Фасціольоз (Fasciolosis) — це гельмінтозне захворювання, яке характеризується ураженням жовчовидільних шляхів і порушенням загального обміну речовин.

Схильні до захворювання численні домашні та дикі ссавці, хворіє і людина. Найчастіше реєструється у великої рогатої худоби, овець і кіз. Захворювання широко поширене на всіх континентах. У деяких країнах інвазія становить 100%.

Етіологія

Збудником хвороби є фасціола звичайна (Fasciola hepatica) і фасціола гігантська (F. gigantica). Обидві належать до родини. Fasciolidae.

Фасціола належить до трематод. F. hepatica має листоподібну форму і сіро-коричневий колір. За величиною від 2-х до 4-х см завдовжки і 1-1,5 см завширшки. У передній частині знаходяться дві слабо розвинені ротові присоски. Позаду черевної присоски є матка, а сім’яники розташувалися в середній і задній частині тіла.

Фасціола гігантська має видовжену форму до 7 см і реєструється переважно в південних регіонах.

Яйця гельмінта досягають розмірів 0,12-0,15 мм завдовжки і 0,06-0,08 мм завширшки, овальні, симетричні, світло-жовті за кольором, з помітною кришечкою на одному з полюсів. Виділення їх у зовнішнє середовище відбувається незрілими. Розвиток проходить при потраплянні у водойму за температури 16-28 ᵒC. Формування проходить за 15-24 дні. З яйця виходить мірацидій і впроваджується в тіло малого ставовика. У печінці молюска проходить кілька стадій. Пройшовши партеногенне розмноження в результаті в зовнішнє середовище виходять сотні церкаріїв. Перетворюючись на адолескарій, паразит підстерігає тварину на поверхні води або рослинності. Поїдаючи його, худоба заражається.

З кишківника збудник переселяється в жовчні ходи, де і досягають статевої зрілості за 3-4 місяці. В одному організмі паразитування може тривати до 10 років.

Джерело інвазії фасціолоносій. Фактором передачі слугує пасовище, свіжовиготовлене сіно, скошена трава. Різкому збільшенню інвазійності сприяє дощове літо. Зараження відбувається з середини літа і до осені значно збільшується.

Симптоми

Інкубаційний період триває до 6 тижнів. У дрібної рогатої худоби фасціольоз протікає гостро, але за підвищеного ступеня інвазії, у ВРХ (великої рогатої худоби) здебільшого хронічно.

Іноді відзначається втрата апетиту, пригнічення, пронос може чергуватися із закрепами. Падає продуктивність, розвивається анемія.

Хронічний процес супроводжується блідістю слизових оболонок, іноді жовтушністю. Апетит знижений або відсутній. Шерсть втрачає блиск і еластичність. У ділянці повік, шиї та підгруддя можуть спостерігатися набряки.

У великої рогатої худоби високий ступінь інвазії може викликати атонію передшлунків, схуднення, втрату продуктивності, погіршення якості молока.

Діагноз

Для лабораторної діагностики направляються фекалії та досліджуються методом послідовного промивання.

Під час діагностики слід враховувати статеву лабільність паразита. У період (червень-серпень), коли яйця з фекаліями не виділяються, не можна поставити точний копрологічний діагноз.

Як правило, дослідження проводять вибірково (10% від поголів’я) в 1 і 4 кварталах року.

Лікування

У господарствах, де ветеринарне обслуговування на високому рівні, проводять профілактичні обробки проти фасціольозу. Під час постановки в стійла все поголів’я обробляється одним із препаратів.

Для підшкірного введення застосовні препарати «Фасковерм» 1мл на 20 кг ваги. З кормом можна задати «Клозальбен» (окрім дійної худоби), «Альбамелін» у дозі 100 мг/кг ваги, вівцям 75 мг/кг (окрім вагітних у першій третині), «Гексихол» (0,4 г/кг ваги) у суміші з кормом індивідуально або груповим методом (під час згодовування вилучають легко бродячі корми).

Профілактичні та лікувальні дози однакові.

Профілактика

Профілактична дегельмінтизація проводиться в неблагополучних господарствах двічі на рік. Перший раз через 2 місяці після постановки в стійло. До цього часу фасціола досягає статевої зрілості. Через 20 днів після проведення заходу проводять копрологічні дослідження на якість обробки.

При пасовищному утриманні, особливо в низинних, заплавних місцях зміну місць випасання проводять двічі за сезон.

Сіно з неблагополучних щодо фасціольозу ділянок витримують до згодовування щонайменше 6 місяців, хоча є дані, що яйце залишалося інвазійним на сіні протягом року.

Під час формування стада тварин ретельно обстежують, проводять обробки і тільки потім вводять у загальне стадо.

Для попередження поширення фасціольозу пасовище досліджують на предмет виявлення біотопів молюсків. Осередки огороджують, а для знищення ставовиків застосовують фізичні, біологічні та хімічні методи боротьби.

Господарство набуває статусу благополучного, коли під час копрологічного обстеження не виявлено яйця фасціол, а під час контрольного забою худоби статевозрілі форми паразита.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.