У ветеринарній практиці раніше вважалося, що розвиток гіпертиреозу, переважно виявляється у кішок, а знижена активність щитовидної залози — притаманна домашнім собакам. Але в останні десятиліття, гіпотиреоз у кішок почав діагностуватися частіше, у зв’язку з чим почалися вестися розробки з приводу лікування патологічного стану і виявлення факторів, що впливають на розвиток захворювання.

Варто зазначити, що у кішок гіпотиреоз трапляється набагато рідше, тому в кожної кішки, яка потрапляє до ветеринара, не намагаються діагностувати патологічний процес. Але знати, як проявляється гіпотиреоз, як він впливає на життя тварини і які способи його усунення існують, буде не зайвим знати кожному власнику.

Механізм виникнення захворювання

Існує кілька форм гіпотиреозу, але найбільш часто діагностованою у ветеринарній практиці є ятрогенна. Ця форма патологічного процесу, що розвивається на тлі гіпертиреозу і відповідного проведеного лікування. Зазвичай у разі розвитку підвищеної функції щитоподібної залози тварині призначають тиреостатики або ж тиреоїдеектомію, які сприяють виникненню прямо протилежного патологічного процесу.

Крім ятрогенного гіпотиреозу, трапляються також вроджений вид патології та спонтанний. Останній вид захворювання притаманний більше дорослим тваринам. У 2018 році було описано 4 випадки спонтанного гіпотиреозу, що виник у дорослих кішок.

Головна проблема — фактор, що провокує запуск механізмів розвитку гіпотиреозу. Залежать вони від типу захворювання, обумовлюючи подальшу симптоматику. Виділяють:

• Ятрогенний гіпотиреоз. Основний фактор виникнення — наслідки лікування гіпертиреозу. Як правило, пацієнтами з гіпотиреозом на тлі попереднього гіпертиреозу стають тварини у віковій групі, старші за 7 років. Діагностують хворобу спонтанно, під час проведення загальних досліджень з контролю за розвитком гіпертиреозу. Прояви клінічних ознак при ятрогенній формі патології часто змазані. Тварина може бути більш апатичною і набирати вагу. Але варто пам’ятати, що при ятрогенному гіпотиреозі може впливати на загальний стан організму. Дана форма патології характеризується азотемією, що впливає на швидкість клубочкової фільтрації в нирках, спричиняючи важкі зміни, аж до ниркової недостатності.
• Спонтанний гіпотиреоз. Причинами розвитку цієї форми захворювання виступають кілька чинників — гіперплазія тиреодиного типу, тиреоїдит лімфоцитарного характеру та ідіопатична атрофія. У переважній більшості діагностованих випадків, причиною розвитку спонтанного гіпотиреозу у кішки стає тиреоїдна гіперплазія.
• Вроджений гіпотиреоз. Діагностується у ветеринарній практиці частіше, ніж спонтанна форма гіпотиреозу.  Основоположним чинником виступають проблеми з виробленням гормонів щитоподібною залозою. Вроджений патологічний процес у ділянці щитоподібної залози у маленьких кошенят, призводить до розвитку такого стану, як непропорційна карликовість. В інших аспектах, ознак патологічного процесу не спостерігається.

Симптоми гіпотиреозу у кішок

Ознаки гіпотиреозу у домашніх кішок залежать від форми патології. Так, при спонтанному гіпотиреозі діагностуються неспецифічні симптоми, такі як:

• ожиріння;
• зниження апетиту;
• летаргія;
• патологічні зміни на шкірному покриві у вигляді тьмяності шерсті, себореї, проблем з ростом шерсті.

У деяких випадках, симптомами спонтанного гіпотиреозу у кішки, стають алопеція в області спинки носа, дорсальної частини хвоста. Шкіра стає більш сухою, може відзначатися зниження температури тіла.

Вроджена форма зниженої активності щитовидної залози, проявляється проблемами в рості тварини. Основна клінічна ознака цієї патології — непропорційна карликовість, що проявляється, наприклад, короткою шиєю і занадто великою головою, а також короткими лапками. Може виникати летаргія, проблеми зі стільцем у вигляді закрепу. Під час зміни молочних зубів відзначаються затримки, з боку серцево-судинної системи може спостерігатися брадикардія.

Постановка точного діагнозу може здійснюватися виключно в умовах ветеринарної клініки. Діагностика охоплює не тільки оцінку візуального стану тварини, а й проведення низки специфічних досліджень. Проводяться такі дослідження:

• рентгенографія кісткових структур;
• ультразвукова діагностика області щитоподібної залози;
• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові.

Під час проведення рентгенографії, у кішок із вродженою формою гіпотиреозу, відзначається вкорочення кісток і їхня деформація. Ультразвукова діагностика дає можливість виявити гіперплазію тканин щитоподібної залози. Таким же чином встановлюють атрофію тканин ендокринного органу. Під час проведення біохімічного аналізу крові звертають увагу на підвищений рівень креатинкінази, гіперхолестеринемію і нормохромну нерегенеративну анемію.

У сучасних клініках тварині можуть призначатися гормональні дослідження, що дають змогу упевнитися в попередніх даних. Призначаються аналізи на концентрацію загального гормону тироксину — Т4 і тиреотропного гормону ТТГ.

Гіпотиреоз — захворювання специфічне і не характерне для кішок, тому зниження концентрації показників тироксину в крові може відбуватися в результаті нетиреодних чинників.

Лікування гіпотиреозу у кішок

На підставі отриманих даних, фахівець розробляє тактику подальших дій. Якщо причиною розвитку гіпотиреозу у кішки стала тиреоїдектомія або застосування радіойодтерапії, необхідний час і регулярні спостереження. Річ у тім, що гіпотиреоз у улюбленця на тлі лікування гіпертиреозу, може бути присутнім тимчасово, протягом двох-трьох місяців. Потім патологічний процес самостійно минає.

Якщо ж на тлі гіпотиреозу в улюбленця розвивається азотемія і загальне погіршення стану, призначається терапія. Лікування необхідне і в тому разі, якщо гіпотиреоз не пройшов самостійно через 5 місяців після лікування гіпертиреозу.

Лікарськими засобами в разі гіпотиреозу є — Еутирокс і L-тироксин. Препарати левотироксину підбираються фахівцем в індивідуальному порядку. Для того щоб розрахувати правильну дозу, ветеринар враховує масу параметрів, починаючи від віку і ваги тварини, закінчуючи наявністю можливих супутніх патологій в організмі. Загальний курс терапії — також строго індивідуальний.

При діагностованому ятрогенному або ж спонтанному гіпотиреозі, прогноз, зазвичай, сприятливий. Якщо ж присутня вроджена форма патології, прогноз безпосередньо залежить від ступеня зміни в скелетній структурі кішки, тривалості захворювання і присутності інших патологічних процесів в організмі.

Профілактика гіпотиреозу зводитися до проведення регулярних оглядів у лікаря, а також ретельного догляду за вихованцем. З метою профілактики розвитку вродженого гіпотиреозу у кошенят, важливо правильно доглядати за вагітною кішкою. Велику роль відіграє в правильному формуванні плодів відсутність інфекцій і токсинів в організмі у матері, а також правильне, збалансоване харчування.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.