Флегмона (Рhlegmone) — гострогнійне, розлите запалення пухкої сполучної тканини з прогресуючими некротичними процесами. Залежно від локалізації флегмона може бути підшкірною, міжм’язовою, підфасціальною. Схильні до процесу можуть бути всі види тварин.

Етіологія

Причиною захворювання є мікроорганізми, як аероби, так і анаероби. Процес проходить під час закритого інфікування лімфогематогенним шляхом, а також під час ран, ударів, відкритих переломів.

Виникненню флегмони можуть передувати локалізовані гострі інфекції абсцеси, фурункули, карбункули, а також хвороби шкірних покривів (дерматити, екземи).

Причиною запального процесу можуть бути впливи подразнювальних речовин під час введення лікарських препаратів (кальцію хлористого).

Симптоми

Флегмона має властивість розвиватися як обмежено, так і дифузно (підфасціальна, міжм’язова). Починається процес з набряку, серозної проліферації. Ця стадія може бути швидкою або затримуватися на невизначений термін. Далі відбувається клітинна інфільтрація. У цей період місце запалення стає щільним, гарячим, болючим.

Щільна зона оточена зоною набряку, а перехід до не задіяної в запальному процесі тканини має характерний виступ.

Тварина в цей період розвитку процесу пригнічена, загальна температура може бути як нормальною, так і підвищеною на 0,5-1 ᵒС.

Далі настає стадія некрозу з явним абсцедуванням. У цей момент тварина сильно пригнічена, залежно від місця локалізації проявляє до нього підвищений інтерес. Загальна температура тіла підвищується на кілька градусів. Припухлість ущільнюється і стає твердою. Зона набряку зменшується, межі чітко обмежені. Центральна частина може мати окремі місця розм’якшення, під час пальпації проявляється гостра реакція тварини на болючість.

Наступна стадія — формування абсцесів із виходом гнійних мас назовні або всередину порожнин. Передує прориву поява височин і флюктуації. Гнійні маси лізують шкірні покриви, вони стоншуються і прориваються. Мимовільний розрив і вихід вмісту полегшує загальний стан тварини. Температура знижується, тварина проявляє апетит.

Якщо немає утворення порожнин і кишень, то самоочищення може проходити швидко (7-15 днів). Якщо процес ускладнений, і порожнини, що утворилися, заповнені великою кількістю гнійно-некротичних виділень, то самоочищення неможливе і вдаються до розсічення тканин.

Якщо причиною флегмони є глибокі різані рани та відкриті переломи, то виникає міжм’язовий процес. Особливо важко він протікає, якщо локалізація в ділянці холки, шиї, крупа. Починаючи свій розвиток з одного місця, процес плавно захоплює все більші території. Тривала інтоксикація викликає важкий стан тварини, пригнічення, підвищення температури і відмову від корму.

Якщо площа флегмони велика, то на утворення сполучної тканини може піти досить багато часу.

Якщо процес розвивається як футлярна флегмона, то він прикритий кількома фасціями і припухлість виражена слабко, але є колатеральний набряк, шкіра рухома, під час глибокої пальпації чітко простежується больова реакція. М’яз, що некротизується, втягує в процес судини і нерви, що лежать поблизу. При цьому стан тварини може бути дуже важким, функції органу порушуються.

Без надання допомоги як ускладнення можуть виникати лімфангоїти, тромбофлебіти, температура підвищується, розвивається сепсис.

Діагноз

Колатеральний набряк, висока загальна температура і больова реакція в місці локалізації дають змогу поставити точний діагноз.

При лабораторних дослідженнях крові виявлено лейкоцитоз із переважанням нейтрофілів.

Лікування

Терапевтичні заходи проводять залежно від стадії процесу і топографічного розташування. Лікування здійснюється комплексно і ґрунтується на підвищенні загальної опірності організму, зменшенні некротичних явищ, локалізації процесу й утворенні грануляційних тканин.

Переслідуючи ці цілі, необхідно сприяти абсцедуванню процесу. Для цього застосовні теплові процедури і новокаїнові блокади. Якщо процес локалізований у ділянці голови, то проводять внутрішньовенні введення новокаїну з антибіотиками.

Для зменшення внутрішньотканинної напруги проводять насічки завдовжки по 3-4 см. Якщо процес підшкірний, то тканини розтинають до клітковини, а при фасціальних процесах — фасції. На операційне поле накладають змочені антисептичними засобами пов’язки.

У разі абсцедування проводять розрізи та розтин кишень і порожнин, здійснюють туалет ран, видаляючи вміст, не порушуючи грануляційних тканин.

Промивання рани проводять теплими антисептичними розчинами (перманганат калію, фурацилін, сульфат магнію). У рану вставляють дренаж, просочений лініментом Вишневського.

Перев’язки зі зрошенням порожнини і зміною дренажу проводять спочатку щодня, а далі зменшують кратність залежно від перебігу процесу.

Протягом 7-10 днів застосовують антибіотикотерапію препаратами широкого спектра дії.

Профілактика

Під час утримання тварин необхідно докласти всіх зусиль для попередження травматичних ушкоджень.

Збалансована вітамінна годівля сприяє високому імунітету тварин.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.