Порушення в роботі нервової системи у домашніх тварин — одні з найбільш важко діагностованих патологій, які важко піддаються лікуванню. Прогноз захворювання залежить від стадії розвитку патологічного процесу і занедбаності захворювання. Небезпечною патологією є енцефаломієліт у кішок. Захворювання характеризується ураженням структур як головного, так і спинного мозку.

Енцефаломієліт частіше виникає як вторинне захворювання, розвиваючись на тлі вторинних інфекційних патологій. Спровокувати запалення оболонок мозку можуть вірусні інфекції, патогенні бактеріальні мікроорганізми та паразити. Необхідно своєчасно виявити розвиток патології та надати йому допомогу. В іншому випадку, енцефаломієліт може стати причиною загибелі кішки.

Причини виникнення захворювання

Запалення в області спинного і головного мозку — частіше виникає як ускладнення серйозних патологій, що циркулюють в організмі тварини. Основними причинами розвитку енцефаломієліту стають бактеріальні інфекції, вірусні ураження і паразитарні інвазії. Спровокувати виникнення серйозної патології можуть порушення в імунній системі. Внаслідок порушень, аутоімунні процеси піддаються змінам і власний імунітет починає атакувати здорові тканини.

Діагностується в клінічній ветеринарній практиці некротичний тип енцефаломієліту у кішок. Патологічний процес характеризується великою некротизацією клітинних структур нервової системи. До групи ризику входять як молоді кішки, так і тварини середнього віку. Провокувати розвиток енцефаломієліту можуть генетичні мутації.

Аутоімунні порушення стають причиною патології, але діагностувати їх досить складно. Найчастіше провокують розвиток запалень у ділянці спинного та головного мозку — вірусні інфекції, що мають невеликий розмір і безперешкодно проникають через гематоенцефалічний бар’єр. Найяскравіший представник вірусів, що вражають нервову систему кішки — вірус сказу.

Факторами, здатними спровокувати розвиток енцефаломієліту, можуть стати:

• серйозні черепно-мозкові травми, струси мозку;
• інфекційні захворювання — токсоплазмоз або хламідіоз;
• алергічні реакції;
• регулярні стресові стани, різке зниження резистентності організму.

Крім перерахованих вище чинників, здатних послужити специфічним трампліном для розвитку енцефаломієліту, слугує також прийом певних медикаментозних препаратів.

Пов’язано це з перешкоджанням роботи гематоенцефалічного бар’єру на деякий час. Тому самостійне призначення лікарських засобів протипоказане без рекомендації лікаря.

Симптоми та діагностика енцефаломієліту в котів

Ураження в роботі нервової системи не мають яскраво вираженої постійної клінічної картини. Загальними симптомами розвитку енцефаломієліту у кішок, є:

• виникнення апатії — тварина слабо реагує на різні подразники, стає млявою і пригніченою;
• зміна поведінки — при ураженні структур головного мозку, вихованець починає проявляти невмотивовану агресію (в деяких випадках, кішка може стати навпаки, занадто ласкавою);
• виникнення нападів, що нагадують розвиток епілепсії;
• проблеми у функціонуванні задніх кінцівок (параліч тазових кінцівок типова ознака запалення оболонок спинного і головного мозку);
• проблеми в актах дефекації та сечовипускання (тварина не здатна контролювати природні процеси);
• зміна ходи (хитка або виляюча хода, слабкість у тазових і грудних кінцівках).

Помітивши одну з перерахованих вище ознак захворювання, необхідно відразу ж звернутися за допомогою до ветеринарного лікаря. Важкі напади неврологічного типу небезпечні для здоров’я і можуть стати причиною загибелі кішки.

Діагностика патологій нервової системи, особливо в області головного мозку досить складна. Звичайні огляди, збір анамнезу та клінічний аналіз крові не дають можливості встановити точний діагноз. Єдине, що дасть змогу з’ясувати загальний аналіз крові, наявність патогенної бактеріальної мікрофлори в організмі (зміна лейкоцитарної формули).

Доказовим методом діагностики наявності енцефаломієліту у кішки є біопсія тканин мозку. На жаль, процедура дорога і несе в собі небезпеку. Проводити подібні діагностичні заходи може тільки кваліфікований ветеринарний лікар, що спеціалізується на неврологічних патологіях.

Для діагностики енцефаломієліту в більшості ветеринарних клінік застосовують забір проб ліквору (спинномозкова пункція). При виявленні запальних процесів у ділянці спинного мозку, можна судити і про патологію головного мозку.

Загальний клінічний аналіз крові, сечі та калових мас здатні встановити основну причину розвитку запалення в ділянці головного і спинного мозку. Відсутність вірусної або бактеріальної етіології розвитку захворювання означає, що спровокував енцефаломієліт аутоімунний збій.

Лікування та профілактика у котів

Залежно від факторів, що спровокували розвиток запалення в центральній нервовій системі, терапія може відрізнятися. Якщо причиною енцефаломієліту стало інфекційне ураження, призначаються протимікробні засоби, що володіють широким спектром дії.

Усунути запальний процес дає змогу призначення кортикостероїдних препаратів. Лікарські засоби призначаються виключно ветеринарним лікарем. У зв’язку з тим, що препарати мають низку побічних ефектів, дозування має визначати тільки фахівець, також як і тривалість терапії. Призначаються такі засоби як Імуран, Цитарабін і Циклоспорин. Лікарські засоби мають виражений протизапальний ефект.

Прогноз при діагностованому енцефаломієліті обережний, частіше несприятливий. Особливе значення має профілактика розвитку патологічних змін у ділянці нервової системи. Необхідно забезпечити тварині належний догляд, регулярно проводити вакцинації та протипаразитарні обробки. Рекомендується показувати улюбленця регулярно ветеринарному фахівцеві як профілактику різних захворювань.

Помітивши зміни в стані улюбленця, необхідно одразу ж звернутися до ветеринарної клініки для того, щоб запобігти розвитку ускладнень.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.