Під гепатозом у ветеринарії мають на увазі цілу групу патологічних станів печінки, які безпосередньо мають зв’язок з порушеним функціонуванням процесів обмінного характеру. Гепатози супроводжуються вираженими переродженнями тканинних структур печінки, а також дистрофією і некрозом гепатоцитів (клітинних одиниць печінки).

У живому організмі людини або тварини печінка має цілий спектр функцій, будучи справжнім захисником усіх систем від токсичних речовин. Крім цього, печінка має унікальну здатність відновлюватися, а також виконувати низку інших необхідних для нормальної життєдіяльності організму функцій.

Зміни в органі дистрофічного характеру побічно впливають на активність печінкових структур. З розвитком дистрофічних процесів виникає повне переродження тканин. Такий патологічний процес, як гепатоз, надзвичайно схожий за симптоматикою із запальним процесом тканин печінки — гепатитом. Але особливість гепатозу полягає у відсутності запалення.

До кінця всі функціональні особливості печінки не вивчені, відомо, що орган позбавляє від токсинів і різних речовин, що проникають з кишечника по вороній вені. Роль печінки в організмі неоціненна — вона бере активну участь у процесах обмінного характеру, виведенні токсичних речовин, накопичує енергію у вигляді речовини — глікогену, а також здатна накопичувати крохмаль тваринного походження.

Найбільша небезпека гепатозу в тому, що на початкових етапах він має приховану клінічну картину, а коли симптоми стають явними, допомогти, як правило, тварині вже не можливо.

Причини

Гепатоз у кішок є фактором порушення процесів обмінного характеру. Виділяють кілька видів гепатозу — жирову дистрофію та амілоїдоз печінкових структур. Так, під час розвитку жирової дистрофії клітинні структури органу починають перероджуватися в жирові тканини.

При амілоїдозі, що розвивається, виникає серйозне порушення обмінного процесу протеїну. У результаті ураження в тканинах органу відкладаються амілоїди — патологічні білки. 

У переважній більшості клінічних випадків у домашніх кішок діагностують жировий гепатоз, що підрозділяється, своєю чергою, на хронічну і гостру форму. Базовою причиною виникнення жирового гепатозу є порушення в процесі харчування — неякісне харчування. Багато господарів кішок купують дешеві корми, не особливо цікавлячись їхнім складом.

Виділяють такі чинники, що впливають на розвиток жирового гепатозу у кішок:

• Грибкові мікроорганізми — цвілеві гриби є токсичними, негативно впливаючи не тільки на роботу печінки, а й на загальний стан організму. Проникнути в організм плісняві грибки можуть з неякісною їжею (прострочені продукти, неправильний режим зберігання).
• Підвищена маса тіла — хронічне переїдання невблаганно веде до набору маси й ожиріння. Особливо часто порушення в печінці дистрофічного характеру спостерігаються у котів у віці.
• Діабет цукрового типу — патологічний процес у клітинах підшлункової залози призводить до порушень у шлунково-кишковому тракті, що, своєю чергою, призводить до дистрофічних процесів у всіх органах, які беруть участь в обміні речовин.
• Отруйні речовини рослинного походження — поїдання твариною трави, що містить небезпечні отрути (сапоніни або алкалоїди), призводить до інтоксикації організму, а перший удар на собі приймає печінка.
• Інфекційні захворювання бактеріального або вірусного походження, що зачіпають травну систему, провокують серйозні порушення в роботі, а також можуть стати причиною розвитку сепсису.
• Патології жовчного міхура і печінкових структур — закупорка проток і аномалії в розвитку портальної вени, запальні процеси в жовчному міхурі, камені в протоках призводять до порушень у роботі не тільки печінки, а й усієї гепаторенальної системи.
• Хвороби ендокринної системи — причиною жирового гепатозу печінки у кішки можуть стати патологічні процеси в щитовидній і паращитовидній залозах.

У віці старше 8 років у кішок розвивається гепатоз на тлі зайвої маси тіла, а ось у молодому віці гепатоз має ідіопатичний характер. Це означає, що точної причини патології, що розвивається, визначити не вдасться.

Інший вид гепатозу — амілоїдний, має видову особливість, найчастіше діагностується у кішок абіссінської породи. У такому разі говорять про генетичну схильність до захворювання. Розвиватися амілоїдоз може і при хронічних запальних процесах у печінці, спровокованих негативними факторами.

Симптоматика

Залежно від форми процесу, симптоматика буде відрізнятися. Так, у разі розвитку гострої форми жирового гепатозу, ознаки виникають і посилюються по наростаючій. Початковими симптомами гепатозу жирового типу є інтоксикація. Тварина стає млявою, пропадає бажання приймати їжу, виникає млявість і апатія до навколишнього світу. Кішка відмовляється грати в улюблені ігри і вважає за краще уникати спілкування зі своїм власником.

Далі у вихованця виникають ознаки жовтяниці, а за відсутності своєчасно наданої кваліфікованої допомоги, організм починає страждати від інтоксикації організму, спровокованої скупченням аміаку, кислот жовчі та амінів. Як наслідок настає печінкова кома.

Гепатоз хронічного типу має такі характерні симптоми:

• відмова від їжі та різке зниження маси тіла;
• прогресуюча жовтяниця, що проявляється пожовтінням видимих слизових оболонок;
• летаргічні стани;
• диспепсичні розлади — виверження шлункового вмісту з великим вмістом жовчі, розлади випорожнення (профузний пронос або тривалий закреп);
• підвищене вироблення слинними залозами слини;
• порушення роботи центрального головного мозку — гепатоенцефалопатія, процес, що розвивається на тлі інтоксикації організму з ураженням центрів головного мозку, що проявляється судомними явищами;
• слабкість м’язових волокон — на тлі загальної слабкості відзначається вентрофлексія шийного відділу (тварина не може нормально підняти голову);
• гепатомегалія — збільшення печінкових структур, що помітно під час проведення пальпації та ультразвукового дослідження.

Розвиток амілоїдозу характеризується не тільки перерахованими вище симптомами, а й порушеннями в роботі інших систем. У разі розвитку амілоїдного гепатозу страждають серцево-судинна та ренальна системи. Спостерігається блідість видимих слизових оболонок, набряклість у ділянці суглобів передніх і задніх кінцівок, можливий розвиток асциту (скупчення рідини в черевній порожнині).

Діагностика та лікування гепатозу у кішок

Лікування гепатозу у кішок неможливе без постановки точного діагнозу. Визначити ступінь занедбаності патологічного процесу в організмі можливо тільки під час лабораторних досліджень, що здійснюються у ветеринарній клініці. Основними методами діагностики є:

• збір анамнезу;
• загальний клінічний огляд;
• загальний і біохімічний аналіз крові;
• дослідження урини;
• ультразвукова діагностика;
• рентгенографічне дослідження;
• біопсія печінки;
• забір синовіальної рідини.

В аналізах крові за розвиненого гепатозу відмічається зміна форми червоних кров’яних тілець, підвищення вмісту ферментативних речовин печінки, значне збільшення рівня лужної фосфатази та білірубіну. Низький вміст калію, при проведенні біохімічного аналізу, вказує на пряму загрозу життю тварини.

При аналізі сечі відзначають високий рівень ліпідів. Проведена біопсія печінки (тонкоголкова біопсія) дозволяє виявити порушення в органі на клітинному рівні. Рекомендується проводити маніпуляцію тільки після того, як внутрішньом’язово введено коагулювальний вітамін К.

Проведення забору синовіальної рідини проводитися за наявності хворобливих відчуттів у кішки в суглобах. Подібний аналіз дає можливість діагностувати процеси гнійного характеру в суглобах. При проведенні забору церебральної рідини відзначається високий вміст протеїнів.

Гепатоз можна вилікувати тільки за комплексного підходу. Насамперед тварині необхідно зняти ознаки зневоднення. Для цих цілей проводять інфузійну терапію із застосуванням розчину Рінгера-Локка та інших регідраційних розчинів.

Наявність диспепсичних розладів у вигляді виверження шлункового вмісту, передбачає застосування протиблювотних препаратів. Хвору тварину необхідно перевести на спеціальне харчування. У разі відмови від їжі та неможливості її споживати самостійно, показано зондове харчування.

Дієтичне харчування містить підвищений вміст білкових компонентів, а також має бути висококалорійним. Важливим є додавання в раціон вітамінних препаратів і мікроелементів. Терапія жирового гепатозу передбачає застосування таких медикаментозних засобів, як Лактулоза і Метронідазол.

Важка форма гепатозу у кішки — амілоїдна, не піддається повному лікуванню. Під час лікування амілоїдозу застосовуються інфузійні лікувальні заходи, а також можливе проведення переливання крові. Якщо ж внутрішні геморагії в разі амілоїдозу значні в ділянці печінки — проводять оперативне втручання з метою видалення ураженої частки печінки. Лікарські препарати при амілоїдозі:

• Колхіцин — необхідний для здійснення контролю накопичення токсичного білка амілоїду (можлива поява побічних явищ у вигляді виверження шлункового вмісту, профузного проносу з прожилками крові, порушення в роботі кісткового мозку);
• Диметилсульфоксид — лікарський препарат, що вводиться підшкірно з метою розщеплення токсичного білка, що викликає порушення в роботі печінки, а також необхідний для усунення запального процесу в органі.

Варто зазначити, що лікування гепатозу є досить тривалим процесом, який потребує від власника сил і часу. Так, зонд, який вставляють кішці для годування, може стояти до 6 місяців. Тому ветеринарний фахівець проводить спеціальний інструктаж, як правильно доглядати за хворим улюбленцем.

Необхідно захистити тварину від зайвих стресів, надавши повний спокій. Не рекомендується, щоб хвора кішка контактувала зі своїми родичами.

Гепатоз є серйозним патологічним процесом, що провокує порушення в роботі печінки і всього організму. Крім цього, захворювання може спровокувати небезпечні ускладнення, такі як недостатність печінки і летальний результат. За амілоїдного гепатозу можлива поява геморагії великої площі, що призводить до недостатності нирок.

Також після проведення терапевтичного курсу, після зняття харчового зонда у кішки, не виключається ризик розвитку інфікування в місці розташування трубки.  

Профілактика

Завжди легше запобігти розвитку будь-якої патології, ніж надалі займатися її лікуванням. Те саме стосується і гепатозу у кішок. Захворювання на перших стадіях не дає про себе знати, тому важливо мінімізувати ризики розвитку патології. Заходи профілактики полягають у кількох основних правилах, дотримуючись яких власник знизить ризики появи захворювання.

Надзвичайно важливо постійно контролювати якість харчування тварини, його калорійність, не допускаючи надлишку маси тіла. Важливим пунктом є своєчасна діагностика і лікування захворювань травного тракту — колітів, гастритів, гастроентеритів.

У домашніх умовах кішка не повинна контактувати з отруйними рослинами. Мало хто з власників кішок знає, які рослини, що розташовуються на підвіконнях, є отруйними та можуть завдати шкоди кішці під час їх поїдання.

Важливий аспект профілактичних заходів — своєчасна діагностика у ветеринарній клініці, навіть якщо кішка виглядає абсолютно здоровою. На ранніх стадіях без появи симптомів, можливо запобігти розвитку гепатозу і супутніх йому ендокринних патологій.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.