Серед різних захворювань системного характеру, що розвиваються на тлі порушення обмінних процесів в організмі, одне з провідних місць посідає гіперпаратиреоз. Дана патологія виникає при підвищеному вимиванні солей кальцію з кісткових структур і проникнення їх у системний кровотік.

Згідно з фізіологічними нормами, кількість загального кальцію, що міститься в організмі, в кістках скелета і зубах, становить 99% і тільки 1% перебуває в крові. Розвиток гіперпаратиреозу у кішок призводить до дисбалансу і системних порушень в організмі тварини.

При розвитку патологічного процесу у вихованця виникають болі в кістках і суглобах, порушується функція опорно-рухового апарату, розвиваються диспептичні розлади і порушення в нервовій системі. Надзвичайно важливо власнику помітити перші зміни та характерні ознаки гіперпаратиреозу, для того щоб звернутися по кваліфіковану допомогу та запобігти розвитку можливих серйозних ускладнень.

Причини розвитку гіперпаратиреозу 

Гіперпаратиреоз у кішок розвивається при порушенні балансу кальцію і фосфору. Для того щоб розібратися в причинах патології, необхідно знати, що фізіологічно нормальний вміст необхідних мінеральних речовин у кров’яному руслі підтримується шляхом впливу гормонів. Одним із головних гормонів, що забезпечують нормальний обмін мінеральними речовинами в організмі, є паратгормон.

Паращитоподібний гормон, що продукується паращитоподібною залозою, прямо впливає на запозичення необхідного кальцію з кісткових структур. Ниркові структури починають працювати в підвищеному режимі, що дає змогу утримати іони кальцію в організмі.

Іншим важливим гормоном, що бере участь у мінеральному обміні організму, є кальцитонін, що продукується залозами щитовидки. Ця гормональна речовина має прямо протилежну дію, зберігаючи необхідний організму баланс.

Порушення в рівновазі та виробленні цих двох гормонів призводить до небезпечних серйозних порушень у всьому організмі. У разі різкої нестачі кальцію виникає зниження кількості циркулюючого об’єму крові, що спричиняє підвищене вироблення гормону паращитовидної залози.

Паратгормон провокує виведення кальцію з кісткових тканин і перенесення його в кров’яне русло, таким чином, підтримуючи його нормальний рівень. Відповідно це призводить до швидкого руйнування кісток і відсутності можливості регенерації. Унаслідок патологічного процесу кісткові структури в усьому організмі стають більш крихкими та слабкими.

Той самий процес відбувається і в разі надлишку фосфору в раціоні харчування тварини. Кальцій під дією фосфору перестає нормально абсорбуватися стінками кишківника, його кількість у крові падає й активізується паращитоподібна залоза, що виробляє паратгормон. 

Симптоми та діагностика гіперпаратиреозу

Ознаки гіперпаратиреозу у кішок залежать від ступеня розвитку патології та від її виду. У ветеринарії розрізняють два види гіперпаратиреозу — первинний і аліментарний. Перший вид захворювання розвивається на тлі підвищення вироблення паратгормону внаслідок пухлинних процесів у паращитоподібній залозі, гіперплазії тканинних структур щитоподібної залози. Відзначається у старих тварин і вихованців зі зниженим імунітетом.

Симптоми первинного гіперпаратиреозу характеризуються апатичністю тварини, зниженням апетиту і відмовою від їжі. Тривалий час власник тварини може не помічати змін, оскільки така поведінка для кішки цілком характерна і не викликає підозр. У міру того як патологічний стан прогресує, у вихованця розвиваються такі ознаки:

• больові відчуття в ділянці суглобів і кісток (кішки нервово реагують на доторки до себе, відмовляються від рухливих ігор, де необхідно бігати і стрибати;
• розвиток остеопорозу (крихкості кісток), можливі спонтанні переломи;
• сечокам’яна хвороба — розвиток дисфункції нирок і утворення конкрементів у сечостатевій системі безпосередньо пов’язане з порушеннями обмінних процесів в організмі (улюбленець жалібно нявкає при спробах сечовипускання, не контролює акт виведення сечі);
• порушення роботи ниркових структур (у запущених випадках гіперпаратиреозу діагностують порушення в роботі нирок, аж до недостатності органів);
• дисфункція травного тракту, на тлі якої розвиваються запальні процеси в підшлунковій залозі та шлунку (характеризується відмовою від вживання їжі та різким зниженням маси тіла).

У деяких випадках за нетипового перебігу захворювання, у кішок відзначають слабкість у м’язах, зниження їхнього тонусу і полідипсію (підвищену спрагу). Важливо відзначити, що початкові етапи розвитку патології первинного типу добре піддаються лікуванню за допомогою збалансованого дієтичного харчування.

Вторинний гіперпаратиреоз поділяють на два види — аліментарний і нирковий. Виникає подібне порушення в обмінних процесах через підвищене утворення гормону паращитоподібної залози за неправильного балансу мінеральних речовин – знижена кількість кальцію та підвищений вміст фосфору.

На тлі ниркової форми вторинного гіперпаратиреозу, що виникає, як правило, за хронічної недостатності нирок, організм тварини перестає контролювати правильний баланс електролітів. При цьому кількість фосфору автоматично підвищується, а кальцію знижується.

Ниркова форма захворювання характеризується такою симптоматикою:

• зниження активності й апатія кішки;
• втрата апетиту;
• напади нудоти і блювоти;
• поступова втрата зубів;
• зневоднення організму.

Запущені форми захворювання характеризуються деформацією кісткових структур, кульгавістю і розладом травлення. На тлі дисбалансу мінеральних речовин при нирковій формі гіперпаратиреозу порушується робота міокарда, а також можливий парез задніх або передніх кінцівок.

Найчастіше у кішок діагностують аліментарний тип гіперпаратиреозу, що розвивається на тлі неправильно збалансованого раціону харчування, де переважає фосфор і присутній недолік кальцію.

Аліментарний гіперпаратиреоз може виникнути у кішок при харчуванні з підвищеним вмістом м’яса, риби, круп у разі нестачі ретинолу та ергокальциферолу, фтору, магнію і фітину (кальцієво-магнієвий комплекс).

Діагностика патології обов’язково має проводитися в умовах стаціонару клініки. Ветеринарним фахівцем проводиться ретельний клінічний огляд тварини і збір анамнезу. Під час опитування власника, лікар отримує інформацію про характер раціону вихованця, наявність нетипової поведінки у кішки протягом декількох тижнів перед відвідуванням лікаря.

Постановка точного діагнозу включає в себе обов’язковий загальний аналіз крові та біохімію. Проведення останнього дає змогу визначити кількість іонів кальцію і фосфору в крові.

Додатковим методом діагностики є рентгенографія. Це дає можливість візуально визначити різні викривлення хребетного стовпа, можливі заломи хребців у ділянці хвоста, низьку щільність кісткових тканин. У деяких клініках можливе проведення досліджень, спрямованих на визначення роботи паращитоподібної залози.

Лікування та профілактика захворювання

Визначення подальшої схеми лікування залежить від ступеня розвитку патології та її виду. За первинної форми гіперпаратиреозу, викликаної порушеннями в роботі залози, основа лікування полягає у зміні раціону тварини.

Ветеринари рекомендують вибирати готові гранульовані корми супер-преміум класу. У них уже завчасно встановлено правильний баланс корисних нутрієнтів, вітамінів і мінералів.

Первинна форма патології лікується не тільки консервативним методом.

Досить часто використовується оперативне втручання, метою якого є резекція уражених часток паращитоподібної залози. Це дає можливість значно знизити підвищене вироблення паратгормону, знизивши тим самим викид кальцію в кров’яне русло.

Після проведення хірургічного втручання рекомендується залишити тварину в стаціонарі клініки для детального спостереження ветеринарного лікаря. Це необхідно для того, щоб щодня проводити дослідження змін у вмісті кальцію кров’яним руслом.

Лікування вторинного гіперпаратиреозу, залежить від форми — ниркової або ж аліментарної. Схема терапії індивідуально складається для кожного з клінічних випадків. Рухи тварини обмежують, поміщаючи в спеціальний вольєр на кілька тижнів.

Далі, індивідуально розробляють дієтичне харчування з необхідними вітамінами та мінералами. Лікування аліментарної форми гіперпаратиреозу включає в себе застосування лікарських препаратів для поліпшення стану кісткових структур.

Досить часто патологічні зміни в організмі супроводжуються хронічними закрепами. Важливо стежити за кількістю рідини в раціоні, а на перших порах для полегшення випорожнення кишківника можна скористатися вазеліновою олією.

За ниркового типу гіперпаратиреозу застосовують схожу методику, водночас знижують кількість такого елемента, як фосфор, що дасть змогу зменшити його кількість не тільки в кровотоці, а й скоротити всмоктування його з травного тракту. Важливо пам’ятати, що захворювання, пов’язані з порушеннями в ендокринній системі, потребують тривалого лікування, а за відсутності допомоги негативно впливають на загальний стан організму.

Найкращою профілактикою гіперпаратиреозу є правильно складений раціон. Якщо тварина перебуває на натуральному харчуванні, важливо додавати мінеральні комплекси та вітаміни. При годуванні кішки сухим кормом необхідно вибирати ті, які підходять під певний вік тварини.

Ігнорування проблеми здатне привести кота до інвалідності та фатального результату. Помітивши, що тварина стала апатичною або накульгує, рекомендується звернутися до лікаря і провести необхідну діагностику.

Своєчасна діагностика дає змогу запобігти серйозним ускладненням. За відсутності дій з боку господаря, кішка може стати інвалідом, можливий також і летальний результат.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.