворювання у домашніх тварин полягає в тривалому безсимптомному перебігу. У зв’язку з цим, власники звертаються до фахівців на пізніх стадіях, коли консервативні методи лікування не дають позитивних результатів.

Для розуміння механізмів виникнення глаукоми, важливо знати, як відбувається процес відтоку рідини всередині ока. Внутрішньоочна рідина виробляється специфічним циліарним тілом, проходить із задньої частини камери. Далі через зіницю, рідина мігрує в передню камеру і виводиться з ока. Існує припущення, що причиною глаукоми може стати підвищене вироблення циліарним тілом рідини. Насправді це помилкове судження. Підвищення внутрішньоочного тиску у всіх тварин і людей пов’язане з порушенням нормального виведення рідини.

Причини та симптоми глаукоми

Глаукома у собаки, на найперших етапах розвитку, характеризується відсутністю специфічної симптоматики. У процесі прогресування патологічного процесу, ознаки наростають і стають помітними для власника тварини.

При найменших проявах нездоров’я у вихованця, рекомендується привести тварину на профілактичний огляд до ветеринарного лікаря. Визначено групу собак, у якої ризик розвитку глаукоми значно вищий, ніж у їхніх родичів. Так, до групи ризику належать:

• представники порід — спанієлі, хаскі, гончаки, золотисті ретривери, далматинці та біглі;
• тварини з хронічними несвоєчасно вилікуваними захворюваннями очей, такими як кон’юнктивіти, кератити, виворіт повік;
• собаки, яким було проведено терапію з використанням стероїдних медикаментозних засобів (у таких випадках ризик прогресування глаукоми зростає);
• вихованці у віці старше 7 років, на тлі старечих змін в організмі, частіше страждають від захворювань зорових органів;
• собаки, які мають генетичну схильність до захворювань зорових органів;
• тварини, в анамнезі яких значаться серйозні травми очей.

Причиною розвитку глаукоми можуть стати захворювання системного характеру — патології ендокринної системи (цукровий діабет), підвищений артеріальний тиск, атеросклероз.

Форм і видів глаукоми у собак існує кілька. Залежно від чинників, що спровокували патологічний процес, глаукому поділяють на первинну і вторинну.

Первинний тип патології розвивається у клінічно здорової тварини, а вторинна глаукома виникає на тлі запальних захворювань очей, змін у положенні кришталика.

Класифікують глаукому залежно від місця локалізації. Захворювання може бути закритого, відкритого та вузького типу.

Симптоматика глаукоми тривалий час не проявляється. Як правило, до ветеринарів звертаються власники собак, коли процес перебуває в занедбаній стадії і консервативні методики лікування не дають позитивних результатів.

У зв’язку з цим, ветеринарні лікарі настійно рекомендують проводити регулярні профілактичні огляди вихованців, хоча б один раз на 6 місяців. Загальна діагностика дає змогу своєчасно виявити не тільки захворювання очей, а й інші системні патології, які тривалий час не проявляються характерними симптомами.

Прогресуюча глаукома у собак характеризується такими симптомами:

• підвищене утворення слізного секрету і постійне його витікання;
• виникнення гіперемії слизових оболонок, пов’язане з набряклими явищами;
• порушення в загальному стані улюбленця — тварина відмовляється від активного проведення часу, виглядає млявою і апатичною;
• під час огляду очей — відзначається каламутність склер;
• око збільшується в розмірі, випираючи назовні на тлі підвищеного внутрішньоочного тиску;
• тварина страждає від хворобливих відчуттів у ділянці ока і всієї частини морди внаслідок розвиненого процесу запалення.

У найзапущеніших випадках, собака втрачає здатність нормально орієнтуватися в просторі, спостерігається фотофобія (світлобоязнь). Вихованець уникає яскравого світла, намагаючись сховатися в темному місці. Сітківка і нерви очного яблука атрофуються. Собака втрачає можливість бачити.

Первинний тип патології тривалий час розвивається без характерних симптомів.

Діагностувати захворювання можна виключно в умовах ветеринарної клініки. Власник може помітити набряклість у ділянці рогової оболонки в улюбленця, надмірне розширення зіниці та невелике почервоніння слизової оболонки.

Лікування та профілактика глаукоми

Перш ніж призначати лікування, фахівець повинен встановити тип патологічного процесу. Для цих цілей використовуються специфічні інструментальні дослідження. Ветеринар-офтальмолог використовує:

• Тонометрію — проводитися за допомогою спеціального приладу Шиотца (вимірює тиск усередині очного яблука). Нормальні показники внутрішньоочного тиску у собак становлять від 15 до 25 мм рт. ст. Перевищення показників вказує на наявність глаукоми, зниження — увеїт. Тиск усередині обох очей має бути однаковим. Якщо ж різниця становить понад 10 мм рт. ст., це свідчить про глаукому.
• Гоніоскопію — проводиться за допомогою гоніолінз, які поміщають на рогівкову частину ока. Дає можливість дослідити передню камеру ока, виявляючи не тільки глаукому, а й інші можливі захворювання зорового органу.

Після встановлення точного діагнозу, ветеринарний лікар робить попередній прогноз захворювання. Зазвичай за діагностованої глаукоми повного одужання домогтися не можливо, у зв’язку з тим, що понад 30-35% нервових волокон зорового органа загинуло.

Рання діагностика і лікування захворювання у собак дає можливість зберегти зір. При цьому відновити його повністю не представляється можливим.

Ветеринари часто стикаються з ускладненнями при глаукомі, спровокованими застосуванням народних засобів. Заборонено проводити самолікування улюбленця, оскільки такі експерименти можуть закінчитися екстирпацією ока тварини.

Терапія глаукоми у собак, включає в себе кілька основних пунктів:

• Зниження загального тиску всередині очного яблука. У зв’язку з тим, що причиною розвитку глаукоми стає підвищений внутрішньоочний тиск, фахівці призначають препарати, що мають осмотичний діуретичний ефект.
• Призупинення прогресування захворювання. Циклокріотерапія, методика, що полягає у впливі холоду на область війкового тіла. За допомогою циклокріотерапії вироблення очної рідини знижується, і можливість підвищення тиску виключається. Такий вид терапії показаний на початкових етапах розвитку патологічного процесу.
• Призначення крапель, що дають змогу нормалізувати відтік, а також припиняти підвищене вироблення рідини всередині ока. Призначаються краплі різного спектра дії та складу для нормалізації функції ока.

Вид препарату, дозування і схему лікування підбирає ветеринарний лікар на підставі анамнезу, результатів діагностичних досліджень і загального стану хворої тварини.

Запущені випадки глаукоми у собак у спеціалізованих ветеринарних лікарнях лікують за допомогою оперативного втручання. Проводиться хірургічна операція, метою якої є введення дренажних трубок і деструкції циліарного тіла за допомогою лазера.

Часто, тварини потрапляють на огляд до ветеринарного лікаря в запущених випадках. Вихованець страждає від сильних болів у ділянці голови і не має здатності бачити. У таких випадках проводиться повне видалення уражених очних яблук.

Профілактика захворювання полягає у своєчасних оглядах у ветеринара. Тривалий час глаукома не дає про себе знати. Зміни починаються тільки тоді, коли улюбленець починає відчувати хворобливі відчуття, ховається від яскравого світла і відмовляється від їжі.

Завдяки тому, що собаки мають високо розвинене почуття нюху, вони можуть повернутися до нормального життя і без зору. Але при цьому потрібно забезпечити улюбленцю правильний догляд.

Особливу увагу необхідно приділяти вихованцям, які мають природну схильність до запальних захворювань очей, а також часто травмують очі під час полювання або ж активних ігор.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.