Патології зорових органів у домашніх улюбленців не рідкість. Різні травми і порушення в роботі організму призводять до розвитку захворювань очей. Серед хвороб очей, що часто діагностуються, лідирують кон’юнктивіти і кератити. Одним з таких захворювань є еозинофільний кератит у кішок. Цей вид патології характеризується просочуванням рогівки еозинофілами, клітинними структурами крові.

Існує велика кількість причин, що провокують розвиток кератитів, але у випадку з еозинофільною формою захворювання, основним фактором є герпесвірусна інфекція. Крім того що еозинофільний кератит спричиняє дискомфортні відчуття тварині під час гострої стадії, цей вид патології характеризується хронічним перебігом і часто рецидивує.

Лікування захворювання передбачає введення протизапальних медикаментозних засобів, противірусних та імуномодулювальних препаратів, а також кортикостероїдних речовин. Повне одужання еозинофільного кератиту можливе тільки в разі, якщо власник тварини своєчасно звернувся по допомогу до фахівців.

Необхідно регулярно після терапевтичних заходів відвідувати лікаря для контролю за станом організму тварини, що дає змогу уникнути рецидиву хвороби.

Причини та симптоматика

Еозинофільний кератит у кішок спровокований зараженням організму вірусом герпесу. Збудник викликає вірусний ринотрахеїт у кішок, легко вражаючи поруч розташовані з респіраторним трактом органи. Вірус герпесу вражає клітинні структури епітелію не тільки дихальних шляхів, а й кон’юнктиви.

Захворювання завжди супроводжується рясними виділеннями ексудату з носових ходів і очей. Нерідко виникає блефароспазм, чхання, кашель і некроз запалених клітин кон’юнктиви.

Тривале вірусоносійство і часті рецидиви еозинофільного кератиту зумовлені проникненням вірусних агентів у вузли трійчастого нерва. Заразитися еозинофільним кератитом кішка може при тісному контакті з виділеннями з очей і носа ураженої тварини. Захворівши інфекцією одного разу, кішка є вірусоносієм на довгі роки, іноді на все життя.

У ветеринарії виділяють кілька форм інфекції, що спричиняє ринотрахеїт і еозинофільний кератит у кішок. Гостра форма захворювання діагностується у маленьких кошенят у віці 2-4 місяців, що пов’язано з низькими захисними силами організму. Провокуючими факторами є скупчене утримання кішок, неналежні умови утримання, погане харчування.

Симптоми кератиту в кішок такі:

• блефароспазм;
• почервоніння кон’юнктивальної оболонки;
• набряклі явища в слизових оболонках ока;
• виділення серозного ексудату з області кон’юнктивального мішка;
• слизово-гнійні виділення з очей (виникають при запущених дегенеративних процесах у кон’юнктиві та приєднанні патогенної бактеріальної мікрофлори);
• некротичні зміни в епітеліальних клітинах;
• утворення дифтерійних плівок;
• виникнення спайкових процесів у ділянці кон’юнктиви.
• Крім основних ознак еозинофільного кератиту, у кішок можливий розвиток ушкоджень рогівки, що проявляються у вигляді виразкових процесів. Часто вірус герпесу, що проникає в організм тварини, ускладнюється секундарною мікрофлорою, що в результаті призводить до серйозних дегенеративних процесів. Можливе розплавлення рогівкового шару з утворенням проривного виразкового кератиту.

За відсутності лікування на тлі герпесвірусної інфекції еозинофільний кератит супроводжується пролапсом райдужної оболонки з подальшим розвитком панофтальміту. Діагностуються субатрофії ока та підвищення внутрішньоочного тиску. Тварина може втратити не тільки зір, а й саме око.

Нормальний стан захисних сил організму в кошенят і дорослих кішок дає змогу самостійно побороти інфекцію протягом кількох тижнів навіть без лікування. Але ризик розвитку ускладнень у вигляді спайок кон’юнктивальної оболонки, розплавлень і перфорацій рогівкового шару підвищується. Тому при появі характерних симптомів еозинофільного кератиту на тлі вірусного ринотрахеїту вимагає негайного втручання ветеринарного фахівця.

Небезпечними наслідками не лікованої герпесвірусної інфекції є:

• Симблефарон. Патологія, що характеризується зрощенням ділянок слизової оболонки ока в області повік з частинами рогівки. Розміщення і ступінь пошкодження залежить від стану організму кішки і її опірності інфекції. Запущені випадки симблефарона призводять до втрати твариною можливості бачити і вимагають оперативного втручання.
• Синехії. Спайковий процес у ділянці райдужної та рогівкової оболонки. Розвивається патологія на тлі проривних виразкових кератитів.
• Непрохідність слізного каналу. Патологічний стан, що виникає на тлі синехій. Характеризується частковим або повним закриттям носослізного каналу. Супроводжується рясним виділенням слізного секрету і лікується виключно хірургічним шляхом.

Терапія

Лікування кератиту у кішок охоплює комплексний підхід, що складається з симптоматичної та специфічної противірусної терапії, спрямованої на знищення вірусу герпесу. Специфічна терапія передбачає призначення крапель для очей з противірусним ефектом. Широко застосовуються препарати Цидофір, Ідоксуридин, Трифлуридин.

Важливо регулярно проводити контроль за станом слизової оболонки, оскільки ці медикаментозні засоби здатні провокувати подразнення на кон’юнктиві та рогівковому шарі.

Специфічне лікування кератиту у кішок включає також застосування системних противірусних препаратів у вигляді таблеток або сиропів для внутрішнього застосування. Курс лікування визначається індивідуально з урахуванням особливостей перебігу захворювання і стану організму тварини. У середньому курс протигерпесної терапії становить від 7 до 20 днів.

Симптоматичне лікування кератиту у кішок полягає в призначенні протигрибкових і протибактеріальних засобів, що дозволяють запобігти або ж усунути розвиток вторинної мікрофлори. Призначаються засоби у вигляді крапель, що вводяться в область кон’юнктивального мішка.

У домашніх умовах лікування еозинофільного кератиту зводитися до регулярного промивання очей спеціальними розчинами або ж трав’яними настоями, і дотримання рекомендацій лікаря щодо догляду за хворим вихованцем. Для запобігання рецидивам інфекції, важливо підвищувати імунітет кішки, стежити за збалансованістю раціону харчування і своєчасно лікувати хронічні захворювання.

Профілактичні заходи

Запобігти зараженню герпесом домашнього улюбленця можна шляхом своєчасних вакцинацій. Це дає змогу підтримувати оптимальний рівень специфічних антитіл у кров’яному руслі улюбленця щодо інфекції, а в разі зараження знижує вираженість симптомів і можливих ускладнень.

Крім вакцинацій, власник повинен ретельно доглядати за твариною, стежити за чистотою очей у кішки, своєчасно відзначаючи порушення і звертаючись до фахівця. Мінімізувати ризики розвитку еозинофільного кератиту у кішок дозволяють регулярні огляди у ветеринара, лікування хронічних захворювань, зміцнення загальних захисних сил організму.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.