Рідкісний, на відміну від собак, патологічний процес, що трапляється у домашніх кішок — геморой. Це захворювання, що розвивається внаслідок варикозного розширення вен, розташованих у ділянці прямої кишки й анального отвору.

Багато власників кішок дивуються, дізнавшись, що у їхнього улюбленця геморой, оскільки вважають захворювання споконвічно людським. У ветеринарії будь-який вид патологічного процесу в ділянці анального отвору, що супроводжується запаленням, вважають гемороєм.

Прояв геморою нагадує пухлину червоного кольору, що виникає в місці розташування анального отвору. Господарі кішок повинні уважно стежити за здоров’ям свого підопічного і за перших характерних симптомів звертатися до ветеринара по допомогу. Пов’язано це з тим, що розвиток геморою має схожу клінічну картину з іншими патологічними станами в області ануса — запалення параанальних залоз і випадання прямої кишки.

Попри буденність захворювання, воно несе в собі серйозну небезпеку для життя тварини. Без необхідного лікування вихованець може загинути. Важливо знати, що може спровокувати розвиток геморою, які клінічні ознаки для нього характерні, які методи лікування існують і як можна уникнути патології.

Причини геморою в котів

Перш за все, варто зазначити, що запальний процес у ділянці анального отвору не завжди вказує на геморой. Виділяють цілий спектр захворювань, що мають схожі ознаки, а також чинять негативний вплив на здоров’я кішки.

Визначити точне захворювання здатний тільки кваліфікований фахівець на підставі лабораторних та інструментальних досліджень. У кішок буває геморой, але його слід відрізняти від таких хвороб:

• Запальний процес у потових і сальних залозах. Навколоанальні залози у ссавців виконують низку важливих функцій і розташовані безпосередньо в ділянці анального сфінктера. Ці залози продукують специфічну рідину. За допомогою навколоанальних залоз тварина мітить територіальні кордони. Крім цього, залози завдяки секрету, що виробляється, полегшують процес виведення калових мас. У разі запалення залози набухають і випинаються назовні, що легко можна сплутати з гемороїдальними шишками.
• Відчуття свербежу в анальному отворі. Домашні кішки, так само як і дикі, легко піддаються гельмінтозам за відсутності своєчасної протипаразитарної обробки. Гельмінти відкладають свої яйця саме в ділянці ануса, а під час свого проходження прогризають ходи, викликаючи свербіж. Тварина стає неспокійною, намагається сісти на свербляче місце і «почухати» його об килим або інше покриття. Ділянка ануса червоніє і може набрякати, що також може бути прийнято за геморой, що розвивається.
• Ректальний пролапс. Патологія, що розвивається поступово внаслідок систематичних розладів травлення. Найчастіше випадання прямої кишки діагностується у старих кішок через слабкість м’язових волокон сфінктера. За клінічними візуальними ознаками ректальний пролапс нагадує геморой у запущеній стадії.

Причинами істинного геморою у кішок є:

• Порушення в раціоні харчування, низький вміст вітамінних і мінеральних комплексів. Найчастіше у домашніх кішок розвивається геморой за сидячого способу життя, а також у разі годування їх сухими кормами неякісного складу.
• Збої функціонування травної системи на тлі порушень у раціоні харчування. Затримки виходу калових мас — систематичні закрепи, призводять до запалень і, як наслідок, порушується робота вен у ділянці анального отвору, провокуючи появу геморою.
• Велика маса тіла. Ожиріння у кішок є причиною не тільки патологій у суглобах і внутрішніх органах, а й провокує випинання прямої кишки з її подальшим інфікуванням.
• Цукровий діабет. Зміни в організмі, пов’язані з діабетом цукрового типу, провокують порушення в серцево-судинній системі. Втрата венами пружності та поява крихкості їхніх стінок провокує запалення та розширення вен у кінцівках і в ділянці анального отвору.
• Патології обмінних процесів на тлі порушень в ендокринній системі.
• Глистові інвазії.

Будь-який із перерахованих вище факторів може призвести до застою крові у венах, утворення вузликів і подальшого розширення. Вузлики можуть розташовуватися всередині, викликаючи внутрішні кровотечі, а також випадати назовні.

Клінічні прояви геморою у кішок

Власник повинен уважно стежити за станом здоров’я тварини для того, щоб своєчасно виявити початок патології та звернутися по допомогу до ветеринарного фахівця. Симптоми геморою у кішок мають свої характерні особливості. Основними ознаками геморою є:

• виражені зміни ходи у тварини — вихованець розставляє задні кінцівки, намагаючись знизити тертя в області запаленого ануса;
• гіперемія і припухлості в області анального отвору;
• виділення в калових масах крові, яскравого червоного кольору;
• присутність вузлів, утворених у ділянці прямої кишки;
• порушення акту дефекації — спазми, закрепи, сухість калових мас, тверда консистенція;
• млявість і апатія у кішки, зміни в стані;
• порушення апетиту, полідипсія і розвиток на її тлі поліурії (підвищене виділення сечі).

Вихованець намагається рідше ходити на лоток, оскільки відчуває сильний дискомфорт і хворобливі відчуття.

Діагностика геморою

Постановка точного діагнозу можлива виключно в умовах стаціонару ветеринарної лікарні. Самостійно визначити причину запалення в області ануса проблематично.

Найбільш важливою частиною діагностики є — коагулограма. Цей аналіз дає змогу визначити швидкість згортання крові у тварини. Коагулометрія дає оцінку стану систем крові — фібринолітичної, протизгортальної та зсідальної. Показники, отримані після дослідження, вказують на ризики підвищеної або ж зниженої здатності крові згортатися, ризики розвитку тромбів і геморагій.

Необхідними лабораторними аналізами є — гормональна панель (рівень вмісту гормональних речовин), рівень вмісту цукру в крові. Важливо і проведення аналізу калу, що дає змогу визначити наявність яєць паразитів в організмі тварини.  

Ветеринар проводить загальний клінічний огляд, звертаючи пильну увагу на область ураження. Для диференціальної діагностики необхідне проведення огляду і пальпації навколоанальних залоз. На підставі отриманих даних фахівець призначає терапію.

Як лікувати геморой у кішки

Для сучасної ветеринарії лікування геморою у кішок не є особливо складним процесом. Методи лікування безпосередньо залежать від того, яка стадія захворювання у тварини на певному етапі. Існує кілька варіантів, як лікувати кішок.

При легкому ступені пошкодження анального отвору, лікування може здійснюватися в домашніх умовах, але під чітким керівництвом фахівця. Перш за все, необхідно організувати правильну дієту для кішки. Раціон має бути збагачений клітковиною рослинного походження і містити велику кількість кисломолочних продуктів. Обов’язковою умовою є вільний доступ до чистої питної води.

Основу терапії складають такі пункти:

• свічки для ректального введення, що мають протизапальну дію;
• медикаментозні засоби симптоматичного впливу, що призначаються виходячи з причини, яка спровокувала патологію;
• венотонізуючі засоби, що підвищують кровообіг у ділянці малого таза;
• лікарські відвари цілющих трав (аптечна ромашка, подорожник), що мають виражений знеболювальний, протизапальний ефект, а також сприяють розсмоктуванню тромбів;
• мазі антисептичної дії, а також гелі та різні лініменти.

Власник тварини протягом курсу лікування повинен проводити самостійний контроль за чистотою анального отвору. Необхідно мити область анального отвору теплою водою, а потім насухо просочувати серветкою. Очищену поверхню змащують вазеліном, що надалі полегшить вихід наступних калових мас. Гемороїдальні свічки для кішок від геморою повинні містити іхтіол і дозволяють зняти запальний процес.

У важких випадках розвитку патології, коли гемороїдальні вузли і шишки набули величезних розмірів, лікування кішки можливе виключно хірургічним шляхом. Перший спосіб полягає в застосуванні рідкого азоту. Утворені вузли і шишки припікають (заморожують) рідким азотом, а потім видаляють. В іншому випадку проводять хірургічне висічення утворених вузлів і розширених вен. Крім цього, видаленню піддаються видозмінені тканини.

Після проведення маніпуляції тварині необхідно забезпечити повний спокій, а також уважно поставитися до раціону харчування. Лікування геморою у кішки у відновлювальний період передбачає призначення спеціальних ферментів і пробіотиків, що покращують процес перетравлення їжі та її подальшого всмоктування.

Терапія патології не є однією з найскладніших серед інших захворювань, що діагностуються у кішок, але в будь-якому разі, краще запобігти розвитку геморою, ніж надалі вживати заходів щодо його ліквідації. З метою профілактики необхідно проводити планові протипаразитарні обробки від гельмінтів, стежити за якістю харчування тварини і кількістю випитої води.

У раціоні тварини з порушенням акту дефекації має переважати клітковина рослинного походження.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.