Дефіцит гормональних речовин, що продукуються щитоподібною залозою, називається гіпотеріозом. Патологічний стан відносять до ендокринних хвороб, які часто діагностують у домашніх собак.

Гіпотеріоз може виникнути внаслідок впливу певних чинників внутрішнього і зовнішнього характеру, а також виникає при вроджених порушеннях. Базовою функцією гормональних речовин, що виробляються щитовидною залозою, є контроль за обмінними процесами, в результаті гіпотиреозу страждає метаболізм.

Схильні до розвитку проблем у роботі щитоподібної залози всі породи собак, незалежно від статі або віку. Але існує природна схильність у хортів і біглів до розвитку гіпотеріозу на тлі генетичного лімфоцитарного тиреоїдиту. Зазначено також, що частіше хворіють собаки у віці старше 6 років, рідше молоді та маленькі цуценята.

Причини розвитку гіпотеріозу в собак

Для того щоб розуміти, що являє собою патологія щитоподібної залози, важливо мати уявлення про функціональні особливості органу. Невелика залоза має виражений вплив на обмінні біохімічні процеси. Гормональні речовини, що виробляються залозою, беруть участь у великій кількості процесів, впливаючи на тканинні та клітинні структури всього організму.

Тиреоїдні гормони, які продукує щитоподібна залоза, необхідні для нормального розвитку тканин головного мозку, регуляції процесів обміну білків, ліпідів і вуглеводів.

Анатомічно щитоподібна залоза складається з двох невеликих часток і перешийка, розташовуючись у ділянці верхньої третини шиї. Продукує найважливіший гормон — тироксин і низку інших необхідних речовин, що беруть участь у метаболізмі, провокуючи небезпечні порушення в разі гострої їх нестачі.

Патологічні зміни в щитоподібній залозі у собак часто діагностуються у домашніх тварин. Гіпотеріоз характеризується нестачею вироблення гормонів, що призводить до уповільнення метаболізму. Причин розвитку патології кілька і вони визначають різновид гіпотеріозу.

Виділяють первинний гіпотиреоз, що виникає за нестачі продукування гормонів самою щитоподібною залозою, вторинний, спровокований проблемами в роботі аденогіпофіза, і третинний, що виникає за порушень у гіпоталамусі (нестача тиреотропін-лізінг-фактора).

Найчастіше діагностована форма патології — первинний гіпотиреоз. Виникає на тлі лімфоцитарного тиреоїдиту. Сюди відносять атрофію щитоподібної залози ідіопатичного типу.

Симптоми та діагностика

Базовими проявами клінічної картини при гіпотиреозі у тварини, є — себорейний дерматит, підвищена апатія і млявість. Це основна симптоматика, що проявляється на ранніх стадіях, без якої не варто думати про наявність гіпотиреозу.

З плином часу, виникає низка ускладнень і важких симптомів. При виникненні перших ознак нездоров’я у тварини, необхідно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Тільки після ретельної діагностики існує можливість призначити адекватну терапію.

Перші, не специфічні прояви гіпотеріозу — млявість і апатія улюбленця. Собака починає вишукувати затишні місця, намагаючись уникнути тривалих прогулянок і будь-яких фізичних навантажень. Звична для вихованця емоційність, зникає. Ознаки початкових етапів розвитку проблем зі щитоподібною залозою, часто можуть бути сплутані власником з віковими змінами. У зв’язку з цим, людина пізно звертається до ветеринарної клініки, втрачаючи дорогоцінний час. Крім млявості й апатії, у собаки може відзначатися алопеція, себорея. Рідше набряки морди, в ділянці підгруддя, шийної частини. При набряку у собаки може бути типова сумна морда. Неспецифічними проявами запущених форм гіпотиреозу є:

• Порушення в репродуктивній системі. Хворі на гіпотиреоз самки страждають від безпліддя, а цикл розвитку яйцеклітини порушений. Господарі суки відзначають зміну проміжку між статевими охотами, аж до повного припинення тічки (анестрія). Дефіцит гормонів щитоподібної залози тягне за собою розвиток ознак помилкового щеняцтва, аж до підвищеного вироблення молока. Гіпотеріоз характерний зниженням або повною відсутністю статевого потягу у самців.
• Проблеми з органами зору. За гіпотиреозу порушуються багато процесів, зокрема й в очах. Патологія щитоподібної залози супроводжується дистрофічними змінами в рогівці. Пов’язано це з високим вмістом продуктів ліполізу в кров’яному руслі. Гіпотеріоз характеризується запальними процесами в ділянці склоподібного тіла, рідше появою виразкових уражень на рогівці, відшаруванням сітківки ока або внутрішньоочними кровотечами.
• Проблеми в роботі міокарда та судинної системи. На тлі гіпотеріозу розвивається брадикардія, пульс слабкий, а верхівковий поштовх серця слабкий. У результаті порушень організм недоотримує достатньої кількості кисню, розвивається гіпоксія.
• Проблеми у функціях шкірного покриву. Основна ознака розвитку гіпотеріозу — тотальне випадання шерстного покриву. Шерсть починає випадати в ділянці спини та боків, але залисин на тлі розчухів не спостерігається. Першими при дефіциті вироблення гормонів щитовидною залозою, страждає спинка носа і поверхня хвоста, а також область пахв, шийна частина, пахова зона. Спостерігається атрофія епідермісу на тлі зниження кількості гормонів у крові під час дефіциту, відзначаються проблеми з зроговінням, вироблення шкірного сала знижується. Шкіра стає холодною і щільною на дотик унаслідок специфічного набряку, що розвивається на тлі сповільнення течії крові по периферії. Ускладнення гіпотиреозу — поява свербіння на шкірному покриві, що доставляє сильний дискомфорт тварині. Виникає патологія тільки в разі приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори або ж грибкових інфекцій. При гіпотиреозі ранові поверхні заживають повільніше.
• Порушення в роботі нервової системи. При гіпотеріозі неврологічні ознаки можуть бути найрізноманітнішими. Уражається як центральна частина, так і периферія. У хворої тварини відзначається атаксія в тазових кінцівках, болі в ділянці плеча, кульгавість у грудних кінцівках. Виникають також електоміографічні порушення. За гіпотеріозу не виключається параліч ларингеального типу. Неспецифічними ознаками гіпотиреозу у собак є паралічі та парези трійчастого нерва або ж тільки лицьової його частини.

Більшість ознак дефіциту гормонів щитовидної залози можуть бути легко сплутані з іншими патологіями у внутрішніх органах. Для того щоб правильно зрозуміти, що стало причиною порушень у роботі організму тварини, необхідно провести ретельну діагностику.

Діагностичні заходи передбачають комплекс заходів, що дають змогу визначити наявність патології. Під час звернення до ветеринарної клініки фахівець проводить загальноклінічний огляд, призначає низку лабораторних досліджень — загальний і біохімічний аналіз крові. Всі ці дослідження дають змогу визначити наявність або відсутність супутніх захворювань.

Для постановки діагнозу гіпотеріоз необхідна здача аналізів на рівень гормональних речовин. У результатах біохімії крові визначають рівень тригліцеридів і холестерину. Необхідними дослідженнями під час постановки діагнозу є — загальний аналіз сечі, електрогардіограма та ЕХО серця.

Найважливіший аналіз — визначення концентрації в крові тироксину і тиреотропного гормону. У разі підозри на наявність новоутворень у ділянці щитоподібної залози, призначають додаткові діагностичні дослідження — ультразвукове дослідження та біопсію тканин.

Лікування та профілактика гіпотиреозу у собак

На підставі отриманих даних від лабораторних та інструментальних досліджень, фахівець розробляє схему лікування. Основа терапії — призначення медикаментозних засобів, що заміщають гормони, які не продукує щитоподібна залоза. Широко використовується в клінічній ветеринарній практиці при гіпотеріозі — Левотриксин. Грамотно підібране дозування засобу і дотримання правил приймання призводить до того, що ознаки патології у тварини починають зникати через кілька прийомів.

Протягом усього лікування препаратом Левотриксин тварина має перебувати під контролем і наглядом ветеринарного лікаря. Під час терапії вихованцеві необхідно регулярно проводити аналіз крові, коригуючи хід лікування, знижуючи або збільшуючи дозування препарату. Все це дозволить підвищити рівень важливого гормону до нормальних значень. При діагностованому гіпотиреозі в улюбленця власник має розуміти, що гормонозамісну терапію тварина має отримувати все життя, що залишилося.

Уже в перші дні після початку курсу лікування Левотриксином, базові ознаки гіпотиреозу сходять нанівець. Вихованець знову проявляє активність, бадьорий, а ділянки з облисіннями починають покриватися шерстю. Повністю домогтися відновлення можна через 3-6 місяців.

При цьому, у цуценят із вродженим гіпотеріозом, відзначається кретинізм, прогноз несприятливий, частіше летальний. Пов’язано це зі змінами незворотного характеру в м’язових структурах, кісткових тканинах і нервових волокнах.

Первинний тип гіпопотеріозу, що є набутим, прогноз за нього сприятливий, але тільки в разі своєчасно проведеної діагностики та призначеної адекватної терапії. Довічно тварина має отримувати гормонозамісну терапію.

З метою профілактики розвитку патології, необхідно уважно ставитися до стану здоров’я свого улюбленця. Поява млявості, апатії, відмови від корму, сонливості, судомних явищ — привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Профілактика гормонозалежних патологій полягає в регулярних оглядах у фахівця. Проведення загальної діагностики дозволяє своєчасно виявити низку патологій і розробити адекватну тактику лікування.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.