Гіперплазія у собак — досить підступна недуга, що характеризується підвищеним ростом клітин. Вони не діляться, а збільшуються в розмірі. Гіперплазії може досягати воістину величезних розмірів.

Так, підвищений ріст клітин простати у псів може призвести до збільшення залози до розмірів великого апельсина. Тварина страждає від хворобливих відчуттів.

Крім цього, доведено, що близько 38-42% всіх виявлених гіперплазій здатні перероджуватися в злоякісну пухлину.

Існує і підвищений ріст клітин фізіологічного типу. Наприклад, підвищений ріст клітинних структур у ділянці ясен у цуценят — нормальне явище, пов’язане з ростом зубів. Але при цьому, якщо гіперплазія слизової рота у собаки розвивається як ускладнення стоматиту, вона може перейти в злоякісний перебіг.

Загальні відомості про гіперплазію

Виникає патологія в переважній більшості в залозистих і епітеліальних клітинних структурах. Під час протікання періоду статевої охоти у самок, гіперплазія молочних залоз є тимчасовою. Такі зміни спостерігаються в слизовій матки та піхви. Як тільки гормональний фон змінюється, симптоми зникають. Але тільки на певний час.

Найчастіше діагностується гіперплазія матки у собаки, яка не зникає після тічки. Переростає в більш серйозну патологію.

Пси страждають від гіперплазії передміхурової залози, а самки — від гіперплазії ендометрія і яєчників. Патологія в інших органах трапляється значно рідше у собак, ніж у представників домашніх кішок.

У деяких випадках симптоматика гіперплазії репродуктивних органів тривалий час відсутня. Але в разі приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори, ознаки гіперплазії репродуктивних органів у самок посилюються, провокуючи запальний процес, іменований піометрою.

За відсутності своєчасного лікування, гній, що скупчився в порожнині матки, призводить до розриву стінок матки і перитоніту. Основним фактором, що провокує підвищений ріст клітин стінок матки, є гормональний дисбаланс.

Симптоми та діагностика гіперплазії різних органів у собак

Основні ознаки і симптоми гіперплазії виникають не відразу після початку розвитку захворювання. Залежать вони від місця розташування вогнища патології, віку тварини та деяких інших індивідуальних особливостей. Залежно від місця локалізації ознаки будуть такими:

• Гіперплазія передміхурової залози у собак. Розвивається у некастрованих псів. Основною причиною є зміна гормонального фону. Характерними ознаками патології є: проблеми з актом сечовипускання (поліурія, олігоурія, нетримання сечі). У запущених випадках, гіперплазія простати може провокувати появу крові в порції урини, що виділяється. Тварина відчуває спочатку дискомфортні відчуття, а надалі й біль. У деяких випадках у хворої тварини фіксуються підвищення температурних показників тіла та гарячкові стани. Хворобливі відчуття в області простати призводять до слабкості тазових кінцівок. Гіперплазія простати у собак може проявляється обстипаціями (закрепами), зміною характеристик калових мас, часті позиви до акту каловиверження. При труднощах із туалетом, може розвиватися дивертикул прямої кишки. Собаки із запущеною доброякісною пухлиною передміхурової залози не можуть нормально спаровуватися, а також у них діагностується безпліддя. Діагностику захворювання проводять шляхом забору лабораторних аналізів урини і крові, а також за допомогою рентгенографічного та ультразвукового дослідження.
• Гіперплазія ясен у собак. Однією з найхарактерніших ознак є зміна в обсязі ясен, прилеглих до зуба. У запущених випадках патології, змінені ясна можуть повністю закривати поверхню зуба. Краї ясен при гіперплазії відрізняються округленістю. Під час патологічного процесу формуються помилкові кишені, в яких скупчуються залишки їжі. Приєднується бактеріальна мікрофлора, що незмінно призводить до запального процесу — гінгівіту або пародонтиту. Крім хворобливості у тварини під час приймання їжі, гіперплазія ясен характеризується потемнінням емалі зуба, виникненням відразливого запаху з пащі. Нерідко спостерігається кровоточивість і гіперемія ураженої ділянки ясен. Можливе підвищення температури тіла. Собака відчуває труднощі з пережовуванням їжі, тому часто відмовляється від їжі. Для встановлення діагнозу необхідне проведення біопсії ураженої ділянки тканин. При мікроскопічному дослідженні встановлюють підвищення обсягу тканин фіброзного типу, а також запальні процеси. Під час постановки остаточного діагнозу враховуються не тільки дані лабораторних досліджень, а також породна схильність до захворювання.
• Гіперплазія селезінки у собаки. Вузлова гіперплазія являє собою неопластичний вид регіонарної проліферації нормальних клітинних структур паренхіми, що покриває селезінку. Даний вид патології підрозділяється на лімфоїдну, фібріогістіоцитарну, гемапоетичну, плазмоцитарну і змішану. При розвитку гіперплазії селезінки довгий час відсутні характерні ознаки. З розвитком патологічного процесу, орган збільшується в об’ємі, що легко виявляється під час здійснення пальпації. Вихованець може відмовлятися від їжі, виглядати пригніченим і пригніченим. Для встановлення діагнозу використовують ультразвукову діагностику, що дає змогу візуалізувати уражену ділянку, зміну форми селезінки та її розмірів. Ветеринарний лікар під час дослідження органів черевної порожнини за допомогою ультразвукової діагностики, визначає також можливість наявності метастаз.
• Гіперплазія надниркових залоз у собак. Захворювання, що зустрічається у собак досить рідко. Ознаки патології безпосередньо залежать від виду патології. У переважній більшості клінічних випадків, гіперплазія кори надниркових залоз є вродженим захворюванням. Характерними ознаками є слабкий розвиток молочних залоз, зміни в будові судин очного дна, хворобливі відчуття в ділянці голови і судоми в нічний час. Діагностика включає в себе проведення лабораторних аналізів крові (біохімія крові), що дає змогу виявити зміни у виробленні адренокортикотропного гормону. Також проводять ультразвукову діагностику та рентгенографічне дослідження.
• Ендометрит. У собаки гіперплазія ендометрія або ендометрит, виникає на тлі порушення гормонального фону. Залежно від того, який ендометрит, закритий або відкритий, симптоматика буде відрізнятися. Відкрита форма ендометриту характеризується появою виділень із ділянки петлі, виділення неприємно пахнуть. Підвищується загальна температура тіла, спостерігаються гарячкові стани, відмова від корму і загальне пригнічення. Якщо розвивається закрита форма гіперплазії ендометрія, гнійний ексудат накопичується всередині порожнини матки, викликаючи додатковий запальний процес. Стан тварини стрімко погіршується, розміри матки збільшуються в розмірі. На тлі гнійного запалення розвивається недостатність нирок, підвищується температура, можливий розвиток асциту (скупчення рідини всередині черевної порожнини). Симптоми наростають, тварина часто п’є, відмовляється від їжі, спостерігається блювота. Стан пригнічений. Постановка діагнозу включає в себе ультразвукове дослідження, загальне клінічне обстеження крові та біохімічну панель. Як правило, достатньо проведення УЗД-діагностики.
• Гіперплазія молочної залози у собаки. Фіброаденоматозна гіперплазія характеризується різкою зміною розміру однієї молочної залози або ж відразу декількох. Виникає набряк, сполучні тканинні структури, що оточують молочну залозу, також збільшуються в об’ємі. Діагностують гіперплазію молочної залози переважно у собак віком старше 5 років. Варто зазначити, що гіперплазія молочної залози, на відміну від раку в собак, зустрічається досить рідко. Набряклі залози у собак безболісні, горбисті та м’які. У запущених випадках розвитку патології, не виключається ризик появи виразок і подальшого їх інфікування. Секреція молока при патології відсутня. Точний діагноз ветеринарний лікар ставить на підставі клінічної картини і деяких досліджень. Проводиться диференціальна діагностика з метою виявлення маститу або ж інших онкопатологій. Можливо, знадобиться взяття біопсії.
• Гіперплазія сальної залози у собак. Патологія, що зустрічається у собак часто, але не потребує особливого лікування. Симптоми гіперплазії сальної залози досить характерні. Біля основи хвоста тварини в результаті гіперсекреції сальної залози, з’являються специфічні скоринки і лусочки. Шерсть у цій ділянці має завжди брудний вигляд, не дивлячись навіть на часті купання. Шкірний покрив у місці ураження піддається гіперпігментації. Ускладнення при розвитку патологічного стану сальних залоз виникають рідко і пов’язані з інфікуванням патогенною бактеріальною або грибковою мікрофлорою.

Дії в разі гіперплазії органів

Залежно від локалізації патологічного процесу, лікування і подальший прогноз життя відрізнятимуться. Так, у разі гіперплазії простати, що реєструється у собак у віці старше 6 років, ефективним методом лікування є видалення сім’яників. Консервативне лікування гіперплазії простати у собак передбачає призначення прогестагенів, антиандрогенних лікарських засобів і жіночих статевих гормонів. Пролонгованою дією відрізняється препарат Супрелорин.

У разі діагностованої гіперплазії ясен у собаки спочатку проводять чищення зубів в умовах ветеринарної клініки. У домашніх умовах проводити маніпуляцію при доброякісному розростанні тканин не рекомендується. Ультразвукова чистка зубів дає змогу знизити ступінь запального процесу і запобігти розвитку гінгівіту. У важких випадках гіперплазії у собаки в області ясен рекомендується проводити оперативне втручання. Метою маніпуляції є видалення несправжніх кишень, що утворилися, нормалізація ясенної борозни і видалення зайвих тканинних структур, що розрослися.

Однією з найбільш несприятливих за прогнозом гіперплазій у собак, є розростання тканин селезінки. При діагностованій патології, рекомендується проводити видалення органу. Після проведення хірургічної маніпуляції прогноз про час скільки може прожити тварина дуже обережний.

Лікування гіперплазії у собак, виявленої в надниркових залозах, полягає у визначенні схеми, яку підбирають індивідуально. У домашніх умовах або за допомогою народних засобів вилікувати гіперплазію кори надниркових залоз не можливо. Для лікування потрібні специфічні гормональні препарати, що сприяють пригніченню вироблення адренокортикотропного гормону. Схема терапії коригується, але постійно необхідно проводити контроль за рівнем продукування адренокортикотропного гормону.

Кістозна гіперплазія ендометрія у собак, діагностована на пізніх стадіях, вимагає оперативного втручання. Хірургічну маніпуляцію проводять з метою видалення матки і придатків. На початкових етапах лікування кістозної гіперплазії матки може ґрунтуватися на проведення антибіотикотерапії, введення лікарських препаратів для скорочення стінок матки, а також деяких гормональних речовин. Ветеринари рекомендують одразу видаляти матку і яєчники, що дасть змогу уникнути ризиків розвитку піометри надалі.

Надмірний ріст клітин у грудних залозах у собак зустрічається значно рідше, ніж у домашніх кішок. Для лікування гіперплазії молочних залоз у собак застосовують блокатори прогестеронового ряду і зігрівальні компреси, курсом до 10 днів. За відсутності позитивної динаміки, призначається хірургічна операція. Видаляються репродуктивні органи собак і, як правило, патологія минає самостійно. У деяких випадках потрібне додаткове призначення лікарських препаратів, що пригнічують вироблення статевих гормонів.

Лікування при гіперплазії залози хвоста у собак передбачає використання спеціальних протисеборейних шампунів, в яких міститься лактат етилу або саліциловий спирт. Ускладнена бактеріальною або грибковою інфекцією гіперплазія залоз хвоста, передбачає при лікуванні використання антибіотиків і протигрибкових препаратів у вигляді ін’єкцій або таблеток.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.